Рішення

від 23.04.2024 по справі 140/34555/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/34555/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ЖИРІВ до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ЖИРІВ звернулося з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 09.10.2023 №ПШ002793 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абз.6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутність щоденних реєстраційних листків режиму праці і відпочинку водія або бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 11.09.2023.

Позивач вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки водієм під час перевірки 12.09.2023 були надані всі необхідні документи відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема й бланк підтвердження діяльності водія за 11.09.2023, а тому в діях позивача жодних ознак порушень законодавства про автомобільний транспорт не має.

Просив адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 12.09.2023 посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №015745, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТОВ Імперія Жирів. Водій надав для перевірки ТТН №1191 від 11.09.2023, посвідчення водія, реєстраційні документи на ТЗ, тахокарту за 12.09.2023, шляховий лист (зазначений документ не перевіряється Укртрансбезпекою). Під час зазначеної перевірки було виявлено, що транспортним засобом марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки тахокарти водія ОСОБА_1 за попередній день - 11.09.2023 або бланку підтвердження діяльності, що зафіксовано в акті перевірки №021321 від 12.09.2023.

При цьому, під час перевірки водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.

Звертає увагу суду на те, що твердження водія про те, що ніби-то він не знав, що інспектор зафіксував порушення, а саме: відсутність бланку підтвердження діяльності, не є правдивим і повністю спростовується відеозаписом перевірки.

Акт про порушення складено на місці перевірки в присутності водія, що стверджується підписом водія в акті перевірки.

Після оформлення акту перевірки в спростування виявлених у ході рейдової перевірки порушень водієм жодного доказу та заперечень щодо суті порушення не було надано.

Представник відповідача вказала, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази) та яким встановлено надання позивачем послуг з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені статтею 48 Закону №2344, у зв`язку з чим позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Надані на розгляд справи у відділ, до позову матеріали не є юридично значимими документами, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх згодом, навіть у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Відтак, з огляду на наведені вище обставини вбачається те, що бланк підтвердження діяльності на який посилається перевізник виготовлений уже по закінченню перевірки і з метою уникнення відповідальності.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2023 старшим державним інспектором ОСОБА_2 , відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 08.09.2023 №015745, на а/д М-06 Київ-Чоп 267 км+100 м було проведено перевірку транспортного засобу, що є власністю ТОВ ІМПЕРІЯ ЖИРІВ, марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 ТСЦ 0741).

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки №021321 від 12.09.2023 за змістом якого слідує, що інспектором було виявлено порушення ст.ст.34, 48 ЗУ Про автомобільний транспорт, а саме: ч.1 абзацу 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону.

Так, за результатами розгляду справи відповідачем 09.10.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ002793, де зазначено застосування відповідальності згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: за відсутність щоденних реєстраційних листків режиму праці і відпочинку водія або бланку підтвердження діяльності водія за 11.09.2023.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 7 статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-III) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.2 Закону України Про транспорт нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-III встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Суд зазначає, що перелік документів згідно ст.48 Закону №2344-III не є вичерпним.

Відповідно до п.6.1. розділу 6 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв класичних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 (Далі - інструкція №385).

Відповідно до п.2.5. вищезазначеної Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.

Згідно п.2.6. Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломби, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до тимчасового засобу пункт сервісу тахографів оформляє у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п.2.7. Інструкції №385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові частини відбитком тавра.

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені техокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або карту водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

п.3.5. Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (апалоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтво про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

п.3.6. Інструкції №385 встановлено. що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що транспортний засіб позивача обладнаний тахографом, суд дійшов висновку, що позивач зобов`язаний вести належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17.

Також суд зазначає, що введення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 т.

Водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 т, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Водночас, перевезення будь-якого вантажу, в тому числі і особистого, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 т не звільняє водія від необхідності мати протокол перевірки та адаптації пристрою тахограф до транспортного засобу, а також щоденник реєстраційних листів режиму праці та відпочинку за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.

Поряд з цим п.6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року передбачено, що водій, який керує транспортним засобом не обладнаними тахографом веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.

Нормами чинного законодавства передбачений виключний випадок коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія - в разі якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом.

З урахуванням вищевикладеного, положення ст.48 Закону №2344-III передбачено необхідність наявності як у перевізника так і у водія інших документів передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 та положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010.

Суд зазначає, що транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 обладнаний тахографом, що стверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, а тому відповідно до чинного законодавства України позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, водій повинен мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Обов`язок водіїв мати та використовувати особисту карту водія та надавати роздруківку щодо інформації про роботу та відпочинок передбачено приписами Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), до якою Україна приєдналась шляхом ухвалення Закону України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (СУТР).

Саме відсутність роздруківки тахографа на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за 11.09.2023 та відсутність бланку підтвердження діяльності останнього зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №021321 від 12.09.2023.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу був бланк підтвердження діяльності та надавався останнім посадовій особі відповідача.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-III.

Більш того, зважаючи на те, що водій під час рейдової перевірки не заперечував відсутність бланку підтвердження діяльності, суд розглядає твердження позивача про долучення водієм під час перевірки бланку підтвердження діяльності останнього як таке, що спрямоване на уникнення від адміністративно-господарської відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 зазначив, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Отже, саме під час перевірки водій зобов`язаний надати перевіряючим належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються перевезення.

Зважаючи на зазначене, відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ002793 від 09.10.2023 за порушення статтей 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт та застосовано у відношенні позивача адміністративно-господарський штраф.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України Про автомобільний транспорт, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ЖИРІВ до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ЖИРІВ (45312, Волинська область, Володимирський район, с. Стара Лішня, вул. Шкільна, 7, код ЄДРПОУ 35354060).

Відповідачі: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3).

Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Ю.Ю. Сорока