Рішення

від 23.04.2024 по справі 916/4091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4091/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" (09129, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул.Хмельницького Богдана, буд. 33)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул.49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, офіс 19)

про стягнення 134 710,25 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

18.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт", в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 134 710,25 грн

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023 судом було відкрито провадження у справі № 916/4091/23, прийнято справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 25.09.2023 була надіслана сторонам на електронні адреси. Відповідачем ухвала про відкриття провадження у справі була отримана 27.09.2023, про свідчить роздруківка електронного листа.

11.10.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке задоволенню не підлягає, оскільки дану справу з вимогами про стягнення заявленої суми законом імперативно віднесено до категорії справ, які є малозначними, для розгляду яких призначене тільки спрощене позовне провадження.

23.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.203-215), в якому останній також просив суд поновити строк на подання відзиву та зобов`язати позивача надати товарно-супровідні документи, які повинні надаватися разом з товаром (документи, що підтверджують якість, відповідно до 5.1 Договору, документи, що підтверджують встановлення гарантійного терміну (виготовлення товару), відповідно до 5.2 укладеного Договору, товарно-транспортні накладні тощо), а також докази їх передання відповідачу відповідно до умов договору.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач зазначив про неотримання ухвали про відкриття провадження у справі у паперовому вигляді, відсутність документації, що спричинено захопленням підприємства збройними формуваннями країни агресора, а також постійні обстріли, внаслідок чого відсутній доступ до документації, баз даних, бухгалтерських регістрів тощо та необхідністю відновити наведені документи, регістри.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про поновлення строків на подання відзиву, суд зазначає про поважність причин такого пропуску, поновлює такі строки та приймає відзив до розгляду.

При цьому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання відповідача надати докази, як такого, що подане без дотримання вимог ст.81 ГПК України, за відсутності обґрунтування причини неможливості отримати докази самостійно, а також з урахуванням розподілу законодавцем обов`язку доведення обставин, на які посилаються сторони.

31.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.228-235).

Під час розгляду справу судом встановлено обставину зміни відповідачем місцезнаходження, з огляду на що у процесуальних документах суд вказує нову адресу відповідача.

За змістом положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/3169/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач".

03.09.2019 сторонами разом з протоколом розбіжностей підписано договір поставки №841, на виконання якого позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 177 498,63 грн.

Поставка товару підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними. Жодних заперечень від відповідача щодо товаро-супровідних документів, щодо якості товару не надходило.

Одночасно з поставкою товару відповідачу надавалась копія листа Державного підприємства «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 989 від 28.09.2015, відповідно до якого металеві стелажі збірно-розбірні з оцинкованої сталі (фарбовані, код ДКПП 31.09.11-00.00), що виготовляються за ТУ.У 36.1-35784726-001:2010, станом на 28.09.2015 року обов?язковій сертифікації в Україні не підлягають.

У період з 03.09.2019 станом на 12.09.2023 відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 1 042 788,38 грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, за яким за період січень 2021 року липень 2021 року заборгованість відповідача становить 278 473,44 грн.

Станом на момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 134 710,25 грн.

02.08.2023 позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишилась без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий ТПП України, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором.

Крім того позивач звертає увагу на те, що війна почалась 24.02.2022, відтак обставини непереборної сили не розповсюджуються на зобов`язання, що виникли у відповідача до 24.02.2022.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт".

Оплата відповідачем була затримана, виходячи з пункту 8.4 укладеного договору, відповідно до положень якого покупець не зобов`язаний повідомляти про затримку оплати. На сьогоднішній день відповідач не отримав товарно-транспортні накладні за відповідними поставками та взагалі не отримав будь-яких інших товарно-супровідних документів на перевезення товару, товаро-супровідні документи на підтвердження якості товарів також відсутні.

З огляду на положення п.7.3. договору обов`язок сплати за товар у відповідача виникає щотижня лише з моменту реалізації товару та тільки за той товар, що був реалізований.

Позивачем не підтверджено належними засобами доказування настання строку виконання зобов`язання у відповідача по оплаті товару, тобто реалізації товару.

Крім того позивач також не звертався до відповідача у позасудовому порядку для проведення звіряння-розрахунків, надання звітів з продажу товару як те передбачає п.7.7. договору.

З урахуванням ненастання обов`язку з оплати, відповідач зауважує про відсутність порушених прав позивача та відповідно підстав для задоволення позову.

Крім того, обставини форс-мажору військової агресії російської федерації проти України відстрочують строк виконання відповідачем зобов`язань по договору поставки на час військового стану.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

03.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (Покупець) було укладено договір поставки №841 з урахуванням протоколу розбіжностей (а.с.11-15), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

Прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром (пункт 3.1 договору).

Відповідно п. 3.7 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей), у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту отримання товару, Покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення Покупцем письмової вимоги прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

Обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної (пункт 4.1 договору).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження Товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (пункт 4.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних Постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору Покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

За умовами п. 7.4. договору оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору.

В п. 7.6 договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або інший рахунок, вказаний Постачальником.

Відповідно до п.10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по даному договору, якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які сторона не може передбачити або запобігти (пожежа, затоплення, бастування, терористичний акт та інші обставини, які знаходяться поза контролем сторін, що перешкоджають виконанню зобов`язань по даному договору), які з`явились після укладання даного договору.

У випадку настання обставин, передбачених п.10.1, строк виконання стороною своїх зобов`язань по даному договору переноситься відповідно часу, на протязі якого діють ці обставини та їх наслідки. У випадку якщо форс-мажорні обставини настали і діють більше ніж 6 (шість) місяць, будь-яка зі сторін має право у односторонньому порядку розірвати даний договір (п.10.2 договору).

Згідно п. 10.3 договору достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати регіону фактичного місцезнаходження відповідної сторони.

За умовами п. 11.5. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до вересня 2020 року. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

Як свідчать матеріали справи, в період з 24.10.2019 по 28.05.2021 позивачем було поставлено відповідача товар на загальну суму 1 177 498,63 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними (а.с.16-159).

В матеріалах справи наявні виписка по рахунку (а.с.160-170), згідно якої загальна сума оплаченого відповідачем товару становить 1 042 788,38 грн. Остання оплата відповідачем згідно наданої виписки була проведена 09.02.2022 на суму 7 175,76 грн.

Також в матеріалах справи наявний підписаний сторонами (від позивача головним бухгалтером, від відповідача директором) акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 липень 2021 року, згідно якого заборгованість відповідача становить 278 473,44 грн. Остання відображена у акті оплата відповідача за товар 27.07.2021 на суму 12 000 грн (а.с.171).

З метою досудового врегулювання спору, 02.08.2023 позивач на адресу відповідача направив лист-вимогу про сплату заборгованості у сумі 134 710,25 грн (а.с.172-174), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Доказів оплати відповідачем товару у сумі 134 710,25 грн матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1 та 2 ст. 712 ЦК України).

Враховуючи наявні в матеріалах справи видаткові накладні, підписані сторонами та скріплені печатками останніх без жодних зауважень, суд визнає встановленим факт поставки товару позивачем відповідачу.

Враховуючи суперечливу позицію сторін щодо строків викання зобов`язання з оплати поставленого товару, яка ґрунтується на різному тлумаченні умов договору, суд, визначаючи момент виконання покупцем зобов`язання з оплати, вказує наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаропорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбаченого розстрочення платежу.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК. Розстрочення - це встановлення обов`язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК.

З урахуванням означених положень законодавства, а також з огляду на положення п.7.3. договору, суд зазначає про укладання між сторонами договору з відстроченням (розстроченням) платежу, тобто з обов`язком відповідача здійснювати оплату реалізованого ним товару щотижня.

При цьому, слід відзначити, що п.3.7. договору обумовлено, що у випадку, коли частина товару залишається не реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його.

Постачальник зобов`язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги прийняти товар та/або замінити.

Отже, умовами договору передбачено можливість повернення постачальнику нереалізованого товару протягом 90 днів з дати поставки, а також обумовлено обов`язки постачальника прийняти повернутий товар з оформленням відповідних документів.

Тобто, п.3.7. договору сторони встановили граничний термін повернення нереалізованого товару.

Таким чином, проаналізувавши погоджені сторонами умови договору у сукупності, враховуюч обумовлений договором строк сплати (п. 7.3. - щотижня), а також граничний строк повернення нереалізованого товару (п. 3.7. - 90 днів з моменту поставки), суд дійшов висновку, що граничним терміном оплати товару, щодо якого сторонами погоджено відстрочення платежу, є 90 днів з моменту поставки.

Саме, враховуючи ту обставину, що реалізація товару (як відкладальна обставина) може не настати, сторонами було погоджено можливість повернення товару та відповідно граничний строк його оплати.

З урахування означеного, суд зазначає, що доводи відповідача про виникнення у нього обов`язку з оплати товару лише після його реалізації є помилковими, зробленими без урахування положень п.3.7. договору.

Отже, визначаючи строк виконання зобов`язання відповідача з оплати товару, з урахуванням суми поставки товару, яка є доведеною в рамках даної справи (1 177 498,63 грн), а також суми оплати проведеної позивачем (1 042 788,38 грн), суд зазначає, що граничним строком оплати за товар є дев`яностий день з моменту поставки по кожній накладній на товар.

Щодо доводів відповідача стосовно ненадання позивачем товарно-супровідних документів, а саме товарно-транспортних накладних, що відповідно до п.8.4. договору є підставою для затримки оплати товару, суд зауважує, що зміст договору свідчить про відсутність обов`язку постачальника разом з товаром надавати товарно-транспортні накладні, оскільки за змістом п. 3.1. договору супроводжувальними документами є видаткові накладні, які в повному обсязі надані суду, а також документи, які засвідчують якість товару.

При цьому суд зауважує про недоведення відповідачем обставини ненадання Постачальником разом з товаром документів, що засвідчують якість товару, а матеріали справи не містять жодних доказів виставлення відповідачем вимоги щодо надання документів, що підтверджують якість товару, а також вимоги щодо виправлення недоліків видаткових накладних, які підписані без жодних зауважень.

З урахуванням означеного, суд зазначає про недоведення відповідачем наявності у нього права на затримання оплати за товар.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи обставини поставки товару, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.74,76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 134 710,25 грн.

При цьому, враховуючи виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та введення воєнного стану, доводи відповідача щодо продовження строку виконання зобов`язання з оплати на час дії таких обставин не заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул.49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, офіс 19, код ЄДРПОУ 41481333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" (09129, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул.Хмельницького Богдана, буд. 33, код ЄДРПОУ 35784726) основний борг у сумі 134 710 /сто тридцять чотири тисячі сімсот десять/ грн 25 коп., судовий збір у сумі 2 684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська