Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/365/24За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕДУТ»

про стягнення 122 908, 12 грн

Суддя Я.А. Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕДУТ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 122 908, 12 грн, з яких: 150, 00 грн строкова заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 28 200, 00 грн прострочена заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи, 49 913, 25 грн пеня, 14 100, 00 грн штраф, 6 247, 12 грн 3% річних та 24 297, 75 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 194, 263, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 769/07 від 26.04.2007, в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

14.02.2024 від позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшла виписка банку про рух коштів між позивачем та відповідачем та письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 26.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 15.01.2024 був повернутий з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/365/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2007 між позивачем (надалі - зберігач) та відповідачем (надалі - депонент) укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 769/07 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, депонент доручає, а зберігач зобов`язується надавати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (надалі - ЦП), зберігання належних депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінних паперах на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 17.10.2006 за № 999, внутрішньому положенню зберігача цінних паперів та інших внутрішніх документах зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень депонента.

За умовами пункту 2.1 договору зберігач, зокрема, зобов`язаний: відкрити депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох робочих днів після подання депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами зберігача та чинного законодавства України; здійснювати зберігання та облік цінних паперів депонента, що зберігаються у зберігача; здійснювати ведення рахунку в цінних паперах шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами зберігача, якщо порядок виконання операцій не суперечить чинному законодавству України; за результатами проведених облікових операцій, в строк три робочих дні та шляхами обумовленими з депонентом, надавати виписку про стан рахунку в цінних паперах; один раз на рік на безоплатній основі, надавати депоненту звіт по формі зберігача; за письмовим розпорядженням депонента готувати та передавати йому на протязі трьох робочих днів, виписку про стан рахунку з ЦП та/або про обіг (операції) по рахунку в ЦП за вказаний депонентом період; надавати депоненту інформацію про ЦП, що знаходяться на його рахунку, у випадку отримання такої інформації від депозитарію, реєстроутримувача або емітента, в строк три робочі дні.

Згідно з п. 3 договору, депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним договором та у відповідності з затвердженими тарифами зберігача (додаток №1), котрі є невід`ємною частиною даного договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконання дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих депоненту згідно з даним договором, в тому числі проведених за відповідний період, належним чином відображаються в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Згідно з п. 2.2. абз. 4 даного договору, тарифи за депозитарне обслуговування можуть змінюватися, про що зберігач зобов`язаний письмово сповістити депонента не пізніше як за десять робочих днів до моменту вступу в силу нових тарифів.

Згідно з пунктом 4.1. договору, кожна сторона зобов`язується виконувати свої обов`язки належним чином, сприяти іншій стороні у їх виконанні.

Відповідно до розділу 6 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання однією з сторін своїх обов`язків, передбачених даним договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов`язує депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. До моменту погашення заборгованості депонентом, зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в ЦП депонента за що зберігач не несе будь-якої відповідальності.

Згідно з розділом 7 договору, останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами.

Строк дії договору один рік. У випадку, коли строк дії договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п`ять днів до моменту розірвання із зазначенням причини.

Договір може бути розірваним лише за умови відсутності на рахунку депонента цінних паперів. За три робочі дні до моменту розірвання даного договору депонент зобов`язаний оплатити зберігачу всі надані але неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

Як вказує позивач, на виконання умов договору ним відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо його обслуговування в системі депозитного обліку, однак, відповідачем не здійснено оплати наданих послуг в період з лютого 2012 року по листопад 2023 року.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про відкриття рахунку в цінних паперах, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, з вимогою про стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 150, 00 грн строкової заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 28 200, 00 грн простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 49 913, 25 грн пені, 14 100, 00 грн штрафу, 6 247,12 грн 3% річних та 24 297,75 грн інфляційних втрат.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України ).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також - порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Також згідно з приписами статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні пінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний напір та прав за цінним папером іншим особам.

За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, договір № 769/07 від 26.04.2007 про відкриття рахунку в цінних паперах є чинним, рахунок у цінних паперах не закритий, обслуговування зі сторони позивача продовжує здійснюватись.

На виконання умов договору позивачем складалися та направлялися на адресу відповідача відповідні акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором, що підтверджується доданими до матеріалів справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками АТ «Укрпошта» (а.с.113 - 145).

Проте, відповідачем такі акти підписано не було, вартість наданих позивачем послуг за договором не сплачено, внаслідок чого, як зазначає позивач, у відповідача згідно з розрахунком заборгованості за період з лютого 2012 року по листопад 2023 року прострочена заборгованість перед позивачем за депозитарний облік прав на цінні папери в розмірі 28 350, 00 грн.

Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи містять докази надання послуг за договором, зокрема, акти прийому-здачі депозитарних послуг, лише за період з 01.01.2016 по 30.11.2023 (а.с. 18 - 112), доказів надання послуг за період з лютого 2012 року по грудень 2015 року позивачем суду не надано.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання позивачем послуг відповідачу зі зберігання цінних паперів за період з лютого 2012 року по грудень 2015 року на загальну суму 14 100, 00 грн, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 14 100, 00 простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи за період з лютого 2012 року по січень 2016 року за договором задоволенню не підлягають.

Також згідно з п. 3 договору, депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним договором та у відповідності з затвердженими тарифами зберігача (додаток №1), котрі є невід`ємною частиною даного договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконання дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих депоненту згідно з даним договором, в тому числі проведених за відповідний період, належним чином відображаються в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже, сторонами в п. 3. договору погоджено термін виконання зобов`язання із оплат не пізніше 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного вище, у відповідності до приписів ст. 253, 254 Цивільного кодексу України та пункту 3 договору відповідач повинен був сплачувати позивачу плату за надані послуги протягом спірного періоду наступним чином:

- за січень 2016 року до 15.02.2016 включно;

- за лютий 2016 року до 15.03.2016 включно;

- за березень 2016 року до 15.04.2016 включно;

- за квітень 2016 року до 16.05.2016 включно;

- за травень 2016 року до 15.06.2016 включно;

- за червень 2016 року до 15.07.2016 включно;

- за липень 2016 року до 15.08.2016 включно;

- за серпень 2016 року до 15.09.2016 включно;

- за вересень 2016 року до 17.10.2016 включно;

- за жовтень 2016 року до 15.11.2016 включно;

- за листопад 2016 року до 15.12.2016 включно;

- за грудень 2016 року до 16.01.2017 включно;

- за січень 2017 року до 15.02.2017 включно;

- за лютий 2017 року до 15.03.2017 включно;

- за березень 2017 року до 18.04.2017 включно;

- за квітень 2017 року до 15.05.2017 включно;

- за травень 2017 року до 15.06.2017 включно;

- за червень 2017 року до 17.07.2017 включно;

- за липень 2017 року до 15.08.2017 включно;

- за серпень 2017 року до 15.09.2017 включно;

- за вересень 2017 року до 17.10.2017 включно;

- за жовтень 2017 року до 15.11.2017 включно;

- за листопад 2017 року до 15.12.2017 включно;

- за грудень 2017 року до 15.01.2018 включно;

- за січень 2018 року до 15.02.2018 включно;

- за лютий 2018 року до 15.03.2018 включно;

- за березень 2018 року до 16.04.2018 включно;

- за квітень 2018 року до 15.05.2018 включно;

- за травень 2018 року до 15.06.2018 включно;

- за червень 2018 року до 16.07.2018 включно;

- за липень 2018 року до 15.08.2018 включно;

- за серпень 2018 року до 17.09.2018 включно;

- за вересень 2018 року до 16.10.2018 включно;

- за жовтень 2018 року до 15.11.2018 включно;

- за листопад 2018 року до 17.12.2018 включно;

- за грудень 2018 року до 15.01.2019 включно;

- за січень 2019 року до 15.02.2019 включно;

- за лютий 2019 року до 15.03.2019 включно;

- за березень 2019 року до 15.04.2019 включно;

- за квітень 2019 року до 15.05.2019 включно;

- за травень 2019 року до 18.06.2019 включно;

- за червень 2019 року до 15.07.2019 включно;

- за липень 2019 року до 15.08.2019 включно;

- за серпень 2019 року до 16.09.2019 включно;

- за вересень 2019 року до 15.10.2019 включно;

- за жовтень 2019 року до 15.11.2019 включно;

- за листопад 2019 року до 16.12.2019 включно;

- за грудень 2019 року до 15.01.2020 включно;

- за січень 2020 року до 17.02.2020 включно;

- за лютий 2020 року до 16.03.2020 включно;

- за березень 2020 року до 15.04.2020 включно;

- за квітень 2020 року до 15.05.2020 включно;

- за травень 2020 року до 15.06.2020 включно;

- за червень 2020 року до 15.07.2020 включно;

- за липень 2020 року до 17.08.2020 включно;

- за серпень 2020 року до 15.09.2020 включно;

- за вересень 2020 року до 15.10.2020 включно;

- за жовтень 2020 року до 16.11.2020 включно;

- за листопад 2020 року до 15.12.2020 включно;

- за грудень 2020 року до 16.01.2021 включно;

- за січень 2021 року до 15.02.2021 включно;

- за лютий 2021 року до 15.03.2021 включно;

- за березень 2021 року до 15.04.2021 включно;

- за квітень 2021 року до 17.05.2021 включно;

- за травень 2021 року до 15.06.2021 включно;

- за червень 2021 року до 15.07.2021 включно;

- за липень 2021 року до 16.08.2021 включно;

- за серпень 2021 року до 15.09.2021 включно;

- за вересень 2021 року до 18.10.2021 включно;

- за жовтень 2021 року до 15.11.2021 включно;

- за листопад 2021 року до 15.12.2021 включно;

- за грудень 2021 року до 17.01.2022 включно;

- за січень 2022 року до 15.02.2022 включно;

- за лютий 2022 року до 15.03.2022 включно;

- за березень 2022 року до 15.04.2022 включно;

- за квітень 2022 року до 16.05.2022 включно;

- за травень 2022 року до 15.06.2022 включно;

- за червень 2022 року до 15.07.2022 включно;

- за липень 2022 року до 15.08.2022 включно;

- за серпень 2022 року до 15.09.2022 включно;

- за вересень 2022 року до 17.10.2022 включно;

- за жовтень 2022 року до 15.11.2022 включно;

- за листопад 2022 року до 15.12.2022 включно;

- за грудень 2022 року до 16.01.2023 включно;

- за січень 2023 року до 15.02.2023 включно;

- за лютий 2023 року до 15.03.2023 включно;

- за березень 2023 року до 17.04.2023 включно;

- за квітень 2023 року до 15.05.2023 включно;

- за травень 2023 року до 15.06.2023 включно;

- за червень 2023 року до 17.07.2023 включно;

- за липень 2023 року до 15.08.2023 включно;

- за серпень 2023 року до 15.09.2023 включно;

- за вересень 2023 року до 16.10.2023 включно;

- за жовтень 2023 року до 15.11.2023 включно;

- за листопад 2023 року до 15.12.2023 включно.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та належність заявлених позовних вимог у частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи за надання послуг в період з 01.01.2016 по 30.11.2023, яка підтверджена належними доказами в розмірі 14 250, 00 грн (28 350, 00 (сума заявлена до стягнення) - 14 100, 00 грн (відмовлено в задоволенні).

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 49 913, 25 грн пені за загальний період з 11.12.2022 по 10.12.2023 та 14 100, 00 грн штрафу.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України).

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правила ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Відповідно до розділу 6 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання однією з сторін своїх обов`язків, передбачених даним договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0, 5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Належним чином дослідивши умови договору, суд встановив, що розділ 6 договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням «до дати фактичного виконання», тощо.

Відтак, умову, передбачену розділом 6 укладеного сторонами в цій справі договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України в подібних правовідносинах викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

Однак, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім цього, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 11.12.2022 по 10.12.2023 в розмірі 49 913, 25 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем при розрахунку пені не враховано приписів ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України (щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано), приписів ст. 253, ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (щодо того, що перебіг строку починається з наступного дня від настання певної дати/події), в зв`язку з чим невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань зі сплати коштів, а також не враховано приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Крім того, враховуючи, що стягнення пені є похідною від позовних вимог, які були розглянуті судом вище, беручи до уваги вказану вище постанову Кабінету Міністрів України про відміну карантину з 30.06.2023, а також те, що шестимісячний строк нарахування пені за період надання позивачем послуг з січня 2016 року по серпень 2019 року закінчився, зокрема, за серпень 2019 року закінчився 16.03.2020, тоді як період нарахування пені позивачем визначено з 11.12.2022, судом здійснено власний розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен місяць окремо, обмежуючись періодами заявленим позивачем, а саме:

Місяць, рікПеріод нарахуванняСума боргу (грн)Пеня (грн)Вересень 2019 - Жовтень 202211.12.2022 - 30.06.20235 700, 001 577, 26Листопад 202216.12.2022 - 30.06.2023150, 0040, 48Грудень 202217.01.2023 - 17.07.2023150, 0037, 40Січень 202316.02.2023 - 16.08.2023150, 0036, 90Лютий 202316.03.2023 - 16.09.2023150, 0036, 72Березень 202318.04.2023 - 18.10.2023150, 0035, 20Квітень 202316.05.2023 - 16.11.2023150, 0033, 53Травень 202316.06.2023 - 10.12.2023150, 0030, 31Червень 202318.07.2023 - 10.12.2023150, 0023, 74Липень 202316.08.2023 - 10.12.2023150, 0018, 25Серпень 202316.09.2023 - 10.12.2023150, 0012, 66Вересень 202317.10.2023 - 10.12.2023150, 007, 56Жовтень 202316.11.2023 - 10.12.2023150, 003, 29Всього: 1 893, 30Отже, за розрахунком суду розмір пені за період з 11.12.2022 по 10.12.2023 складає 1 893, 30 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Також відповідно до розділу 6 договору, якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов`язує депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. До моменту погашення заборгованості депонентом, зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в ЦП депонента за що зберігач не несе будь-якої відповідальності.

З урахуванням викладеного вище, так як судом підтверджена сума заборгованості в розмірі 14 250, 00 грн, штраф підлягає сплаті в розмірі 7 125, 00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 6 247, 12 грн 3% річних за загальний період з 16.02.2012 по 10.12.2023 та 24 297, 75 грн інфляційних втрат за загальний період з березня 2012 року по листопад 2023 року.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Як зазначалось вище, прострочена заборгованість по сплаті комісії підтверджена позивачем шляхом подання відповідних доказів за період з січня 2016 року по лютий 2023 року.

Отже, лише з наступного місяця, в якому було установлено факт прострочки з оплати наданих послуг, а саме лютого 2016 року позивач має право на нарахування фінансових санкцій.

У зв`язку з чим, судом здійснено власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату, з урахуванням приписів ст. 253, ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (щодо того, що перебіг строку починається з наступного дня від настання певної дати/події), при цьому, обмежуючись періодами, визначеними позивачем, а саме наступним чином:

Місяць, рікПеріод нарахування 3 % річнихПеріод нарахування інфляційних втратСума боргу (грн)3 % річних (грн)Інфляційні втрати (грн)Січень 201616.02.2016 - 15.03.2016березень 2016150, 000, 361, 50Лютий 201616.03.2016 - 17.04.2016квітень 2016300, 000, 8110, 50Березень 201618.04.2016 - 15.05.2016травень 2016450, 001, 030, 45Квітень 201617.05.2016 - 15.06.2016червень 2016600, 001, 48- 1, 20Травень 201616.06.2016 - 17.07.2016липень 2016750, 001, 97- 0, 75Червень 201618.07.2016 - 15.08.2016серпень 2016900, 002, 14- 2,70Липень 201616.08.2016 - 15.09.2016вересень 20161 050, 002, 6718, 90Серпень 201616.09.2016 - 16.10.2016жовтень 20161 200, 003, 0533, 60Вересень 201618.10.2016 - 15.11.2016листопад 20161 350, 003, 2124, 30Жовтень 201616.11.2016 - 15.12.2016грудень 20161 500, 003, 6913, 50Листопад 201616.12.2016 - 15.01.2017січень 20171 650, 004, 2018, 15Грудень 201617.01.2017 - 15.02.2017лютий 20171 800, 004, 4418, 00Січень 201716.02.2017 - 15.03.2017березень 20171 950, 004, 4935, 10Лютий 201716.03.2017 - 17.04.2017квітень 20172 100, 005, 7018, 90Березень 201719.04.2017 - 15.05.2017травень 20172 250, 004, 9929, 25Квітень 201716.05.2017 - 15.06.2017червень 20172 400, 006, 1238, 40Травень 201716.06.2017 - 16.07.2017липень 20172 550, 006, 505, 10Червень 201718.07.2017 - 15.08.2017серпень 20172 700, 006, 44- 2,70Липень 201716.08.2017 - 17.09.2017вересень 20172 850, 007, 7357, 00Серпень 201718.09.2017 - 16.10.2017жовтень 20173 000, 007, 1536, 00Вересень 201718.10.2017 - 15.11.2017листопад 20173 150, 007, 5128, 35Жовтень 201716.11.2017 - 17.12.2017грудень 20173 300, 008, 6833, 00Листопад 201718.12.2017 - 15.01.2018січень 20183 450, 008, 2251, 75Грудень 201716.01.2018 - 15.02.2018лютий 20183 600, 009, 1732, 40Січень 201816.02.2018 - 15.03.2018березень 20183 750, 008, 6341, 25Лютий 201816.03.2018 - 15.04.2018квітень 20183 900, 009, 9431, 20Березень 201817.04.2018 - 15.05.2018травень 20184 050, 009, 650, 00Квітень 201816.05.2018 - 17.06.2018червень 20184 200, 0011, 390, 00Травень 201818.06.2018 - 15.07.2018липень 20184 350, 0010, 01- 30, 45Червень 201817.07.2018 - 15.08.2018серпень 20184 500, 0011, 100, 00Липень 201816.08.2018 - 16.09.2018вересень 20184 650, 0012, 2388, 35Серпень 201818.09.2018 - 15.10.2018жовтень 20184 800, 0011, 0581, 60Вересень 201817.10.2018 - 15.11.2018листопад 20184 950, 0012, 2169, 30Жовтень 201816.11.2018 - 16.12.2018грудень 20185 100, 0012, 9940, 80Листопад 201818.12.2018 - 15.01.2019січень 20195 250, 0012, 5152, 50Грудень 201816.01.2019 - 17.02.2019лютий 20195 400, 0014, 6527, 00Січень 201918.02.2019 - 17.03.2019березень 20195 550, 0012, 7749, 95Лютий 201918.03.2019 - 15.04.2019квітень 20195 700, 0013, 5957, 00Березень 201916.04.2019 - 15.05.2019травень 20195 850, 0014, 4240, 95Квітень 201916.05.2019 - 17.06.2019червень 20196 000, 0016, 27- 30, 00Травень 201919.06.2019 - 15.07.2019липень 20196 150, 0013, 65- 36, 90Червень 201916.07.2019 - 15.08.2019серпень 20196 300, 0016, 05- 18, 90Липень 201916.08.2019 - 15.09.2019вересень 20196 450, 0016, 4345, 15Серпень 201917.09.2019 - 20.10.2019жовтень 20196 600, 0018, 4446, 20Вересень 201921.10.2019 - 17.11.2019листопад 20196 750, 0015, 536, 75Жовтень 201918.11.2019 - 15.12.2019грудень 20196 900, 0015, 88- 13, 80Листопад 201917.12.2019 - 15.01.2020січень 20207 050, 0017, 3614, 10Грудень 201916.01.2020 - 16.02.2020лютий 20207 200, 0018, 89- 21, 60Січень 202018.02.2020 - 15.03.2020березень 20207 350, 0016, 2758, 80Лютий 202017.03.2020 - 15.04.2020квітень 20207 500, 0018, 4460, 00Березень 202016.04.2020 - 17.05.2020травень 20207 650, 0020, 0722, 95Квітень 202018.05.2020 - 15.06.2020червень 20207 800, 0018, 5415, 60Травень 202016.06.2020 - 15.07.2020липень 20207 950, 0019, 55- 47, 70Червень 202016.07.2020 - 16.08.2020серпень 20208 100, 0021, 25- 16, 20Липень 202018.08.2020 - 15.09.2020вересень 20208 250, 0019, 6141, 25Серпень 202016.09.2020 - 15.10.2020жовтень 20208 400, 0020, 6684, 00Вересень 202016.10.2020 - 15.11.2020листопад 20208 550, 0021, 73111, 15Жовтень 202017.11.2020 - 15.12.2020грудень 20208 700, 0020, 6878, 30Листопад 202016.12.2020 - 15.01.2021січень 20218 850, 0022, 52115, 05Грудень 202017.01.2021 - 15.02.2021лютий 20219 000, 0022, 1990, 00Січень 202116.02.2021 - 15.03.2021березень 20219 150, 0021, 06155, 55Лютий 202116.03.2021 - 15.04.2021квітень 20219 300, 0023, 7065, 10Березень 202116.04.2021 - 16.05.2021травень 20219 450, 0024, 08122, 85Квітень 202118.05.2021 - 15.06.2021червень 20219 600, 0022,8819, 20Травень 202116.06.2021 - 15.07.2021липень 20219 750, 0024, 049, 75Червень 202116.07.2021 - 15.08.2021серпень 20219 900, 0025, 22- 19, 80Липень 202117.08.2021 - 15.09.2021вересень 202110 050, 0024, 78120, 60Серпень 202116.09.2021 - 17.10.2021жовтень 202110 200, 0026, 8391, 80Вересень 202119.10.2021 - 15.11.2021листопад 202110 350, 0023, 8282, 80Жовтень 202116.11.2021 - 15.12.2021грудень 202110 500, 0025, 8963, 00Листопад 202116.12.2021 - 16.01.2022січень 202210 650, 0028, 01138, 45Грудень 202118.01.2022 - 15.02.2022лютий 202210 800, 0025, 74172, 80Січень 202216.02.2022 - 15.03.2022березень 202210 950, 0025, 20492, 75Лютий 202216.03.2022 - 17.04.2022квітень 202211 100, 0030, 11344, 10Березень 202218.04.2022 - 15.05.2022травень 202211 250, 0025, 89303, 75Квітень 202217.05.2022 - 15.06.2022червень 202211 400, 0028, 11353, 40Травень 202216.06.2022 - 17.07.2022липень 202211 550, 0030, 3880, 85Червень 202218.07.2022 - 15.08.2022серпень 202211 700, 0027, 89128, 70Липень 202216.08.2022 - 15.09.2022вересень 202211 850, 0030, 19225, 15Серпень 202216.09.2022 - 16.10.2022жовтень 202212 000, 0030, 58300, 00Вересень 202218.10.2022 - 15.11.2022листопад 202212 150, 0028, 9685, 05Жовтень 202216.11.2022 - 15.12.2022грудень 202212 300, 0030, 3386, 10Листопад 202216.12.2022 - 15.01.2023січень 202312 450, 0031, 7299, 60Грудень 202217.01.2023 - 15.02.2023лютий 202312 600, 0031, 0788, 20Січень 202316.02.2023 - 15.03.2023березень 202312 750, 0029, 34191, 25Лютий 202316.03.2023 - 16.04.2023квітень 202312 900, 0033, 9325, 80Березень 202318.04.2023 - 15.05.2023травень 202313 050, 0030, 0365, 25Квітень 202316.05.2023 - 15.06.2023червень 202313 200, 0033, 63105, 60Травень 202316.06.2023 - 16.07.2023липень 202313 350, 0034, 02- 80, 10Червень 202318.07.2023 - 15.08.2023серпень 202313 500, 0032, 18- 189, 00Липень 202316.08.2023 - 17.09.2023вересень 202313 650, 0037, 0268, 25Серпень 202318.09.2023 - 15.10.2023жовтень 202313 800, 0031, 76110, 40Вересень 202317.10.2023 - 15.11.2023листопад 202313 950, 0034, 4069, 75Жовтень 202316.11.2023 - 10.12.2023грудень 202314 100, 0028, 9798, 70Всього: 1 650, 665 726, 10Отже, за розрахунком суду розмір 3 % річних за загальний період з 16.02.2016 по 10.12.2023 складає 1 650, 66 грн, а розмір інфляційних втрат за загальний період з березня 2016 року по грудень 2023 року складає 5 726, 10 грн, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 14 100, 00 грн простроченої заборгованість по сплаті комісії та про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 14 250, 00 грн простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 1 893, 30 грн пені, 7 125, 00 грн штрафу, 1 650, 66 грн 3 % річних та 5 726, 10 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕДУТ» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 26, ідентифікаційний код 33636202) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код 23697280) 14 250 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи, 1 893 (одну тисячу вісімсот дев`яносто три) грн 30 коп. пені, 7 125 (сім тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп. штрафу, 1 650 (одну тисячу шістсот п`ятдесят) грн 66 коп. 3 % річних, 5 726 (п`ять тисяч сімсот двадцять шість) грн 10 коп. інфляційних втрат та 754 (сімсот п`ятдесят чотири) грн 98 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань