Рішення

від 24.04.2024 по справі 572/5455/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/5455/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.,

при секретарі Фурдись В.О.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд Рівненської області за підсудністюз Яворівськогорайонного судуЛьвівської областінадійшов адміністративнийпозов ОСОБА_1 до Головногоуправління національноїполіції вРівненській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушення,закриття провадженняу справі.

В судовомузасіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимогипідтримав повністю,просив судїх задоволити,а саме: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1127623 від 19 грудня 2023 року, складену поліцейським 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капралом поліції Прокопчуком В.О., жетон №0161423, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження по справі - закрити.

В судове засідання представник відповідача ГУНП в Рівненській області повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджуєтьсякопією вихідноїкореспонденції (розносноїкниги),в якійнаявні відомостіпро отриманняпредставником відповідачапозову здодатками,ухвали провідкриття провадженняпо справі26березня 2024року тасудової повістки22квітня 2024року. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду сторони не подавав, письмовий відзив на позов від представника відповідача не надходив.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EНА №1127623 поліцейським 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капралом поліції Прокопчуком В.О., жетон №0161423 у м.Сарни, вул.Європейська, 70 19 грудня 2023 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GETTA НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби чим порушив п.31.4.3в ПДР керування транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби. Своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ч.1ст.121 КУпАП. Прийняте по справі рішення: штраф 340 грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначенийст.62 Конституції Українипринцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Пункт 1 статті 6Конвенції «Прозахист правлюдини іосновоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.

Частина 1 статті 121 КУпАПпередбачає адміністративнувідповідальність закерування водіємтранспортним засобом,що маєнесправності системигальмового аборульового керування,тягово-зчіпногопристрою,зовнішніх світловихприладів (темноїпори доби)чи іншітехнічні несправності,з якимивідповідно довстановлених правилексплуатація йогозабороняється,або переобладнанийз порушеннямвідповідних правил,норм істандартів та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (надалі - Правила дорожнього руху, ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8 ч.1ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.52Закону України«Про дорожнійрух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Також, слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст.222КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно дост.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При винесенні постанови поліцейський стверджує, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GETTA НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби чим порушив п.31.4.3в ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1ст.121 КУпАП.

Як вбачається з позовної заяви, з таким твердженням поліцейського позивач ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що поліцейським не надано належних доказів, які б свідчили про вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1. ст.121 КУпАП, а тому вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

З досліджених в судовому засіданні копії пояснень ОСОБА_1 та пояснень пасажира ОСОБА_2 , вбачається, що позивач є військовослужбовцем ДПС України, 19 грудня 2023 року рухався за кермом автомобіля VOLKSWAGEN GETTA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у місті Сарни з місця несення служби до місця відпочинку. Разом з ним на пасажирському сидінні рухався його колега по службі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Перед початком руху, ніяких несправностей автомобіля не було виявлено. Оскільки виникла необхідність заправити автомобіль, вони направились до АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Варшавська, 4Б. На кільцевій розвязці перед заправкою їх зупинив капрал поліції ОСОБА_3 , жетон №0161423, з його слів через несправність лівої фари. Поліцейським було надано відеозапис, як він зазначив, з камер «Безпечне місто», з якого вбачається, що фара працює. Інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху надано не було. Запис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_3 надати відмовився. Після розмови, поліцейським було складено оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.

Позивач не погодився з доводами поліцейського 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції ОСОБА_3 , жетон №0161423, і долучив до постанови свої вищеописані пояснення та пояснення пасажира ОСОБА_2 , які є аналогічними, в яких вони виразили свої заперечення проти доводів поліцейського.

З позовної заяви вбачається, що у постанові також зазначено, що відеофіксація велася на технічний пристрій 468887, однак відеозапис з цього пристрою капрал ОСОБА_3 , жетон №0161423, відмовився показати. З доказів було надано лише відеозапис з камер «Безпечне місто», на якому видно, що фара працює.

Зі слів позивача ОСОБА_1 на зворотній стороні оскаржуваної постанови є пункт про розяснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак можливість з ними ознайомитись була надана виключно після прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і вручення копії постанови.

Серед доказів по даній справі, які б підтверджували чи спростовували наявність події та складу адміністративного правопорушення, наявна лише постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAC № 6747229 від 28.03.2023 року. Інші докази по справі відсутні. Вказані вище обставини та відсутність належних доказів свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням субєкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Відповідно до п. 31.4.3в. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішніх світлових приладів, а саме, якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності належних доказів з боку субєкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано накладенню штрафу, а також у звязку з порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення серія EНА №1127623 від 19 грудня 2023 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно дост.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Представник відповідача суб`єкта владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.

Оскільки належних та допустимих доказів відповідачами не надано суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією Українивиходить з того, що обставини викладенні в матеріалах справи з приводу конкретних обставин його дій не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративних правопорушень, за які позивач притягнутий до відповідальності.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративнеправопорушення натранспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші). Таким чином, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобовязана доводити свою невинуватість.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як видно з досліджених письмових доказів по справі, при винесенні постанови службовою особою всупереч положенням ст.ст.245, 251 КУпАП, не було з`ясовано повно і об`єктивно обставин справи, а відтак чи винен позивач у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративній відповідальності.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимогПравил дорожнього рухуі, відповідно, наявність адміністративних правопорушень.

Статтею 19Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а у даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 536 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 280-289, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1127623 від 19 грудня 2023 року, складену поліцейським 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капралом поліції Прокопчуком Віктором Олександровичем, жетон №0161423, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження по справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса: м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, адреса місцезнаходження: м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов