Ухвала

від 24.04.2024 по справі 908/1242/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1242/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління поліції охорони в Луганській області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024

у справі №908/1242/22

за заявою Управління поліції охорони в Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря"

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони в Луганській області звернулось до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", в якій просило визнати Управління поліції охорони в Луганській області кредитором у справі із сумою вимог 2 438 300, 80 грн; включити Управління поліції охорони в Луганській області до реєстру вимог кредиторів із сумою вимог 2 438 300, 80 грн.

Також 13.07.2023 до суду надійшло клопотання представника Управління поліції охорони в Луганській області про витребування доказів та про допит в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 у цій справі, у задоволенні клопотання Управління поліції охорони в Луганській області про витребування письмових доказів та виклик до суду у якості свідків посадових осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - відмовлено; грошові вимоги Управління поліції охорони в Луганській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" у розмірі 2 433 338,80 грн - відхилено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління поліції охорони в Луганській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1242/22, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1242/22; задовольнити грошові вимоги Управління поліції охорони в Луганській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" у розмірі 2 433 338, 80 грн у справі № 908/1242/22; витребувати письмові докази - копію рішення ради національної безпеки та оборони України та Служби безпеки України, яким 12.03.2023 було передано на відповідальне зберігання до ДП "НВО "ПЗХ" контейнери з пломбами за номерами Р781768, Р781769, Р781766, Р781767, які замовник передав 17.02.2022 Управлінню поліції охорони в Луганській області і копію договору на підставі якого водіями вантажних транспортних засобів, які належать компанії ТОВ "АВС-Транс" було здійснене перевезення контейнерів з пломбами за номерами Р781768, Р781769, Р781766, Р781767, які замовник передав 17.02.2022 Управлінню поліції охорони в Луганській області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1242/22 залишено без змін.

До Верховного Суду від Управління поліції охорони в Луганській області надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №908/1242/22, а справу направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1242/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмо-тивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (перед-бачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №908/1242/22 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).

Також статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно пп. 10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом судовий збір становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, судами встановлено, що з заявою про визнання грошових вимог Управління поліції охорони в Луганській області звернулося у 2023 році.

Згідно Закону України "Про державний бюджет України" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році складає 2 684,00 грн.

Враховуючи викладене, за подання касаційної скарги Управління поліції охорони в Луганській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №908/1242/22 сума судового збору становить 10 736,00 грн (2684,00 грн х 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200%).

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 8 588,80 грн (10 736,00 грн х 0,8).

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір в сумі 8 588,80 грн.

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Також, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Судом встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять доказів надсилання копії касаційної скарги всім кредиторам у справі №908/1242/22.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

-- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга.

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 8 588,80 грн;

-- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги всім кредиторам у справі №908/1242/22.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Управління поліції охорони в Луганській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №908/1242/22 залишити без руху.

2. Надати Управлінню поліції охорони в Луганській області строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Управлінню поліції охорони в Луганській області усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

-- зазначити конкретні підстави касаційного оскарження, викладені у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, на яких подається касаційна скарга;

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 8 588,80 грн;

-- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги всім кредиторам у справі №908/1242/22.

4. Роз`яснити Управлінню поліції охорони в Луганській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков