Рішення

від 12.04.2024 по справі 314/515/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/515/24

Провадження № 2/314/561/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши в приміщенні суду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/515/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2024 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 09.10.1981 між нею та відповідачем у відділі РАЦС міста Красний Луч Ворошиловградської області зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 989.

Від шлюбу сторони мають двох спільних повнолітніх дітей.

Натепер шлюбні відносини між подружжям не припинено.

За час сумісного життя у шлюбі подружжям було набуто (збудовано, придбано) спільне майно, крім іншого, зокрема:

- житловий будинок, загальною площею 212,8 кв. м, житлова площа 134,9 кв м (опис: житловий будинок літ. Г з мансардою літ. МС; прибудовою літ. r; гараж літ. Д; погріб літ. ПГ1; навіс літ. Е; баня літ. -3; навіс літ. И з пандусом; літня кухня літ. К; вбиральня літ. Ж; сарай літ. Л; навіс літ. М; хвіртка № 2; ворота № 3; паркани №4,6,7, 11; підпірна стінка № 5; цоколь № 8; свердловина № 9; водопровід № 10, замощення І,ІІ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ЗП 142162242038, видана 15.08.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, вартістю 850000,00грн;

- земельна ділянка площею 0,1197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЗП № 054111, виданий 17.07.2006 Михайлівською сільською радо. Вільнянського району Запорізької області на підставі рішення Михайлівської сільської ради від 20.10.2005 № 10. Цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, вартістю 188022,21 грн.

Таким чином, право власності на вищевказане будинковолодіння та земельну ділянку зареєстровано за відповідачем.

Спірний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,1197 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, був збудований за час перебування сторін у шлюбі, отже є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позовні вимоги позивача підлягають повному їх задоволенню.

У кожного з подружжя, який має частку у спільно набутому будинку, у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування житлового будинку.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач 20.03.2024 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 просить задовольнити у повному обсязі.

02.04.2024 представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначив, що на позовних вимогах наполягає повністю.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюбу 09.10.1981, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 989, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 09.10.1981.

Під час шлюбу подружжям набуто майно, що в розумінні ст.60 СК України вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, - житловий будинок, загальною площею 212,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, та земельна ділянка кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, площею 0,1197 га.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав власником житлового будинку загальною площею 212,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, та земельної ділянки кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, площею 0,1197 га, є ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Зі змісту п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, враховуючи, що спірний житловий будинок та земельна ділянка набуті сторонами за час перебування у шлюбі, то вони є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову та їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову .

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що відповідачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про визнання позову, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 142, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

- частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 212,8 кв.м з відповідними побутовими та господарськими будівлями та спорудами;

- частину земельної ділянки, площею 0,1197 га, кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Михайлівська сільська рада).

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

- частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 212,8 кв.м з відповідними побутовими та господарськими будівлями та спорудами;

- частину земельної ділянки, площею 0,1197 га, кадастровий номер 2321584000:10:001:0014, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Михайлівська сільська рада).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2595, 00 грн.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить2595,00 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12.04.2024.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

12.04.2024