Ухвала

від 24.04.2024 по справі 705/2472/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2472/24

2-о/705/90/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 квітня 2024 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , які подані представником заявника адвокатом Слободянюк І.В., заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Черкаській області про встановлення юридичного факту,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Слободянюк І.В. із заявою про встановлення юридичного факту, в якій заінтересованою особою вказано Управління державної міграційної служби України в Черкаській області.

У заяві заявник просить суд встановити факт, що заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Паладь-Комарівці Ужгородського району Закарпатської області, який станом на 24 серпня 1991 року та на час набрання чинності ЗУ «Про громадянство» № 2235-ІІІ, а саме 13 листопада 1991 року, постійно проживав на території України.

Згідно положеньст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3ст. 294 ЦПК Українивстановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Також відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявником до матеріалів заяви квитанції про сплату судового збору не додано, натомість заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

З метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази майнового стану особи.

Однак заявником не надано жодних доказів того, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання скарги, перевищує 5 відсотків його доходу за весь попередній календарний рік.

Згідно вимог ст. 4 Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення з цією заявою до суду становить 605,60 грн.

За вказаних обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. або подати докази, що підтверджують звільнення його від сплати судового збору

З приводу встановлення юридичного факту - встановлення особи заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Паладь-Комарівці Ужгородського району Закарпатської області, який станом на 24 серпня 1991 року та на час набрання чинності ЗУ «Про громадянство» № 2235-ІІІ, а саме 13 листопада 1991 року, постійно проживав на території України.

Відповідно до частини другої статті 315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, зокрема, відсутності у заявника іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Аналогічне положення міститься і у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95, згідно із яким, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Також суд зауважує, що всупереч п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві не зазначено причин неможливості одержання документів, що посвідчують відповідні факти, та не додано до заяви доказів неможливості їх одержання чи відновлення.

Суд звертає увагу заявника на положення п.п. 43-44 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015 р. №302 (далі Порядок №302), ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та п.п. 20, 33, 34 Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2021 р. №317 (далі Порядок №317).

Цими положеннями передбачено, що встановлення особи це процедура, яку проводять співробітники ДМС в межах процедури видачі паспорта громадянина України та розгляду заяви про визнання особою без громадянства, за умови відсутності документів, які дозволяють впевнитися в особі заявника, та неможливості ідентифікації особи, метою якої є ототожнення особи заявника із заявленими ідентифікаційними даними та видачі документа, що посвідчує особу.

Порядок №302містить детальнийпокроковий алгоритмоформлення паспортагромадянина України як вперше, так і замість втраченого або викраденого.

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, уповноваженому суб`єкту за місцем звернення особи.

Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, подає документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта через уповноважену особу територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув`язнення або закладу (п.20 Порядку № 302).

За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником (п. 44 Порядку №302).

Матеріали заяви не містять даних про те, що заявник пройшов процедуру, передбачену Порядком №302 для встановлення його особи і отримання паспорта громадянина України. Крім того, заявником не надано доказів того, що він (через уповноважену особу територіальному підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи) /його представник звертався до міграційної служби із заявою про видачу паспорта, на підставі якої прийняте рішення про відмову в такій заяві. Тому застосування положення частини 2 статті 315 ЦПК України для встановлення факту, що має юридичне значення, - встановлення особи в судовому порядку в даному випадку неможливе, оскільки законом визначено інший порядок його встановлення.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладений Верховим Судом у постанові від 08 квітня 2020 року в справі № 757/44694/17-ц.

Згідно з ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище викладене суддя вважає, що заяву ОСОБА_1 , що подана представником заявника адвокатом Слободянюк І.В., заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Черкаській області про встановлення юридичного факту слід залиши без руху та надати заявнику або його представнику п`ять днів для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 294, 353 ЦПК України суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , що подана представником заявника адвокатом Слободянюк І.В., заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Черкаській області про встановлення юридичного факту- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

У відповідності до положень ч.2ст.261 ЦПК Україниухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя В.Л. Гудзенко