Рішення

від 23.04.2024 по справі 583/828/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/828/24

2-др/583/47/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Охтирка заявупредставника позивачаОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про розірвання договору оренди землі, стягнення індексації,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024представник позивачаОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, в розмірі 10598,00 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст.270ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою учасників справи розгляд справи проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву та додані до неї докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 246ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2024 у справі № 583/828/24, провадження № 2/583/394/24 задоволено позов ОСОБА_1 , розірвано договір оренди землі № 262/16 від 27.07.2016, укладений між ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , та ПрАТ «Райз-Максимко», з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 14.03.2018, щодо оренди земельної ділянки площею 4,4796 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0155. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексаціюза договороморенди землів розмірі17162,91грн.та судовівитрати урозмірі 2422,40грн. сплаченогосудового збору (а.с. 37-39).

До ухвалення рішення у справі стороною позивача заявлено щодо наміру подання додаткових докази на підтвердження понесених судових витрат стороною позивача протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Так згідно зі ст.59Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації праві обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.

Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі№904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 43 від 15.02.2024, за умовами якого клієнт несе обов`язок сплатити адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участі в судовому розгляді справи. в розмірі, що визначається і підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до даного договору; додаткову угоду до договору № 43 від 15.02.2024, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 25000,00 грн. із розрахунку 100 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 1 год. роботи адвоката (розмір прожиткового мінімуму береться на дату складання акту виконаних робіт), а також 2000,00 грн. за участь адвоката в одному судовому засіданні при розгляді даної справи (незалежно від того чи це підготовче засідання, чи розгляд справи по суті); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.04.2024 за договором № 43 про надання правової (правничої) допомоги від 15.02.2024, відповідно до якого адвокатом Абрамовичем О.В. при наданні правничої допомоги витрачено 3 год. 30 хв., вартість роботи адвоката за витрачений час становить 10598,00 грн., узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 10598,00 грн.; квитанцію № 43 від 08.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги за договором № 43 від 15.02.2024 гонорару в розмірі10598,00грн.

Разом з тим, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивачки.

При цьому позовна заява не є значною за обсягом, не містить складних правових конструкцій, отже не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

На переконання суду, витрати в сумі 10598,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Керуючись ст. ст.133,137,140, 141 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про розірвання договору оренди землі, стягнення індексації.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

СуддяОхтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко