Рішення

від 28.03.2024 по справі 455/1726/23

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1726/23

Провадження № 2/455/10/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Самбірський відділ Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зменшення розміру періодичних платежів (аліментів),

В С Т А Н О В И В:

17.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд зменшити розмір аліментів, у зв`язку з припинення стягнення та звільненням від сплати в подальшому ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються щомісячно за судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 листопада 2020 року (справа № 455/1413/20), ВП № 64247430, визначивши аліменти на одну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 зайво сплачені аліменти за ВП № 64247430 у розмірі 1/4 % усіх його доходів за період з 12 листопада 2020 року по теперішній час, шляхом зарахування їх в рахунок майбутніх платежів аліментів на одну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування зазначених вимог позивач покликається на те, що 17 жовтня 2009 року він уклав шлюб з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 народились двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьком яких було записано його - ОСОБА_1 , оскільки на момент реєстрації дітей він вважав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми синами.

Вказує, що 02 квітня 2021 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано. Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 листопада 2020 року встановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі половини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 12 листопада 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Проте у травні 2021 року він звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із позовною заявою про оспорювання батьківства та виключення з актового запису відомостей про батька дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 листопада 2022 року у цивільній справі № 455/681/21 задоволено його позовні вимоги в повному обсязі тому вважає, що на момент видачі судового наказу Старосамбірським районним судом Львівської області від 30 листопада 2020 року у нього був обов`язок щодо сплати аліментів лишу щодо однієї дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 06.11.2023 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд справу розглянути у його відсутності.

Відповідачка була своєчасно і належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак в суд не з`явилася і не повідомила про причини своєї неявки, а також від неї не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, проте від начальника Самбірського відділу Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ханас І. надійшла заява в якій просить справу розглядати за відсутності їх представника.

Ухвалою суду від 28.03.2024 року постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 з 17.10.2009року перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 02.04.2021 року було розірвано.

За час даного шлюбу у подружжя народилося троє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 30.11.2020 року №455/1413/20 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі половини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12.11.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою державного виконавця Старосамбірського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) Паславського В.М. від 25.01.2021 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6 по примусовому виконанню вищевказаного судового наказу №455/1413/20 виданого Старосамбірським районним судом Львівської області від 30.11.2020 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням ВП НОМЕР_6 від 21.08.2023, станом на 01.08.2023 року боржником ОСОБА_1 сплачено 107745,47грн, заборгованість зі сплати аліментів складає 20494,13 грн. (а.с.27,28).

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівсьокї області від 15.11.2022 у справі №455/681/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини - задоволено, виключено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з актового запису про народження № 99, від 18.12.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області та виключено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з актового запису про народження № 100, зареєстрованого 18.12.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції у Львівській області ( а.с.13).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 13.11.2020, серії НОМЕР_2 від 13.11.2020 та серії НОМЕР_3 від 13.11.2020 (а.с.8-10); копією судового наказу Старосамбірського районного суду Львівської області від 30.11.2020 року №455/1413/20 (а.с.11); копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2021 (а.с.12); копією рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15.11.2022 року (а.с.13-14); розрахунком заборгованості по аліментах за виконавчим провадження ВП НОМЕР_6 від 21.08.2023 (а.с.27-28).

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначає Сімейний кодекс України (далі - СК України).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів на те, що судовим рішенням виключено з актового запису про народження дітей відомості про нього як батька.

Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства,а виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитину, адже за змістом положень статті 180СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що є підставою для звільнення його від сплати аліментів.

За правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо спліти цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №511/219/18, відповідно до якої виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько, а також в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20, відповідно до якої виключення запису про батьківство є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.

Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач послався на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів, а саме на те, що судовим рішенням його виключено з актового запису про народження дитини з відомостей про нього як батька дитини.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, у зв`язку з припиненням стягнення та звільненням його від сплати в подальшому аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначивши аліменти на одну дитину - ОСОБА_5 , в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, позивачем не заявлено.

Натомість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь зайво сплачені аліменти за ВП № 64247430 у розмірі 1/4 усіх його доходів за період з 12 листопада 2020 року по теперішній час, шляхом зарахування їх в рахунок майбутніх платежів аліментів на одну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналізуючи досліджені докази, які долучені до матеріалів справи, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного суду №511/219/18, а також в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20, суд приходить до висновку, що виключення запису про батьківство позивача є обставиною, яка доводить відсутність у нього від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , адже, за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки, а відомості про нього як батька цих дітей виключені з актового запису про народження дитини, а тому, позовні вимоги позивача в частині про звільнення від сплати аліментів на їх утримання є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача за судовим наказом №455/1413/20, то така є фактично похідною від позовної вимоги про звільнення від сплати аліментів.

А тому, враховуючи звільнення позивача від сплати аліментів на утримання двох дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку із чим утриманню від позивача підлягає лише одна дитина - ОСОБА_5 , беручи до уваги вимоги п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України та ч.5 ст.183 СК України, та те, що законодавством України встановлено граничний розмір аліментів у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті, виходячи із меж заявлених позовних вимог та з урахуванням інтересів самої дитини, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача згідно судового наказу №455/1413/20, до 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо позовної вимоги про повернення сплачених аліментів, суд виходить із наступного.

Статтею 79 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно зіст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аліменти на дитину це визначений законом обов`язок батьків утримувати дитину, яка потребує такого утримання (матеріальної допомоги). Сплата аліментів на дитину здійснюється як за згодою платника аліментів, так і за рішенням суду. Дитина є власником одержаних аліментів, при цьому той із батьків або законний представник, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно на потреби дитини.

Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань (кондикційні зобов`язання) породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття стягувачем майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання рішення суду не вважається безпідставним.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої особи.

За загальним правилом, передбаченим п.1 частиною першоюст.1215 ЦК України, безпідставно набуті аліменти не підлягають поверненню. Аналіз п.1 частини першоїст.1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Схожий за змістом висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 02 липня 2014 року в справі №6-91цс14 та підтриманий сталою судовою практикою (постанова Верховного Судувід 04 листопада 2020 року в справі № 382/1728/18). При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року в справі №753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зважаючи на те, що грошові кошти за період з 12 листопада 2020 року по теперішній час були отриманні відповідачкою ОСОБА_2 , як аліменти на утримання дітей на виконання судового наказу №455/1413/20, тобто не безпідставно, та за відсутності достовірних доказів недобросовісного набуття їх відповідачкою, то відсутні правові відстави для стягнення їх.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верхового Суду України від 04.11.2020 року у справі №382/1728/18.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та досліджених доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог на суму 536,80грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Самбірський відділ Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зменшення розміру періодичних платежів (аліментів), - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стягуються згідно судового наказу №455/1413/20, виданого 30.11.2020року Старосамбірським районним судом Львівської області.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються згідно судового наказу №455/1413/20, виданого 30.11.2020року Старосамбірським районним судом Львівської області, визначивши стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки із усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ;

Третя особа: Самбірський відділ Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м.Самбір, вул.Мазепи, 18, Львівської області, код ЄДРПОУ - 34973544.

Суддя А.В.Кушнір