Ухвала

від 24.04.2024 по справі 631/584/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/584/24

провадження № 2/631/390/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

Голова НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шевченко Є. О. звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права колишнього члена НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Путятіної Ольги Сергіївни та ділової репутації органів прокуратури в цілому, інформацію поширену ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальній мережі «Instagram» ІНФОРМАЦІЯ_1 «Сгоріли у Харкові біля нафтобази. Вона корупціонера прокурорша. Купили дві квартири за час війни. Дали хабара, щоб відмазати його від мобілізації»; зобов`язати ОСОБА_1 протягом п`яти календарних днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ним на сторінці в соціальній мережі «Instagram», під заголовком «Спростування» та з особистим вибаченням; стягнути з ОСОБА_1 на користь НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно доприписів частини2статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмірсудового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальнимзаконом єЗакон Українивід 08липня 2011року №3674-VI«Про судовийзбір» (далі Закону України «Про судовий збір»), стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Устатті 4 Закону України «Про судовий збір»зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 наведеної вище статті, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Крім того , згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 наведеної вище статті, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями пункту 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше позовних вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічні положення міститься у пунктах 12 та 13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» згідно яких, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач, НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, є юридичною особою, організаційна - правова форма: профспілка, ідентифікаційний номер юридичної особи: 38158855, місце знаходження: АДРЕСА_1 .

Зі змісту вбачається з позовної заяви встановлено, що позивачем пред`явлено дві самостійні вимоги: немайнового характеру, а саме: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права колишнього члена НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Путятіної Ольги Сергіївни та діловохї репутації органів прокуратури в цілому, інформацію поширену ОСОБА_1 : на своїй сторінці в соціальтній мережі «Instagram» ІНФОРМАЦІЯ_1 «Сгоріли у Харкові біля нафтобази. Вона корупціонера прокурорша. Купили дві квартири за час війни. Дали хабара, щоб відмазати його від мобілізації» та зобов`язати ОСОБА_1 протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ним на сторінці в соціальній мережі «Instagram», під заголовком «Спростування» та з особистим вибаченням.

За двіпозовні вимоги немайнового характеру позивачем сплаченосудовий збірна загальнусуму 2422гривні 41копійка,тобто по1211гривень 20копійок закожну вимогу,з розрахунку0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дана ставка судового збору встановлена для подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, проте до суду з даним позовом, як вже зазначалось вище, звертається юридична особа.

У відповідності до пункту 2 частини 2 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 гривень 00 копійок за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна заява та додані до неї документи були подані в електронному вигляді з використанням системи «Електронний суд».

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивачемпри подачіпозовної заяви прозахист честі,гідності таділової репутаціїза кожну вимогу немайнового характеру потрібно було сплатити по 2422 гривні 40 копійок (3028 гривень 00 копійок х 0,8 = 2422 гривні 40 копійок).

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниСуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у частині 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу Українита вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Спосіб усуненнянедоліків позовноїзаяви полягає всплаті судовогозбору відповіднодо наявноїкількості позовнихвимог та направленні на адресу суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про захистчесті,гідності таділової репутації залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська