Ухвала

від 24.04.2024 по справі 320/16374/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2024 року м. Київ № 320/16374/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

13.04.2024 Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Каскад» (вул. Велика Китаївська, будинок 71, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 41521843) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011), «представник третьої особи - Державна податкова служба України» (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року № 00727130704, прийняте Головним управління Державної податкової служби у місті Києві;

- визнати протиправною та скасувати податкову заставу, яка виникла на підставі акту опису майна від 17.03.2023 № 49/26-15-13-02-27, оформленого податковим керуючим Пилипом Калініним та рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 01.02.2022 № 0006582-1302-2650 про опис майна Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» (ідентифікаційний код 41521843) у податкову заставу;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звільнити з податкової застави майно Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» (ідентифікаційний код 41521843) та внести відомості щодо припинення застави до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/16374/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Водночас пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Водночас, Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 висловив позицію про те, що застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах у порівнянні з такими строками в інших публічних правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та в діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується зі встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення цієї мети та завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України), та від якої необхідно обраховувати місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач скористався правом досудового врегулювання спору та подав на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року № 00727130704 скаргу від 13.10.2021.

Як зазначає позивач рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України він не отримав.

З позовом до суду позивач звернулася через автоматизовану систему «Електронний суд» 10.04.2024, тобто з порушенням строку звернення з позовом до суду, встановленого встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Таким чином, позивачу було відомо про податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року № 00727130704 у жовтні 2021 року. Позивачем після спливу строку на отримання рішення за результатами розгляду скарги, не вчинялись дії щодо отримання інформації про розгляд скарги або оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Отже, строк звернення з позовом до суду сплив, клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності пропуску строку звернення, суду не надано.

Суд зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 17.03.2023 № 49/26-15-13-02-27, оформленого податковим керуючим Пилипом Калініним та рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 01.02.2022 № 0006582-1302-2650 про опис майна Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» (ідентифікаційний код 41521843) у податкову заставу.

В позовній заяві зазначено, що позивач дізнався з телефонного дзвінка 07.11.2023 про вказані рішення, однак жодних доказів ознайомлення в межах строку звернення до суду з актом опису майна від 17.03.2023 №49/26-15-13-02-27 та рішенням від 01.02.2022 № 0006582-1302-2650 про опис майна Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності пропуску строку звернення.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом даного адміністративного позову є податкове повідомлення-рішення, рішення про опис майна, акт про опис майна та зобов`язання вчинити дії щодо звільнення з податкової застави майна Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» (ідентифікаційний код 41521843) та внесення відомостей щодо припинення застави до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3028 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280 грн).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01 січня 2024 року - 3028,00 грн.

Суд зазначає, що оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №280/2266/21.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розрахований з суми нарахування податкового повідомлення-рішення, рішення, акту та зобов`язання вчинити певні дії, що звернуті до оскарження.

Так, за звернення до суду з позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2021 року № 00727130704, прийняте Головним управління Державної податкової служби у місті Києві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 30280 грн;

- визнання протиправним та скасування акту опису майна від 17.03.2023 № 49/26-15-13-02-27, оформленого податковим керуючим Пилипом Калініним необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 01.02.2022 № 0006582-1302-2650 про опис майна у податкову заставу - необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн;

- зобов`язання звільнити з податкової застави майно та внести відомості щодо припинення застави до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору за звернення з вказаними позовними вимогами становить: 39 364 грн.

Доказів сплати судового збору суду не надано.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з п.4 ч.5 ст. 161 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В позовній заяві відповідачем визначено відповідачем Головне управління ДПС у місті Києві, та вказано «представник третьої особи - Державна податкова служба України», при цьому третю особу не визначено.

Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги пред`явлені до Державної податкової служби України в частині визнання протиправною та скасування податкової застави, яка виникла на підставі рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 01.02.2022 № 0006582-1302-2650 про опис майна Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» (ідентифікаційний код 41521843) у податкову заставу, проте вказаний орган не визначений відповідачем.

З наданої позовної заяви суд не може встановити належний суб`єктний склад учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;

- уточненої позовної заяви з визначенням належного суб`єктного складу учасників справи та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача;

- надання до суду доказу надсилання копії уточненої позовної заяви з додатками на адресу всіх заявлених відповідачів у справі;

- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов у розмірі 39 364 грн, сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Каскад» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;

- уточненої позовної заяви з визначенням належного суб`єктного складу учасників справи та пред`явленням позовних вимог до належного відповідача;

- надання до суду доказу надсилання копії уточненої позовної заяви з додатками на адресу всіх заявлених відповідачів у справі;

- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов у розмірі 39 364 грн, сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Парненко В.С.