ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/1270/22
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.11.2021 №000105560701, яким встановлено порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 245962,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.11.2021 №000105550701, яким встановлено порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 443730,00 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхова С.В. від 18 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/1270/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхова С.В. від 18 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/1270/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
У зв`язку з призовом судді Черноліхова С.В. на військову службу, розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року №30 відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.10 №30 (із змінами і доповненнями) було призначено повторний автоматизований розподіл справа, що перебували в провадженні судді Черноліхова С.В., в тому числі й адміністративної справи №240/1270/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2022 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/1270/22 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.
Враховуючи положення статей 31-33 КАС України суддя приймає дану справи до провадження та розпочинає її розгляд спочатку. Зважаючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суддя вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до положень статті 263 КАС України.
Відповідачем відзив на позов до суду не надано.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, оцінивши докази, надані представником позивача на підтвердження позовних вимог, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) відповідно до наказу від 16.09.2021 №1308-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Райки - Агроплюс" (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах. За результатами перевірки складено акт від 30.09.2021 № 9674/06-30-07-01/42948182 (далі - акт перевірки).
Під час проведення перевірки позивачем надано контролюючому органу наступні документи:
- реєстраційні дані ( копія статуту);
- декларації з ПДВ з додатками за лютий 2021 року, травень - липень 2021 року;
- журнал ордерів "Головна книга" за лютий 2021 року, травень - липень 2021 року;
- оборотно-сальдові відомості по рахункам №№631, 632 за лютий 2021 року,
травень - липень 2021 року;
- журнал-ордер по рахунку №361 в розрізі контрагентів за лютий 2021 року,
травень-липень 2021 року;
- ЄРПН отриманих та виписаних податкових накладних за лютий 2021 року,
травень - липень 2021 року;
-журнал-ордер "Головна книга" по рахунку 94 в частині невиробничого використання ТМЦ за лютий 2021 року, травень - липень 2021 року.
Крім того, судом безспірно встановлено, що позивачем до перевірки були надані документи, що стосуються предмету перевірки та запитувалися контролюючим органом в процесі проведення перевірки, про що зазначено відповідачем в акті перевірки на сторінці 4 (а.с.11).
Відповідно до висновків акту перевірки, ТОВ "Райки - Агроплюс" порушено вимоги п.п. 14.1.36 п. 14 ст. 14, п.44.1 ст.44, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), оскільки позивачем завищено суму від`ємного значення з ПДВ за липень 2021 року на 245 962 грн та занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 403 391 грн. Крім того, перевіркою виявлено порушення п. 201.1, п.201.4 абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки платником не складені та не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за операціями, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму ПДВ в розмірі 13489 грн., в тому числі за лютий 2021 року у сумі 13489 грн.
Відповідно до акту перевірки, позивачем у період, що перевірявся, завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податковій накладній від постачальника ТОВ "ОПТ Лізинг", по якому в ході перевірки не підтверджено факт придбання необоротного активу "Сівалка точного висіву HORCH Maestro 24SW" 20219 року випуску, нова, заводський № 82308445", по якій встановлено обрив ланцюга постачання в загальній сумі 8 476 040,00 грн, у тому числі ПДВ - 1 412 673,33, в тому числи по періодам - за лютий 2021 року у сумі 1 412 673 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №000105560701 від 01.11.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 245962,00 грн, а також повідомлення-рішення № 000105550701 від 01.11.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів на 443 730,00 грн, у тому числі - 40 339,00 грн - штрафні санкції.
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Житомирській області листом від 29.10.2021 № 13936/6/06-30-07-01 залишила акт перевірки без змін.
18.11.2021 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якою ДПС України 20.12.2021 прийнято рішення про результати розгляду скарги № 28471/6/99-00-06-01-05-06, податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки та результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.
Дані правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ).
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст.198 ПКУ передбачено, що До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до статті 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПКУ).
Разом з тим, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).
Пунктом 201.9 ст. 201 ПКУ передбачено, що Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Разом з тим, відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 200.7 статті 200 ПКУ встановлює право платника податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В свою чергу, відповідно до п.201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналізуючи положення Податкового кодексу України, можна прийти до висновку, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов`язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображаються реальність таких операцій та спричиняють реальні зміні майнового стану платника податків/
Дослідивши акт перевірки як основний доказ контролюючого органу щодо порушень суб`єкта господарювання, виявлених під час проведення перевірки, суд встановив, що основним аргументом відповідача є не підтвердження позивачем факту придбання необоротного активу "Сівалка точного висіву HORCH Maestro 24SW" 20219 року випуску, нова, заводський № НОМЕР_1 ", по якій встановлено обрив ланцюга постачання в загальній сумі 8 476 040,00 грн, у тому числі ПДВ - 1 412 673,33, в тому числи по періодам - за лютий 2021 року у сумі 1 412 673 грн. Проте суд не погоджується з такими доводами податкового органу, враховуючи наступне.
Щодо доведеності факту придбання необоротного активу "Сівалка точного висіву HORCH Maestro 24 SW, 2019 року, нова зав. № 82308445» суд звертає увагу, що в матеріалах даної адміністративної справи містяться документи, які, на переконання суду, підтверджують факт придбання даного необоротного активу, зокрема:
- рамковий договір Фінансового лізингу № 8292-FL вiд 15.12.2020 року;
-протокол лізингу № 1-SME до рамкового договору фінансового договору
фінансового лізингу № 8292-FL від 15.12.2020 року;
-акт приймання передачі до договору купівлі-продажу № 8292-$/1 від 15.12.2020;
-додаткова угода № 1 до Протоколу лізингу № 1-SME до Paмкового договору
фінансового лізингу No 8292-FL вiд 15.12.2020 року;
-Договір купівлі-продажу №o 8292-S/1 від 15.12.2020 року зі специфікацією;
-видаткова накладна № 40054 від 17.12.2020 р.
-акт приймання - передачі до Протоколу лізингу № 1-SME до рамкового договору
фінансового лізингу № 8292-FL вiд 15.12.2020 року;
-податкова накладна вiд 17.12.2020 р.;
-товарно-транспортна накладна вiд 17.12.2020 p.;
-свідоцтво про реєстрацію машини «Сівалка точного висівy Horsch Maestro 24 SW;
- рахунок на оплату № 46755 від 15.12.2020;
-рахунок на оплату № 46758 вiд 15.12.20202;
-виписки по особовому рахунку, які підтверджують здiйснення проплати відповідно
до умов Рамкового договору фінансового лізингу № 8292-FL вiд 15.12.2020 року
-акт про надання послуг стосовно оплати послуг з лізингу
Крім того, всі необхідні документи, які підтверджують дійсність придбання необоротного активу «Сівалка точного висіву Horsch Maestro 24 SW, 2019 15.12.2020 poку", були надані відповідачеві під час здійснення перевірки, що не заперечується контролюючим органом. Крім того, ТОВ « ОПТ Лізинг» зареєстровано податкову накладну № 659 від 17.12.2020 року на суму 8 476 040, 00 грн, в т.ч. ПДВ 1 412 673, 33 грн. У зв`язку із цим в бухгалтерському обліку позивача придбання даної сівалки відображено no pax. 104 (Maшини та обладнання).
Відповідно до акту перевірки, контролюючий орган зробив висновок, що дані правовідносини не могли мати місце, оскільки Свідоцтво про реєстрацію машини «Сівалка точного висіву Horsch Maestro 24 SW, 2019 року, нова зав. № НОМЕР_1 ») серії НОМЕР_2 видане ТОВ «ОТП Лізинг" Головним управління Держпродспоживслужби в Київській області 20.01.2021, тоді як договір лізингу укладений раніше.
Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, оскільки згідно ч.1 ст. 334 ЦК У країни, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Разом з тим, частиною 4 ст. 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Однак, згідно абз.2 п.3 Постанови КМУ 08.11.2009 № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасi, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників. Таким чином, реєстрація навісного обладнання - «Сівалка точного висіву Нorsch Maestro 24 SW, 2019 року, нова зав. № 82308445 не є обов`язковою.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач також зазначив, що йому було відмовлено у проведенні інвентаризації основних засобів Товариства, оскільки, як зазначено в Акті перевірки, позивач повідомив про те, що дане обладнання (Сівалка точного висіву Horsch Maestro 24 SW, 2019 року, нова зав. № 823 8445) перебуває в оренді. Вказана обставина не заперечується і позивачем. Факт наявності майна в оренді підтверджуються наступними документами:
- договором оренди обладнання №o 01/09/21;
- актом приймання-передачі до договору оренди обладнання №01/09/21;
- актами здачі - приймання робіт;
- податковими накладними.
Крім того, вiдповiдач підтверджує свою правову позицію тим, що ним було здійснено аналіз ланцюгів, в результаті чого було виявлено, що відповідно до інформаційних баз ГУ ДПС у Житомирській області у ТОВ «Світ Агротехніки» (згідно Договору купівлі продажу № 8292-S/1 від 15.12.2020 року з специфікацією є продавцем Сівалки точного висіву Horsch Maestro 24 SW) відсутнє придбання даного товару на території України, операції з імпорту не задекларовано. Саме це, на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість здійснення поставки Сівалки точного висіву Horsch Maestro 24SW.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посилання Відповідача на недоведеність факту придбання необоротного активу «Сівалка точного висіву Horsch Maestro 24 SW, 2019 року, зав. № 82308445» є безпідставним, оскільки з наявних та наданих суду документів можливо встановити всю необхідну інформацію та мету отримання відповідних послуг для використання у господарській діяльності і, відповідно, права на податковий кредит. Більш того, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг є для покупця таких товарів/по підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Оскільки податкові накладні з вказаними контрагентами зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, ці обставини були підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту позивачем.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІУ підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під мас здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Суд приходить до висновку, що податковим органом не наведено жодного доводу та доказів в Акті перевірки на підтвердження того, що вищезазначені господарські операції не пов`язані з господарською діяльністю Позивача. Враховуючи викладене, висновки Відповідача про порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1 cт. 44, п. 198.1, 1, п. 198.2, п.1.198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, є безпідставними.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтю 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на Виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Враховуючи викладене, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позивачам доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів протиправність оскаржених повідомлень-рішень, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" (вул. Центральна, 33, с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область,13333. Код ЄДРПОУ 42948182) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 43142501) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.11.2021 №000105560701, яким встановлено порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 245962,00.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.11.2021 №000105550701, яким встановлено порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 443730,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс"судові витрати у розмірі 10 345,38 (десять тисяч триста сорок п`ять гривень 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118593708 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні