Постанова

від 23.04.2024 по справі 944/6614/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/6614/21

Провадження №1-кп/944/419/24

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

23.04.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі колегії

головуючого судді ОСОБА_1

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м.Яворові, клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівськоїобласті ОСОБА_5 про продовженнястроку триманняпід вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000103 від 14.09.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворів Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України,

встановив:

на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

У відкритому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 оголосив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що на початку вересня 2021 року, але не пізніше 13.09.2021 (точні час та дату не встановлено), у ОСОБА_6 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», з корисливих мотивів, виник злочинний намір на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах.

Так, 13.09.2021 року о 06:46 год ОСОБА_6 керував автомобілем «Volkswagen Passat В7», р.н. НОМЕР_1 , що на праві власності належить його матері ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , однак повсякденно використовується ОСОБА_6 , виїхав з України в Республіку Польща через міжнародний пункт пропуску «Грушів-Будомєж».

Того ж дня, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Республіки Польща (точний час та місце не встановлено), у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав 210 блістерів по 12 таблеток в кожному препарату «Acatar Acti-Tabs» загальною кількістю 2520 таблеток із вмістом прекурсору «псевдоефедрин», які з метою контрабандного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю приховав у внутрішній кишені куртки - 24 блістери, нагрудній сумці - 12 блістерів, а також у конструктивних порожнинах автомобіля «Volkswagen Passat В7» р. н. НОМЕР_1 , а саме: у ніші для дрібних речей (бардачку) - 16 блістерів препарату «Acatar Acti-Tabs», попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; під килимком переднього пасажирського сидіння - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; за обшивкою передніх пасажирських дверей - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрон за обшивкою водійських дверей - 2 блістери; у ніші під кермом - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; у повітряному каналі системи обігріву та кондиціонування автомобіля - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах, що утруднює його виявлення, ОСОБА_6 13.09.2021 приблизно о 21:45 год транспортним засобом марки «Volkswagen Passat В7» р. н. НОМЕР_1 , в`їхав на територію України з Республіки Польща через пункт пропуску «Краківець-Корчова».

Рухаючись по території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що незаконно перевозить через державний кордон України прекурсор в особливо великих розмірах, обрав смугу руху спрощеного прикордонно-митного контролю «зелений коридор», чим заявив про те, що не переміщує через митний кордон України товари, які підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.

В ході митного контролю ОСОБА_6 при його усному опитуванні не заявив та до митного контролю не пред`явив медичний препарат «Acatar Acti- Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин».

Під час проведення поглибленого огляду автомобіля «Volkswagen Passat В7» р.н. НОМЕР_1 , в зоні митного контролю пункту пропуску «Краківець- Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, митними інспекторами виявлено та вилучено 210 блістерів по 12 таблеток препарату «Acatar Acti-Tabs», загальною кількістю 2520 таблеток, які були приховані від митного контролю, у спосіб, що утруднює виявлення, у яких виявлено прекурсор «псевдоефедрин» загальною масою 123,7320 грам.

Згідно Списку 1 Таблиці 4 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 «псевдоефедрин» є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.

Відповідно до Таблиці 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, «псевдоефедрин» масою 123,7320 грам становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні контрабанди прекурсору, тобто його переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

14.09.2021 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

Того ж дня ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 26.02.2024 строк тримання під вартою ОСОБА_6 в черговий раз продовжено до 25.04.2024 включно.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними та не зменшились, враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду.

ОСОБА_6 має недостатньо міцні соціальні зв`язки (неодружений, не працює, не має постійного доходу, заради заробітку готовий покинути місце свого проживання).

Характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його, як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.

Зазначив, що ОСОБА_6 також є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12019140000000496 від 29.05.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Прокурор вказав, що обвинувачений також може знищити, сховати або спотворити будь які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, аналізом інформації з`ясовано, що ОСОБА_6 напередодні затримання активно використовувався додаток «Telegram», програми «WhatsApp». Разом з тим, у досліджуваному телефоні відсутні будь-які відомості про встановлений додаток «Telegram» та додаток «WhatsApp», що свідчить про їх видалення з пам`яті.

Зауважив, що допитаний у судовому засіданні 05.10.2022 та 13.09.2023 свідок ОСОБА_9 повідомив, що 13.09.2021 під час проходження прикордонного-митного контролю ОСОБА_6 неодноразово надав суперечливі пояснення стосовно наявності в нього заборонених препаратів.

Також, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які надали викривальну інформацію, перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, шантажу, у тому числі із застосуванням насильства чи використання інтернет ресурсів, з метою зміни або відмови їх від показів, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Прокурор просив суд врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих розмірах, внаслідок чого можна зробити висновок, що дії ОСОБА_6 спрямовані на одержання матеріальної вигоди, шляхом розповсюдження вищевказаного прекурсору, попередньо отриманого з-за кордону контрабандним способом, що є явним порушенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу прекурсорів та направлене проти здоров`я нації, що у свою чергу підриває авторитет держави на міжнародному рівні.

Вказані вище ризики є вагомими та не можуть бути усунені у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, не може усунути існування вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечили щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. ОСОБА_6 подав заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 15.04.2024. Зазначив, що проживає за однією адресою більше тридцяти років, не має іншого житла чи нерухомості, а паспорт громадянина України для виїзду за кордон, був у нього вилученим, більше того, в Україні продовжено військовий стан з усіма обмеженнями пересування та виїзду за кордон. Разом з тим, свідки, які були допитані в судовому засіданні повідомили, що під час події, яка мала місце 13-14 вересня 2021 року він виконував усі вказівки посадових осіб ДПС України та інспекторів Львівської митниці, та після затримання слідчим СВ Управління СБ України у Львівській області - нікуди не намагався втекти та виконував усі вказівки слідчого. Вважає, що ці обставини нівелюють ризик переховуватись від судових органів. Звернув увагу суду, що навіть у випадку доведення стороною обвинувачення інкримінованого йому правопорушення - це буде лише замах на злочин в розумінні ст.15 КК України. Обвинувачений вважає, що даному етапі розгляду кримінального провадження зібрані та оглянуті в судовому засіданні усі письмові та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин справи. Відтак ризик знищити, сховати або спотворити будь-які докази чи документи - не актуальний. Також, ризик незаконно впливати на свідків за весь період кримінального провадження, не знайшов свого підтвердження. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження інкримінованого правопорушення, йому необхідно виїхати за межі України, а оскільки на всій території України запроваджено військовий стан, що в свою чергу забороняє йому виїзд за кордон, продовження даного правопорушення чи вчинення нового - фізично неможливе. Обвинувачений наголосив, що до матеріалів справи долучені характеризуючи дані, зокрема, характеристики з місця роботи, місця проживання, місця тимчасового перебування, характеристика голови Яворівської районної ради, звернення третини депутатів Яворівської міської ради, вказав на наявність двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні та матері пенсійного віку. Також, стан здоров`я обвинуваченого, за час перебування в слідчому ізоляторі, різко погіршився. ОСОБА_6 звернув увагу суду, що у клопотанні прокурора не зазначено, що через його зразкову процесуальну поведінку у іншому кримінальному провадженні йому було змінено запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання. Поряд з тим, потерпілі кримінальному провадженні - відсутні. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого досудовим розслідуванням - не встановлено. Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням - не завдано. Цивільних позовів у кримінальному провадженні - не заявлено. ОСОБА_6 переконаний, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу вперше - неактуальні, застосування щодо нього домашнього арешту, як запобіжного заходу буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального, а у разі визначення грошової застави, проситьзменшити її розмір до80розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Прокурор щодо оголошеного заперечення заперечив, зазначив, що підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України,під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

14.09.2021 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Того ж дня ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.

Востаннє ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 26.02.2024 строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 25.04.2024 включно.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст. 305 КК України знаходиться на стадії судового провадження, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

А сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати.

Ризик переховування від суду є актуальним незалежно від стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. З огляду на тяжкість пред`явленого обвинувачення небезпідставним є висновок щодо можливого ризику переховування обвинуваченого від суду. Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу прекурсорів з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, так як обсяг контрабандно переміщеного прекурсору становить значну для України масу, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, а отже, з метою уникнення такої відповідальності, існують ризики того, що він може переховуватись від суду. Крім того, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим, враховуючи фіналізацію кримінального провадження.

Посилання обвинуваченого те, що він має позитивну характеристику з місця роботи, місця проживання, на утриманні у нього перебуває двоє неповнолітніх дітей та матір пенсійного віку, самі по собі не можуть слугувати підставою для застосування щодо останнього більш м`якого запобіжного заходу, адже наведені обставини не можуть підтверджувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відсутність ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Водночас, враховуючи те, що на даний час досліджено письмові докази сторони обвинувачення, а також свідки заявлені стороною обвинувачення та значна частина свідків сторони захисту у судовому провадженні вже допитані, ризик знищити, приховати, інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризик незаконно впливати на свідків суд вважає нівельованим.

Суд враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім, переконаний, що на момент розгляду клопотання ці ризики не досягли ступеню, який звільняв би суд від необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням ст.178 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає, що підтверджується повідомленням Філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області від 15.02.2022 за №261-Ф/ЛВ-22-вих. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують ОСОБА_6 як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильного до вчинення кримінальних правопорушень.

Щодо твердження обвинуваченого, що йому в іншому кримінальному провадженні власне внаслідок належної процесуальної поведінки було скасовано запобіжні заходи - варте уваги те, що кримінальне провадження 12019140000000496 від 29.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України на даний час перебуває на розгляді судді Яворівського районного суду. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.06.2019 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативною можливістю внесення застави. На виконання вказаної ухвали заставодавцем в інтересах ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 76840 грн. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області 16.12.2019 змінено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 із застави на особисте зобов`язання із покладенням на нього обов`язків. Тобто факт зміни запобіжного заходу обвинуваченому не забезпечив його належної процесуальної поведінки, а лише призвів до виникнення нових ризиків, що свідчить про не здатність більш м`якого виду запобіжного заходу належним чином забезпечувати процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Так, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих, що є явним порушенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу прекурсорів та направлене проти здоров`я нації, що у свою чергу підриває авторитет держави на міжнародному рівні.

У ході розгляду клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувачений наразі має об`єктивну можливість реалізації встановлених ризиків в майбутньому.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, встановлено не було.

Водночас, щодо клопотання обвинуваченого про зміну обраного запобіжного заходу суд вважає, що ним не доведено наявності підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні встановлених ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що у даному випадку, задля забезпечення виконання завдань кримінального провадження, доводи ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання процесуальних ризиків у кримінальному провадженні.

Таким чином, на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів.

Щодо вимог клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу без визначення розміру застави, слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи тривалість судового провадження, тривалий строк перебування під вартою ОСОБА_6 , а також те, що на даний час досліджено усі письмові докази, допитано усіх свідків сторони обвинувачення та значну частину свідків сторони захисту, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому раніше визначений ухвалою суду від 04.01.2024 розмір застави як альтернативний запобіжний захід тримання під вартою.

Так, частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , обставини кримінального правопорушення, особливо великий розмір вилучених прекурсорів, суд дійшов висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб нездатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Приймаючи до уваги положення статей 182,183 КПК України, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, міри покарання, яка може бути застосована до обвинуваченого в разі доведеності його вини, суд вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, залишити обвинуваченому раніше визначений розмір застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1816800грн. Даний розмір застави відповідає меті застосування запобіжного заходу, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні. Суд зазначає, що при визначенні розміру застави враховано дані про особу обвинуваченого, його майновий стан також його індивідуальні особливості та репутацію, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надано оцінку відповідним обставинам інкримінованого правопорушення.

Саме такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження.

Разом з цим, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим у письмових запереченнях, однак на підставі наданих сторонами відомостей про матеріальний стан обвинуваченого, суд не встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний запобіжний захід.

В даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що аргументи обвинуваченого не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним покладених судом обов`язків у справі. Підстав для зменшення розміру застави визначеної відповідно до ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 04.01.2024, суд не вбачає.

Слід зазначити, що чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатньо стимулюючим фактором, який обвинувачений та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов`язків.

Водночас, на обвинуваченого слід покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України оскільки факт існування покладених на ОСОБА_6 обов`язків, буде вагомим чинником для спонукання обвинуваченого дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, наявну ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-315, 369-372 КПК України, суд,

ухвалив:

клопотання прокурора про продовженнястроку триманняпід вартою ОСОБА_6 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60календарних днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити строкдії ухвали60(шістдесят)днів з23.04.2024 по 21.06.2024 включно.

Залишити без змін раніше визначений розмір застави ОСОБА_6 , що складає 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816 800 грн, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України.

Роз`яснити ОСОБА_6 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали.

Внесення застави, визначеної судом є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_6 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для виконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3