Постанова

від 24.04.2024 по справі 450/2946/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2946/22 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/356/24 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02 квітня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс» укладено договір добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» № 011092/4100/0000072, за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користування та розпорядженням транспортним засобом «Scoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 25 січня 2020 року о 14 год. 15 хв. по вулиці Яворівська, 2г в селі Зимна Вода Львівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Chevrolet Captiva», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Scoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , винуватцем якої визнано ОСОБА_1 . Стверджує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Scoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень, а вартість відновлювального ремонту становить 29601,00 грн.. Зазначає, що на підставі договору добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» № 011092/4100/0000072 шляхом безготівкового перерахування на рахунок СПД ФО ОСОБА_3 виплатило страхове відшкодування в розмірі 27511,00 грн. з врахуванням франшизи в розмірі 2090 грн. та звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», як до страховика цивільно-правової відповідальності винної особи, із заявою про виплату страхового відшкодування, за результатом розгляду якої Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» виплатило страхове відшкодування в розмірі 12241,46 грн. Вважає, що в порядку суброгації до нього перейшло право вимоги до відповідача щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що становить 15269,54 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» кошти в розмірі 15269,54 грн.

Рішенням Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 30листопада 2023рокуу задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Рішення суду оскаржило Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що страховиком в межах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Зазначає, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо» виконало свої обов`язки, виплативши вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, у зв`язку з чим у нього не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від ліміту страхової відповідальності. Вказує, що деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилося виконанням проведеним належним чином, відтак, відповідач як особа, яка завдала шкоди, зобов`язаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та і стразовою виплатою, одержаною від страховика. Вважає, що оскільки ним відшкодовано вартість відновлювального ремонту, до нього перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації. Наголошує, що не відмовлялося від участі в проведенні автотоварознавчої експертизи, однак не отримувало жодних процесуальних документів, що зобов`язали б його надати пошкоджені деталі експерту. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не зобов`язано страхові компанії зберігати пошкодженні у дорожньо-транспортній пригоді запчастини після виплати страхового відшкодування з відшкодування вартості відновлювального ремонту. Звертає увагу, що стягнуті витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2023 року ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2023 року призначено на 16 год. 30 хв. 15 квітня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текстпостанови складено24квітня 2024року,то незважаючина те,що розглядсправи призначенона 15квітня 2024року,датою ухваленняпостанови єсаме 24квітня 2024року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», суд першої інстанції виходив з того, що позивач ухилявся від надання в розпорядження експерта пошкоджених частин автомобіля для проведення автотоварознавчої експертизи, що є підставою для визнання факту, що ремонтні роботи по заміні переднього лівого крила та передніх лівих дверей після пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 25 січня 2020 року загальною вартістю 15796 грн. не були необхідними, тому позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» № 011092/4100/0000072, за умовами якого застраховано транспортні засоби, зазначені в додатку № 1 до договору.

Додатком №1до договору добровільного страхування на транспорті «КАСКО CORPORATE» № 011092/4100/0000072 від 02 квітня 2019 року передбачено перелік транспортних засобів страхувальника, в якому зазначено автомобіль марки «ScodaFabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 25 січня 2020 року о 14 год. 15 хв. по вулиці Яворівська, 2г в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ChevroletCaptiva»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,був неуважним,не стеживза дорожньоюобстановкою тане дотримавсябезпечного інтервалу,порушивши вимогип.п.2.3б,13.1ПДР України,внаслідок чогоздійснив зіткненняз транспортнимзасобом марки«ScodaFabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_2 ,в результатічого автомобіліотримали механічніпошкодження.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. в дохід держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

28 січня 2020 року Товариство зобмеженою відповідальністю«Мрія Сервіс» звернулосядо Приватногоакціонерного товариства«Страхова компанія«Уніка» із заявою про подію, що має ознаки випадку № 00338942.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зрахунком-фактурою№ СПД-00058від 31січня 2020року,виставленим СПД-ФО ОСОБА_3 ,вартість ремонтуавтомобіля марки«ScodaFabia»,2012року випускудержавний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,становить 29601грн.

Страховим актом № 00338942 від 03 лютого 2020 року, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 25 січня 2020 року, кваліфікована як страховий випадок, у зв`язку з чим вирішено виплатити страхове відшкодування Товариству зобмеженою відповідальністю«Мрія Сервіс» в розмірі 27511 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 .

Платіжним дорученням № 134120 від 03 лютого 2020 року підтверджується, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» сплатило на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 27511грн.

На день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ChevroletCaptiva»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на підставі страхового полісу № АО/1372424, яким встановлено ліміт в розмірі 200000,00 грн. за шкоду, завдану життю та здоров`ю та 100000,00 грн. за шкоду, завдану майну.

13 лютого 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 27511 грн.

За результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» виплатило Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» 12241,46 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 1430 від 27 серпня 2020 року.

06 січня 2021 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу № 27086 про відшкодування збитків в розмір 15269, 54 грн., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, однак така не виконана відповідачем.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з роз`ясненнями пункту 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та у постанові Верховного Суду від 19 оипня 2023 року у справі № 758/9052/19.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь постраждалої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Разом з тим, відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, як ЦК України, Законом України «Про страхування», так і Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України й нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі змісту пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що в разі якщо норми даного Закону передбачають протилежне, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно положень ст. ст. 3,5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст.ст.6,9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями статті 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Виплативши на підставі страхового полісу № АО/1372424 страхове відшкодування в розмірі 12241,46 грн., Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» виходило з вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу.

Не погодившись з вартістю відновлювального ремонту, вважаючи, що не було потреби проводити заміну переднього лівого крила та передніх лівих дверей пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля, відповідач в суді першої інстанції подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 червня 2023 року призначено у справі автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи була необхідною заміна крила переднього лівого та дверей передніх лівих автомобіля «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , під час ремонту після пошкодження у ДТП 25.01.2020 та яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 після пошкодження у ДТП 25.01.2020?.

Виконання експертизи доручити судовому експерту Романяку Андрію Михайловичу (м. Львів, вул. Чайковського, 8). Попереджено експерта про кримінальну відповідальність передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

11 жовтня 2023 року матеріали справи повернулися на адресу суду без виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 червня 2023 року з повідомленням про неможливість надання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі № 450/2946/22 від 09 жовтня 2023 року № 2226 у зв`язку з тим, що в розпорядження експерта не представлено для огляду автомобіль марки «Scoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та усі пошкодженні його складові або пошкоджені крило переднє ліве та двері передні ліві автомобіля на клопотання експерта.

Визнаючи факт відсутності необхідності заміни крила переднього лівого та дверей передніх лівих автомобіля марки «Scoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач зобов`язаний був надати експерту вказані в ухвалі про призначення експертизи пошкоджені частини для проведення експертизи, однак не надав такі.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 червня 2023 року не встановлено обов`язку Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» надати в розпорядження експерта пошкоджені деталі автомобіля.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем клопотання експерта про необхідність надання вищезазначених деталей.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання експерта не вирішувалося судом першої інстанції, відтак, у позивача не винило обов`язку щодо надання експерту пошкоджених деталей автомобіля, а саме крила передньоголівого тадверей передніхлівих.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 , всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на спростування вартості відновлювального ремонту автомобіля марки«ScodaFabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 .

Водночас, твердження відповідача щодо відсутності необхідності заміни крила передньоголівого тадверей передніхлівих автомобілямарки «ScodaFabia»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,є голослівнимта непідтверджується жоднимидоказами.

Враховуючи те, що виплаченого позивачу розміру страхового відшкодування недостатньо для відшкодування вартості майнового збитку, колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_1 , як з винної особи, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 15269,54 грн.

Частина 13ст.141ЦПК Українипередбачає,що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», то на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 2481 грн. судового збору за подання позову та 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2023 року скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 15269,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 2481 грн. судового збору за подання позову та 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 24.04.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк