ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/352/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Муковоз В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача 1: Руденко К.М.;
від відповідача 2: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року про часткове задоволення заяви про забезпечення позову
у справі №910/352/24 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ"
до 1) Фонду державного майна України
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "ЛЬВІВДІПРНАФТОХІМ"
про визнання незаконними дій та визнання укладеним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» (далі - заявник, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно-нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у данній справі законної сили;
- заборони Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно майна - нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у данній справі законної сили.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що позивачу стало відомо із сайту Фонду державного майна України, що спірні приміщення, на які претендує заявник в порядку приватизації виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.
На електронну пошту позивача від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшов лист про те, що орендовані приміщення на якій претендує позивач виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.
Наведені заявником обставини, за його твердженнями, є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, оскільки невжиття таких заходів призведе до виникнення перешкод виконання судового рішення та ефективного захисту прав Товариства через відчуження на аукціоні цілісного майнового комплексу, частиною якого є спірні нежитлові приміщення.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.
Накладено арешт на нерухоме майно-нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у цій справі законної сили.
В іншій частині заяви відмовлено.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що оскільки Товариство має намір подати позов про визнання за ним права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації та визнання укладеним між договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, у той час як Фонд та Регіональне відділення Фонду вже має доведений намір здійснити реалізацію майнового комплексу (дата проведення аукціону 16.01.2024), частиною якого є спірні приміщення, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав вжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом заборони Фонду вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно спірного майна через наявність законодавчих обмежень щодо вжиття такого способу забезпечення, передбачених приписами частини 12 статті 137 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року у справі №910/352/24 та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ" про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- на час постановлення ухвали не оскаржувались накази стосовно включення єдиних майнових комплексів Державного підприємства "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "ЛЬВІВДІПРНАФТОХІМ" до об`єктів малої приватизації;
- відповідно до умов договору оренди орендар не має права на приватизацію орендованого майна;
- проведення аукціону жодним чином не порушує права позивача;
- накладення арешту призведе до негативних наслідків, а саме відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення аукціону, що суперечить ч. 12 ст. 137 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/352/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року у справі №910/352/24 залишено без руху.
При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.
Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02.04.2024.
В той же час, при визначенні дати судового засідання не було враховано, що головуюча суддя Барсук М.А. 02.04.2024 перебуватиме у відрядженні, у зв`язку з чим засідання у справі №910/352/24, призначене на 02.04.2024, не відбудеться.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/352/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою суду від 13.03.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року у справі №910/352/24 та призначено її до розгляду на 16.04.2024.
Явка представників сторін
Представник позивача, відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 16.04.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Колегією суддів враховується подане 01.04.2024 позивачем клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, відповідне клопотання стосувалось судового засідання 02.04.2024, яке не відбулось, оскільки ухвалою суду від 13.03.2024 було призначено нову дату засідання - 16.04.2024.
Ухвалу суду від 13.03.2024 про призначення нової дати засідання позивач отримав в електронному кабінеті 14.03.2024 о 14:16.
У даному контексті колегія суддів також враховує, що у клопотанні позивач повідомляв про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку із відпусткою його представника з 26.03.2024 по 09.04.2024, тоді як судове засідання ухвалою суду від 13.03.2024 було призначено на 16.04.2024.
А тому підстав для відкладення розгляду справи колегія суддів не вбачає.
Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 16.04.2024 за відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» зверталось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. "АІІІ,-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м та зобов`язання Фонду державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв. м, будівлі літ. "АІ-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв. м (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв. м (справа № 910/2490/23).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 позов задоволено.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суд від 19.12.2023 касаційні скарги Фонду державного майна України і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд касаційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову вказав на те, що позивачем - ТОВ «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ», обрано неефективний спосіб захисту, що належним чином не захистить права позивача. Верховний Суд у постанові від 19.12.2023 року по справі №910/2490/23 вказав, що належним способом захисту буде визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» та Фондом державного майна України договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.
З огляду на вказане Товариство має намір подати до Господарського суду міста Києва позов з такими позовними вимогами:
1. Визнати за ТОВ «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.
2. Зобов`язати Фонд державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.
3. Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» та Фондом державного майна України договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації індивідуально визначеного майна: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. у редакції примірного договору купівлі-продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна № 1107 від 27.09.2022, у відповідній редакцій.
Товариство обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що йому стало відомо із сайту Фонду державного майна України, що спірні приміщення, на які претендує заявник в порядку приватизації виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.
На електронну пошту Товариства від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшов лист про те, що орендовані приміщення на якій претендує позивач виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.
Наведені заявником обставини, за його твердженнями, є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, оскільки невжиття таких заходів призведе до виникнення перешкод виконання судового рішення та ефективного захисту прав Товариства через відчуження на аукціоні цілісного майнового комплексу, частиною якого є спірні нежитлові приміщення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки Товариство має намір подати позов про визнання за ним права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації та визнання укладеним між договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, у той час як Фонд та Регіональне відділення Фонду вже має доведений намір здійснити реалізацію майнового комплексу (дата проведення аукціону 16.01.2024), частиною якого є спірні приміщення, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав вжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом заборони Фонду вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно спірного майна через наявність законодавчих обмежень щодо вжиття такого способу забезпечення, передбачених приписами частини 12 статті 137 ГПК України.
Однак колегія суддів частково не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
При цьому в таких немайнових спорах досліджуються обставини, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблений висновок, згідно з яким умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Норми ГПК України також містять перелік заборон щодо вжиття певних заходів забезпечення позову, зокрема частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суд в справі № 910/2490/23 від 19.12.2023 встановлено, що 07.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, як орендодавцем, та заявником, як орендарем, було укладено договір, за умовами п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме будівлі в літ. "А" -1" загальною площею 214,5 кв.м, будівлі літ. "А"-4" загальною площею 2711,9 кв.м та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м (познач. №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (познач. №№1; 18; 39; 55) сумарною площею 5057,29 кв.м (реєстровий № 00150113.1. КДЮЮРБ004; № 00150113.1.КДЮЮРБ002; №00150113.1.КДЮЮРБ001, яке знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8, (далі майно), що перебуває на балансі ДП "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Львівдіпронафтохім" (балансоутримувач).
У подальшому, листом № 10-57-11924 від 01.09.2022 Фонд повідомив Товариство про те, що наказом №1269 від 29.07.2020 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від №1547 від 28.12.2019 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році", єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Львівдіпронафтохім" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2020 році". Зазначений єдиний майновий комплекс не був реалізований у 2020-2021, а тому був включений до наказу Фонду від 04.01.2022 №1 (із змінами) "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році".
Щодо меж проведення та завершення аукціону з продажу об`єкту малої приватизації колегія суддів зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим визначено Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон про приватизацію).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону про приватизацію порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Аукціон - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2 частини першої статті 1 Закону про приватизацію).
Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432.
Відповідно до пункту 37 Порядку електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.
Процедуру визначення переможця електронного аукціону урегульовано пунктами 63 - 75 Порядку.
Згідно з пунктом 64 Порядку переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта приватизації протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати електронного аукціону; укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до пункту 72 Порядку після опублікування органом приватизації через особистий кабінет укладеного договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та натискання відповідної електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Аукціон завершено. Договір підписано".
Згідно п. 14.ч. 1 ст. 1 Закону про приватизацію завершення приватизації - продаж об`єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об`єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Отже, виходячи із визначення поняття електронного аукціону (спосіб продажу об`єкту приватизації з визначенням переможця), положень статей 1, 10 Закону про приватизацію, Порядку проведення аукціону, останній завершується укладенням договору купівлі-продажу та його опублікуванням.
У цьому контексті колегія суддів враховує висновки Верховного Суду щодо моменту завершення конкурсних процедур (аукціону, торгів) (постанови Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21, 23.11.2022 у справі № 674/648/21).
Так, у пункті 4.15. постанови від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21 Верховний Суд дійшов висновку, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі вищезазначеного державного нерухомого майна в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право), у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.
Тобто, з огляду на викладене вище, укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та перехід права власності на такий об`єкт покупцю є однією із стадій проведення аукціону.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, вжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом заборони Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно спірного майна є неможливим через наявність законодавчих обмежень щодо вжиття такого способу забезпечення, передбачених приписами частини 12 статті 137 ГПК України.
В той же час, арешт - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (постанова Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 ).
Тобто, накладення арешту на об`єкт приватизації, який реалізується у порядку аукціону відповідно до Закону про приватизацію, є перешкодою для майбутнього покупця об`єкта приватизації в здійсненні його прав власника, зокрема щодо укладення договору купівлі-продажу та переєстрації відповідного права власності на майно, що свідчить про втручання у публічні торги шляхом створення перешкод для повноцінної реалізації результатів аукціону.
З огляду на те, що частина дванадцята статті 137 ГПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування), а укладання договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні приміщення фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.
Вказане вище узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21, від 14.09.2023 у справі № 918/531/23.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Фонду державного майна України підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/352/24 - скасуванню в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/352/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/352/24 скасувати в частині часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» про забезпечення позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. відмовити.
3. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/352/24 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ" (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Маковея, будинок 149; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32390022) на користь Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945) 3 028,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/352/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.04.2024.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118589624 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Барсук М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні