Постанова

від 23.04.2024 по справі 902/1293/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

23 квітня 2024 року Справа № 902/1293/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Фермерського господарства "ДОН-2005"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 902/1293/23

за позовом Фермерського господарства "ДОН-2005"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН"

про стягнення 1 343 563 грн 11 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ДОН-2005" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1 343 563 грн 11 коп., з яких 528 799 грн 87 коп.- заборгованості за Договором №05/12/22 від 05.12.2022, 267 690 грн 72 коп. - заборгованості за Договором №06/12/22 від 06.12.2022 та 547 072 грн 52 коп. - заборгованості за Договором №14/02/23 від 14.02.2023.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "ДОН-2005" 528 799 грн 87 коп. заборгованості за договором №05/12/22 від 05.12.2022, 267 690 грн 72 коп. заборгованості за договором №06/12/22 від 06.12.2022, 547 072 грн 52 коп. заборгованості за договором №14/02/23 від 14.02.2023 та 20 153 грн 45 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просило рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив, відповідно до якого просив рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі №902/1293/23. залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" залишити без задоволення.

Також, зазначив, що судові витрати позивача, понесені під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції складають 12 000 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2024 у справі №902/1293/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23 - без змін.

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Фермерського господарства "ДОН-2005" надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої представник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.04.2024 призначив розгляд заяви представника Фермерського господарства "ДОН-2005" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 23.04.2024 о 10:30 год. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" надати письмові пояснення з правовою позицією щодо заяви представника Фермерського господарства "ДОН-2005" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду 23.04.2024 представники сторін не з`явилися.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене та те, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції та довідки про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 126-128), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника позивача про розподіл судових витрат за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника Фермерського господарства "ДОН-2005" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд зазначає, що позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, вказав, що судові витрати позивача, понесені під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції складають 12 000 грн.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд вказує, що докази понесення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу подані у межах вказаного строку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога Фермерському господарству "ДОН-2005" надавалася адвокатом Роховим Олегом Володимировичем.

Зокрема, 20.03.2024 між Фермерським господарством "ДОН-2005" (Замовник) та адвокатом Роховим О.В. (Адвокат) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги (т. 2, а. с. 93-94), відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу та представляти інтереси Замовника під час перегляду Північно-західним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23 за позовом Фермерського господарство "ДОН-2005" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 05.12.2022., від 06.12.2022, від 14.02.2023, за апеляційною скаргою відповідача ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" - у якості представника позивача ФГ "ДОН-2005".

За цією угодою Адвокат зобов`язується здійснити : збір письмових доказів та підготувати відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН", а також представляти інтереси позивача під час перегляду зазначеної справи Північно-західним апеляційним господарським судом (п. 1.1.3 Договору).

Пунктом 2.1 вказаного Договору передбачено, що вартість робіт, передбачених п.1.1.3 цього договору - гонорар адвоката визначається сторонами у фіксованій сумі у розмірі 12 000 грн та виплачується шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката у відділенні АТ КБ "Приватбанк" м. Хмельницького.

Факт виконання Адвокатом зобов`язань за цим договором підтверджується актом виконання робіт (надання послуг). Загальний розмір гонорару адвоката визначається як сума оплати кожної з наданих послуг, виконаних адвокатом за цим договором і зазначається у акті виконаних робіт (наданих послуг) (п.2.2 Договору).

В подальшому, 01.04.2024 між Замовником та Адвокатом підписано Акт виконання робіт (наданих послуг) за Договором про надання правничої допомоги від 20.03.2024, у відповідності до якого загальна вартість наданої Адвокатом правничої допомоги (послуг) склала 12 000 грн (т. 2, а. с. 119), а саме:

збір письмових доказів та підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Плюс Гурман" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі №902/1293/23 - 4 000 грн;

представництво інтересів ФГ "ДОН-2005" під час розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23 у якості представника позивача - 8 000 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції від 21.03.2024 №1880 позивач здійснив оплату за вищевказаним Договором на суму 12 000 грн (а. с. 120).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд зважає на те, що категорія справи не є специфічною чи особливо складною, спір виник щодо несплати у повному обсязі вартості поставленого товару, не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів, судова практика є усталеною.

Також суд вказує, що обсяг матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції (на момент виготовлення повного тексту постанови) становив 76 аркушів в 2 томі. Зокрема, представником позивача були подані відзив та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 2, а. с. 79-95).

Тобто, в цьому випадку не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах цієї справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.

При цьому, суд вказує, що надання такої послуги, як збір письмових доказів, котра вказана в Договорі та Акті, не підтверджена матеріалами справи, оскільки представником позивача до суду, разом із відзивом та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було долучено докази повноважень на представництво інтересів позивача та роздруківку електронного листування.

Суд зважає на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Крім того, проаналізувавши зміст відзиву та попередньо поданих позивачем до суду першої інстанції заяв по суті, суд встановив, що доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на попередніх заявах позивача та оскарженому відповідачем рішенні суду.

Також, суд апеляційної інстанції, в сукупності, бере до уваги, що відзив був поданий із пропуском строку на його подання, у зв`язку із чим представник просив суд поновити строк на його подання і Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.03.2024 поновив такий строк.

Поруч з наведеним, суд вказує, що в суді апеляційної інстанції було проведено лише одне засідання, в якому представник позивача брав участь в режимі відеоконфереції з використанням власних технічних засобів, тобто не потребував часу для прибуття до суду та не поніс значних витрат на участь в судовому засіданні, а сама тривалість судового засідання становила близько 25 хвилин.

Виходячи із встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що фактичний обсяг наданих відповідачу послуг, який полягав у складанні одного процесуального документа по суті спору (відзив на апеляційну скаргу), подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів та не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.

Апеляційний господарський суд враховує і поведінку відповідача (скаржника), який в цьому випадку скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн буде суперечити принципу співмірності таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 4 000 грн, який, на думку суду апеляційної інстанції, враховує поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №902/1293/23 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 902/1293/23.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Фермерського господарства "ДОН-2005" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (23013, Вінницька область, Барський район, сільрада Івановецька, (За Межами Населеного Пункту) Урочище Гурман, будинок 1, кімната 7, код 42169150) на користь Фермерського господарства "ДОН-2005" (31075, Хмельницька область, Красилівський район, село Пашутинці, код 34138369) - 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "24" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.