Ухвала

від 22.04.2024 по справі 160/5362/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2024 рокуСправа №160/5362/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши питання щодо витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні з 24.11.2020 р. по 24.05.2021 р. терміном 181 календарних днів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року у справі №160/1715/22 відповідач здійснив розрахунок по виплату індексації грошового забезпечення за період 22.11.2017 28.02.2018 включно, лише 10.02.2024 року та виплатив грошові кошти у розмірі 7324,75 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року у справі №160/17926/22 відповідач здійснив розрахунок по виплаті індексації грошового забезпечення за період 29.01.2020 23.11.2020 лише 10.02.2024 року та виплатив грошові кошти у розмірі 18478,90 грн.

Разом з цим, позивач зазначає, що відповідачем не проведено розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 24.11.2020 року по 24.05.2021 року.

Позивач зазначає, що відповідно до приписів статей 116, 117 Кодексу законів про працю України має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки спеціальним законодавством України не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, а тому, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме трудового законодавства.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

14.03.2024 року через систему «Електронний суд» відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/1715/22 від 25.05.2022 року та у справі № 160/17926/22 від 17.01.2023 року позивачу було нараховано виплачено та виплачено грошові кошти.

При цьому, судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 22.11.2027 року по 23.11.2020 року.

Відповідач вказує, що станом на момент прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.11.2020 року № 38 о/с позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, розрахунок грошового забезпечення при звільненні позивача відповідач здійснив в повному обсязі всі взаєморозрахунки були проведені.

Водночас, а ні позивач а ні відповідач не надають до суду доказів, що свідчили про проведення такого розрахунку та його розмір.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Також приписами статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 77, 80 КАС України, з огляду на встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача докази, а саме: інформацію про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення при звільненні зі служби 23.11.2020 року позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 14, 72, 80, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України наступні докази:

- інформацію про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення при звільненні зі служби 23.11.2020 року позивача ОСОБА_1 .

Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.

Роз`яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька