Ухвала

від 20.03.2024 по справі 320/45279/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

20 березня 2024 року Київ№ 320/45279/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 задоволено заяву про забезпечення позову.

Зупинено дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 14.09.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" (ідентифікаційний код 44787455) п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку - до набрання рішенням суду у справі №320/45279/23 законної сили.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797) від 14.09.2023 року №22523 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" (ідентифікаційний код 44787455) п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕВАРТСЕН ОПТІ" (ідентифікаційний код 44787455) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

18.03.2024 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 призначено до розгляду заяву Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову.

У звязку із неявкою сторін у призначене судове засідання суд вирішив подальший розгляд клопотання Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/45279/23 здійснювати у порядку письмового провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання, представник заявника зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. За твердженнями представника податкового органу відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Крім того, на переконання заявника, висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Як висновок щодо наявності підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову заявник зазначив, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин 1, 3 вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до частини 5 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, підставою для скасування вижитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Отже, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечивши позов ухвалою від 26.12.2023, суд виходив, зокрема, з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат.

Також, вживаючи заходи забезпечення позову суд вказав, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом адміністративного позову в подальшому. Так, відновлення господарських зв`язків надалі може бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти позивача можуть змінити постачальника на іншого, який не визнаний податковим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

Отже, судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, з наданих до суду документів судом встановлено, а позивачем доведено, що включення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВАРТСЕН ОПТІ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку призвело до повного зупинення господарської діяльності, а саме позбавило можливості реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ним податкові накладні, що в наслідку призвело до завдання збитків товариству в значних розмірах.

Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішення яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВАРТСЕН ОПТІ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість до вирішення судом спору у цій справі відповідає предмету позову, є співмірним з ними та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Втім, виходячи з аналізу поданого представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зауважує, що матеріали такого клопотання не містять жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так як ті обставини, про які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи можливість протиправності таких рішень та порушення ними прав та інтересів платника податків - позивача.

В контексті вказаного, суд зауважує, що наведені заявником аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже зазначене фактично свідчить про незгоду Головного управління ДПС у Київській області із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023, з підстав порушення норм процесуального закону.

Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Суд також зазначає, що практика Верховного Суду, на яку покликається відповідач у своєму клопотанні, не може бути застосованою у спірному випадку, оскільки обставини встановлені судом в ходів розгляду клопотання про забезпечення позову підтверджують дійсне втручання оскаржуваним рішенням в права та інтереси позивача, настання для нього негативних наслідків і можливість лише збільшення таких за час вирішення спору по суті, що вказуватиме на неефективність судового захисту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд приходить до висновку, що подане представником Головного управління ДПС у Київській області клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/45279/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.