Рішення

від 18.04.2024 по справі 285/4371/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 285/4371/23

провадження у справі № 2/0285/163/24

18 квітня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Сусловця М.Г.,

за участю секретаря Михнюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування Звягельської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 25 жовтня 2022 року о 13 годині 18 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_1 , який належить Територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Звягельської міської ради та автомобілем Isuzu, р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2022 року по справі № 285/5751/22 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 .

Відповідно до експертного висновку № 2914 автотоварознавчої експертизи автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_1 станом на дату огляду 02.11.2022 становить 144 908,57 грн.

МТСБУ відшкодувало позивачу шкоди в розмірі 90 238,07 грн.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 53 904,89 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи знаходиться його заява про розгляд справи за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, причини неявки не повідомив.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2022 року по справі № 285/5751/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до звіту № 2022 11 18 87463 від 18 листопада 2022 року про оцінку автомобіля Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_4 , проведеної оцінювачем ФОП ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_1 складає 90 211,07 грн. в т.ч. ПДВ на запасні частини та метизи.

Відповідно до експертного висновку № 2914 автотоварознавчої експертизи автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_1 станом на дату огляду 02.11.2022 становить 144 908,57 грн.

ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено в ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з ч. 2.1. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Стаття 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 1.6. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Як було встановлено, відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимоги вищевказаного Закону України та не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

МТСБУ відшкодувало позивачу шкоду в розмірі 90 238,07 грн., тобто в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6- 691 цс 15 наведено правовий висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням ЗНОСУ деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказана правова позиція також викладача в постановах Верховного Суду від 03.02.2021 справа № 592/8115/1, від 15 жовтня 2020 року справа № 755/7666/19.

Також, Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц та від 15.10.20 року (справа 755/7666/19) вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Відповідно до експертного висновку № 2914 автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобілю Renault Lodgy, р.н.з. НОМЕР_1 станом на дату огляду 02.11.2022 становить 144 908,57 грн.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання, згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - у договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди у повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Як зазначено у п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Наданий позивачем висновок експерта відповідає вказаним вимогам закону та підзаконних нормативно-правових актів. Будь-яких належних та допустимих доказів на його спростування відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

Згідно з ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Звягельської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Звягельської міської ради (код ЄДРПОУ 13571715, вулиця Військової Доблесті, будинок 14 місто Звягель, Звягельський район,Житомирська область, 11700), код класифікації доходів бюджету - 25010400, номер рахунку - IJA058201720314251001204046164, МФО 820172, код отримувача (ЄДРПОУ) 13571715, банк отримувача - Держказначейська служба України, завдану майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 53 904,89 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Звягельської міської ради (код ЄДРПОУ 13571715, вулиця Військової Доблесті, будинок 14 місто Звягель, Звягельський район,Житомирська область, 11700), код класифікації доходів бюджету - 25010400, номер рахунку - UA058201720314251001204046164, МФО 820172, код отримувача (ЄДРПОУ) 13571715, банк отримувача - Держказначейська служба Україним понесені судові витрати в сумі 2684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили , якщо протягом тридцяти днів відповідачем не подано заяву про перегляд заочного рішення або позивачем апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2024.

Суддя: М.Г. Сусловець