Рішення

від 23.04.2024 по справі 337/6901/23

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

23.04.2024

Справа 337/6901/23

Провадження 2/337/318/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді -Ширіної С.А.,

за участю секретаря- Бикової С.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Вішнякової І.В., ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької дитячої музичної школи № 3 про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

28.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Запорізької дитячої музичної школи № 3, в якій просить поновити пропущений строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору щодо визнання не дійсним та скасування наказу директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 07.12.2022 №31к/тм «Про притягнення викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»;

-визнати незаконним та скасувати наказ директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 07.12.2022 №31к/тм «Про притягнення викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»;

-визнати незаконним та скасувати наказ директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 15.11.2023 №45-к/тм «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Так,зазначив, що наказом від 07 грудня 2022 року №31к/тмна нього було накладено дисциплінарне стягнення директором Запорізької дитячої музичної школи № 3 у виді оголошення догани за те, що він порушив трудову дисципліну, а саме не виконав наказ ЗДМШ №3 від 23.11.2022 №37аг про надання письмових пояснень приводу відсутності на виробничих зборах трудового колективу 21.11.2022, про день, місце та час проведення яких його повідомлено не було. Із зазначеним наказом він ознайомився у день його винесення 07.12.2022 із зазначенням у ньому незгоди з його змістом, проте внаслідок свого перехвилювання через те, що оскаржуваний наказ винесено з явними порушеннями вимог трудового законодавства, потрапляння до лікарні, куди був доправлений з робочого місця каретою швидкої медичної допомоги, перебування у лікарні впродовж 13 днів (з 07.12.2022 по 19.12.2022), перебування після цього на амбулаторному лікуванні після виписки зі стаціонару, та необізнаності у юридичній природі трудових відносин пропустив процесуальний строк на звернення до суду для оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани, у зв`язку з чим клопотав про поновлення процесуального строку.

Крім того, зазначив, що наказом від 15.11.2023 №45-к/тм на нього накладено дисциплінарне стягнення директором Запорізької дитячої музиної школи № 3 у виді оголошення догани за те, що він порушив трудову дисципліну, а саме не виконав розпорядження директора ЗДМШ №3 від 18.10.2023 №2 «Про роботу педагогічного колективу ЗДМШ №3 у канікулярний час», а саме невихід на роботу о 09.00 години 23.10.2023 .

Зазначив, що він дійсно був відсутній на роботі о 09.00 годині 23.10.2023 (понеділок), проте це було пов`язано з наявністю наступних причин: по-перше, зазвичай, під час канікулярного часу, викладачами закладу здійснюється відпрацювання встановленої кількості годин впродовж робочого дня, а по-друге, позивач має роботу за сумісництвом у Бердянському державному педагогічному університеті, відповідно до розкладу якого має заняття у понеділок з 09.35 години до 12.35 години та у середу з 09.35 години до 10.55 години, про що повідомив директора ЗДМШ №3 одразу після того, як від нього було зажадано пояснень з приводу прибуття до школи о 12.00 години, долучивши відповідні підтверджуючі документи у цей же день, а також наступного дня.

Між тим, 15.11.2023 директор Запорізької дитячої музичної школи № 3 видала наказ про оголошення йому догани, з яким він категорично не погоджується.

Вважає вказаний наказ безпідставним, незаконним, винесеним з грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.141,149 КзпП України. В оскаржуваному наказі відсутні вказівки на фактичні обставини справи, які слугували підставою для застосування дисциплінарного стягнення, при цьому відповідач не з`ясував ступінь тяжкості проступку, наявність вини працівника.

Просив позов задовольнити та скасувати наказ про оголошення йому догани, так як дисциплінарного проступку він не вчиняв.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

14.02.2024 року від представника відповідача адвоката Вишнякової І.О. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просив відмовити у позові як заявленому безпідставно. Зазначив, що оспорюваний наказ від 07.12.2022 №31к/тм, яким позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, було винесено після того, як ОСОБА_1 було спочатку запропоновано надати пояснення щодо відсутності на виробничих зборах трудового колективу 21.11.2022. Проте від надання письмових пояснень позивач відмовився. З огляду на вказане вважає, що дисциплінарне стягнення було накладено у відповідності до вимог КЗпП та локальних положень ЗДМШ № 3.

