Рішення

від 23.04.2024 по справі 184/301/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/301/24

Номер провадження 2-о/184/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення», -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку уточнила в ході судового розгляду, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат з боку її матері - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира зареєстрована на праві власності на ім`я ОСОБА_2 , її матері ОСОБА_3 та на ім`я її вітчима ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право на житло. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна мати ОСОБА_3 . Заповіту на випадок своєї смерті вона не залишила. Ніхто з них не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Разом з нею постійно проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 , який відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її вітчим ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на 2/3 частки зазначеної квартири. Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив. Спадщину, яка відкрилася після його смерті, прийняв його рідний син ОСОБА_2 , який на той час постійно проживав разом зі своїм батьком в зазначеній квартирі. До 26.10.2019 року він залишався бути зареєстрованим в гуртожитку для малосімейних по АДРЕСА_2 . Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року він був визнаний втративши право користування зазначеним житловим приміщенням та був знятий з реєстрації після набрання рішення суду законної сили. На той час її брат розлучився зі своєю дружиною та повернувся на своє попереднє місце проживання до своїх батьків в квартиру АДРЕСА_1 . 07 березня 2019 року був розірваний шлюб її брата ОСОБА_2 з його дружиною ОСОБА_5 . Заповіту на випадок своєї смерті її брат ОСОБА_2 також не залишив. Вона є єдиним спадкоємцем другої черги за законом після його смерті. Вона прийняла спадщину, що відкрилася після його смерті шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. На даний час, окрім неї, більше ніхто не претендує на спадщину. Після закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини вона знову звернулася до нотаріуса ОСОБА_6 з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 як спадкоємиця другої черги за законом, яка прийняла спадщину після його смерті. Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 25.12.2023 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену квартиру, посилаючись на те, що наданими нею документами не доведено, що місце проживання ОСОБА_2 співпадає з місцем проживання його батька ОСОБА_4 на день його смерті за адресою - АДРЕСА_3 , а також неможливо встановити місце відкриття спадщини, тобто визначити останнє постійне місце проживання спадкодавця, як передбачено ст. 1221 ЦК України. Тому вона змушена звернутися до суду з вказаною заявою в зв`язку з тим, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення її прав на спадкове майно.

Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Покровська міська рада Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши заявницю, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявниці - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №627 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер вітчим заявниці - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №545 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №444 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 від 07.03.2019 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був розірваний (а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , батьками заявниці ОСОБА_7 є: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.16).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Зуєвської держради міста Харцизька, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 25 березня 1989 року. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище заявниці « ОСОБА_12 » (а.с.17).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_4 , виданого міськвідділом ЗАГС м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 23 лютого 1979 року. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.18).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_2 є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_9 (а.с.19).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 12.07.1994 року, виданого Відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе, квартира за адресою - АДРЕСА_3 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 порівну. Загальна площа квартири становить 62,0 кв. м (а.с.20-21).

Згідно інформації виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області №63/02-14 від 06.02.2023 року, ОСОБА_2 04.11.2019 року був знятий з реєстрації місця проживання за адресою - АДРЕСА_2 згідно рішення Орджонікідзевського міського суду від 25 вересня 2019 року (а.с.22).

Згідно Акту МКП «Житлкомсервіс» від 12.02.2024 року зі слів сусідів було встановлено, що за адресою - АДРЕСА_3 мешкав ОСОБА_2 з жовтня 2019 року до 12.07.2022 року (по день його смерті) (а.с.23).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71261953 від 25.01.2023 року, приватним нотаріусом Бойко Л.П. заведена спадкова справа №19/2023. Спадкодавець - ОСОБА_2 (а.с.24).

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті її брата ОСОБА_2 та надала усі необхідні документи. Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. своєю постановою відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що не доведено, що місце проживання ОСОБА_2 співпадає з місцем проживання його батька ОСОБА_4 на день його смерті за адресою - АДРЕСА_3 , а також неможливо встановити місце відкриття спадщини, тобто визначити останнє постійне місце проживання спадкодавця, як передбачено ст. 1221 ЦК України (а.с.25-26).

Факт того, що брат заявниці ОСОБА_2 останні роки свого життя дійсно постійно сумісно проживав однією сім`єю разом зі своїм батьком ОСОБА_4 до дня його смерті за адресою - АДРЕСА_3 , після чого залишився проживати в цій квартирі до дня своєї смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав показання, згідно яких повідомив, що заявниця - його дружина. Йому відомо, що ОСОБА_14 проживав разом з ОСОБА_15 до дня його смерті, після чого залишився проживати в тій квартирі.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав показання, згідно яких повідомив, що він сусід. Йому відомо, що ОСОБА_14 проживав зі своїм батьком ОСОБА_15 по АДРЕСА_3 до смерті.

Окрім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надала показання, згідно яких повідомила, що вона сусідка. Їй відомо, що ОСОБА_14 проживав зі своїм батьком ОСОБА_15 по АДРЕСА_3 до смерті.

Встановлення факту постійного проживання брата заявниці ОСОБА_2 однією сім`єю разом зі своїм батьком ОСОБА_4 має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення її майнових прав на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем другої черги за законом після смерті свого брата ОСОБА_2 . Заявниця прийняла спадщину, що відкрилася після його смерті шляхом звернення з відповідною заявою до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. На даний час, окрім неї, більше ніхто не претендує на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №71262078 від 25.01.2023 року, приватним нотаріусом Бойко Л.П. відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а.с.66).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №71262087 від 25.01.2023 року, за параметрами відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 чинний заповіт №3-3554 (а.с.67).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Місцем знаходження нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , є АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на житло від 12.07.1994 року, виданого Покровською міською радою Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_2 не заявляв про відмову від спадщини, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №750/12880/19.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону, встановлюється з метою отримання заявницею свідоцтва про право на спадщину за законом та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,13,258,259,263-265,293,315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення» - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті його батька.

Встановити факт, що місцем відкриття спадщини, тобто останнім постійним місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була квартира АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.04.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш