Ухвала

від 24.04.2024 по справі 726/1061/24

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1061/24

Провадження №2/726/228/24

Категорія 38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лопуха Сергія Володимировича, про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 подав до Садгірського районного суду м. Чернівці позов від імені ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу у якому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача кошти за договором позики в сумі 19 890 000 грн, що еквівалентно 500 000 доларів США за курсом НБУ.

Крім того, разом із позовом представник позивача подав заяву про забезпечення позову у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно яке належить на праві власності ОСОБА_3 , в межах суми боргу, 19 890 000 грн, а саме на:

-нежитлову будівлю та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 53222113, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2859018573060;

-земельну ділянку площею 0,0910 га з кадастровим номером 7310136600:32:004:1005, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2435404273000;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 44114784, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2452443073060;

-транспортний засіб марки Dodge Durango, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 повідомив, що відповідач заявив йому про те, що в нього немає можливості повернути суму боргу, а тому є підстави вважати, що з метою уникнення відповідальності, майно яке належить на праві власності ОСОБА_3 може бути відчужено ним на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому з посиланням на відповідні норми просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином розгляд справи, відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, проведено без повідомлення учасників справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Розглянувши отриману заяву про забезпечення позову та матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, оцінивши докази у їх сукупності, доходжу такого висновку.

Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України забезпечення позову можливе, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6-8 ст. 153 ЦПК України).

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №944/1748/20.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 522/1514/21.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17.

Так, позивачем ОСОБА_1 подано цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення боргу у сумі 19 890 000 грн, що еквівалентно 500 000 доларів США за курсом НБУ. До позову подано розписку ОСОБА_3 надану ОСОБА_1 про отримання від нього грошей у сумі 14 100 000 гривень, в еквіваленті до іноземної валюти 500 000 доларів США, згідно із курсу НБУ на день складання розписки. Строк повернення боргу визначено до 21.01.2024.

Також у розписці вказано про те, що вона складена у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім того, представником позивача долучено Витяг з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 361066572 від 08.01.2024, згідно із даними якого ОСОБА_3 на праві приватної власності належить закінчений будівництвом об`єкт - будівля, нежитлова будівля та споруди, а саме: нежитлова будівля магазину з об`єктами побутового обслуговування літ «А», загальною площею 92,00 кв.м., котельню літ «Б», огорожу № 1, резервуар накопичувач № 2, за адресою: АДРЕСА_1 . Номер відомостей про речове право: 53222113, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2859018573060.

Згідно із даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 276310737 від 23.09.2021 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок, загальною площею 36,3 кв.м. в тому числі житловою 14,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 44114784, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452443073060.

Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 270909543 від 17.08.2021 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0910 га кадастровий номер 7310136600:32:004:1005. Номер запису про право власності 43530793, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2435404273000.

Також долучені дані із порталу «Дія» відповідно до яких ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить на праві власності транспортний засіб марки Dodge Durango, 2016 року випуску, сірого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_2 .

Європейський суд з прав людини в п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, заява №60750/00 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

У рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер.

На сьогоднішній день існує реальна загроза відчуження відповідачем вказаного вище майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду (у випадку задоволення позову) або ефективний захист прав позивача, а також оскільки необхідність накладення арешту на спірне майно покликане задля запобігання зміни його власника (в тому числі в порядку дарування), що може збільшити коло учасників спору та нівелюватиме розгляд позовної заяви.

Враховуючи предмет спору, співмірність заходу забезпечення позову із сумою заборгованості на забезпечення повернення якої і застосовується такий захід, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, вважаю, що подана представником позивача адвокатом Лопухом С.В. заява про забезпечення позову підлягає до задоволення в повному обсязі.

При цьому слід зазначити, що невжиття заходів забезпечення позову в даній цивільній справі, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права позивача на до доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Лопуха Сергія Володимировича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу у справі № 726/1061/24, шляхом накладення арешту на майно яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми боргу 19 890 000 грн, а саме на:

-нежитлову будівлю та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 53222113, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2859018573060;

-земельну ділянку площею 0,091 га кадастровий номер 7310136600:32:004:1005, номер запису про право власності 43530793, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2435404273000;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 44114784, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2452443073060;

-транспортний засіб марки Dodge Durango, 2016 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_2 .

Копію ухвали направити до Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса знаходження: 58025, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Івана Підкови, будинок 2 та до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Центру надання адміністративних послуг в м. Чернівцях, адреса знаходження: 58000, м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 7, admincnap@ukr.net - для виконання, а учасникам справи - для відома.

Про результати виконання ухвали повідомити Садгірський районний суд м. Чернівці.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя С. А. Асташев