Крім цього зазначає, що оспорюваний наказ від 15.11.2023 №45-к/тмяким позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, було винесено після того, як ОСОБА_1 було надано пояснення про те, що він не вийшов на роботу 23.10.2023 о 9.00, оскільки має роботу за сумісництвом 23.10.2023 з 9.35 години по 12.35 годину та 25.10.2023 р. з 9.35 години по 10.55 годину, тому вимушений відпрацювати свої години пізніше та не бачить у цьому проблем, а також зазначив, що наказом або іншими документами його не було зобов`язано розпочинати свій робочий день о 9.00.

Вважає, що ОСОБА_1 порушив трудову дисципліну без поважних причин, не виконавши обов`язки, покладені на нього розпорядженням від 18.10.2023 №2 «Про роботу педагогічного колективу ЗДШМ №3 у канікулярний час», оскільки не вийшов на роботу 23.10.2023 о 9.00.

19.02.2024 року позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву.

01.03.2024 року представник відповідача надала заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, зазначив, що не згодний з наказом директора Запорізької дитячої музичної школи № 3від 07.12.2022 №31к/тм, так як розпорядчі документи про проведення виробничих зборів у понеділок 21.11.2022, а також про розміщення у Viber повідомлення про необхідність надання пояснень педагогічними працівниками, які були відсутні на цих зборах без пояснення причин, до його відома не були доведені належним чином. Строк на звернення до суду для оскарження цього документу пропустив з поважних причин, оскільки це було обумовлено рядом об`єктивних причин:потраплянням до лікарні та перебуванням на стаціонарному лікуванні впродовж 13 днів (з 07.12.2022 по 19.12.2022), перебуванням після цього на амбулаторному лікуванні після виписки зі стаціонару, та необізнаності у юридичній природі трудових відносин, у зв`язку з чим клопотав про поновлення процесуального строку.

Також суду показав, що не згодний з наказом директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 15.11.2023№45-к/тм, оскільки з 2015 року працює у займаній посаді. Ніколи порушень трудової дисципліни не допускав. Обізнаний з Правилами внутрішнього трудового розпорядку школи.На роботу спізнився по поважній причині, оскільки зранку мав заняття у Бердянському державному педагогічному університеті. 23.10.2023 прибувши на роботу, йому було запропоновано надати пояснення щодо запізненняпричин виходу на роботу о 12.00. Він повідомив, що викладав у іншому навчальному закладі, де працює за сумісництвом. Крім цього, надав в цей день письмові пояснення, в яких також зазначив поважну причину несвоєчасного приходу на роботу. Тому просив наказ про оголошення догани скасувати як виданий незаконно, він трудову дисципліну не порушував.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підста викладених у відзиві на позовну заяву.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, gозивач ОСОБА_1 з 2015 року перебуває у трудових відносинах ізЗапорізькою дитячою музичною школою № 3, за фахоммагістр музичного мистецтва, артист-соліст-інструменталіст (концертний виконавець), викладач ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації (баян), працює у закладі на посаді викладача з фаху баян-акордеон з виконанням обов`язків концертмейстера.

07.12.2022 року за наказом № 31к/тм від 07.12.2022 року, виданим директоромЗапорізької дитячої музичної школи № 3, йому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни під час його перебування на посаді викладача з фаху баян-акордеон з виконанням обов`язків концертмейстера даного закладу.

Відповідно до змісту наказу дисциплінарне стягнення накладено за порушення трудової дисципліни, а саме заневиконання наказу ЗДМШ №3 від 23.11.2022 №37-аг, яким передбачалося надання позивачем письмових пояснень щодо відсутності на виробничих зборах трудового колективу 21.11.2022, про які було повідомлено шляхом розміщення повідомлення у Viber.

Згідно з ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DomboBeheer B.V. v. theNetherlands, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 233КЗпП України передбачено, що працівник може звернутисяіз заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Встановлені статтями228,233КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 та Верховного Суду, викладений у постанові від 08 березня 2023 року по справі № 734/1795/20).

Відповідно до статті 234КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 243/9604/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 203/2276/19, від 29 червня 2021 року у справі № 588/1672/18.

Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, пункт 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», пункт 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», тлумачення статті 233 КЗпП України, початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Так, у статті 234 КЗпП України не передбачається перелік поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

У справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, подаючи до суду позовну заяву, клопотав перед судом про поновлення строку на звернення до суду та визнання причин пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними щодо визнання недійсним та скасування наказу директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 07.12.2022 №31к/тм «Про притягнення викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З вищевказаного вбачається, що пропущений строк на звернення до суду може бути поновлений судом лише виключно за заявою учасника справи, який у поданому ним процесуальному документі має навести поважність підстав для його поновлення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

З вищевказаного вбачається, що початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Враховуючи, що з позовною вимогою про скасування наказу директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 07.12.2022 №31к/тм «Про притягнення викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» позивач звернувся до суду з пропуском строку, що передбачений статтею 233 КЗпП України, що підтверджується підписом позивача про його ознайомлення з оскаржуваним наказом та поясненнями останнього у судовому засіданні (вказав про ознайомлення 07 грудня 2022 року), то дана позовна вимога заявлена з пропуском строку на звернення до суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 07.12.2022 №31к/тм «Про притягнення викладача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» задоволенню не підлягають з підстав пропуску позивачем встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду.

