Рішення

від 22.04.2024 по справі 120/19457/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

22 квітня 2024 р. Справа № 120/19457/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області

до фермерського господарства "Околиця"

про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до фермерського господарства "Околиця" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 2489265,56 грн. Вказаний борг відповідач добровільно не погасив, а тому, позивач звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що відкриті в установах банків.

Ухвалою від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

08.01.2024 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою від 15.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження від 08.01.2024 надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві, а саме: ( АДРЕСА_1 ). Вказана адреса відповідає тій, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, до суду повернулося поштове відправлення, яке надсилалося відповідачу та не вручене ФГ "Околиця" з незалежних від суду причин, із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, відповідно до норм п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вище викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної адміністративної справи за наявними у ній матеріалами.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 2489265,56 грн., а саме: основного платежу - 1091902,00 грн., штрафної санкції - 545951,00 грн., пені - 851412,56 грн..

Вказана заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0000331406 від 25.01.2017 року.

Суд встановив, що податкове-повідомлення рішення № 0000331406 від 25.01.2017 року направлялося відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, а саме м-н Незалежності, буд. 5, м. Буськ, Львівська обл. Вказане повідомлення було повернуто з відміткою на рекомендованому листі "за закінченням терміну зберігання".

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося відповідачем у судовому порядку.

Так, Постановою Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №813/4421/16 (адміністративне провадження № К/9901/41279/19/18) касаційну скаргу головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, зокрема постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасовано в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2017 року № 0000331406, а справу №813/4421/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Надалі, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у цій справі позовну заяву фермерського господарства "Околиця" до головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

Відтак, зазначена сума заборгованості по сплаті ПДВ з урахуванням штрафних санкцій є узгодженою.

Крім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 120/13479/23, вирішено стягнути з рахунків у банках, що обслуговують фермерське господарство "Околиця" податковий борг у розмірі 2489265,56 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача ( АДРЕСА_2 ) направлено податкову вимогу № 16-58 від 03.01.2019 року.

Разом із тим, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Водночас право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме, арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом України передбачені також інші, випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема такі випадки визначено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Так, згідно інформації, наданої листом ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 12/5824-23 від 08.11.2023 транспортні засоби за ФГ "Околиця" не зареєстровані.

Відповідно до інформації, наданої службовою запискою № 4882/02-32-07-02 від 13.11.2023 за ФГ "Околиця" інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів відсутня.

Окрім того, відповідно до довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень нерухомого майна № 357116646 від 05.12.2023 у ФГ "Околиця" відсутні зареєстровані права власності на будь-яке нерухоме майно.

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу.

Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того суд додатково зважує на те, що жодних заперечень відносно суми податкового боргу відповідач не висловлював.

При цьому, відзиву на позов відповідачем надано не було, тобто відповідачем не було спростовано докази, надані контролюючим органом щодо наявності/відсутності майна, або щодо балансової вартості такого майна, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності фермерського господарства "Околиця" (код ЄДРПОУ 31859373), що відкриті в установах банків, які обслуговують платника податків, в межах суми податкового боргу в розмірі 2489 265,56 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят п`ять гривень п`ятдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Фермерське господарство "Околиця" (вул. Соборна, 3, смт. Тростянець, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31859373).

СуддяКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар