Постанова

від 23.04.2024 по справі 179/1223/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3330/24 Справа № 179/1223/23 Суддя у1-йінстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000, товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (далі - ТОВ Агро-Віта 2000), товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське (далі - ТОВ АП Придніпровське) про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є власницею земельних ділянок площею 5,480 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0046, розташованої на території Личківської сільської ради Новомосковського (до перейменування Магдалинівського) району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ДП №057295, виданого Магдалинівською районною державною адміністрацією Ради народних депутатів 20 вересня 2002 року та площею 2,7414 га, кадастровий помер 1222384000:01:001:0356, розташованої на території Личківської сільської ради Новомосковського (до перейменування - Магдалинівського) району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД №967028, виданого Магдалинівською районною державною адміністрацією 11 березня 2008 року.

10березня 2012року міжнею та ТОВАгро-Віта2000був укладенийдоговір орендиземельної ділянкиплощею 5.480га зкадастровим номером1222384000:01:001:0046,зареєстрований увідділі Держкомземуу Магдалинівськомурайоні,про щоу Державномуреєстрі земельвчинено записвід 21червня 2012року за№122230004001931.29листопада 2016року додоговору булоукладено додатковуугоду,якою буловирішено викластидоговір вновій редакції. 06березня 2018року міжнею, відповідачем ТОВ Агро-Віта 2000 та відповідачем ТОВ АП Придніпровське до договору оренди землі та додаткової угоди від 29 листопада 2016 року було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди).

10 березня 2012 року між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2.7414 га з кадастровим номером 1222384000:01:001:0356, зареєстрований у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 червня 2012 року за №122230004001964. 06 березня 2018 року між нею відповідачем ТОВ Агро-Віта 2000 та відповідачем ТОВ АППридніпровське до договору оренди землі було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди).

Укладені додатковіугоди від06березня 2018року визначаютьтри основніскладові орендноїплати,якими є: оренднаплата вгрошовій формі18543,97грн.(задоговором 1)та 9271,98гри.(задоговором 2); безкоштовнапоставка 1тони соломидо садибиорендодавця: оранка та культивація присадибної земельної ділянки.

Вона неодноразово зверталася до відповідачів з вимогою сплатити орендну плату, проте гроші їй виплачені не були. Крім того, відповідачами в період з 2018 по 2022 року, взагалі не виконувалися зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони соломи до садиби Орендодавця, а також не надавалися послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га (оранка та культивація), хоча вона зверталася до відповідачів з відповідною вимогою. Заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0046 з урахуванням індексів інфляції за 2018 рік становить - 20 264,73 грн, за 2019 рік 19 489,72 грн, за 2020 рік 19248,65 грн, за 2021 рік - 20 454,00 грн, за 2022 рік 23 458,13 грн, а в загальному розмірі - 102915, 22 грн. Заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0356, з урахуванням індексів інфляції, перед позивачем за 2018 рік становить - 9 968, 90 грн, за 2019 рік - 9744,85 грн, за 2020 рік - 9624, 32 грн, за 2021 рік - 10 226 ,99 грн, за 2022 рік - 11729,05 грн, а в загальному розмірі - 51 294,12 грн, тому просила суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди землі площею 5,480 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0046 від 10 березня 2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 червня 2012 року № 122230004001931, з урахуванням змін та доповнень, викладених у Додатковій угоді без номеру від 29 листопада 2016 року та у Додатковій угоді без номеру від 06 березня 2018 року, укладений між нею та ТОВ Агро-Віта 2000, яке в подальшому відступило свої права та обов`язки новому орендареві ТОВ АП Придніпровське. Розірвати договір оренди землі площею 2,7414 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0356 від 10 березня 2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 червня 2012 року № 122230004001964, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 06 березня 2018 року, укладений між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 , яке в подальшому відступило свої права та обов`язки новому орендареві ТОВ АП Придніпровське.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини по даній справі. Вказувала, що відповідачами порушено умови договорів оренди належних їй земельних ділянок, як у грошовій, натуральній, так і у відробітковій формі. Висновок суду про те, що оренда плата була виплачена їй з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки є помилковим, оскільки вона посилалася на те, що орендна плата повинна обчислюватися та сплачуватися з урахуванням індексів інфляції, а не з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки. Суд помилково прийняв докази відповідача про виплату їй грошових коштів, а навіть якщо їх можна прийняти до уваги ,то суми є значно меншими ніж їй повинні були бути оплачені.

05 березня 2024 року ТОВ АП Придніпровське надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує про те, що ними виконано усі умови договорів оренди. Позивачкою не було надано жодних доказів звернення до них із відповідною заявою на додаткові послуги, такі як поставка соломи або культивація земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що позивачці на праві приватної власності належать земельні ділянки на території Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області: площею 5,480 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0046, площею 2,7414 га, кадастровий помер 1222384000:01:001:0356.

10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта2000 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, які 21 червня 2012 року зареєстровані у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі, строком на 7 років.

Відповідно до п.5 договорів, ТОВ Агро-Віта2000 зобов`язувалося сплачувати щороку орендну плату в грошовій формі у розмірі 4.00% (чотири відсотки) від грошової оцінки землі, що становить 6 562 грн, а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

29 листопада 2016 року між позивачкою та ТОВ Агро-Віта 2000 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 5,480 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0046, яким було вирішено викласти договір в новій редакції, згідно умов яких вирішено: збільшити нормативну грошову оцінку 247253 грн. (п. 2.5); продовжити термін дії договору до 31 грудня 2026 року (п.3.1); збільшити розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 6,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 16071,43 грн. (п. 4.1); орендар проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі попередньої заяви Орендодавця (п. 4.2).

06 березня 2018 року між позивачкою та відповідачами до договору оренди землі від 10 березня 2012 року та додаткової угоди від 29 листопада 2016 року до нього та договору оренди від 10 березня 2012 року було укладено додаткові угоди, якими замінено сторону орендаря на ТОВ АП Придніпровське

Крім того, згідно п. 4.3. додаткової угоди від 06 березня 2018 року було вирішено внести зміни в абзаці 4 п. 4.1 Додаткової угоди від 29 листопада 2016 року, Розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «4.1. За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 18543,97 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем. Із цієї орендної плати, передбаченої п. 4.1. Договору орендарем, як податковим агентом, утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Орендар також здійснює одноразову виплату в грошовій формі і розмірі 1500 грн. з урахуванням ПДФО та військового збору в момент підписання даної додаткової угоди.

Пунктом 4.1. додаткової угоди від 06 березня 2018 року термін дії договору було продовжено до 31 грудня 2026 року. Також п. 4.2. додаткової угоди від 06 березня 2018 року було вирішено внести зміни в абзац 1 п. 5 Договору, Розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «5. За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 9271,98 грн, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України».

Згідно платіжних відомостей у період з 2018 року по 2022 рік позивачці виплачено орендну плату в грошовій формі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин, виходив із того, що позивачкою не доведено правових підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок. З матеріалів справи встановлено, що ТОВ АП Придніпровське виконує зобов`язання за договорами оренди в частині виплати орендної плати шляхом особистого надання коштів позивачці у розмірі, визначеному умовами договорів, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується відповідними платіжними відомостями. Посилання щодо не проведення відповідачами безкоштовного завезення соломи, оранки та культивації присадибної ділянки, є недоведеними, оскільки вказані послуги проводяться на підставі поданої письмової заяви, доказів чого суду не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст.651 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України встановлює різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Колегія суддів зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно доп.5Договору орендиземлі від10березня 2012року (кадастровий помер 1222384000:01:001:0356), орендар зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату в грошовій формі у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, що становить 3 280,50 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0.40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору (а.с. 25-26).

Відповідно до п. 4.5 Додаткової угоди від 29 листопада 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року, кадастровий номер 1222384000:01:001:0046, сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). В разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, до орендної плати застосовується коефіцієнт індексації, який діє в рік фактичної виплати, в подальшому розмір орендної плати за роки, за які була здійснена виплата орендної плати, в майбутньому не індексується (а.с. 18-20).

06 березня 2018 року між позивачкою та відповідачами до договору оренди землі від 10 березня 2012 року та додаткової угоди від 29 листопада 2016 року було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди). Також п. 4.3. додаткової угоди від 06 березня 2018 року було вирішено внести зміни в абзаці 4 п. 4.1 Додаткової угоди від 29.11.2016 року, Розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «4.1. За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 18543,97 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем. Із цієї орендної плати, передбаченої п. 4.1. Договору орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (а.с. 22).

06 березня 2018 року між позивачкою та відповідачами до договору оренди землі від 10 березня 2012 року було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди). Пунктом 4.1. додаткової угоди від 06 березня 2018 року термін дії договору було продовжено до 31 грудня 2026 року. Також п. 4.2. додаткової угоди від 06 березня 2018 року було вирішено внести зміни в абзац 1 п. 5 Договору, Розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «5. За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 9 271,98 грн, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України» (а.с. 29).

Отже, договорами передбачено послуги саме з завезення соломи та здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря. При цьому, надання зазначених послуг здійснюється лише на підставі поданої письмової заяви Орендодавця.

Тобто, виконання вказаних дій за договором проводиться за ініціативою Орендодавця.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідачів у виконані умов договору оренди щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивачки, безкоштовної оранки та/або культивації присадибної земельної ділянки орендодавця. При цьому, жодних належних доказів звернення позивачки до будь-кого із відповідачів із заявою на завезення соломи, обробітку присадибної ділянки не надано.

Згідно з частиною шостою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Зазначений порядок подання письмових звернень є загальновідомим, усталеним правилом поведінки у сфері ділового обороту, тобто нічим іншим, як звичаєм ділового обороту.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що додаткові угоди містять вимогу щодо звернення Орендодавця до Орендаря із письмовою заявою щодо завезення соломи, обробітку присадибної ділянки, однак належними та допустимими доказами факт звернення ОСОБА_1 до відповідачів із вказаними заявами у період 2018-2022 роки не підтверджено, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача щодо невиконання відповідачами умов договору оренди в частині надання вказаних послуг, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

З 2018року оренднаплата вгрошовій форміскладала 18543,97грн.(задоговором 1)та 9 271,98 грн (за договором 2) Тобто за користування земельними ділянками позивачки оренда плата становить 27 815, 95 грн.

ТОВ АП Придніпровське надано докази виплати орендної плати за 2018-2022 роки за Договорами оренди земельних ділянок, а саме: за 2018 рік: на суму 1 500 грн, на суму 1 990 грн (земельна ділянка 0046 ); на суму 1 500 грн, на суму 995 грн (земельна ділянка 0356); на суму 700 грн, на суму 1 750 грн, на суму 7 182 грн, на суму 10 000 грн, на суму 1 140 грн, на суму 4 975, 96 грн та на суму 2 487,98 грн (загалом виплачено 34 220, 94 грн) (а.с.73-82). За 2019 рік: на суму 1, 786 грн, на суму 5 097 грн, на суму 19903 грн та на суму 4 154 грн (загалом виплачено 27 240 грн) (а.с. 83-85). За 2020 рік на суму 19 903 грн, на суму 5 000 грн та на суму 2 000 грн (загалом виплачено 26 903 грн) (а.с. 89-91). За 2021 рік на суму 19 903, 85 грн, на суму 9 951,92 грн та на суму 19 903, 85 грн (загалом виплачено 49 759, 62 грн) (а.с.92-94). За 2022 рік на суму 29 855,77 грн (а.с. 95). Таким чином заборгованість перед позивачкою відсутня. Тобто орендна плата у грошовому виразі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки, (що передбачено договорами оренди а.с.17 зворот п. 4.5 додатково угоди, а.с.25 зворот п. 6 договору оренди ) за спірний період сплачена.

Колегія суддів звертає увагу на те, що виплата орендної плати саме з врахування індексу інфляції (інфляційного збільшення) договорами оренди не передбачено.

Доводи апеляційної скарги в частині наявності заборгованості з орендної плати та систематичного порушення умов договорів в частині здійснення орендної плати, колегія суддів не бере до уваги з вище наведених підстав. Систематичного порушення виконання умов договорів позивачкою не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2024 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров