Постанова

від 23.04.2024 по справі 922/831/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Харків Справа №922/831/23 (922/2985/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» (вх.№294Х від 29.01.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі №922/831/23 (922/2985/23) (м. Харків, суддя Усатий В.О., повний текст рішення складено 10.01.2024)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м. Київ,

до 1. Комунального підприємства «Жилкомсервіс», м. Харків,

2. Комунального підприємства «Харківводоканал», м. Харків,

про стягнення коштів

в межах справи про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн та суми сплаченого судового збору.

04.09.2023 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх.№23693) в якому останній просить суд залучити до участі у справі №922/831/23 (922/2986/23) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Харківводоканал» (61013, Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 03361715); стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - задоволено. Залучено Комунальне підприємство «Харківводоканал» до участі у справі в якості співвідповідача (відповідач 2).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. В решті вимог відмовлено. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Комунальне підприємство «Харківводоканал» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі №922/831/23 (922/2986/23); ухвалити нове рішення, яким відмовити ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Харківводоканал»; ухвалити нове рішення по суті позовних вимог до КП «Жилкомсервіс» на підставі доказів наявних у справі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне підприємство «Харківводоканал» зазначає наступне:

- взаємні права та обов`язки між КП «Харківводоканал» та мешканцями будинку виникли лише з 01.05.2022, відповідно до умов публічного договору. Страховий випадок стався 19.08.2021, з огляду на що КП «Харківводоканал» не є належним відповідачем по справі;

- судом винесено рішення із зазначенням різних причин виникнення страхової події оскільки крім поняття холодна вода в рішенні фігурує поняття зливова каналізація, які є різними послугами;

- відповідно до п.2 ч.1 статті 1 та ч.3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на підставі договору від 28.11.2006 №95/1 саме КП «Жилкомсервіс» зобов`язане утримувати внутрішньобудинкові мережі багатоквартирного будинку 56 по вулиці Грозенській в місті Харкові в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, відшкодовувати збитки і отримує плату за виконання відповідних послуг від співвласників вказаного багатоквартирного будинку;

- договір між КП «Харківводоканал» та КП «Жилкомсервіс» не є договором про надання житлово-комунальних послуг. КП «Жилкомсервіс» є замовником робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення, а КП «Харківводоканал» виконавцем відповідних робіт (підрядником). Уклавши договір №17/3 КП «Жилкомсервіс» залишився відповідальним в повному обсязі перед споживачами послуг з обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

- відповідно до Договору №17/3 від 23.12.2011 виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення КП «Харківводоканал» та їх прийняття КП «Жилкомсервіс» підтверджується підписаними сторонами без претензій актами виконаних робіт;

- суд першої інстанції помилково застосував норму про деліктну відповідальність до договірних правовідносин між відповідачами. КП «Харківводоканал» може нести відповідальність тільки за неналежне виконання договору від 29.11.2011 №17/3 у разі доведення такого неналежного виконання і лише перед КП «Жилкомсервіс» за умовами визначеними відповідним договором або законом в порядку регресу, якщо замовником буде доведено вину підрядчика за даним договором.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.01.2024 для розгляду справи №922/831/23 (922/2985/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного провадження від 02.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» (вх.№294Х від 29.01.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі №922/831/23 (922/2985/23). Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/831/23 (922/2985/23).

07.02.2024 на виконання вимог ухвали суду до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/831/23 (922/2985/23).

Від Комунального підприємства «Жилкомсервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2572 від 20.02.2024), в якому просить апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі № 922/831/23 (922/2985/23) - без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» зазначає наступне:

- керуючись ст. 14 Закону №2189-VIII, на підставі рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 року №1186 між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківкомуночиствод» (КП «Харківводоканал») було укладено Договір №17/3 від 29.12.2011. Тобто, КП «Жилкомсервіс», як управитель будинку №56 по вул. Грозненській у м. Харкові, діючи в інтересах співвласників (споживачів) цього будинку, від імені та за їх рахунок, як уповноважена особа, уклало колективний договір із виконавцем відповідної комунальної послуги КП «Харківводоканал»;

- з урахуванням змісту ст. 12 Закону №2189-VIII, Договір №17/3 є договором про надання житлово-комунальних послуг. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 14 Закону №2189-VIII у разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Тим самим, до таких правовідносин не можна застосовувати положення ЦК України щодо підряду, в тому числі, щодо відповідальності перед замовником за порушення договору;

- проведення поточного та капітального ремонту не є тотожним поняттям із здійсненням аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення. Обов`язок КП «Жилкомсервіс» здійснювати ремонт, передбачений Публічним договором не звільняє КП «Харківводоканал» від виконання обов`язку щодо проведення аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення.

Від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» надійшла заява про вступ у справу як представника (вх.№5015 від 09.04.2024; вх.№5016 від 09.04.2024).

Від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» надійшла заява (вх.№5077 від 10.04.2024), в якій просить суд повторно надіслати апеляційну скаргу по справі 922/831/23 (922/2985/23).

Від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» надійшли пояснення (вх.№5216 від 12.04.2024), в яких просить апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі №922/831/23 (922/2985/23) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12463 грн 53 коп, залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Про відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження відповідач-1 повідомлявся шляхом надсилання копії ухвали від 02.02.2024 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трекінг Укрпошти 0600247896489, вручена 12.02.2024). Іншим учасникам справи вказана ухвала направлена в електронні кабінети системи «Електронний Суд» та вручена останнім 05.02.2024.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений електронний договір комплексного страхування майна (Акцент) №DNHENBR-19B485Y (далі Договір).

Відповідно до п.4.1. Договору, предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням й розпорядженням майном за п. 5.1 Договору, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1. Договору.

Згідно п. 4.2. Договору, згідно з умовами цього Договору і Правил страхування, Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору, Умов страхування і Правил страхування.

У відповідності до п. 4.5. Договору, Страховим агентом за цим Договором є AT КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі Договору доручення на виконання страхових агентських послуг №000007451П від 17.11.2017 року.

Згідно п. 5.1. Договору, за цим Договором майном що страхується, є нерухоме майно, яким володіє, розпоряджується або користується Страхувальник. Майно, що страхується має технічний паспорт, що містить основні відомості про нього: місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта тощо.

Відповідно п. 6.1. Договору, Страховим випадком за цим Договором визнається подія, передбачена цим Договором, яка відбулася після набуття чинності цим Договором, і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику (Вигодонабувачу) внаслідок втрати (загибелі) або пошкодження застрахованого майна в результаті дії будь-якого з ризиків поіменованих у цьому пункті нижче та описаних в Розділі 11 Оферти:

6.1.1. Пожежа;

6.1.2. Вибух;

6.1.3. Стихійні лиха;

6.1.4. Дія води;

6.1.5. Протиправні дії третьої особи;

6.1.6. Сторонній вплив;

6.1.7. Визнаний судом або самим Страхувальником (за попередній погодженням зі Страховиком) факт настання відповідальності Страхувальника за шкоду завдану життю, здоров`ю та/або майну третіх осіб внаслідок володіння, користування, або розпорядження застрахованим майном, яка виникла внаслідок пожежі, Вибуху, Дії води.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з 00-00 годин « 04.12.2019», але на раніше дня, наступного за днем сплати Страхувальником страхового платежу, вказаного у п. 8.3 Акцепта у повному обсязі на рахунок Страховика та діє до 24-00 годин « 03.12.2020». У випадку ненадходження або надходження не в повному обсязі на розрахунковий рахунок Страховика страхового платежу Договір вважається таким, що не набув чинності.

Відповідно до п.7.2.1. Договору, строк дії Договору може бути автоматично продовжений на наступний період дії Договору, який визначається з 00-00 годин відповідного дня, наступного за останнім днем дії Договору (періоду дії Договору) до дати в наступному календарному місяці, яка відповідає даті закінчення дії Договору в попередньому періоді (місяці), за умови відсутності заяв Сторін Договору про бажання припинити дію Договору відповідно до п.17.2 Договору (Оферти) та надходження страхового платежу за наступний період дії Договору на який продовжується дія Договору. Якщо дата закінчення дії Договору припадає на 31-ше число календарного місяця, а наступний календарний місяць має менше ніж 31 день (28,29 або 30), то датою закінчення дії пролонгованого періоду вказується 28-ме, 29-те або 30-те число місяця відповідно. Кількість таких продовжень строку дії Договору не обмежена. Умови страхування на кожним наступний період дії Договору при автоматичному продовженні дії Договору залишаються без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2021 із застрахованим майном сталася страхова подія - затоплення квартири водою.

Комісією у складі представників КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводоканал» проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 та складено Акт від 17.08.2021.

Із змісту вищезазначеного Акту від 17.08.2021 вбачається, що комісія у складі начальника дільниці №60 КП «Жилкомсервіс» Мухіна В.А., інженера дільниці №60 КП «Жилкомсервіс» Камуза А М., майстра ВБМ Основ`янського району КП «Харківводоканал» Беспальченко Ю.М. склали даний акт про те, що проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 . Виходом на місце було встановлено, що житловий будинок №56 - 1988 року побудови, 3-під`їзний, 9- поверховий, покрівля - м`яка, обладнаний централізованою системою опалення, системами гарячого і холодного водопостачання, водовідведення. Квартира АДРЕСА_2 . Власником є ОСОБА_1 . Комісійним обстеженням даного житлового будинку встановлено, що трубопроводи холодного, гарячого водопостачання центрального опалення водовідведення знаходяться в робочому стані, протікання не виявлено. На момент первинного обстеження квартири АДРЕСА_1 , 09.08.2021 було виявлено сліди залиття на стелі та стіні коридору з частковим відшаруванням шпалер, загальною площею 1 м2. Обстеження сантехнічного обладнання та внутрішньоквартирної розводки в квартирі АДРЕСА_3 09.08.2021 повністю провести не вдалося через відсутність доступу (штроб закрито пластиком). Обстеженням вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 (поверх №4) встановлено, що стояки та трубопроводи внутрішньоквартирної розводки знаходяться у задовільному стані, протікання не виявлено. Після надання доступу мешканцем квартири АДРЕСА_3 , 16.08.2021 було виконано додаткове обстеження систем холодною водопостачання та водовідведення. Виявлено, що протікання відбувалося з стояка водовідведення через тріщину раструба в перекритті між поверхами №3 і №4. Пошкоджена ділянка трубопроводу водовідведення була замінена 16.08.2021 бригадою КП «Харківводоканал», течі немає. Після демонтажу штроба у ванній кімнаті виявилося, що площа залиття стелі та стін складає близько 2 м2. На момент обстеження стіни в коридорі виявлено, що площа залиття складає близько 2 м2 з відшаруванням шпалер.

Висновки комісії:

1) інженерні мережі житлового будинку АДРЕСА_5 знаходяться в технічно справному стані;

2) у коридорі та ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 спостерігаються сліди залиття на стелі та стіні коридору з частковим відшаруванням шпалер, загальною площею близько 4 м2 через тріщину раструба в перекритті;

3) пошкоджена ділянка трубопроводу водовідведення замінена, теча усунена.

З матеріалів справи вбачається, що страхувальник ( ОСОБА_1 ) за договором комплексного страхування майна №DNHENBR-19B485Y від 04.12.2019 звернувся до позивача із заявою вх.№Z2179PB70000DK від 09.08.2021 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового Акту №ARX2870524 від 25.08.2021 вищезазначена заява страхувальника ( ОСОБА_1 ) була розглянута, залиття водою квартири АДРЕСА_1 , визнано страховим випадком, сума страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування від 20.08.2021 склала 12463,53 грн.

Позивач стверджує, що здійснив виплату страхового відшкодування на користь власника ( ОСОБА_1 ) квартири АДРЕСА_1 в розмірі 12463,53 грн.

В підтвердження зазначеного позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення №811736 від 26.08.2021.

Позивач вважає, що в результаті неналежного виконання відповідачами своїх обов`язків, страхувальнику за договором №DNHENBR- 19B485Y було завдано матеріальної шкоди в розмірі 12463,53 грн, яку було виплачено позивачем страхувальнику та власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , та яку у відповідності до вимог ст.993 ЦК України, слід стягнути з відповідачів на користь позивача.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції зазначив, що залиття сталося з причин несвоєчасного усунення аварійної ситуації на внутрішньобудинкових системах водовідведення, обов`язок усунення яких не покладається на КП «Жилкомсервіс», як на управителя будинку АДРЕСА_5 , а покладається на КП «Харківводоканал» згідно Рішення №1186, Рішення №902 та Договору №16/2, зокрема відповідальність за належний технічний стан та проведення якісних ремонтних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення. Суд вказав, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача-2 КП «Харківводоканал» страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон).

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частин 1,2 статті 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Так, до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 12.01.2011 №132/11 КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» реорганізовано шляхом приєднання до КП «Харківкомуночиствод». Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 №577/11 КП «Харківкомуночиствод» перейменоване на КП «Харківводоканал».

Рішенням №1186 КП «ВТП «Вода» (зараз - КП «Харківводоканал») покладено обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. КП «Харківводоканал» надає послуги в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Отже, вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківводоканал» як виконавця послуг з їх утримання.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; 3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; 4) своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; 5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; 10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку; 11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства; 12) контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку; 13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки; 14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п`яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов`язків управителя або інших виконавців послуг.

Пунктом 5 частини 4 статті 8 Закону встановлено, крім іншого, обов`язок управителя у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.11.2011 між КП «Жилкомсервіс», який на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» (далі рішення №1186) визначений виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків (Управитель) та КП «Харківводоканал», який на підставі рішення №1186 визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Виконавець) укладено Договір №16/2.

Відповідно до п.1.1 Договору №16/2 на виконання вимог ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов публічного договору про надання житлово-комунальних послуг м. Харків, укладеного із споживачами, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова (споживачі), Управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування, а Управитель зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю надані послуги.

Пунктами 2.3.1. і 2.3.2. вказаного Договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем згідно із законодавством та умовами цього Договору; здійснювати контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем житлових будинків, відповідно до «Графіку технічного обслуговування».

Крім того, матеріали справи також місять Договір №17/3 від 29.12.2011, укладений між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківкомуночиствод» (КП «Харківводоканал») на підставі рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186.

Згідно з п.п. 2.3.1. і 2.3.2. Договору №17/3 КП «Харківкомуночиствод» (КП «Харківводоканал») зобов`язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами цього Договору; здійснювати контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем житлових будинків, відповідно до «Графіку технічного обслуговування».

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, рішенням від 20.12.2011 №902 Виконавчого комітету Харківської міської ради (далі рішення №902) встановлено перелік, порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків та споруд, тобто послуг, що надає КП «Харківводоканал» (як виконавець послуг з утримання будинків та споруд, згідно Рішення №1186). Зокрема, послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення, у тому числі пунктом 2 розділу "Технічне обслуговування внутрішньобудинкових водовідведення" додатку до рішення №902 - проведення аварійно-відновлюваних робіт на внутрішньобудинкових системах водовідведення.

З огляду на вищевикладене, на відповідача-2 покладено обов`язок щодо утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, та аварійно-диспетчерське обслуговування, як виконавця послуг.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акта від 17.08.2021 комісією у складі представників КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводноканал» встановлено, що протікання відбулося з стояка водовідведення через тріщину раструба в перекритті між поверхами №№3 і 4. Пошкоджена ділянка трубопроводу була змінена 16.08.2021 бригадою КП «Харківводоканал», течі немає. Зазначені обставини учасниками справи не заперечуються.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частинами першої-третьої статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно із пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною першою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як вже зазначено вище, актом обстеження від 17.08.2021 встановлено, що залиття квартири сталося через тріщину раструба в перекритті між поверхами №№3 і 4.

Статтями 13, 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів того, що залиття квартири сталося з вини КП «Жилкомсервіс» як управителя будинку.

Тоді як договором, укладеним між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківводоканал» (Виконавець), відповідальність за належний технічний стан внутрішньобудинкових систем покладено саме на КП «Харківводоканал».

Тобто, залиття квартири сталося з причин незабезпечення належного стану внутрішньобудинкових систем водовідведення у будинку, технічне обслуговування яких покладено на КП «Харківводоканал», про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Крім того, згідно Акту від 17.08.2021 комісією встановлено, що аварійно-відновлювальні роботи були виконані 16.08.2021 бригадою КП «Харківводоканал».

Доводи апеляційної скарги про те, що на КП «Харківводоканал» не покладено обов`язку щодо обслуговування, проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем водовідведення є безпідставними та спростовуються вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладених з КП «Харківводоканал» договорів.

Укладання КП «Харківводоканал» безпосередньо із співвласниками багатоквартирного будинку Договору від 01.05.2022, не спростовують висновків про відповідальність КП «Харківводоканал» у правовідносинах, що виникли до укладання вказаного договору та з урахуванням фактичних обставин даної справи.

Стосовно твердження скаржника про те, що належним відповідачем є КП «Жилкомсервіс», оскільки останній отримує від співвласників багатоквартирного будинку оплату послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення, колегія суддів вказує про наступне.

З метою приведення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що знаходяться у господарському віданні комунального підприємства «Жилкомсервіс», у відповідність з економічно обґрунтованими витратами підприємств виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Виконавчим комітетом Харківської міської ради прийнято рішення від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».

Вказаним рішенням визначено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідних для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до експлуатації будинку, підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем. Відповідно до Додатку №1 зазначеного рішення до такого переліку входить, зокрема, послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення.

За умовами п.4.2. укладеного між відповідачами Договору №17/3 від 29.12.2011 вартість послуг Управителя, відповідно до п.2.2.5 Договору розраховується за формулою: вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, затверджена відповідним рішенням Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», за винятком вартості технічного обслуговування та аварійно-диспетчерського обслуговування на внутрішньобудинкових системах, відповідно до актів виконаних робіт за звітний період, і відраховується Управителем з грошових коштів, що надійшли на його рахунок від споживачів послуг для оплати Виконавцю за надані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем.

З урахуванням вищевикладеного, скаржником не обґрунтовано, що оплата споживачами послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем на користь КП «Жилкомсервіс» свідчить про покладання відповідальності за спричиненні збитки на останнього. А тому твердження скаржника в цій частині не спростовує вищевикладені висновки суду щодо належного відповідача у даній справі.

Твердження апелянта про те, що в рішенні суду першої інстанції використано крім поняття «холодна вода» - поняття «зливова каналізація», що є різними послугами, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи, оскільки із тексту оскаржуваного рішення вбачається, що поняття «зливові каналізації» згадується судом лише при описі викладеної у відзиві на позовну заяву позиції відповідача-1.

З доводами скаржника про те, що укладений між відповідачами договір є договором підряду, а тому відповідальним перед споживачами залишився КП «Жилкомсервіс», колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту Договору №17/3 від 29.12.2011, на який посилається скаржник в обґрунтування своїх доводів, останній укладено на виконання вимог ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов публічного договору про надання житлово-комунальних послуг м. Харків, укладеного із споживачами, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова (споживачі), Управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, яке включає в себе й аварійно-диспетчерське обслуговування, а Управитель зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю надані послуги.

Зазначений Договір укладено на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова».

Суд не приймає до уваги норму п.1 ч.4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку посилається скаржник на підтвердження існування між відповідачами правовідносин підряду, оскільки вказаною нормою встановлено, що виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг, в той час як судом встановлено, що КП «Жилкомсервіс» не є виконавцем комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Стосовно доданих до апеляційної скарги актів виконаних робіт, що, на думку скаржника, підтверджують належне виконання КП «Харківводоканал» зобов`язань у спірних відносинах, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Додані до апеляційної скарги докази, зокрема, копії актів виконаних робіт, до суду першої інстанції подані не були.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи, у даному разі - відповідача.

Висновок щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 року у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

Водночас, як вбачається із апеляційної скарги, заявником не ставиться питання про поновлення строку на подання таких доказів, не зазначено причин неподання їх до суду першої інстанції.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані апелянтом до скарги докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на висновки, викладені судами першої та апеляційної інстанцій, як на практику у подібних правовідносинах, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обов`язку застосування (врахування) судом висновків, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, норми Господарського процесуального кодексу України не містять.

З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про те, що саме з КП «Харківводноканал» підлягають стягненню завдані залиттям квартири збитки, відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», у разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки; в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже спірні правовідносини засновані на суброгації - переході до Позивача права вимоги потерпілої сторони у деліктному зобов`язанні, в яких для правильного вирішення питання щодо стягнення суми завданої шкоди у порядку суброгації, за правилами статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України, істотним є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

З огляду на викладене, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З аналізу рішення органу місцевого самоврядування та умов укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «Харківводоканал», як виконавцем послуг з утримання будинків договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківводоканал» є належним відповідачем у даній справі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2022 у справі №640/2713/18, від 18.11.2020 у справі №639/7313/16-ц, від 13.08.2020 у справі №643/14853/16, від 28.05.2020 у справі №640/419/17.

Отже, наявні підстави для покладення відповідальності за завдану залиттям квартири шкоду саме на КП «Харківводоканал».

Суд вказує, що доводи апеляційної скарги зводяться до визначення належного відповідача у спірних правовідносинах та не містять заперечень щодо доведеності позовних вимог та доказів, долучених до позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача-2 КП «Харківводоканал» страхового відшкодування в розмірі 12463,53 грн.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, наведені апелянтом не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та не свідчать про допущення будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 13.05.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтею 129, 232, 233, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 у справі №922/831/23 (922/2985/23) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.04.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук