Ухвала

від 24.04.2024 по справі 200/1077/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 квітня 2024 року Справа №200/1077/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2024 року ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 15.12.2021 за № 413, посвідченої приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Ларіним О.С., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі- відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування вимог зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №200/19490/21, з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 зробити перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та виплатити з урахуванням виплачених сум, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.

Для виконання судового рішення позивачем отримано виконавчі листи, які направлено до Приморського ВДВС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Донецької області СМУ МЮ

30.10.2023 року відкрито виконавчі провадження №№71745140 / 73174816 коди доступу 98Д4943ГА10А / 53Г8372ГВ1А8.

25.01.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 року у справі №200/19490/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 89295,01 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.

Відтак, нарахована сума (до утримання військового збору 1,5%) склала 90654,83 грн.

На момент розгляду справи №200/19490/21 сума недоплати, на думку позивача, складала: за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року 79724,56 грн. при застосуванні базового місяця січень 2008 року, за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року 138567,00 грн. при застосуванні розміру індексації - різниці 4463,15 грн. в місяць.

Враховуючи, що відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 року у справі №200/19490/21 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у повному обсязі, а саме 79724,56 грн., то залишок виплаченої суми, на думку позивача, індексація-різниця за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року розрахована відповідачем на власний розсуд та складає: 90654,83 грн. 79724,56 грн. = 10930,27 грн. Відтак, позивач вважає, що місячний розмір індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 виплачено відповідачем не в повному розмірі.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

26 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 25.01.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/19490/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 89295,01 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.

Абзацом 3 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзацом 4 п. 5 Порядку № 1078 обумовлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно з абзацом 5 п. 5 Порядку № 1078, у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Відповідно до довідки про суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 , за період з лютого 2018 року по березень 2018 року, Позивачу нараховувались такі види грошового забезпечення:

Посадовий оклад 760,00 грн. у лютому 2018 року та 3 170,00 грн. у березні 2018 року.

Оклад за військовим званням 65,00 грн. у лютому 2018 року та 1 020,00 грн. у березні 2018 року. Надбавка за вислугу років 288,75 грн. у лютому 2018 року та 1 885,50 грн. у березні 2018 року.

Надбавка за виконання особливо важливих завдань 1 113,75 грн. у лютому 2018 року та 0,00 грн. у березні 2018 року.

Преміювання 3 116,00 грн. у лютому 2018 року та 2662,80 грн. у березні 2018 року.

Надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 114,00 грн. у лютому 2018 року та 0,00 грн. у березні 2018 року.

Всього нараховано - 5457,50 грн. у лютому 2018 року та 8738,30 грн. у березні 2018 року.

Тобто, сума збільшення грошового забезпечення з 01.03.2018 склала 3280,80 грн., таким чином відбулось підвищення посадового окладу. І відповідно сума щомісячної індексації-різниці з 01.03.2018 складає 4463,15 грн. - 3280,80 грн. = 1182,35 грн., яка донарахована та виплачена на виконання рішення суду від 30.12.2022 у справі № 200/19490/21. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), має посвідчення учасника бойових дій від 27.02.2017 серія НОМЕР_3 .

У період з 10.03.2015 по 02.10.2020 позивач проходив військову службу, у тому числі з 17.10.2016 по 02.10.2020 у Військовій частині НОМЕР_2 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) та Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, зобов`язано НОМЕР_4 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), зробити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 13.10.2016 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та виплатити з урахуванням виплачених сум, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 зробити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та виплатити з урахуванням виплачених сум, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, у задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 змінено в мотивувальній та в резолютивній частині, у абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 виключено слова та цифри НОМЕР_4 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , зробити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та виплатити з урахуванням виплачених сум., абзаци 5, 6, 7, 8, 9 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 вважати абзаци 4, 5, 6, 7, 8, в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 р. у справі № 200/19490/21 - залишено без змін.

25.01.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №200/19490/21, з урахуванням висновків постанови Першого апеляційного адміністративного суду, відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 89295,01 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Нарахована сума (до утримання військового збору 1,5%) склала 90 654,83 грн.

Не погоджуюсь із розміром виплаченої індексації за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вказувалось вище, у межах цієї справи позивач просить визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно, а також зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №200/19490/21, з урахуванням висновків постанови Першого апеляційного адміністративного суду, фактично не погоджуючись із виплаченими сумами індексації на виконання зазначеного рішення. З цього приводу, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17.

Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням судового рішення в такій справі.

Наведені спеціальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 200/19490/21 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.

Суд зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 200/19490/21, а не окремого позову.

Тому розгляд справи № 200/1077/24 за правилами адміністративного судочинства неможливий.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду у справі №640/20021/22 від 30.01.2024.

Пунктом першим частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України,

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні у розглядуваному випадку підстави для закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно та зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 ,256, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 02.10.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.

Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала складена та підписана 24 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Зінченко