Ухвала

від 19.04.2024 по справі 695/1549/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1549/24

номер провадження 1-кс/695/420/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024255320000225 від 12.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000225 від 12.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 12.04.2024 року до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від інспектора РОВО УПП, який повідомив про те, що під час патрулювання прибережної зони Кременчуцького водосховища в складі екіпажу АГАТ 501 поблизу с. Вереміївка було виявлено невідому особу, яка за допомогою сіток здійснювала незаконний вилов риби.

За даним фактом 12.04.2024 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000225, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На місце пригоди була відразу направлена слідчо-оперативна група з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів.

Слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_4 12.04.2024 проведено огляд місця події у ході якого було виявлено та вилучено: мотоцикл марки «ІЖ-Юпітер 5» д.н.з. НОМЕР_1 , одна риболовецька сітка розміром вічка 55/55 мм. довжиною 63 метри, один риболовецький костюм, темно-зеленого кольору та свіжовиловлену рибу виду: лящ-4 штуки, карась-24 штуки, короп-1 штука.

12.04.2024 дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області винесено постанову про визнання вказаних предметів речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні

Оскільки вилучена риба піддається швидкому псуванню, тому 12.04.2024 її було передано на відповідальне зберігання до ТОВ «Рибколгосп» (ЄДРПОУ 34503878) до вирішення питання по суті.

Мотоцикл марки «ІЖ-Юпітер 5» д.н.з. НОМЕР_1 , з коляскою, риболовна сітка, довжиною 63 м., вічко 55*55мм, висотою 2*2.20м., риболовецький костюм темно-зеленого кольору вилучено до кімнати речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області до вирішення питання по суті.

Посилаючись на те, що вилучені 12.04.2024 у ході огляду місця мотоцикл, риболовецька мисинова сітка та риболовецький костюм, темно-зеленого кольору є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та накладення арешту на вказані предмети та речі є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, а вилучена свіжовиловлена риба в ході огляду місця події по зазначеному кримінальному провадженню відповідає критеріям, зазначеним п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, прокурор звернувся з даним клопотанням до суду.

Прокурор у судове засідання не прибув, у клопотанні про арешт майна розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Законний володілець майна, арешт на яке просить накласти прокурор, у судове засідання не з`явився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Матеріали кримінального провадження слідчому судді надано не було.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частиною першою статті 168 КПК України встановлено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208,298-2цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику (ч. 3 ст. 168 КПК України).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. 171-173 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вимогами ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення даного клопотання, слідчий суддя зауважує, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які згідно з частиною першою вказаної статті застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя зауважує, що згідно з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначеним у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000225 від 12.04.2024 (час внесення відомостей 10 год 48 хв 12.04.2024), за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України: «12.04.2024 до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від інспектора РОВО УПП, який повідомив про те, що під час патрулювання прибереженої зони Кременчуцького водосховища в складі екіпажу АГАТ 501, поблизу с. Вереміївка було виявлено невідому особу, яка за допомогою сіток здійснювала незаконний вилов риби».

Відповідно до наявного в матеріалах клопотання протоколу огляду місця події від 12.04.2024, вбачається що дану слідчу дію проведено у період з 07 год. 15 хв. до 07 год. 21 хв.

Як зазначено у вказаному протоколі, оглядом місця події є адміністративні межі с. Вереміївка Золотоніського району Черкаської області, біля берегу річки Дніпро. На ґрунтовій дорозі знаходиться мотоцикл ІЖ-Юпітер 5, д.н.з. НОМЕР_1 , в колясці даного мотоцикла три поліетиленові мішки, в одному знаходиться риболовна сітка, довжиною 63 м., вічко 55*55мм, висотою 2*2.20м., в другому мішку знаходиться свіжо виловлена риба, в третьому мішку знаходяться заброди, костюм риболовецький. Підійшовши до мотоцикла, за згоди ОСОБА_5 дістали три мішки та виклали на землю та виявили одну риболовецьку сітку, довжиною 63 м., вічко 55*55мм, висотою 2*2.20м., свіжо виловлену рибу виду: карась 24 шт., короп 1шт., лящ 4 шт., та риболовецький костюм - 1 шт., темно зеленого кольору, які поміщені окремо в поліетиленові мішки.

Також у протоколі вказано, що під час проведення вказаної слідчої дії виявлені речі були вилучені.

Таким чином вбачається, що вказана слідча дія була проведена до внесення відомостей до ЄРДР, а самі відомості вносилися вже після проведення вказаної слідчої дії.

Даних про підозру ОСОБА_5 , у якого вилучено вказане майно, не надано. Крім того, слідчим суддею вбачається, що вилучений мотоцикл ІЖ-Юпітер 5, д.н.з. НОМЕР_1 був повернутий ОСОБА_5 під розписку, що стверджується останньою, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, згідно з вимогами ст.13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим кодексом.

За ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті, тобто лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. За ч.2 ст.234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. За приписами ст.237 КПК вказана слідча (розшукова) дія здійснюється за правилами цього кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як вбачається з поданих суду матеріалів справи, фактично був проведений обшук коляски мотоциклу, який здійснювався під час проведення огляду місця події, адже місцем події є прибережна зона біля річки, а не транспортний засіб.

Тобто проведений органами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні огляд місця події (тобто огляд транспортного засобу) фактично був обшуком, який за приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

З відповідним клопотанням про дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася.

Крім того, слідчий суддя зауважує, що матеріали клопотання не містять підтвердження будь-якого дозволу законного володільця даного транспортного засобу на проведення огляду транспортного засобу.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 16.10.2019р. по справі №640/6847/15-к вказала, що огляд чи обшук транспортного засобу у кримінальному провадженні можуть бути проведені не лише на підставі ухвали слідчого судді, а й на підставі дозволу його власника. При цьому такий дозвіл обов`язково повинен мати письмову форму.

Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки огляд місця події у даному кримінальному провадженні був проведений без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, відсутні підстави стверджувати, що предмети та речі, а так само риба, які були виявлені та вилучені під час такого несанкціонованого обшуку є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 2 ст. 168 КПК України.

Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання належить відмовити повністю.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 94, 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024255320000225 від 12.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1