Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/13579/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/13579/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шайко С.В. (посвідчення адвоката № КВ4595 від 29.08.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 (повне рішення складено 17.11.2023)

у справі № 910/13579/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Управління освіти і науки Бердичівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 145 101,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти і науки Бердичівської міської ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 145 101,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод: № 6 від 13.09.2021 та № 7 від 30.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 406 від 29.12.2020, оскільки останніми змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що в результаті призвело до переплати бюджетних коштів у розмірі 145 101,48 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано недійсними додаткові угоди: № 6 від 13.09.2021 та №7 від 30.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 406 від 29.12.2020, укладеного між Управлінням освіти і науки Бердичівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс";

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Управління освіти і науки Бердичівської міської ради грошові кошти у розмірі 145 101,48 грн, судовий збір у розмірі 8052,00 грн та витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення ціни на товар внаслідок підписання оспорюваних додаткових угод відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, тому таке збільшення є прямим порушенням ст. 5, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними.

З огляду на викладене, за поставлений товар позивачем було переплачено відповідачу кошти у загальному розмірі 145 101,48 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13579/23. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що при укладені оспорюваних додаткових угод до договору, ані постачальником, ані споживачем не було порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки на переконання відповідача, внаслідок укладення цих додаткових угод ціна за одиницю товару не перевищувала 10 % від попередньої ціни з урахуванням попередніх змін, внесених попередніми додатковими угодами до договору.

За таких обставин, відповідач вважає відсутніми підстави як для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору та і як для стягнення суми передоплати у розмірі 145 101,48 грн.

Короткий зміст письмових пояснень позивача з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях позивач зазначає про те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 910/13579/23, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

З урахуванням того, що предмет спору та підстави позову у справі № 922/2321/22 є подібними до тих, що розглядаються в рамках справи № 910/13579/23, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване судове рішення від 08.11.2023 без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13579/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Хрипун О.О., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13579/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13579/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/13579/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/13579/23 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/13579/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Станом на 18.03.2024 сторони не подали клопотання про поновлення провадження у справі, однак перевіривши судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.02.2024 була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" у справі № 910/13579/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/13579/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.04.2024.

В судове засідання, яке відбулося 17.04.2024, з`явився представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, та з урахуванням того, що до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній висловив свою правову позицію щодо апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.12.2020 між відповідачем (постачальником) та позивачем (споживачем) був укладений договір постачання електричної енергії споживачу № 406 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору. Строк поставки товару: до 31.12.2021.

За змістом п. 3.5 договору постачальник здійснює протягом 2021 року постачання електричної енергії споживачу для власного споживання в обсязі 1 240 000 кВт/год.

Згідно з п. 5.1 договору загальна сума цього договору складає 2 430 400,00 грн з ПДВ. Сума договору може бути змінена у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) складає 1,96 грн з ПДВ.

Пунктом 5.5 договору визначено, що ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Додатковою угодою № 6 від 13.09.2021 сторони погодили внести зміни в:

- п. 3.5 договору та викласти його в новій редакції: "постачальник здійснює протягом 2021 року постачання електричної енергії споживачу для власного споживання в обсязі 987 499,25 кВт/год.";

- п. 5.2 договору та викласти його в новій редакції: "ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) становить 2,253144 грн за ПДВ".

Додатковою угодою № 7 від 30.09.2021 сторони погодили внести зміни в:

- п. 3.5 договору та викласти його в новій редакції: "постачальник здійснює протягом 2021 року постачання електричної енергії споживачу для власного споживання в обсязі 962 202,00 кВт/год.";

- п. 5.2 договору та викласти його в новій редакції: "ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) становить 2,442996 грн за ПДВ".

Спір у справі виник, у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання недійсними вищевказаних додаткових угод до договору та повернення передоплати у розмірі 145 101,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними додаткові угоди: № 6 від 13.09.2021 та №7 від 30.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 406 від 29.12.2020, укладеного між Управлінням освіти і науки Бердичівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Управління освіти і науки Бердичівської міської ради грошові кошти у розмірі 145 101,48 грн, судовий збір у розмірі 8052,00 грн та витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

Ціна договору, яка визначена за результатами процедури закупівлі та тендерної пропозиції позивача, була змінена додатковими угодами № 6 від 13.09.2021 та № 7 від 30.09.2021 до договору.

Зокрема, внаслідок укладення вказаних додаткових угод до договору ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 1,96 грн (в первісній редакції договору) до 2,442996 грн за ПДВ (в редакції останньої додаткової угоди № 7 від 30.09.2021), тобто більше ніж на 10%.

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 910/13579/23 про те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин справи № 910/13579/23 оспорювані позивачем додаткові угоди до договору суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.

В свою чергу, судова колегія зауважує на тому, що недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка газу, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору.

Перевіривши проведені сторонами розрахунки, судом першої інстанції вірно з`ясувано, що у зв`язку із недійсністю оспорюваних додаткових угод зі сторони позивача у спірних правовідносинах має місце переплата у розмірі 145 101,48 грн, а тому стягнення місцевим господарським судом цих коштів з відповідача також є правомірним.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє аргументи відповідача про неправильне тлумачення та застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вирішила відступити від висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, та дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13579/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/13579/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.04.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко