Справа №949/606/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 квітня 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третьої особи без самостійних вимог: Служби у справах дітей Дубровицької міської ради про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог: Служби у справах дітей Дубровицької міської ради та просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Крім того, просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Питання щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви та доказів врегульовані статтями 83, 95, 175-177 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї додатки, вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК (діюча ст. 175 ЦПК). При цьому в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, згідно вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти ( пункт 2).
Подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначену законодавством та зазначену вище вимоги до позовної заяви.
Так, позивачем, не вказано ідентифікаційний код третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України у разі неприсвоєння йому реєстраційного номеру облікової картки платника податків, а також відомі номери засобів зв`язку його, як позивача, та відповідача, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти, у разі наявності.
Крім того, позивач у позовній заяві вказав Службу у справах дітей Дубровицької районної адміністрації, як третю особу без самостійних вимог, при тому, що згідно вимог ст. 53 ЦПК України у справі можуть брати участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, проте такі особи вступають у справі саме на стороні позивача або відповідача.
Тому позивачу слід вірно вказати найменування третьої особи, як того вимагає ст. 53 ЦПК України.
Водночас, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" передбачено, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем не залучений орган опіки та піклування до участі у справі, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору зазначено Службу у справах дітей Дубровицької районної державної адміністрації.
Водночас, позивач вказуючи на те, що є потреба у залученні даного органу в якості третьої особи, не додає до позовної заяви відповідного клопотання.
Водночас, пунктом 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, ч. 3 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, в тому числі і про витребування доказів.
Проте, вказані вимоги позивачем не виконані, а тому на підтвердження наведених у позовній заяві доводів, які слугують підставами для позбавлення батьківських прав відповідача, позивачу слід підтвердити відповідними доказами, які підтверджують наведені ним обставини.
До того ж, у відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява також повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Так, як вбачається з позовної заяви, у переліку додатків до позовної заяви позивачем вказується свідоцтво про народження.
Однак, при відкритті листа, який надійшов від позивача, у матеріалах позовної заяви не виявилось вказаного у додатку документу, а саме свідоцтва про народження, що підтверджується складеним старшим секретарем суду ОСОБА_4 та секретарем суду В.Нечай Акту про відсутність вкладень конверта від 29 березня 2024 року.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" визначено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, відповідно, становить 1211,20 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у відповідному розмірі, як і не зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставах, які визначає Закон.
Тому, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору, відповідно до ставок, визначених Законом України "Про судовий збір" або ж зазначити підстави, які звільняють його від сплати судового збору, при наявності.
Таким чином, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.
Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом шляхом приведення останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог: Служби у справах дітей Дубровицької міської ради про позбавлення батьківських прав та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.
Суд | Дубровицький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118585709 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Дубровицький районний суд Рівненської області
Отупор К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні