Рішення
від 17.04.2024 по справі 925/872/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Черкаси справа №925/872/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №925/872/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (вул.Бориспільська, 9, м.Київ, 02099, ідентифікаційний код 33737695)

до Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (вул.Ярослава Мудрого, 120, м.Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код 02005349)

та Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради (вул.Небесної Сотні, 65а, м.Тальне, Звенигородський район, Черкаська область, 20401, ідентифікаційний код 02005450)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 00022668), Корсунь-Шевченківської міської ради (вул.Шевченка, 42, м.Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код 33917227), Тальнівської міської ради (вул.Соборна, 28, м.Тальне, 20401, Звенигородський район,Черкаська область, ідентифікаційний код 36566327), Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м.Черкаси, 18001 ідентифікаційний код 02012378), Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 02311425),

про стягнення 10 991 763,45 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» (відповідач-2), у якому просить суд сягнути з відповідачів на свою користь з Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області 7 816 219,39 грн, з Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» 3175544,06 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 (суддя Грачов В.М.), яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 03.11.2023 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/872/21, а матеріали справи №925/872/21 повернуто до Господарського суду Черкаської області для нового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 справу №925/872/21 прийнято до провадження судді Кучеренко О.І.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» 5 470 039,65 грн та з Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» 2 359 975,20 грн.

01.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» надіслало суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій представник заявника просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 603 416,30 грн. На підтвердження надання правової допомоги позивач посилається на договір про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, додатковий договір №7 від 06.05.2021 та додатковий договір від 03.01.2024. Позивач зазначає, що під час першого розгляду справи №925/872/21 ним було понесено витрати у розмірі 6000,00 євро витрат, що еквівалентно 190 911,30 грн. Під час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, позивач витратив на правову допомогу 3000,00 євро, які перерахував адвокатському об`єднанню, а під час розгляду справи Верховним Судом 1000,00 євро, що еквівалентно 38620,10 грн. Крім того, під час нового розгляду справи судом першої інстанції, позивач поніс витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 євро, що еквівалентно 254815,80 грн. Позивач, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, та зазначає, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. За доводами позивача, розмір здійснених витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у сумі 603 416,30 грн, який підтверджений належними доказами, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, який витрачений адвокатським об`єднанням на їх надання, ціною позову та значенням справи. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 603416,30 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів.

17.04.2024 від представниці Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області адвоката Івашкової Н.Є. до суду надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, у якому остання просить суд зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн. Заперечення мотивовані тим, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відшкодуванню не підлягають всі послуги з підготовки заяв (як попередніх, так і остаточних) про розподіл судових витрати. Відшкодуванню підлягають виключно витрати на правничу допомогу, надану адвокатом та його помічником. Правнича допомога, яка надана іншими особами, у тому числі юристами, відшкодуванню не підлягає, тому з аналізу детального опису послуг, який наданий позивачем, послуги на суму 2617,50 євро відшкодуванню не підлягають.

17.04.2024 від представниці Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області адвоката Милаш Г.А. до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких остання просила суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1% від заявленої суми та стягнути її пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів. Заявниця вважає, що ціна послуг на професійну правничу допомогу є завищеною. Посилаючись на позицію Верховного Суду, заявниця наголошує, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Заявниця вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 603 416,30 грн не є співмірними із складністю предмету спору, у зв`язку із чим витрачання часу на надання послуг не є виправданим, а тому просить суд керуватися вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності. Крім того, представником позивача також завищено час, витрачений на участь у судових засіданнях, якщо порівнювати з фактичної їх тривалістю відповідно до протоколів судових засідань. Також просить суд врахувати те, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством, а судами вже розглядались аналогічні справи за позовами позивача, а тому кількість витраченого адвокатами позивача часу у межах цієї справи є завищеною та непропорційною.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» про ухвалення додаткового рішення о 14 год 30 хв 17.04.2024.

Представники позивача та відповідачів у судове засідання 17.04.2024 не з`явилися, надіславши суду заяви про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без їх участі.

Треті особи (їх представники) у судове засідання 17.04.2024 не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про час та місце розгляду цієї заяви, ухвала суду від 04.04.2024 була направлена до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У відповідності до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У позовній заяві позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить гривневий еквівалент 6000,00 євро.

На підтвердження витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачем надано суду договір про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, який укладений між адвокатським об`єднанням «Лекс ЮС» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (замовник), додатковий договір від 30.12.2020 до договору про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, додатковий договір №7 від 06.05.2021 до договору про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, рахунок фактуру №25/06/2021 на суму 98378,40 грн, що є еквівалентом 3000,00 євро станом на 25.06.2021, рахунок-фактуру №02/12/2021 на суму 92532,90 грн, що є еквівалентом 3000,00 євро станом на 02.12.2021, платіжне доручення №1716 від 21.07.2021 на суму 98378,40 грн, платіжне доручення №3171 від 02.12.2021 на суму 92532,90 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2022 разом із додатком №1, додатковий договір від 03.01.2024 до договору про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, рахунок фактуру №22/03/2024 на суму 254 815,80 грн, що є еквівалентом 6000,00 євро станом на 22.03.2024, платіжну інструкцію №742 на суму 254 815,80 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.03.2024, детальний опис послуг, які було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» на суму 9167,50 євро. Як докази понесення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем надано рахунок-фактуру №18/01/2023 та акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2023 на суму 119 069,10 грн, що є еквівалентом 3000,00 євро, а в суді касаційної інстанції рахунок фактуру №10/03/2023-1 на суму 27462,75 грн та рахунок фактуру №10/03/2023-2 на суму 11157,35 грн, що є еквівалентом 1000,00 євро.

Юридичні послуг в рамках цього договору, якщо інше не буде погоджено сторонами у додаткових договорах, тарифікуються за погодинними ставками: партнер 150 євро, адвокат 120 євро, помічник адвоката 90 євро, асистент 50 євро (пункт 3.1 договору про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019).

У подальшому, сторони за договором про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, уклали додатковий договір №7 до договору, відповідно до умов якого сторони узгодили, що вартість послуг, що підлягає сплаті виконавцю, визначається відповідно до погодинних ставок, визначених у пункті 3.1 договору із врахуванням того, що в будь-якому разі: загальна вартість послуг на стадії суду першої інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 6000,00 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку; загальна вартість послуг на стадії суду апеляційної інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 3000,00 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку; загальна вартість послуг на стадії суду касаційної інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 1000,00 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку.

31.05.2022 між замовником та виконавцем підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким загальна вартість наданих послуг з представництва інтересів замовника в суді першої інстанції у справі №925/872/21 не перевищує гривневий еквівалент 6000,00 євро станом на дати виставлення рахунків та становить 190 911,30 грн.

19.01.2023 між замовником та виконавцем підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким загальна вартість наданих послуг з представництва інтересів замовника в суді апеляційної інстанції у справі №925/872/21 не перевищує гривневий еквівалент 3000,00 євро станом на дати виставлення рахунків та становить 119 069,10 грн.

03.01.2024 між виконавцем та замовником укладено додатковий договір до договору про надання юридичних послуг №FMC0110 від 01.10.2019, згідно з яким сторони досягли згоди змінити пункт 3.1 договору та виклали його у наступній редакції: клієнт сплачує за юридичні послуги, що надаються фірмою за цим договором на підставі погодинної оплати роботи юридичного персоналу фірму. Поточні погоді ставки юридичного персоналу фірми наступні: партнери 250 євро, старший юрист 200 євро, юрист 150 євро.

22.03.2024 виконавець та замовник підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість послуг з представництва інтересів замовника в суді першої інстанції у справі №925/872/21 становить 254 815,80 грн.

Матеріали справи також містять детальні описи послуг, які надані позивачу адвокатським об`єднанням «Лекс Юс».

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить суд стягнути з відповідачів пропорційно задоволених вимог становить 603 416,30 грн.

Водночас, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд констатує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу. Водночас критерії, які визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц,

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд може як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Крім того, суд одночасно може застосувати як критерії, визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, так і критерії, передбачені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді заяви про розподіл судових витрат, суд враховує наявність значної кількості справ за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» за подібних правовідносин, які розглядались господарськими судами, зокрема, й Верховним Судом, що на переконання суду свідчить про те, що правова позиція позивача є сформованою, а доказів додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не випливає.

Судом також встановлено, що час, який нібито витрачений представником позивача на участь у судових засіданнях, що вказаний ним в детальному описі наданих послуг, є завищеним порівняно з фактичним часом, який представник позивача витратив на участь у судових засіданнях. Суд враховує також те, що представник позивача під час розгляду справи №925/872/21 приймав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, що свідчить про відсутність будь-яких витрат на відрядження, витрат на пальне тощо.

Крім того, суд також констатує, що з наданих суду детальних описів послуг, які надані позивачу адвокатським об`єднанням, слідує, що наведений розмір гонорару за надані послуги є значно завищеним та не відповідає середнім цінам вартості таких послуг в Україні.

Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, посилання позивача на понесення ним витрат у сумі 1035,00 євро на підготовку та подачу клопотання про розподіл судових витрат є безпідставними.

Крім того, такі види послуг як підготовка клопотань про відкладення розгляду справи та клопотань про участь представника позивача у режимі відеоконференції за своєю суттю є ідентичними клопотаннями, при складенні яких зазвичай використовуються стандартні шаблони та не потребують вивчення адвокатом будь-яких законів чи нормативних актів, а також не потребують багато часу на їх написання, а тому розрахунок позивача вартості таких послуг з розрахунку 150 євро чи 250 євро (враховуючи рівень спеціаліста) за одну годину на переконання суду не є співмірним та є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, дослідивши перелік і вартість послуг, наданих адвокатським об`єднанням позивачу за договором про надання юридичних послуг, з огляду на наведене вище, суд не може визнати співрозмірним зі складністю наданих послуг та з витраченим адвокатом часом заявлений позивачем розмір його витрат на правничу допомогу в сумі 603 416,30 грн.

Разом з цим, суд також бере до уваги, що відповідачі є комунальними некомерційними підприємствами (медичними закладами), які фінансуються, у тому числі, за рахунок місцевого бюджету, що становить надмірний тягар для відповідачів.

Також, суд враховує, що одним з ключових завдань в діяльності органів державної та місцевої влади під час воєнного стану є забезпечення сталого функціонування системи охорони здоров`я та задоволення медичних потреб населення. Це необхідна умова для збереження та покращення тривалості і якості життя населення країни, оскільки здорова нація і людський капітал є основою існування та розвитку будь-якої держави.

Також суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, врахувавши обставини справи, фінансовий стан сторін, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 603 416,30 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і вони не співрозмірні з виконаною роботою у суді під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, з огляду на тривалий розгляд справи №925/872/21 в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, суд вважає, що заява позивача про відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи підлягає до часткового задоволення у розмірі 60341,63 грн (10% від заявленої позивачем суми).

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що на відповідачів покладаються витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру позовних вимог, а саме з Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» 42902,90 грн витрат на правову допомогу, а з Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради 17438,73 грн.

Щодо суми судового збору, який підлягає сплати з відповідачів, то враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені частково, тому сума сплаченого позивачем судового збору покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» 82050,60 грн, а з Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради 35399,63 грн.

Керуючись статтями 126-129, 233-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №925/872/21 задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (вул.Ярослава Мудрого, 120, м.Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19402, ідентифікаційний код 02005349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (вул.Бориспільська, 9, м.Київ, 02099, ідентифікаційний код 33737695) 82050,60 грн судового збору та 42902,90 грн витрат на правничу допомогу.

3.Стягунти з Комунального некомерційного підприємства «Тальнівська багатопрофільна лікарня» Тальнівської міської ради (вул.Небесної Сотні, 65а, м.Тальне, Звенигородський район, Черкаська область, 20401, ідентифікаційний код 02005450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (вул.Бориспільська, 9, м.Київ, 02099, ідентифікаційний код 33737695) 35399,63 грн судового збору та 17438,73 грн витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги додаткове рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його ухвалення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення складене 23.04.2024.

Суддя О.І. Кучеренко

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено26.04.2024
Номер документу118592172
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —925/872/21

Судовий наказ від 15.05.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Судовий наказ від 15.05.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Судовий наказ від 15.05.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Судовий наказ від 15.05.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Рішення від 17.04.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Рішення від 27.03.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 04.04.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 06.03.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 15.02.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 01.02.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні