Ухвала

від 23.04.2024 по справі 240/3058/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

23 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/3058/24

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" із позовом, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №0174150407, прийняте Головним управлінням ДПС в Житомирській області.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21.03.2024 представником Головного управління ДПС у Житомирській області подано до суду клопотання про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Також, 21.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду в якому зазначено, що позивач скористався правом на досудове вирішення спору шляхом подання скарги на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Рішеннями ДПС України від 08.12.2023 за №36202/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №0174150407 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Вказане рішення згідно квитанції отримано приватним підприємством ТОВ "Граніт" 19.12.2023, що вважається початком перебігу строку на звернення до суду.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі.

05.04.2024 на електронну адресу суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків, зокрема, клопотання про поновлення строку на звернення до суду. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 19.09.2023 №0174150407, прийняте Головним управлінням ДПС в Житомирській області, позивач отримав засобами поштового зв`язку 19.12.2023, а тому закінчення тримісячного строку, який надає право щодо звернення до суду, і який встановлений не нормами ПК України, враховуючи, що дані строки є зупиненими на період воєнного стану, а керуючись нормами КАС України, відповідно є - 19.03.2024.

Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення з позовом, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

З її змісту встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З огляду на вказане, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Матеріали справи свідчать, що позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, скористався правом на досудове вирішення спору шляхом подання скарги на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 08.12.2023 №36202/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ "Граніт" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 19.09.2023 №0174150407 без змін.

Вищевказане рішення ДПС України отримано позивачем 19.12.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з офіційного сайту "Укрпошта" трекномер 0600067447988.

Враховуючи, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, слід застосовувати місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою.

В той же час, адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення подано до Житомирського окружного адміністративного суду 12.02.2024 (дата оформлення позовної заяви в підсистемі Електронний суд), тобто поза межами місячного строку.

Обґрунтовуючи строк подання вказаної позовної заяви позивач стверджує, що строк звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень зупинено та не порушено.

Відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, дію вищевказаного пункту Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Разом з цим, ст. 102 ПК України, згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно п. 3 розділу VІ КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

З огляду на викладене, суд наголошує, що введення на території України правового режиму воєнного стану не свідчить про наявність підстав для автоматичного поновлення позивачу строку на подання позовної заяви.

В той же час, позивачем не наведено жодних вагомих підстав та обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з позовом.

Позивач не надав суду доказів того, що воєнний стан якимось чином перешкодив йому вчасно звернутися з позовом.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними.

Докази існування об`єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами позивач не надав.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Попова