Щодо наказу від 15.11.2023 №45-к/тм про накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани судом встановлено наступне.

Відповідно до змісту наказу дисциплінарне стягнення накладено за порушення трудової дисципліни, а самеза порушення трудової дисципліни без поважних причин, що виразилося у не виконанні обов`язків, покладених на позивача ОСОБА_1 розпорядженням від 18.10.2023 №2 «Про роботу педагогічного колективу ЗДШМ №3 у канікулярний час», оскільки він не вийшов на роботу 23.10.2023 о 9.00, в свою чергу за порушення абз.12, 14 п. 4.7 Статуту ЗДМШ №3, п.п.2 п. 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЗДМШ №3, п.6.1, 6.2 Посадової інструкції викладача мистецької школи.

Так відповідно до п.4.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Запорізької дитячої музичної школи № 3 працівники школи повинні працювати сумлінно, своєчасно з`являтися на роботі.

Відповідно до п. 2.1.14 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом (трудовим колективом) Запорізької дитячої музичної школи № 3, у закладі встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Під час канікул педагогічні працівники залучаються адміністрацією до роботи у межах часу, що не перевищує їхнього педагогічного навантаження до початку канікул, враховуючи 5-ти денний робочий тиждень на час канікул.

Згідно з п. 5.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Запорізької дитячої музичної школи № 3, п. 25 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455 під час канікул адміністрація школи залучає педагогічних працівників до методичної, педагогічної та іншої організаційної роботи у межах часу, що не перевищує їхнього педагогічного навантаження до початку канікул.

23.10.2023 ОСОБА_1 в усній формі було запропоновано надати пояснення щодо причин відсутності його на роботі о 09.00 годині 23.10.2023.

У цей же день, 23.10.2023 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо несвоєчасного прибуття на роботу, в яких зазначив, що він працював у Бердянському державному педагогічному університеті, де працює за сумісництвом, надавши до пояснення розклад занять у цьому закладі, а також зазначив, що відпрацював години свого педагогічного навантаження тривалістю 2 години 51 хвилину пізніше у цей день.

Відповідно до розкладу, наданого до суду, затвердженого першою проректоркою Бердянського державного педагогічного університету від 19.10.2023, завіреного печаткою закладу, підтверджується факт наявності робочих годин ОСОБА_1 у цьому закладі 23.10.2023 упродовж періоду часу з 09.35 до 12.45.

Директором Запорізької дитячої музичної школи № 3 винесено розпорядження від 18.10.2023 № 2, яким передбачена організація роботи викладачів школи у канікулярний час з 23.10.2023 по 29.10.2023 з початком робочого дня о 09.00 годині з понеділка по п`ятницю. Цим же розпорядженням позивачу визначено відпрацювання 2 годин 51 хвилини. Разом з цим, розпорядження не містить відомостей про конкретно визначений час початку та закінчення відпрацювання цієї тривалості педагогічного навантаження позивачем, а також даних про те, впродовж якого періоду часу позивач має здійснити таке відпрацювання: щодня по 2 години 51 хвилині чи 2 години 51 хвилину загалом впродовж робочого тижня з понеділка по п`ятницю.

Отже, початок відпрацювання позивачем 23.10.2023 2 годин 51 хвилини педагогічного навантаження з 12.00 години, що не заперечується відповідачем, не суперечить змісту розпорядження директора ЗДМШ № 3 від 18.10.2023 № 2, п. 2.1.14 Колективного договору, п. 5.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Запорізької дитячої музичної школи № 3, абз. 12 п. 4.7 Статуту Запорізької дитячої музичної школи № 3 та п. 25 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455.

Поряд із цим, зі змісту розпорядження директора ЗДМШ № 3 від 18.10.2023 № 2 вбачається, що відпрацювання позивачем 2 годин 51 хвилини свого педагогічного навантаження відбувалося у канікулярний час, тому безпосередньо навчальний процес у цей час не відбувався, дітей у школі не було та відсутність позивача на роботі о 09.00 годині не призвела до виконання керівником закладу обов`язку щодо термінового вжиття заходів щодо заміни позивача іншим педагогом чи працівником (п. 5.16 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЗДМШ № 3, п. 22 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455), а відтак дії позивача, які виразилися у відпрацюванні ним свого педагогічного навантаження під час канікул з 12.00 години 23.10.2023, не призвели ані до порушення або зриву навчального процесу, ані до необхідності заміни позивача іншим педагогом чи працівником, тобто відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача та порушеннями, оскільки такі порушення взагалі не настали.

Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо порушення позивачем розпорядження директора ЗДМШ № 3 від 18.10.2023 № 2 в частині початку відпрацювання позивачем навантаження саме з 09.00 години, оскільки саме розпорядження не містить конкретно визначеного часу початку та закінчення відпрацювання позивачем 2 годин 51 хвилини педагогічного навантаження. Відповідно до матеріалів справи позивач відпрацював своє педагогічне навантаження 23.10.2023 з 12.00 години.

Відповідно до п. 2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Запорізької дитячої музичної школи № 3, п. 8 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455 працівники школи можуть працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач зазначив, що окрім основної роботи у Запорізькій дитячій музичній школі № 3 має роботу за сумісництвом у Бердянському державному педагогічному університеті (факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв). Зазначив, що про його роботу за сумісництвом було відомо керівництву Запорізької дитячої музичної школи № 3, оскільки він повідомляв про це директора закладу. Також про факт його працевлаштування за сумісництвом свідчить подача ним заяв про надання йому завіреної копії трудової книжки та розкладу занять у музичній школі. Окремим підтвердженням факту обізнаності директора ЗДМШ № 3 про роботу позивача за сумісництвом вважає надходження на адресу музичної школи листа-подяки з Бердянського державного педагогічного університету за майстерне виконання ним «Мелодії» ОСОБА_3 в рамках загальноуніверситетського виховного заходу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (12.10.2022).

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Вишнякова І.О. заперечувала факт обізнаності керівництва музичної школи про роботу позивача за сумісництвом. З приводу надходження листа-подяки з Бердянського державного педагогічного університету на адресу школи пояснила, що цей лист не свідчить про працевлаштування позивача за сумісництвом, оскільки у ньому зазначено про сподівання щодо подальшої творчої співпраці, а відтак вважає, що вказаний лист свідчить лише про спільну співпрацю позивача із зазначеним закладом на добровільних засадах.

Суд відхиляє вищезазначені доводи представника відповідача, оскільки відповідно до трудової книжки позивача у Запорізькій дитячій музичній школі № 3 він працює на посаді викладача з фаху баян-акордеон з виконанням обов`язків концертмейстера. Зі змісту листа-подяки з Бердянського державного педагогічного університету вбачається, що подяка висловлена концертмейстеру ОСОБА_1 . Про те, що позивач працює у Бердянському державному педагогічному університеті на посаді концертмейстера також свідчить наданий до суду розклад занять позивача у цьому закладі. Таким чином, очевидним є факт того, що подяку висловлено саме працівнику університету - концертмейстру, який майстерно виконав твір музичного мистецтва в рамках загальноуніверситетського виховного заходу, а не викладача, з яким університет спільно співпрацює на добровільних засадах.

Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За приписамист. 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана;2) звільнення.

Згідно з ч. 1ст. 147-1 КЗпП Українидисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За приписамист. 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП Українивстановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Крім цього, недоведеність хоча б одного із складових елементів дисциплінарного проступку (дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльність) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків) виключає наявність дисциплінарного проступку. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясовувати, зокрема, обставини, за яких вчинено проступок.

Аналіз положень ст.ст.147, 149 КЗпП України в сукупності з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України свідчить про те, що у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається саме на роботодавця, зокрема шляхом надання доказів фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи із специфіки розгляду трудових спорів щодо незаконного звільнення чи накладення дисциплінарного стягнення, обов`язок доведення правомірності таких покладається на роботодавця (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року по справі № 309/1228/16-ц).

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

За приписамистатті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17, який враховується судом під час розгляду даного спору.

Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене , суд приходить до висновку, що роботодавець не виконав належним чином свій обов`язок з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 гривень,оскільки судом було враховано майновий стан позивача та на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265,274-279 ЦПК України,ст.233 КЗпП України , суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької дитячої музичної школи № 3 про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності- задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Запорізької дитячої музичної школи № 3 від 15.11.2023 №45-к/тм «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути з Запорізької дитячої музичної школи № 3 (ЄДРПОУ 36878830) на користь держави судовий збір на загальну суму 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24.04.2024 року.

Суддя: С.А.Ширіна