Рішення

від 24.04.2024 по справі 513/9/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/9/24

Провадження № 2/513/190/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

05 січня 2024 року позивачка звернулася до Саратського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

З урахуванням уточної позовної заяви, позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний батько ОСОБА_6 у віці 73 роки. На момент смерті її батька ОСОБА_6 був у шлюбі з її матір`ю ОСОБА_2 , вони проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Від шлюбу її батьків народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батько ОСОБА_6 при житті ніякого заповіту не залишав. Позивачка є рідною донькою померлого ОСОБА_6 , ОСОБА_2 є дружиною померлого, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є синами померлого ОСОБА_6 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У 1972 році її батько побудував будинок на виділеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , але не встигли його здати в експлуатацію. Після смерті батька вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І., та була заведена спадкова справа № 386-2018. Після заведення спадкової справи, до нотаріуса Сулакова І.І., звернулися: її мати ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_3 , та ще один брат ОСОБА_4 із заявами про відмову від спадщини на її користь. Приватний нотаріус Сулаков І.І. в своїй постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, постановив відмовити у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я померлого, тому вона змушена звернутися з позовом до суду, для вирішення питання про право власності на майно померлого.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_7 , належним чином повідомлена про розгляд справи до суду не з`явилась, в своїй позовній заяві просила суд справу розглядати без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про розгляд справи до суду не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов визнали та просили його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд доходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно технічного паспорту, спірний будинок був збудований до введення в дію ЦК України, рік початку будівництва не вказаний, а рік завершення будівництва є 1972, тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-Х, кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. № 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розміру будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.

Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вартість житлового будинку станом на 17 січня 2024 року складає 42787,35 гривень.

Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частинами 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 13 жовтня 2020 року органом 5144, позивачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 25 жовтня 1969 року Новоселівською сільською радою Саратського району Одеської області, 25 жовтня 1969 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_9 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 22 жовтня 2018 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно довідки № 414 від 25 серпня 2023 року виданої старостою Новоселівського старостинського округу Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Ю.Ф. Сирбу, згідно погосподарської книги № 8 особовий рахунок № НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1 власником житлового будинку, господарських будівель та споруд є померлий ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд складає 0,14 га. Рік побудови 1972 року. На момент смерті за цією адресою були зареєстровані, проживали та до складу сім`ї входили: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10 жовтня 2022 року позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Новоселівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 2,7 га, масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 , кадастровий номер 5124583900:01:001:1106, та земельну ділянку, розташовану на території Новоселівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 0,82 га, кадастровий номер 5124583900:01:001:0038.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

20 грудня 2018 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. за заявою позивачки ОСОБА_1 заведена спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

20 грудня 2018 року із заявою до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. звернулася ОСОБА_2 , щодо майна померлого чоловіка ОСОБА_6 , в якій відмовилася від прийняття спадщини, належної їй частки спадщини за законом на користь доньки померлого ОСОБА_1 .

11 квітня 2019 року із заявою до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. звернувся ОСОБА_3 , щодо майна померлого батька ОСОБА_6 , в якій відмовилася від прийняття спадщини, належної йому частки спадщини за законом на користь доньки померлого ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), за вказаними параметру інформація відсутня.

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 23 серпня 2023 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок на ім`я спадкодавця.

За частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частин 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , а тому є власником спадщини з часу відкриття та може захищати свої порушені права володіння та користування успадкованим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

За частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 квітня 2024 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13 жовтня 2020 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , папсорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий 26 листопада 1998 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий 12 серпня 1996 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_11 , виданий 25 грудня 1998 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя К. Ю. Рязанова