Рішення

від 24.04.2024 по справі 288/884/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/884/24

Провадження № 2/288/301/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Корнинської селищноїради Житомирськогорайону,Житомирської області(далі відповідач)про встановленняфакту родиннихвідносин міжфізичними особами, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба ОСОБА_3 .

Так як у ОСОБА_3 близьких родичів не було тому вона склала заповіт, в якому заповіла будинок та земельні ділянки своїй племінниці, матері позивача - ОСОБА_4 .

Мати позивача ОСОБА_4 померла ще до смерті спадкодавці ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, єдиним спадкоємцем є позивач, оскільки більше близьких родичів у спадкодавці немає.

Ступень спорідненості між позивачем та її матір`ю ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про розірвання шлюбу її матері.

Мати позивача ОСОБА_4 являється племінницею двоюрідної баби позивача ОСОБА_3 , яка являлась рідною сестрою діду позивача батьку матері позивача ОСОБА_5 , що підтверджується заповітом, свідоцтвом про народження матері позивача ОСОБА_4 .

Встановлення даного факту необхідно позивачу для отримання права на спадщину після смерті ОСОБА_3 , тому вона звернулась в порядку позовного провадження.

Позивач просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась їй двоюрідною бабою.

Позивач та її представник в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Також позивач просила судові витрати віднести на її рахунок.

Представник відповідача Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглянути без участі їх представника, не заперечують у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06 грудня 1980 року Лучинською сільською радою Житомирської області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запис за № 9 /а.с. 5/.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 20 березня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області, ОСОБА_6 14 серпня 1999 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 », про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 4 /а.с. 6/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28 грудня 1972 року Лучинською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , запис за № 38 /а.с. 7/.

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 08 серпня 1985 року Радомишльським райвідділом ЗАГС, 08 серпня 1985 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано, після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 83 /а.с. 8/.

Відповідно до Заповіту, посвідченого 11 липня 2017 року секретарем Лучинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 заповіла жилий будинок з усіма погосподарськими будівлями, а також земельну ділянку розміром 0,60 га та земельну частку пай розміром 7,19 га, що знаходиться в селі Лучин, Попільнянського району, Житомирської області, а також все майно своїй племінниці ОСОБА_13 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 154 /а.с. 9/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 11 лютого 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено запис за № 68 /а.с. 10/.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 11 липня 2016 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 54 /а.с. 11/.

Відповідно до повідомлення № С-1751/01-1 від 27 березня 2024 року Державного архіву Житомирської області, книга реєстрації актових записів про народження по Лучинській сільській раді Корнинського району за 1929 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_3 неможливо /а.с. 12/.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 046364, виданого 19 липня 2004 року, ОСОБА_14 на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 27 квітня 2004 року № 148 є власником земельної ділянки площею 7,7308 га, яка розташована на території Лучинської сільської ради, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства /а.с. 13/.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України, сформованого 23 квітня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про народження ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , номер актового запису 14 складений 01 серпня 1963 року виконавчим комітетом Лучинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області /а.с. 21-22/.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, сформованого 23 квітня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про шлюб укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: « ОСОБА_15 », номер актового запису 6, складений 21 травня 1980 року Виконавчим комітетом Лучинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області /а.с. 23-24/.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась двоюрідною бабою позивачу ОСОБА_1 .

Частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч. 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту родинних відносин між позивачем та її двоюрідною бабою необхідне позивачу для належної реалізації своїх спадкових прав, однак підтвердити цей факт в позасудовому порядку позивач не має можливості, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 81 Цивільного Процесуального Кодексу Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другоїстатті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною бабою позивача, а відтак позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач в судовому засіданні просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; статтями 1216-1218 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 197-200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник