Рішення

від 16.04.2024 по справі 906/1287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1287/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Колосінський І.А. - адвокат, ордер серія АІ №1384069 від 12.05.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ МАРКЕТ"

про стягнення 43 765,06грн.

Процесуальні дії по справі.

Фізична особа - підприємець Гладкий Анатолій Георгійович звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ Маркет" про стягнення 52 261,58грн з яких: 29 113,98грн боргу, 5 384,08грн пені, 14 556,99грн штрафу та 3 206,53грн 30% річних, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №К139 від 07.09.2022 року.

Ухвалою суду від 27.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.10.2023.

Ухвалою суду від 25.10.2023 відкладено підготовче засідання на 08.11.2023; зобов`язано позивача - ФОП Гладкого Анатолія Георгійовича надати суду для огляду оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги; а також належним чином засвідчені копії наступних документів: товарно-транспортну накладну №158968 від 25.10.2022 на загальну суму 9 905,60грн; первинну документацію, яка підтверджує повернення покупцем 06.02.2023 частини отриманого товару на суму 9 014,89грн; докази направлення (фіскальний чек та поштову накладну) відповідачу вимоги №6 від 24.02.2023; платіжні документи про проведення часткових розрахунків.

Ухвалою суду від 08.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1287/23 до судового розгляду по суті на 05.12.2023.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 04.01.2024; зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо поставки товару за відповідними накладними та їх оплати.

Ухвалою суду від 04.01.2024 продовжено строк розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи по суті на 29.01.2024.

Ухвалою від 29.01.2024 суд перейшов із стадії розгляду справи по суті до попередньої стадії судового процесу - підготовчого провадження, поновивши підготовче провадження у справі №906/1287/23 та відклав підготовче засідання на 26.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 було, серед іншого, прийнято до розгляду заяву позивача - Фізичної особи - підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича від 16.02.2024 про збільшення/зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ Маркет" на користь позивача - Фізичної особи-підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича 43 765,06грн, з яких: 21 931,80грн боргу, 5 207,15грн пені, 10 965,90грн штрафу та 5 660,21грн 30% річних, а також судових витрат та здійснювати розгляд справи в межах поданих змін; відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача - Фізичної особи - підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича від 16.02.2024 в частині збільшення позовних вимог - про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ Маркет" на користь позивача - Фізичної особи - підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича 437,58грн інфляційних втрат; відкладено підготовче засідання на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1287/23 до судового розгляду по суті на 16.04.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2024 при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 23.09.2023 (а.с.1-3), додаткових поясненнях від 25.01.2024 (а.с.116-117) з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.02.2024 (а.с.130-132), просив позов задовольнити стягнувши з відповідача на користь позивача: 21 931,80грн боргу (вартість неоплаченої алкогольної продукції), 5 207,15грн пені, 10 965,90грн штрафу та 5 660,21грн 30% річних. Представник позивача також просив суд питання про стягнення судових витрат на послуги адвоката вирішувати після ухвалення рішення у даній справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 16.04.2024 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить відповідний трекінг відстеження поштової кореспонденції за номером 0600257620023, отриманий за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що копію ухвали господарського суду від 26.03.2024, яка направлялась на його юридичну адресу, повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.159-161).

Відповідно до п. 4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п.99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Суд також зазначає, що з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 26.03.2024 було розмішено оголошення про призначення судового засідання на 16.04.2024 о 10:00 для розгляду по суті справи №906/1287/23 (а.с.158).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Згідно з п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 16.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.09.2022 між Фізичною особою - підприємцем Гладким Анатолієм Георгійовичем (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКМ Маркет" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №139 (далі-договір) (а.с.15-17).

У відповідності до п.1.1 договору, Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити в строк, згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 1.2 договору, ціна, асортимент і кількість Товару, види тари і її ціна, вказуються у накладній, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Такі накладні виписуються на підставі заявок Покупця, переданих по телефону диспетчерам Постачальника або його торговим представникам.

Згідно з пунктом 3.1 договору, при отриманні товару оформляється накладна, яка підписується повноважними представниками сторін. Ризики, пов`язані з Товаром переходять до Покупця з моменту фактичного його одержання. Датою отримання Товару вважається дата накладної на його поставку. Після оформлення накладної товар обміну не підлягає.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що доставку товару здійснює Постачальник власним транспортом за власний рахунок впродовж трьох днів з моменту отримання замовлення від Покупця за адресою: м.Житомир, вулиця Покровська 145.

Відповідно до пункту 5.1 договору, Товар відвантажується Покупцю по цінам Постачальника, які діють на момент продажу, в національній валюті України - гривні. Відпускна ціна Товару вказується в накладній на його відвантаження.

У відповідності до пункту 8.1 договору, Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє впродовж 12 місяців у частині поставок товару, а в частині розрахунків, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Договір підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті товару за договором поставки №К139 від 07.09.2022, звернувся до суду з позовом з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.2024 про стягнення з відповідача 21 931,80грн боргу, 5 207,15грн пені, 10 965,90грн штрафу та 5 660,21грн 30% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки №К139 від 07.09.2022 позивачем було поставлено товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 77 728,17грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №158967 від 25.10.2022 на суму 7 334,07грн, №158968 від 25.10.2022 на суму 9 905,60грн, №158386 від 25.10.2022 на суму 3 447,90грн, №149257 від 25.10.2022 на суму 6 836,42грн, №158625 від 25.10.2022 на суму 2 460,73грн, №158624 від 25.10.2022 на суму 2 155,97грн, №160030 від 27.10.2022 на суму 1 862,52грн, №166421 від 04.11.2022 на суму 6 338,82грн, №167020 від 05.11.2022 на суму 2 239,20грн, №169875 від 10.11.2022 на суму 3 875,96грн, №170021 від 10.11.2022 на суму 1 043,52грн, №170697 від 10.11.2022 на суму 1 561,68грн, №171584 від 11.11.2022 на суму 3 164,04грн, №171752 від 12.11.2022 на суму 2 244,12грн, №172662 від 15.11.2022 на суму 4 387,77грн, №173824 від 16.11.2022 на суму 569,52грн, №174518 від 17.11.2022 на суму 2 444,52грн, №177321 від 22.11.2022 на суму 1 310,43грн, №176573 від 22.11.2022 на суму 460,80грн, №176594 від 22.11.2022 на суму 4 015,30грн, №176674 від 22.11.2022 на суму 1 843,68грн, №179720 від 24.11.2022 на суму 6 844,52грн, №179172 від 24.11.2022 на суму 526,80грн, №179493 від 24.11.2022 на суму 854,28грн (а.с.18-35, 48, 122-123).

З наданих позивачем документів вбачається, що до звернення позивача з позовом у даній справі, відповідачем частково проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 37 247,16грн, що підтверджується банківськими виписками 12.12.2022 на суму 2 155,97грн, 12.12.2022 на суму 2 460,73грн, 12.12.2022 на суму 3 447,90грн, 12.12.2022 на суму 6 836,42грн, 20.12.2022 на суму 1 862,52грн, 05.01.2023 на суму 6 338,82грн, 11.01.2023 на суму 9 905,60грн, 02.03.2023 на суму 2 239,20грн, 14.03.2023 на суму 2 000,00грн (а.с.53-60).

Також за накладною на повернення №ЖтЖт00090 від 06.02.2023 відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 6743,86грн (накладна на загальну суму 7967,76грн (а.с.50).

Як пояснив представник позивача, повернення відповідачем інших алкогольних напоїв за накладною на повернення №ЖтЖт0090 від 06.02.2023 відбулося на підставі правовідносин з позивачем, які не врегульовані договором поставки №К139 від 07.09.2022.

Згідно заявлених позовних вимог, неоплаченою відповідачем є алкогольна продукція на загальну суму 28 675,66 за наступними товарно-транспортними накладними, а саме:

- №158967 від 25.10.2022 на суму 7 334,07грн (заборгованість у розмірі 2000,00грн по накладній була погашена 14.03.2023; сума боргу після погашення складає 5 334,07грн),

- №170697 від 10.11.2022 на суму 1 561,68 грн,

- №171752 від 12.11.2022 на суму 2 244,12 грн,

- №172662 від 15.11.2022 на суму 4 387,77 грн,

- № 174518 від 17.11.2022 на суму 2 444,52 грн,

- № 176594 від 22.11.2022 на суму 4 015,30 грн,

- № 176674 від 22.11.2022 на суму 1 843,68 грн,

- № 179720 від 24.11.2022 на суму 6 844,52 грн.

При цьому, судом враховуються пояснення представника позивача про те, що відповідач повернув позивачу частину отриманої алкогольної продукції на загальну суму 6743,86грн за накладною на повернення №ЖтЖт0090 від 06 лютого 2023 року (а.с.50), а саме:

- 30 пляшок горілки ЖЛГЗ Старий Житомир 0,375л., отриманих за товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) від 24.11.2022 № 179720 - 20 пляшок (рядок 4 ТТН) на суму 1 417,00 грн., та по ТТН від 22.11.2022 № 176594 - 10 пляшок (рядок 4 ТТН) на суму 708,50 грн., а всього на суму 2 125,50 грн;

- 9 пляшок горілки ЖЛГЗ Старий Житомир 0,25 л., отриманих по ТТН від 24.11.2022 № 179720 (рядок 6 ТТН) на суму 432,90 грн.;

- 20 пляшок горілки ЖЛГЗ Житомирський стандарт 0,25 л. 38%, отриманих по ТТН від 24.11.2022 № 179720 (рядок 5 ТТН) на суму 913,00 грн. з ПДВ;

- 30 пляшок горілки ЖЛГЗ Житомирський стандарт 0,375 л. 38%, отриманих по ТТН від 22.11.2022 № 176594 - 10 пляшок (рядок 3 ТТН) на суму 672,50 грн., та по ТТН від 24.11.2022 № 179720 - 20 пляшок (рядок 3 ТТН) на суму 1 345,00 грн., а всього на суму 2017,50 грн.

- 14 пляшок горілки ЖЛГЗ Житомирський стандарт 0,5 л. Гуала 38%, отриманих по ТТН від 22.11.2022 № 176594 - 2 пляшки (рядок 1 ТТН) на суму 179,28 грн, та по ТТН від 24.11.2022 № 179720 - 12 пляшок (рядок 1 ТТН) на суму 1 075,68 грн., а всього на суму 1254,96 грн.

Отже, враховуючи здійснену позивачем поставку товару - алкогольної продукції на загальну суму 30 675,66 грн, а також здійснену відповідачем проплату 14.03.2023 на суму 2 000,00грн та повернення відповідачем товару на суму 6 743,86грн, неоплаченим станом на час звернення з позовом у даній справі, залишився товар - алкогольна продукція на суму 21 931,80грн, отриманий відповідачем на виконання умов договору поставки №К139 від 07.09.2022.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 5.2 договору, Товар відпускається Покупцю на умовах відстрочки платежу з дати поставки товару, що вказується в накладній:

5.2.1 продукція ВАТ "САН ІнБев Україна"

алкогольна продукція

інша продукція 14 календарних днів з дати поставки.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Гладкий А.Г. звернувся до відповідача з вимогою №6 від 24.02.2023, в якій просив відповідно до укладеного 07.09.2022 договору поставки №К139 оплатити відпущену алкогольну продукцію (а.с.11, докази надіслання а.с.12-13). Вказана вимога була надіслана відповідачу 24.02.2023.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 (зі змінами), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на те, що пересилання рекомендованої поштової кореспонденції здійснювалося в межах одного населеного пункту (м.Житомира), то ТОВ "СКМ МАРКЕТ" повинно було отримати вимогу ФОП Гладкого А.Г. №6 від 24.02.2023 згідно з вказаними вище Нормативами, протягом трьох днів (з врахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), тобто 01.03.2023.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строк виконання зобов`язання ТОВ "СКМ МАРКЕТ" з оплати отриманого товару є таким, що настав 08.03.2023 (01.03.2023 + 7 днів).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

На час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у передбачений ч.2 ст.530 ЦК України строк не виконав, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 21 931,80грн.

При цьому, судом враховується, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав претензії чи заперечення до переданого позивачем товару.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 931,80грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 5 207,15грн пені, 10 965,90грн штрафу та 5 660,21грн 30% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу та 30% річних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6.2 договору, у випадку прострочення платежу (п.5.2 цього Договору), покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки з урахуванням індексу інфляції. Сума пені не зараховується в рахунок погашення основного боргу.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів, цей Договір вважатиметься договором товарного користування і продавець має право, крім передбачених в п. 6.2 суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені, додатково стягнути з Покупця 30% (тридцять) річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України) та штраф у розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню в сумі 5 207,15грн за період з 08.04.2023 по 08.10.2023 та штраф у сумі 10 965,90грн (розрахунок а.с.139-140).

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, суд розглядає позовні вимоги та перевіряє їх правомірність нарахування в межах визначених та заявлених позивачем.

Слід зазначити, що прострочка оплати відповідачем товару починається з дня наступного після закінчення строку на його оплату - у даному випадку від 7 денного строку з надіслання вимоги, тобто з 09.03.2023.

Згідно з приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено.

Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 232 Цивільного кодексу України, були продовжені.

Враховуючи те, що сторонами виконувався договір поставки №К139 від 07.09.2022 у період жовтня-листопада 2022 року, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства, сторони на момент виконання договору розуміли, що строк нарахування пені не буде обмежений нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та продовжується на весь період карантину.

Разом з тим, судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

З урахуванням викладеного, перевіривши проведені позивачем нарахування пені в розмірі 5 207,15грн, господарський суд дійшов висновку, що вказану санкцію позивачем нараховано відповідачу виходячи з умов укладеного між сторонами договору. Водночас, при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги обмеження нарахування пені, передбачені приписами ч.6 ст.232 ГК України та постанову Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 про відміну на всій території України карантину з 4 години 00 хвилин 30.06.2023. Зокрема те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та вказаний строк продовжується до відміни карантину (30.06.2023). Тобто, за період з 10.09.2023 по 08.10.2023 позивачем безпідставно нараховано пеню, а за попередній період допущено помилку при нарахуванні пені в частині визначення початку періоду прострочки виконання зобов`язання.

Таким чином, перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені позивачем нарахування пені суд встановив, що обґрунтованим є нарахування пені на заборгованість в сумі 21 931,80грн за період з 08.04.2023 по 09.09.2023, сума пені за який становить 4 498,12грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4 498,12грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 709,03грн (5 207,15грн - 4 498,12грн = 709,03грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 10 965,90грн за умовами п.6.3 договору, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10 965,90грн за п.6.3 договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 30% річних, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів, цей Договір вважатиметься договором товарного користування і продавець має право, крім передбачених в п. 6.2 суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені, додатково стягнути з Покупця 30% (тридцять) річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України) та штраф у розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до зазначеної норми та умов догвору, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 30% річних в сумі 5 660,21грн (розрахунок, а.с.140).

Перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені позивачем нарахування 30% річних суд встановив, що обґрунтованим є нарахування 30% річних на заборгованість в сумі 21 931,80грн за період з 08.04.2023 по 15.02.2024, сума 30% річних становить 5 657,94грн.

Отже обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 30% річних в сумі 5 657,94грн. В частині стягнення з відповідача 30% річних в сумі 2,27грн (5 660,21грн - 5 657,94грн = 2,27грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 21931,80грн основного боргу, 4 498,12грн пені, 10 965,90грн штрафу та 5 657,94грн 30% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні вимог про стягнення 709,03грн пені та 30% річних в сумі 2,27грн суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ Маркет" (10031, Житомирська область, м.Житомир, вул. Покровська, буд. 145; ідентифікаційний код 44774032) на користь Фізичної особи - підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

- 21 931,80грн основного боргу,

- 4 498,12грн пені,

-10 965,90грн штрафу,

- 5 657,94грн 30% річних,

-2 640,38грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 23.04.24

Суддя Кравець С.Г.

Відправити:

1 - позивачу ФОП Гладкому А.Г. ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (рек.) та представнику - Колосінському І.А. через Електронний кабінет,

2 - відповідачу - ТОВ "СКМ Маркет" (10031, Житомирська область, м.Житомир, вул. Покровська, буд. 145; ідентифікаційний код 44774032) (рек.).