ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17236/23
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Єжелі А.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, суддя Бородавкіна С.В., у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» про визнання протиправним та скасування висновку,-
У С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі від 08.11.2023 №UA-2023-09-08-011566-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» відповідала вимогам тендерної документації по закупівлі, у зв`язку з чим на засіданні тендерного комітету товариство визнали переможцем.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 11 зворот).
Рішенням уповноваженої особи, оформленим протоколом від 12.09.2023 №119, підприємством оголошено та затверджено тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів на закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Чернігівській області (проведення аварійних робіт з ліквідації руйнувань та деформацій шарів дорожнього одягу) (код за ДК 021:2015-63710000-9 «Послуги з обслуговування наземних видів транспорту»)» (а.с. 20-59).
Відповідно до рішення уповноваженої особи учасника ТОВ «ІНЕЙТС» визначено переможцем закупівлі, у зв`язку із чим 28.09.2023 укладено із ним договір про закупівлю послуг за державні кошти №10.
Згідно із наказом від 17.10.2023 №52-3 Управлінням проведено моніторинг проведеної підприємством процедури закупівлі, за наслідками якого складено висновок UA-2023-09-08-011566-а, затверджений 08.11.2023, оприлюднений в електронній системі закупівель (а.с. 138-143).
Відповідно до змісту вказаного висновку відповідачем проаналізовано тендерну документацію, пропозиції учасника та зазначено, що: тендерна документація замовника містила інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені чинним законодавством (надання переможцем інформації в довільній формі за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі наявності) щодо наявності або відсутності антикорупційної програми юридичної особи та уповноваженого з антикорупційної програми), чим порушено вимог абзаців першого та восьмого пункту 28 Особливостей; замовником у тендерній документації встановленого вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі зведеної довідки з інформацією, що підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 8 пункту 47 Особливостей, шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, чим порушено вимоги абзацу восьмого пункту 28 Особливостей; в повідомленні з вимогою щодо усунення невідповідностей в інформації та документах не включено виявлені в тендерній пропозиції невідповідності та не надано ТОВ «ІНЕЙТС» можливість їх виправити. З огляду на викладене, замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ІНЕЙТС» як таку, що не відповідає тендерній документації.
З огляду на встановлені порушення, Управлінням зобов`язано підприємство вжити заходів щодо їх усунення в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Вважаючи вказаний висновок Управління протиправним, підприємство звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
За змістом статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Згідно з ч. 3 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання зазначених вимог постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості; в редакції, чинній на момент виникнення чинних правовідносин), пунктом 3 яких установлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з абзацом першим частини 3 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Як убачається із матеріалів справи, за наслідком моніторингу проведеної позивачем закупівлі відповідачем складено висновок, у якому зазначено про порушення позивачем чинного законодавства при проведенні тендеру, а саме: абзаців першого та восьмого пункту 28, абзацу першого пункту 43, абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Щодо вимоги надати інформацію про наявність антикорупційної програми, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до пункту 8 таблиці додатку 3 до тендерної документації, на виконання вимог пункту 47 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (щодо визнання в установленому законом порядку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції; замовник самостійно перевіряє інформацію, що міститься у відкритому реєстрі, а також для підтвердження роздруковує її. Посилання розміщення інформації: https://kap.minjust.gov.ua/services.
У пункті 10 таблиці додатку 3 до тендерної документації також передбачено, що на виконання вимог пункту 47 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (щодо антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (підпункт 10 пункту 47 Особливостей)), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції; переможець торгів на виконання вимог пункту 47 Особливостей надає інформацію у довільній формі за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі наявності) щодо наявності антикорупційної програми юридичної особи та уповноваженого з антикорупційної програми (а.с. 39 зворот).
При цьому, зазначено, що ці вимоги включені у зв`язку з тим, що момент оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів, доступ до інформації, що міститься у відкритих єдиних реєстрах, є обмеженим.
Згідно підпунктів 8, 10 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом).
Таким чином, з аналізу наведених вимог замовника, які викладені у тендерній документації слідує, що вимога про необхідність подання інформації виконується учасником у випадку, коли доступ до інформації даних за Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, є обмеженим.
Так, положеннями абзацу п`ятнадцятого, шістнадцятого та сімнадцятого пункту 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
При цьому, норма абзацу п`ятнадцятого пункту 47 Особливостей не є імперативною та не вимагає беззастережного виконання, оскільки її виконання можливе, коли доступ до інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, є вільним, а у випадку, коли на момент оприлюднення оголошення доступ до такої інформації є обмеженим, тоді її виконання є неможливим.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №364 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати додаткових заходів, зокрема зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, на час дії воєнного стану в Україні вільний доступ до відомостей, що містяться в таких системах було тимчасово зупинено або обмежено.
Також на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлено, що: «Функції пошуку та перегляду відомостей про осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, перевірка довідок Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, а також доступ до публічного АРІ будуть відновлені після закінчення воєнного стану в Україні».
Таким чином, замовник може переконатися у наявності або відсутності у юридичної особи антикорупційної програми, щоб виключити необхідність відхилення пропозиції учасника на підставі підпункту 10 пункту 47 Особливостей, лише шляхом встановлення у тендерній документації вимоги щодо надання документального підтвердження наявності такої програми.
Вказаний спосіб, а саме надання документів щодо підтвердження наявності або відсутності антикорупційної програми визначається замовником самостійно, та забезпечує дотримання вимог абзацу п`ятнадцятого пункту 47 Особливостей, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.
Водночас, норми чинного законодавства України не передбачають вимог оприлюднення антикорупційних програм юридичних осіб приватного права, а тому позивач в інший спосіб не зміг би дізнатися щодо наявності або відсутності антикорупційної програми юридичної особи приватного права та уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи приватного права.
Також доступ до онлайн сервісу з надання інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, закритий на період воєнного стану.
На офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі «Отримання відомостей з єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справах про банкрутство, у разі відсутності доступу до онлайн сервісу» (https://minjust.gov.ua/m/otrimannya-vidomostey-z-edinogo-reestru-pidpriemstv-schodo-yakih-porusheno-provadjennya-u-spravah-pro-bankrutstvo-u-razi-vidsutnosti-dostupu-do-onlayn-servisu) розміщено інформацію, що з 21.06.2022 через відсутність доступу до онлайн-сервісу з надання інформаційних довідок відомості з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, можна отримати у формі інформаційного листа на електронний або письмовий запит до Міністерства юстиції чи його міжрегіонального управління за місцезнаходженням суб`єкта, про який потрібна інформація (наказ Мін`юсту від 16.06.2022 №2513/5).
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки інформація надається на письмовий запит, вона не є відкритою.
У висновку моніторингу зазначено також про те, що Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, що містить реєстраційний запис, дату реєстрації, номер справи, дату винесення ухвали, назва/ПІБ боржника, стан провадження тощо, доступний на офіційному державному веб-порталі «Дія» за посиланням https://data.gov.ua/dataset/78531b7be0b1-489f-9924-64144faa7abd.
Проте за зазначеним посиланням в мережі Інтернет відсутня будь-яка сторінка, зокрема доступ до єдиного реєстру.
При цьому, на сайті «Дія» є можливість запиту до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, проте механізм пошуку по запиту за конкретним суб`єктом господарювання до кінця не реалізований.
Таким чином, замовник може вимагати підтвердження у спосіб, встановлений у тендерній документації. При цьому, такий спосіб жодним чином не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації учасників публічних закупівель.
Разом з тим, ні Закон №922-VII, ні Особливості не містять прямої заборони надання підтвердження інформації у спосіб, встановлений позивачем у тендерній пропозиції.
Щодо доводів відповідача про ненадання учасником у складі тендерної пропозиції актів приймання-передачі майна, слід зазначити наступне.
Додатком 2 до тендерної документації від учасника вимагалося надати копії акту(ів) приймання-передачі (або інший(і) документ(и), який(і) підтверджує(ють) факт передачі) техніки до договорів (у разі, коли вимогами чинного законодавства України та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання) у разі, якщо орендодавець, лізингодавець та інші особи, які є стороною наданого Учасником в складі тендерної пропозиції договору оренди, лізингу тощо, не є власниками цієї техніки (а.с. 36).
На виконання вказаних вимог учасником ТОВ «ІНЕЙТС» надано скан-копії підтверджуючих документів шляхом їх розміщення в електронній системі закупівель, а саме: договір найму (оренди) транспортних засобів від 08.08.2023 №08/08-2023-01, укладений із ТОВ «УКРЄВРОБУД Плюс». У свою чергу, ТОВ «УКРЄВРОБУД Плюс» орендувало вказану у договорі техніку (два спеціалізовані вантажні самоскиди КАМАЗ 6520, 2007 року) у фізичної особи ОСОБА_1 на підставі договорів оренди від 12.12.2016 (а.с. 60-63, 72-84).
Умовами договорів оренди транспортного засобу від 12.12.2016 передбачено, що автомобіль передається Орендарем Орендодавцю в оренду з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункт 2.1.). Умовами договору не визначено, що Акт приймання-передачі є його невід`ємною частиною, згадка про нього міститься лише у підпункті, де визначені обов`язки Орендодавця.
Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, учасником на підтвердження наявності обладнання для виконання вимог пункту 1.1 додатку 7 до тендерної пропозиції надано необхідні документи.
При цьому, у позивача не було підстав для розміщення в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, оскільки пропозиція учасника в цій частині відповідала вимогам тендерної документації та не містила невідповідностей в інформації та/або документах.
Щодо доводів відповідача про наявність невідповідності у пункті 24 Довідки ТОВ «ІНЕЙТС» від 15.09.2023 №1673 про наявність машин, механізмів та обладнання, слід зазначити наступне.
У спірному висновку відповідачем зазначено, що «у пункті 24 Довідки наявність машин, механізмів та обладнання вказана ТОВ «Інейтс» інформація про наявність Автогудронатора (Бітумізатор Б-400) (3500л.); 2017 р.в., марки «Б-40». Проте, для підтвердження права власності орендодавця на автогудронатор у інвентарній карті основних засобів власника обладнання ТОВ «Укрєвробуд Плюс» (сторінка 73 файлу «техніка договір № 08-08-2023-01.pdf») у полі «модель/тип/марка» зазначається «Б-400». Отже, інформація щодо автогудронатора, зазначена у Довідці наявність машин, механізмів та обладнання, надана ТОВ «Інейтс» у складі тендерної пропозиції, не відповідає підтверджуючим документам на вищевказану спецтехніку, чим порушено вимоги підпункту 1.1 пункту 1 додатку 2 до тендерної документації Замовника.».
Так, зі зміст вказаної довідки вбачається, що в пункті 24 вказана інформація про наявність Автогудронатора (Бітумізатор Б-400) (3500л.); 2017 р.в., марки «Б-40». На підтвердження права власності орендодавця на автогудронатор у інвентарній карті основних засобів власника обладнання ТОВ «УКРЄВРОБУД Плюс» у полі «модель/тип/марка» зазначається «Б-400» (а.с. 96).
Водночас, із пояснень представника позивача, не спростованих відповідачем, встановлено, що вказівка у довідці щодо марки Автогудронатора «Б-40» є опечаткою (відсутня одна цифра). При цьому, модель «Б-400» у пункті 24 Довідки зазначена вірно у назві механізму.
Так, відповідно до абзацу шостого підпункту 1.3. пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної пропозиції допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій (а.с. 24).
У пункті 3 «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій» розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації установлено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (а.с. 30).
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, допущення формальних помилок не є підставою для розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, а тим більше для відхилення пропозиції учасника.
Таким чином, у підприємства не було підстав для розміщення в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Пунктом 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
При цьому, зважаєчи на те, що тендерна пропозиція ТОВ «ІНЕЙТС» відповідала вимогам предмета закупівлі та була заповнена учасником з урахуванням особливостей, встановлених тендерною документацією, у підприємства були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу закупівлі Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» №UA-2023-09-08-011566-а від 08.11.2023.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 25.04.2024 |
Номер документу | 118565312 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні