Постанова

від 04.04.2024 по справі 904/4933/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4933/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Ліпинський М.О.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 (суддя Мельниченко І.Ф.)

у справі № 904/4933/15

за позовом Прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байбікової Олени Леонідівни, в якій заявник просить:

- витребувати від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усі матеріали (чи їх належним чином завірені копії), на підставі яких державний виконавець прийшла до висновку про необхідність винесення постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328;

- визнати неправомірними рішення (дії) головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328;

- скасувати постанову головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та похідні від неї постанови, або ж вирішити питання щодо зобов`язання головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право заявника - скаржника) шляхом скасування постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та похідні від неї постанови;

- зобов`язати головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути виконавчий документ стягувачу;

- визнати неправомірними рішення (дії) головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

- скасувати постанову головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328 або ж вирішити питання щодо зобов`язання головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право заявника - скаржника) шляхом скасування постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328.

16.10.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Криворізької міської ради на дії (бездіяльність) державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 у справі № 904/4933/15, в якій остання просить:

- визнати неправомірним рішення, дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №72490328 від 27.09.2023.

- скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження №72490328.

- зобов`язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження №72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі №904/4933/15 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 0,6480га, вартістю - 973 555, 20 грн. по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/4933/15 скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Криворізької міської ради на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байбікової Олени Леонідівни - задоволено.

Визнано неправомірним рішення, дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №72490328 від 27.09.2023 та щодо направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Скасовано постанову головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328.

Зобов`язано Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження № 72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі № 904/4933/15.

Не погодившись з вказаною ухвалою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/4933/15 в частині задоволення скарги Криворізької міської ради від 05.10.2023 вих.№124.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- задоволення скарги Криворізької міської ради було передчасним з огляду на те, що у рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем ще не було дотримано вимог відносно першочергової процедури з`ясування об`єктивних перешкод для виконання судового рішення, оцінки поважності чи неповажності причин такого невиконання та процедури накладення штрафу;

- постанова ДВС від 27.09.2023р. про закриття виконавчого провадження №72490328 та повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення були незаконними та передчасними не лише у зв`язку із тим, що постанови про накладення штрафу від 30.08.2023 та від 18.09.2023 були скасовані адміністративним судом, а й ще із тих причин, що Державним виконавцем не було витримано строку у 10 робочих днів від дня складання постанови від 18.09.23р. про накладення штрафу на боржника до складання оскаржуваної постанови від 27.09.23р. про закінчення виконавчого провадження;

- в даному випадку вбачається, що ДВС не дотримано процедури накладення штрафу, з урахуванням чого слід дійти висновку, що саме із цих підстав дії ДВС є не законними, а не із тих підстав на які посилається Криворізька міська рада у своїй скарзі. Недотримання виконавцем процедури накладення штрафу призводить до неможливості вчинення будь-яких інших дії із примусового виконання на яких наполягає Криворізька міська рада.

- є передчасним і зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження №72490328, оскільки виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Натомість не отримавши ще ухвали суду від 31.10.23р. суд передчасно (наперед та на майбутнє) вже зобов`язує ДВС вчинити певні дії.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

15.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від Криворізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Від прокурора відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 04.04.2024 приймав участь представник відповідача (апелянта) та представник позивача. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не проінформував.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, а також враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі прокурора.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні 04.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині, що стосується задоволення скарги Криворізької міської ради та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягав на необхідності залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.09.2023 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байбікової Олени Леонідівни, в якій заявник просить:

- витребувати від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усі матеріали (чи їх належним чином завірені копії), на підставі яких державний виконавець прийшла до висновку про необхідність винесення постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328;

- визнати неправомірними рішення (дії) головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328;

- скасувати постанову головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та похідні від неї постанови, або ж вирішити питання щодо зобов`язання головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право заявника - скаржника) шляхом скасування постанови від 10.08.2023 про відкриття виконавчого провадження № 72490328 та похідні від неї постанови;

- зобов`язати головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути виконавчий документ стягувачу;

- визнати неправомірними рішення (дії) головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;

- скасувати постанову головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328 або ж вирішити питання щодо зобов`язання головного державного виконавця - Байбікову О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право заявника - скаржника) шляхом скасування постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328.

Ухвалою від 25.10.2023 господарським судом прийнято скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду в частині скасування постанови головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328 та призначено її розгляд у засіданні з повідомленням сторін на 31.10.2023. В іншій частині подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 скарга залишена судом без розгляду з огляду на пропуск строку на її подання.

Також, 16.10.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Криворізької міської ради на дії (бездіяльність) державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 у справі № 904/4933/15, в якій остання просить:

- визнати неправомірним рішення, дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №72490328 від 27.09.2023.

- скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження №72490328.

- зобов`язати Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження №72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі №904/4933/15 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 0,6480га, вартістю - 973 555, 20 грн. по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою від 17.10.2023 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 25.10.2023.

25.10.2023 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли заперечення на скаргу, в якій останній зазначив, що постанова ВДВС від 27.09.2023 про закриття виконавчого провадження № 72490328 є незаконною та підлягає скасуванню з підстав, викладених у скарзі боржника. Так, скаржник посилається на те, що в даному випадку ДВС не дотримано процедури накладення штрафу, що, на думку ФОП ОСОБА_1 , призводить до неможливості вчинення будь-яких інших дій із примусового виконання, на яких наполягає Криворізька міська рада.

До заперечень на скаргу Криворізької міської ради ФОП Штефаном долучено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 160/25038/23, яким, зокрема, визнано протиправними та скасовано постанову про накладення штрафу від 30.08.2023 та постанову про накладення штрафу від 18.09.2023, прийняті у виконавчому провадженні № 72490328.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з огляду на передчасність винесення головним державним виконавцем постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328, а також зважаючи на те, що головним державним виконавцем не було вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання, не встановлено обставин, за яких судове рішення не може бути виконано без участі боржника, дійшов висновку про необхідність задоволення скарги як Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , так і Криворізької міської ради.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт оскаржує ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі № 904/4933/15 лише в частині задоволення скарги Криворізької міської ради, відтак апеляційне провадження здійснюється в межах вимог апеляційної скарги і судом не перевіряється законність та обґрунтованість ухвали в іншій (неоскаржуваній) частині.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 позовні вимоги задоволено, зобов`язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради 217 623,86 грн. - заборгованості з орендної плати за земельну ділянку; присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України - судовий збір в розмірі 5 570,48 грн. (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2023 про виправлення описки).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 скасовано, позовну заяву Прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.09.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 904/4933/15 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 скасовано частково.

Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 217 623,86 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 14.08.2009, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 14.09.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2022, господарським судом видано відповідний наказ від 21.12.2022.

10.08.2023 постановою головного державного виконавця - Байбіковою О.Л. відкрито виконавче провадження № 72490328 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2022 щодо зобов`язання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Вказаною постановою зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів повернути вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан.

У подальшому, постановами від 30.08.2023 та від 18.09.2023 головним державним виконавцем на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду у зазначений строк, повторно зобов`язано ФОП ОСОБА_1 виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

27.09.2023 головним державним виконавцем - Байбіковою О.Л. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72490328 у зв`язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, та відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Звертаючись до суду зі скаргою ФОП ОСОБА_1 вказував на те, що постанова ДВС від 27.09.2023 про закриття виконавчого провадження № 72490328 та направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення були передчасними зважаючи на недотримання головним державним виконавцем приписів статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість скарга Криворізької міської ради обґрунтована тим, що закінчення виконавчого провадження № 72490328 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у даній справі фактично звільняє боржника від виконання рішення суду, яке в силу закону є обов`язковим, що в свою чергу суперечить основним засадам виконавчого провадження та Конституції України. Крім того, скаржник вказує на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження ВДВС винесено лише дві постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за невиконання ним рішення у добровільному порядку, що в свою чергу вказує на бездіяльність державного виконавця, а саме невжиття всіх передбачених законом заходів, направлених на виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Разом з тим, згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Нормою ч. 1 ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції та інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 5, 6, 15, 16 та 22 ч. 3 цієї статті).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено ст. 63 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 3 цієї статті виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абз. 3 ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до вимог ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).

Так, судом першої інстанції було встановлено, що у поданій скарзі ФОП ОСОБА_1 зазначає про те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 30.08.2023, якою виконавець зобов`язав боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, одержана представником боржника 20.09.2023 у відділенні поштового зв`язку та наступного для ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить підпис представника боржника на постанові про відкриття виконавчого провадження № 72490328 від 10.08.2023 (т. 9, а.с. 27-28).

Крім того, скаржник вказував на те, що постановою державного виконавця від 18.09.2023 про накладення штрафу на боржника зобов`язано останнього виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто вказаний строк спливає 02.10.2023.

Таким чином, на думку ФОП ОСОБА_1 , державний виконавець неправомірно та передчасно 27.09.2023 виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження № 72490328 з недотриманням приписів ч. 3 ст. 63 "Про виконавче провадження"

Передчасність винесення оскаржуваної постанови від 27.09.2023 заявник обґрунтовує також тим, що державний виконавець не дочекався вручення відповідачеві постанови від 18.09.2023 про накладення штрафу чи повернення вказаної постанови відділенням поштового зв`язку за зворотньою адресою.

Вказані обставини, на думку скаржника, є підставою для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 72490328 від 27.09.2023 з огляду на їх передчасність.

Господарським судом перевірено доводи, викладені в скарзі, відносно недотримання державним виконавцем строків, передбачених ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", та встановлено порушення останнім таких строків, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження та направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Суд зазначив, що порушення державним виконавцем строків, встановлених статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому провадженні № 72490328 встановлені також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 160/25038/23, яке набрало законної сили 24.10.2023, та яке скаржником залучено до заперечень на скаргу Криворізької міської ради.

На підставі викладеного, суд виснував про неправомірність дій державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стосовно направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Таким чином, судом враховано доводи скаржника ФОП ОСОБА_1 та визначено їх підставами для задоволення скарги.

Крім того, суд зауважив, що відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абз. 3 ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII). Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом № 1404-VIII заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.

При цьому накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20.

Разом із цим, обставина, що саме боржник - ФОП ОСОБА_1 за судовим рішенням зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону, оскільки судове рішення хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання.

У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17).

Враховуючи викладене, суд погодився з доводами скаржника Криворізької міської ради про передчасність закінчення виконавчого провадження № 72490328 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у даній справі та бездіяльність державного виконавця, що виразилася у невжитті всіх передбачених законом заходів, направлених на виконання судового рішення.

При цьому слід зауважити, що задоволення скарги з означених скаржниками підстав не є взаємовиключними, а доповнюючими підставами для скасування постанови головного державного виконавця - Байбікової О.Л. Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження № 72490328.

В даному випадку судом встановлено здійснення державним виконавцем заходів для ефективного виконання судового рішення неналежним чином, починаючи з недотримання строків, визначених Законом № 1404-VIII, для прийняття відповідних рішень та завершуючи закінченням виконавчого провадження без з`ясування причини поважності або неповажності не виконання боржником рішення суду.

За таких умов, колегією суддів відхиляються доводи апелянта у відповідній частині скарги як необґрунтовані.

Водночас, апеляційним судом враховується, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII).

Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження. Так, згідно ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Тобто, з огляду на положення ст. 41 Закону № 1404-VIII державний виконавець має вчини певні дії (поновити виконавче провадження) не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Натомість за наслідком розгляду скарги Криворізької міської ради суд зобов`язав Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження № 72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі № 904/4933/15.

При цьому обставин щодо бездіяльності державного виконавця у частині поновлення виконавчого провадження судом першої інстанції встановлено не було.

У постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 523/11518/16 зазначено, що «Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження.

Так, згідно із частиною першою статті 51 Закону № 1404-VII1, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Тобто, у разі коли постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню в силу закону органами державної виконавчої служби протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

В свою чергу повернення в судовому порядку виконавчого листа для подальшого виконання рішення суду до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є неможливим, оскільки суперечить порядку пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»».

Також, Верховний Суд у постанові від 13.12.2021 у справі № 520/6495/2020 зауважив, що «за приписами частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» скасування постанови про закінчення виконавчого провадження спричинює його відновлення і у такому разі обов`язок по вчиненню дій, спрямованих на примусове виконання рішення, виконавець має в силу закону. Тому додаткове накладення на виконавця подібного обов`язку на підставі рішення суду, як про це просить позивач, є необґрунтованим і така вимога не може бути задоволена».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 09.11.2023 у справі №520/10601/2020 зазначивши, що «за правилами частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» скасування постанови про закінчення виконавчого провадження спричинює його відновлення і у такому разі обов`язок щодо вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення, виконавець має в силу закону. Тому додаткове накладення на виконавця подібного обов`язку на підставі рішення суду, як про це просить позивач, є необґрунтованим і така вимога не може бути задоволена».

Таким чином, скарга Криворізької міської ради в частині вимог щодо зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження до задоволення не підлягала, як заявлена передчасно.

При цьому суд відхиляє заперечення Криворізької міської ради в цій частині з посиланням на постанову Верховного суду від 31.03.2023 по справі № 907/62/18, де вказано, що «відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, зважаючи на визнання постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною, враховуючи норми частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавця виникає обов`язок відновити виконавче провадження, а тому суди обґрунтовано зобов`язали приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), вчинивши виконавчі дії щодо відновлення виконавчого провадження №64169376».

Так, у справі № 907/62/18 судом встановлено, що Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 04.08.2021 звернулося до приватного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 у справі № 907/62/18. Листом за вих. № 1496 від 11.08.2021 виконавець, посилаючись на приписи частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", повідомив стягувача про відсутність правових підстав для відновлення виконавчого провадження, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження №64169376 від 31.03.2021 не визнана незаконною та не скасована в установленому законом порядку.

Варто зауважити, що матеріалами справи № 904/4933/15 не підтверджується протиправна бездіяльність державного виконавця щодо не поновлення виконавчого провадження.

Криворізькою міською радою також не надано суду доказів безпідставного невиконання державним виконавцем вимог ст. 41 Закону № 1404-VIII, що вказувало б на його неправомірну поведінку.

Тобто у згаданій справі № 907/62/18, на відміну від цієї, встановлено, що стягувач звернувся до приватного виконавця з заявою про відновлення виконавчого провадження 04.08.2021, на що отримав відмову виконавця.

Відтак, справи відрізняються одна від одної обставинами справи та характером порушених прав стягувача, що не зумовлює подібність правовідносин та можливість застосування висновків Верховного Суду.

При цьому судом касаційної інстанції, на відміну від справ № 523/11518/16, №520/6495/2020, № 520/10601/2020, не було сформовано висновків щодо застосування норми ст. 41 Закону № 1404-VIII.

В свою чергу, судом може бути допущено можливість ефективного захисту прав стягувача зобов`язавши виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження, як у справі № 907/62/18, однак, така прямо пов`язується з встановленням факту невиконання приписів ст. 41 Закону № 1404-VIII, чому має передувати настання певних умов, якими можуть бути обставини безпідставного зволікання виконавцем щодо відновлення виконавчого провадження за фактом визнання незаконною або скасування його постанови про закінчення виконавчого провадження/повернення виконавчого документа стягувачу (1) та одержання ним відповідного рішення (2).

У справі № 904/4933/15 не встановлено невиконання державним виконавцем імперативного обов`язку, який виникає у разі скасування постанови від 27.09.2023 про закінчення виконавчого провадження №72490328, позаяк така була скасована оскаржуваною ухвалою, якою ж одночасно було зобов`язано Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження № 72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі №904/4933/15.

Колегія суддів зауважує, що діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, не можна визнати, що державний виконавець діяв не в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України і Законом в частині, що стосується відновлення виконавчого провадження, станом на 31.10.2023, а тому судом прийнято передчасне рішення про задоволення вимог скарги Криворізької міської ради в цій частині, відтак аргументи апелянта знайшли своє підтвердження.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Отже, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/4933/15 належить змінити як таку, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, задовольнивши скаргу Криворізької міської ради частково, відмовивши в задоволенні її вимог про зобов`язання Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження № 72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі № 904/4933/15. В решті оскаржувана ухвала залишається без змін.

Згідно ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Натомість у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати за подання апеляційної скарги належить покласти на Криворізьку міську раду, внаслідок неправильних дій якої ФОП ОСОБА_1 був вимушений подати апеляційну скаргу, яку було частково задоволено та відмовлено у вимогах скарги ради щодо зобов`язання вчинити дії, що узгоджується з вищенаведеними приписами процесуального законодавства.

Керуючись статтями 123, 129, 232-236, 269, 275, 277, 282, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/4933/15 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/4933/15 змінити, виклавши пункти 1, 4 резолютивної частини в такій редакції:

« 1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Байбікової Олени Леонідівни задовольнити, а скаргу Криворізької міської ради задовольнити частково.

4. В задоволенні вимог скарги Криворізької міської ради про зобов`язання Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі відновити виконавче провадження № 72490328 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2020 по справі № 904/4933/15 відмовити».

В решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/4933/15 залишити без змін.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 24.04.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко