Ухвала

від 25.03.2024 по справі 621/844/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 621/844/24

Провадження 2/621/593/24

25 березня 2024 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївськогорайонного судуХарківської областіВ.Філіп`єва, розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , що діє в інтересах

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 до

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_3

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача М.Гуцал, діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 254000,00 гривень та сплаченої суми судового збору в розмірі 7047,20 гривень.

Одночасно представником позивача ОСОБА_4 подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_5 відчужувати належні йому корпоративні права у вигляді 15% частки статутного капіталу Фермерського господарства "ПАЛЬВАЛЬЮРІЯ ДМИТРОВИЧА", ЄДРПОУ 31465498.

Згідно п.2 ч.1 статті 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

20.03.2024 року судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача у порядку, передбаченому частинами 6, 7 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України.

З 21.03.2024 по 22.03.2024 суд перебував у нарадчій кімнаті по цивільній справі № 621/5166/23

Відповідно ч.1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

В обґрунтування заяви зазначено, що забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача, і без їх застосування в разі задоволення позовних вимог подальше виконання судового рішення буде утрудненим. У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 254000,00 гривень. Такий значний розмір боргу потребує відповідного рівня матеріального забезпечення боржника, який має бути достатнім для виконання взятих ним на себе договірних зобов`язань. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача відсутнє будь-яке майно, яке б в подальшому може бути реалізоване в ході примусового виконання судового рішення. Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 07.03.2024 року) у відповідача наявні корпоративні права у розмірі 15% статутного капіталу Фермерського господарства " ОСОБА_6 " (ЄДРПОУ 31465498), що в грошовому еквіваленті складає 120000,00 гривень. Відповідні майнові права, які просить позивач обмежити у відчуженні, мають безпосереднє відношення до укладеного договору грошової позики №1 від 01.09.2023 року, у пункті 1.3 якого передбачено, що позичальник у якості гарантії повернення коштів передає у тимчасову власність позикодавцю автомобіль Renault Kango VIN номер НОМЕР_4 державний № НОМЕР_5 IP, який належить саме ФГ " ОСОБА_6 ". Таким чином, відповідач прямо ідентифіковував себе при укладенні зазначеного договору позики як кінцевий бенефіціарний власник та засновник Фермерського господарства " ОСОБА_6 ", вказуючи про передачу йому автомобіля Renault Kango VIN номер НОМЕР_4 державний № НОМЕР_6 , згідно із договором грошової позики № 1 від 01.09.2023 року у якості гарантії повернення коштів. Оскільки частка у статутному капіталі в розмірі 15% належить на праві власності відповідачеві, застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження цих корпоративних прав є логічним, адекватним та співмірним заходом, направленим на ефективне та справедливе здійснення судочинства, в тому числі на стадіх виконання судового рішення, в зв`язку з чим, на думку заявника, вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження корпоративних прав становитиме ефективний захист порушених прав позивача.

Ознайомившись з доводами заяви та долученими до неї матеріалами, суддя зазначає наступне:

Згідно з ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно положень статей 149, ч.3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом заявлених позовних вимог є стягнення грошової суми в розмірі 254000,00 гривень в зв`язку з невиконанням відповідачем - фізичною особою ОСОБА_3 зобов`язань за договором позики, укладеним з фізичною особою - позивачем ОСОБА_2 .

В якостізабезпечення позовуза цимивимогами,заявник проситьзаборонити відповідачеві відчужувати належні йому корпоративні права у виді 15% частки статутного капіталу Фермерського господарства "Пальваль Юрія Дмитровича", що вочевидь не пов`язано з предметом позовної вимоги та може вплинути на права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, зокрема на власників інших часток статутного капіталу фермерського господарства.

Доводи заявника про співмірність вжитих заходів забезпечення з заявленими позовними вимогами також викликають обгрунтований сумнів, оскільки грошове вираження вартості частки відповідача в статутному капіталі господарства в розмірі 120000,00 грн (згідно заяви) явно не забезпечить виконання можливого рішення суду в разі задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 254000,00 грн, а отже обраний заявником спосіб вжиття заходів забезпечення позову носить, на думку суду, штучний характер.

За таких обставин, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Гуцал Михайла Ігоровича про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається - http://court.gov.ua/sud2014/gromadyanam/csz/, http://court.gov.ua/fair/sud2014/.

Повний текст ухвали складено 25.03.2024 року.

Суддя В. Філіп`єва