Ухвала

від 22.04.2024 по справі 908/1390/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.04.2024 м. Дніпро Справа № 908/1390/19(908/2964/21)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ»

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ВВ", код ЄДРПОУ 33743159 (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, кв.49)

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" (вул. Чумаченка, 8, офіс 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 33401239)

2/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Кур`єр Україна", код ЄДРПОУ 37280703 (пров. Волзький, 3, офіс 28, м. Одеса, 65007)

3/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд 13", код ЄДРПОУ 38239221 (вул. Предславинська, 34Б, м. Київ, 03150)

про визнання недійсними договору поставки, договору про зміну кредитора, виключення відомостей з реєстру кредиторських вимог

в межах справи № 908/1390/19 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС", код ЄДРПОУ 33401239 (69059, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 8, офіс 3), -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) у задоволенні позову відмовлено.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ВВ" у повному обсязі та визнати недійсним Договір поставки № 03/09-18 від 03.09.2018. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кур`єр Україна", визнати недійсним Договір про зміну кредитора (відступлення права вимоги) № б/н від 12.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кур`єр Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд 13", виключити з реєстру кредиторських вимог відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Кур`єр Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд 13".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1390/19(908/2964/21), відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 908/1390/19(908/2964/21) до Центрального апеляційного господарського суду.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду останнім отримано від господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1390/19(908/2964/21).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) подана згідно із штампом апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги 19.02.2024р.

Останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 21.12.2023 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі, яке обгрунтовано тим, що копія оскаржуваного рішення ним не отримувалась, про наявність вказаного рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 15.02.2024р., тому просить визнати причину пропуску строку апеляційного оскарження поважною, враховуючи подання апеляційної скарги у найкоротший строк з дня ознайомлення із судовим рішенням.

За результатами розгляду вказаного клопотання, апеляційний суд ухвалою від 28.03.2024р. визнав наведені апелянтом доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху із зазначенням недоліків апеляційної скарги, які необхідно було усунути скаржнику.

На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024р. апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, але в якому апелянт фактично наводить тіж самі обставини, що і в попередньому клопотанні, які вплинули на неможливість вчасного подання апеляційної скарги, конкретизуючи їх тим, що у судових засіданнях в суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» участі не приймало та відповідно не повідомлялось про розгляд справи, оскільки не було учасником справи № 908/1390/19(908/2964/21). Як учаснику справи № 908/1390/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" матеріали справи № 908/1390/19(908/2964/21) надійшли в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» в ЄСІТС лише 20.02.2024р. Поряд з цим, керівнику ТОВ «СІТІ ЛПГ» В`ячеславу Лук`янову про наявність оскаржуваного рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. стало відомо випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень 15.02.2024р. при огляді стану справи № 908/1390/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС".

Наведене апелянт додатково просить врахувати, приймаючи до уваги і запровадження воєнного стану на території України та ведення військових дій на території України, що змушує керівника ТОВ «СІТІ ЛПГ» В`ячеслава Лук`янова з метою збереження свого життя і здоров`я перебувати у спеціально облаштованих укриттях або безпечних місцях під час об`явленої у місті повітряної тривоги.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» об`єктивно отримало можливість оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) після 15.02.2024р., у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження, враховуючи подання апеляційної скарги у найкоротший строк з дня ознайомлення із судовим рішенням.

Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Апеляційний господарський суд зауважує, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку апеляційне оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, які у зв`язку з введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад, відсутність доступу до кваліфікованої правничої допомоги, виїзд з місця проживання в зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно отримати таку інформацію, тощо).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 242 ГПК України).

За запитом апеляційного суду, сформованим засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», надана відповідь № 666818 про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» (код ЄДРПОУ 40510301) зареєстрованого у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» (дата реєстрації 04.09.2020р. 13:16).

Зокрема, матеріали справи свідчать про надсилання учасникам справи рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) до зареєстрованих Електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, направлення господарським судом 01.12.2023р. оскаржуваного судового рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» електронною поштою на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідною відміткою про відправку процесуальних документів учасникам справи електронною поштою, а також розміщення інформації по справі на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Слід відзначити, що апелянт при зверненні до суду першої інстанції та апеляційної інстанції у своїх процесуальних документах зазначив таку ж електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Правомірність здійснення повідомлення сторони через електронну адресу про судове засідання по справі підтверджується висновками Верховного Суду.

Так, у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19, від 06.03.2023 у справі №753/19393/20, від 29.03.2023 у справі №922/226/21, Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявна довідка про те, що рішення доставлено до електронної скриньки Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ», апеляційний суд вважає, що апелянт був належним чином обізнаний про ухвалене судом рішення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ», а апелянтом не спростована правомірність дій суду щодо інформування його про постановлення оскаржуваного рішення у справі.

Окрім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 01.12.2023р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/115329575), забезпечено надання загального доступу 04.12.2023р., а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі раніше.

Слід відзначити, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок (постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21), що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.

Приймаючи до уваги наведене та аналогічне первісному обґрунтування апелянтом причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені підстави для поновлення строку не можуть вважатися поважними з огляду на тривалий проміжок часу з моменту доставки оскаржуваного судового рішення до зареєстрованого Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» у підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а саме з 01.12.2023р., що підтверджується поданими самим апелянтом матеріалами, та зверненням його до апеляційного суду з апеляційною скаргою лише 19.02.2024р., який не обумовлений наявністю конкретних обставин, що завадили йому вчасно подати апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів на їх підтвердження, а тому є невиправденим.

Отже, з вищенаведеного слідує, що скаржник, який є учасником справи про банкрутство № 908/1390/19, був обізнаний вчасно про прийняття оскаржуваного рішення у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він як учасник справи повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Тому, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, є такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними.

Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21), тобто не усунено недоліків апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21).

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21).

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛПГ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023р. у справі № 908/1390/19(908/2964/21) - повернути заявникові.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № б/н від 17.02.2024р. та додані до неї документи на 63 арк., у т.ч. платіжна інструкція № 0.0.3478059685.1 від 17.02.2024р. про сплату судового збору у сумі 13 620,00 грн., опис, конверт, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження від 08.04.2024р. з додатком на 12 арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз