Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/8444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/8444/23

За позовомФермерського господарства "Краківське"до третя особа, про Міністерства юстиції України яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» визнання протиправним та скасування наказу Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Мальченко Д.В.;

від відповідача: Басманова О.Ю.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8444/23 за позовом Фермерського господарства "Краківське" (далі також - позивач, ФГ "Краківське") до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Міністерство, Мінюст), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (далі також - третя особа, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ») про визнання протиправним та скасування в повному обсязі наказу Міністерства юстиції України від №1849/5 від 15.05.2023 "Про задоволення скарги", що виданий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.05.2023.

04.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву.

11.07.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Краківське" надійшла відповідь на відзив.

28.09.2023 через електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» надійшли пояснення третьої особи.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 11.04.2024.

У судовому засіданні 11.04.2024 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача заперечував.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 11.04.2024 не забезпечила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно з положеннями ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, строки розгляду спору по суті, суд дійшов висновку, що третьою особою не доведено поважних причин неявки, підстав для відкладення слухання справи немає, наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 11.04.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (далі також - скаржник) 13.04.2023 звернулося до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції України зі скаргою, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.04.2023 за № СК-1491-23.

15.05.2023 Міністерством юстиції України винесено наказ № 1849/5 "Про задоволення скарги" (надалі також Наказ № 1849/5) відповідно до якого вирішено:

1) Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» від 13.04.2023 № 242 задовольнити.

2) Скасувати рішення від 10.08.2022 №№ 64443027, 64442497, 64442778, 64442156, від 12.08.2022 №№ 64478561, 64478076, 64478303, 64477706, від 12.11.2022 №№ 65448640, 65448747, від 12.12.2022 №№ 65752967, 65738864, 65752989, 65752956, 65752977, від 15.12.2022 №№ 65787570, 65787436 від 16.12.2022 №№ 65814881, 65814803, 65814915, 65814949, від 21.12.2022 №№ 65865122, 65865494, від 22.12.2022 №№ 65869667, 65869674, 65869631, від 24.12.2022 №№ 65909154, 65909170, 65909160, 65909144, 65909177, від 17.01.2023 № 66109020, від 06.03.2023 № 66673418, від 14.03.2023 № 66767547, прийняті державним реєстратором Садівської сільської ради Сумського району Сумської області Недведською Олесею Алєйзівною.

3) Скасувати рішення від 10.04.2023 №№ 67145340, 67145538, 67145601, 67145647, 67144720, від 11.04.2023 №№ 67149782, 67149375, 67149542, 67149453, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Кириківської селищної ради Сумської області Котляровим Олексієм Ігоровичем.

4) Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Садівської сільської ради Сумського району Сумської області Недведській Олесі Алєйзівні, державному реєстратору Виконавчого комітету Кириківської селищної ради Сумської області Котлярову Олексію Ігоровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

5) Виконання пункту 2, 3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

6) Виконання пункту 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Оскаржуваний Наказ № 1849/5 винесено на підставі Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.05.2023 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» від 13.04.2023 № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № СК-4048-21.

В указаному Висновку викладено, зокрема, таке:

- державні реєстратори Недведська О.А. та Котляров О.І. прийняли оскаржувані рішення за наявності підстав для відмови , в державній реєстрації прав, порушивши статті 10, 18, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також - Закон», а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, оскільки угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі підписані особою, яка відповідно до статуту мала обмеження щодо таких повноважень;

- оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Недведською О.А., щодо проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за ФГ «КРАКІВСЬКЕ», підлягають скасування як похідні від прийнятих з порушенням оскаржуваних рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що спірний Наказ № 1849/5 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а Висновок від 10.05.2023 зроблений внаслідок неповного та невірного з`ясування обставин справи та неправильного тлумачення норм права.

Крім того, позивач наголошує, що відповідач порушив процедуру розгляду скарги ТОВ "РАЙЗ ПІВНІЧ" , не повідомив заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги та не направив позивачеві копії скарги разом із доданими до неї документами, оголошення про розгляд скарги містило не повну інформацію, щодо реєстраційних дій, які є предметом розгляду скарги.

На думку позивача, він був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.

Також, позивач вважає, що Міністерством юстиції не виконано обов`язків щодо дослідження питання про дотримання вимог Закону щодо строків на подання скарги скаржником.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач та третя особа посилалися, зокрема, на наступне:

- Наказ № 1849/5 прийнятий законно та у відповідності до повноважень Міністерства, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними;

- про порушення своїх прав у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень скаржник дізнався з Інформації Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.04.2023, 07.04.2023, 11.04.2023, 13.04.2023, тоді як скаргу до Міністерства ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було подано 13.04.2023 та не пропущено встановлений законодавством строк на звернення із скаргою;

- Міністерством своєчасно було розміщено оголошення про розгляд скарги та вжито всі можливі заходи для своєчасного, належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі також - Порядок № 1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку №1128). Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон), державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства та перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону встановлено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами п`ятою та шостою статті 18 Закону, встановлено, що у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону, державна реєстрація іншого речового права проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктами 3, 4, частини першої, абзацом першим частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що підставами для відмови в державній реєстрації прав є випадки, коли, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, скаржник (ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ») є орендарем земельних ділянок на підставі договорів оренди, укладених між скаржником та власниками земельних ділянок, які були належним чином зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення прав оренди.

З відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржувані рішення 1,2 на підставі яких було проведено державну реєстрацію припинення права оренди, були прийняті за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію іншого речового права (далі - заяви), до яких додано угоди про розірвання договорів оренди та відомості з Державного земельного кадастру, сформовані державними реєстраторами Недведською О.А. та Котляровим О.І. при реєстрації заяв.

Під час складання Висновку Колегією встановлено, що відповідно до пункту 8.19 статуту ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» від 17.06.2021, (далі - Статут) до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, надання згоди директору товариства на укладання правочинів (договорів/додаткових угод) до договорів оренди землі щодо їх припинення/розірвання заміни сторони-орендаря/зміну терміну оренди, правочинів, згідно яких право оренди (користування) земельною ділянкою передається третім особам. Окрім того, зазначені обмеження підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 23 Закону подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, (далі - Порядок № 1127) у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини першої статті 24 Закону державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Отже, за результатом дослідження обставин, викладених у скарзі, документів, відомостей Державного реєстру прав, Колегія дійшла висновку, що державні реєстратори Недведська О.А. та Котляров O.І. прийняли оскаржувані рішення 1,2 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, порушивши статті 10, 18, 23, 24 Закону, а тому оскаржувані рішення 1,2 підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, оскільки угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі підписані особою, яка відповідно до статуту мала обмеження щодо таких повноважень.

Відповідно до підпункту 5 пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішенням дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), (далі - Постанова № 1128), під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відтак, оскаржувані рішення 3, прийняті державним реєстратором Недведською О.А., щодо проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки - 1 за ФГ «Краківське», підлягають скасування як похідні від прийнятих з порушенням оскаржуваних рішень 1, 2.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Частиною сьомою статті 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає рішення, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора.

Крім того, реалізуючи свої повноваження у сфері державної реєстрації прав, згідно з пунктом 4 частини сьомої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру ) прав.

Водночас, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на неї.

Згідно ж із статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Враховуючи те, що державна реєстрація права оренди є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення прав громадян або прав інших суб`єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування.

Відтак, встановлення факту прийняття державними реєстраторами Недведською О.А. та Котляровим О.І. неправомірних рішень щодо державної реєстрації припинення права оренди, прийнятого за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав, з урахуванням характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення прав скаржника, і є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді блокування державним реєстраторам Недведській О.А. та Котлярову О.І. доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.

Наказом Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1849/5, враховуючи виявлені Колегією порушення під час вчинення реєстраційних дій, з врахуванням рекомендацій викладених у Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 10.05.2023 року щодо розгляду скарги від 13.04.2023 за № СК-1491-23 вирішено - задовольнити скаргу у повному обсязі.

Пунктом 9 Порядку встановлено, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

- чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

- чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

- чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відтак, зважаючи на прийняття державними реєстраторами рішень з порушенням вимог законодавства, то Колегією та Міністерством зроблено вірний висновок про скасування таких рішень.

Водночас, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на неї. Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності є непорушним.

Враховуючи те, що державна реєстрація права оренди є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення прав громадян або прав інших суб`єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування.

Стосовно доводів позивача про недотримання скаржником строків на звернення зі скаргою, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, про порушення своїх прав у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень скаржник дізнався з Інформації Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.04.2023, 07.04.2023, 11.04.2023, 13.04.2023, тоді як скаргу до Міністерства юстиції України ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було подано 13.04.2023, відтак останнім не пропущено встановлений законодавством строк на звернення із скаргою.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, скаржником було підтверджено дотримання строків, тому підстав для відмови у розгляді скарги по суті у відповідача не було.

Судом також прийнято до уваги доводи позивача щодо порушення порядку розгляду скарги та встановлено наступне.

Процедура здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 (надалі - Порядок № 1128).

Як стверджує відповідач, під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів (дата публікації оголошення 24.04.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Недведській О. А. засобами електронної пошти.

Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).

Після повідомлення про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від представника державного реєстратора Недведської О.А., адвоката Васюти Дмитра Костянтиновича, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.05.2023 за № СК-1780-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 02.05.2023 № 54370/СК-1786-23/33.2.1.

Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Після призначення колегіального розгляду скарги до Мін`юсту надійшли пояснення по суті скарги від ОСОБА_4 , зареєстровані в Міністерстві юстиції І України 09.05.2023 за № СК-1999-23.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Порядку №1128 (чинним станом на момент розгляду скарги): для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Судом встановлено, що Міністерством юстиції України було призначено розгляд скарги на 10.05.2023 року про що відповідно було розміщено оголошення (дата публікації оголошення: 24.04.2023) на сайті згідно з посиланням:

https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva- ustitsiiukraini-10-travnya-2023-roku наступного змісту:

«Розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» № 242 від 13.04.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.04.2023 за № СК-1491-23. Тип об`єкта нерухомого майна: земельні ділянки з кадастровими номерами:

5925087800:00:001:0053, 5925080400:00:001:0245, 5925087800:00:001:0037, 5925087800:00:001:0167, 5925087800:00:001:0082, 5925087800:00:001:0172, 5925087800:00:001:0090, 5925087800:00:001:0092, 5925087800:00:001:0096, 5925087800:00:001:0134, 5925087800:00:001:0083, 5925087800:00:001:0075, 5925087800:00:001:0097, 5925087800:00:001:0028, 5925087800:00:001:0072, 5925087800:00:001:0260, 5925087800:00:001:0173, 5925087800:00:001:0170, 5925080400:00:001:0723, 5925080400:00:001:0437, 5925080400:00:001:0390, 5925080400:00:001:0624, 5925080400:00:001:0450, 5925080400:00:001:0724.

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Садівської сільської ради Сумського району Сумської області Недведська Олеся Алєйзівна.

Заінтересовані особи: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КРАКІВСЬКЕ" (34573662), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .»

Положеннями Порядку №1128 не встановлено вичерпного переліку реквізитів або змісту повідомлення (оголошення) про розгляд скарги. В Порядку №1128 йдеться лише про обов`язковість зазначення в оголошенні дати, часу та місця проведення розгляду скарги.

Тож, доводи позивача про відсутність в оголошенні інформації про земельні ділянки з кадастровими номерами 5925080400:00:001:0451, 5925080400:00:001:0736, щодо яких також прийнято рішення, не є підставою для скасування Наказу № 1849/5. Більше того, позивач мав можливість скористатися своїм правом на подання клопотання про ознайомлення чи надіслання в електронному вигляді скарги.

Позивачем не доведено, яким чином відсутність в оголошенні про суб`єкт оскарження державного реєстратора виконавчого комітету Кириківської селищної ради Сумської області Котлярова Олексія Ігоровича, щодо рішень якого було прийнято оспорюваний Наказ № 1849/5, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Вищевикладені обставини підтверджують, що Міністерством юстиції України своєчасно, було розміщено оголошення про розгляд скарги, було вжито всі можливі заходи, для своєчасного, належного повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги.

Порядок № 1128 та Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не містить переліку та критеріїв оцінки віднесення правопорушень у сфері державної реєстрації до очевидних, тому наявність підстав для віднесення конкретного правопорушення до категорії очевидних оцінюється безпосередньо Міністерством юстиції України під час розгляду скарги в силу наявності дискреційних повноважень.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Я (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, наведено визначення поняття дискреційних повноважень, відповідно до якого під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати...», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам...» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Європейський суд з прав людини також погоджується із вищезазначеною правовою позицією. У рішеннях по справах «Класс та інші проти Німеччини», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові й службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Крім того, Верховним Судом України у постанові від 14.03.2017 в справі № 800/323/16 викладено наступну позицію - суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими ч. 3 ст. 2 КАС України, підміняти його перебирати на себе повноваження, надані законом відповідному суб`єкту владних повноважень.

У Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.05.2023 який є підставою оскаржуваного наказу Міністерства чітко зазначено, що державними реєстраторами під час прийняття рішень всупереч вимог ст.ст. 10, 18, 23, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не перевірено подані документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

З огляду на наведені вище обставини, доводи позивача щодо наявності підстав для визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства від 15.05.2023 № 1849/5 "Про задоволення скарги" не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та повністю спростовані відповідачем та третьою особою.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані відповідачем та третьою особою докази є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 207, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фермерського господарства "Краківське" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко