Ухвала

від 22.04.2024 по справі 991/3360/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3360/24

Провадження 1-кс/991/3395/24

У Х В А Л А

22.04.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и л а:

1.18.04.2024 голова громадської організації «НОН-СТОП» (далі - ГО «НОН-СТОП») ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС, суд) із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.

2.19.04.2024 скарга надійшла до суду та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника.

4.НАБУ свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.

5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.

6.Скарга мотивована тим, що 14.04.2024 ОСОБА_3 звернувся електронною поштою до НАБУ із заявою №14/04/2024-1 про те, що посадові особи Національного Банку України (далі - НБУ), в особі голови ОСОБА_4 , у змові з керівником Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БРІГ РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43487417) ОСОБА_5 , керівником Міністерства фінансів України ОСОБА_6 та рядом інших афілійованих фірм та фізичних осіб-підприємців (далі - ФОП), а також з посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, інших державних, контролюючих, правоохоронних органів, зловживаючи службовим становищем, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему, направлену на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, у тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, шляхом обслуговування програми SAP для оптимізації бізнес-процесів та інших тендерних закупівлях, пов`язаних з обслуговуванням програм НБУ.

7.Так, у заяві ОСОБА_3 зазначав, що для реалізації злочинної діяльності, названі особи використовують підконтрольний ФОП та ряд підприємств, у тому числі ТОВ «БРІГ РІТЕЙЛ», створюючи штучну конкуренцію, при якій перевага в будь якому випадку віддається підконтрольній фірмі незважаючи на значне завищення або ж аномальне заниження цін.

8.Також, заявник покликався на те, що укладаються фіктивні угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини, а так само відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних посадовим особам НБУ, керівнику Міністерства фінансів України та іншим керівним особам, залученим до злочинної схеми. Водночас, свою протиправну діяльність, на переконання заявника, названі юридичні особи та ФОПи здійснюють з відома контролюючих та правоохоронних органів, які за нереагування на порушення законодавства та невжиття заходів з притягнення до відповідної юридичної відповідальності систематично отримують від них неправомірну вигоду.

9.Такі діяння, на переконання скаржника, містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, однак відомості його заявою до ЄРДР внесені не були.

10.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.

11.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

12.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

13.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

14.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

15.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

16.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

17.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

18.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

19.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення кримінальних правопорушень, серед інших, передбачених статтями 191, 209, 364, 368, 369 КК України, зокрема, членом Кабінету Міністрів України, Головою Національного банку України.

20.Отже, скарги в частині повідомлення про ймовірне вчинення Головою НБУ ОСОБА_4 та Міністром фінансів України ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 209, 364, 368, 369 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.

21.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 255, 365 КК України, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.

22.На підставі викладеного, скарга відповідають вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.

23.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

24.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

25.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

26.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

27.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

28.Однак, на переконання слідчої судді, скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

29.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

30.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.

31.Так, покликання скаржника на те, що голова НБУ ОСОБА_4 , перебуваючи у змові з Міністром фінансів України ОСОБА_6 , керівником ТОВ «БРІГ РІТЕЙЛ» ОСОБА_5 , іншими афілійованими фірмами та ФОПами, а також посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, інших державних, контролюючих та правоохоронних органів, зловживаючи службовим становищем, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему, направлену на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, у тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами для обслуговування програми SAP, шляхом укладення фіктивних договорів із підконтрольними підприємствами щодо обслуговування названої програми за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ, як наслідок ухилення від сплати податків, а так само щодо легалізації коштів через ряд підконтрольних підприємств в складі конвертаційного центру, є лише його припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.

32.Поряд з цим, обставин ймовірного вчинення посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, інших державних, контролюючих та правоохоронних органів, наведених у заяві злочинів, або ж будь-якої їх причетності до таких, зокрема, отримання будь-ким із таких посадових осіб неправомірної вигоди, ні у заяві, ні у скарзі скаржником взагалі не зазначено.

33.Водночас, слідча суддя зауважує, що покликання заявника на можливість ознайомлення з додатковими обставинами, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, на Інтернет ресурсах, не звільняє його від обов`язку зазначення конкретних відомостей щодо обставин вчинення правопорушення у відповідній заяві до правоохоронних органів.

34.Отже, доводи заяви голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.

35.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

36.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

37.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

38.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , а відповідно і щодо початку досудового розслідування.

39.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, 482-2 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідча суддя ОСОБА_1