Рішення

від 15.04.2024 по справі 380/21302/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 рокусправа № 380/21302/23 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Молящої Т.В.,

представника позивача Пітецького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТГОМ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ФЕТГОМ (далі позивач) код ЄДРПОУ 44629246, місцезнаходження: 79013, м.Львів, вул.Здоров`я, 16 до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська 35, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №5926/13-01-07-05 від 03.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки є помилковими, оскільки неповернення гарантійного платежу орендодавцем з підстав, визначених укладеним між сторонами договором оренди цілком правомірно віднесено до складу витрат позивача за 2022 рік. Позивач також зазначає, що первинні документи, складені за результатами господарських відносин з контрагентами АО "БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ", ФОП ОСОБА_1 , ПП "Азбука світу", містять достатні дані, які дозволяють визначити зміст та обсяг наданих послуг, та в повному обсязі підтверджують факт надання послуг.

Представник відповідача 20.10.2023 подав до суду відзив на позовну заяву , у якому він проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою повноти визначення позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2022 по 13.02.2023 встановлено його заниження в сумі 123064 грн, у тому числі за 2022 рік (ліквідаційна) в сумі 123064 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства. Порушення полягали в тому, що позивач завищив інші операційні витрати за 2022 рік в сумі 628212,22грн, внаслідок включення до складу витрат гарантійного платежу згідно з укладеним договором оренди №04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 року між ТОВ "ФЕТГОМ" та ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг". Крім цього, позивач завищив інші операційні витрати за 2022 рік: в сумі 62166,62грн внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від АО "БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ"; в сумі 8315,00грн внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення первинних документів; в сумі 510,00грн внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від ПП "Азбука світу", без належного оформлення первинних документів.

Представник позивача 25.10.2023 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що податкове законодавство не встановлює переліку первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Надані відповідачу первинні документи за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та не містять жодних недоліків.

Представник позивача 22.01.2024 подав до суду додаткові пояснення щодо обліку витрат звітного періоду.

Представник позивача 19.02.2024 подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що договір підряду може укладатись в усній формі, господарські операції були фактично здійсненими та підтвердженими належними документами.

Представник відповідача 20.02.2024 подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що приміщення ТОВ «Європоліс Проперті холдинг», яке згідно з договором оренди позивач повинен був прийняти, не використовується останнім в межах господарської діяльності, оскільки до перевірки не надано інформації та її документального підтвердження, які стали причиною непідписання акту приймання офісних приміщень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Клопотань, пов`язаних із розглядом справи до суду не надходило.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 15.09.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 06.12.2023 суд вирішив розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до відповідно до підпункту 20.1.4 п.20.1 ст.20; п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75; п.78.1.7 п.78.1 ст.78; п.82.1 ст.82 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі ПК України), на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 08.02.2023 року № 426-ПП, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2022 по 13.02.2023, правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.09.2021 по 13.02.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.03.2023 №3639/13-01-07- 05/44629246 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем: п.5, п.6, п.7, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248; п.44.1, п.44.3 ст.44, п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2022 рік в сумі 123064гривень; п.51.1 ст.51, абз. „б п. 176.2 ст.176 ПК України несвоєчасне подання податковим агентом податкового розрахунком форми 4ДФ за 3 квартал 2021 року.

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, подав заперечення від 15.03.2023 № 1- 15/03.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідач дійшов висновку про часткове спростування фактів порушень, відображених в Акті перевірки. Таким чином, за результатами розгляду заперечення з врахуванням додатково наданих документів постійно діюча комісія з розгляду спірних питань відповідача вирішила спростувати висновки акта перевірки від 01.03.2023 №3639/13-01-07-05/44629246 в частині заниження податку на прибуток за 2022 рік в сумі 523грн внаслідок завищення інших операційних витрат за 2022рік на загальну суму 2905грн за послуги перекладу банківських виписок на англійську мову ФОП ОСОБА_1 , а в іншій частині висновки акту перевірки від 01.03.2023 № 3639/13-01- 07-05/44629246 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідач листом від 30.03.2023 № 10107/6/13-01-07-05-15 надав позивачу відповідь.

За результатами проведеної перевірки з врахуванням висновку постійно діючої комісії з розгляду спірних питань від 30.03.2023 №60/13-01-07-05/44629246 щодо розгляду поданого заперечення позивача, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.04.2023 №5926/13-01-07-05.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.157 підпункту 14.1. статі 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податкове повідомлення-рішення, серед іншого, містить суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок (підпункт 1 підпункту 58.1.1. пункту 58.1. статті 58 ПК України).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення як акт індивідуальної дії породжує для платника податків зобов`язання щодо сплати грошового зобов`язання та повинно містити правову (юридичну) підставу прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 67 Конституції України сплата податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених законом є конституційним обов`язком кожної особи в державі.

Загальність оподаткування є одним з принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство, згідно з яким кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

За змістом пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У межах цього обов`язку платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3 статті 44 ПК України визначає, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 згаданого кодексу, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Для підтвердження даних, визначених платником податків у податковій звітності, чинне законодавство зобов`язує такого платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзаци перший, другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Таким чином, ведення бухгалтерського обліку власної господарської діяльності є складовою податкового обов`язку платника податків, пов`язаного з обчисленням податку.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 4 Закону № 996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Підтвердження факту здійснення господарських операцій повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її обсяг та зв`язок з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Недотримання учасниками господарської операції вимог цивільного або господарського законодавства щодо істотних умов договору під час його укладення не має безпосереднього впливу на результати податкового обліку. Значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III „Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу. Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 згаданого Кодексу.

Щодо фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «ЄВРОПОЛІС ПРОПЕРТІ ХОЛДИНГ», суд зазначає таке.

Між ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" (Орендодавець) в особі Тимочка Ярослава Богдановича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ "ФЕТГОМ" (Орендар), який діє на підставі Статуту, з другої сторони, що в подальшому при спільному згадуванні іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона, укладено Договір оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 (далі - Договір). Договір укладений в м. Львів. Договір з додатками №1, №2,№3,№4,№5 до Договору оренди підписаний та скріплений печатками Сторін.

Відповідно до умов пункту 2.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) Об`єкт оренди, вказаний в Додатку № 1 до згаданого Договору, в порядку та на умовах, передбачених Договором.

В Додатку № 1 Договору оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 року деталізовано умови оренди, а саме: місце розташування приміщення - OF11, 4 поверх; площа приміщень - 703.76 кв.м.; коефіцієнт розрахунку орендної площі терас - 0,3 від загальної орендної площі терас; орендована площа приміщення - 720.63 кв.м.; день Початку оренди - з дати підписання Акта приймання, але в будь-якому випадку не пізніше 01 лютого 2022 року; день закінчення оренди - через 35 місяців після дати підписання Договору оренди; відновна вартість приміщення, з урахуванням індексації, на дату укладання Договору -29185515грн з ПДВ; мета оренди (цільове призначення приміщення) - для використання як офісу Орендаря; орендна ставка за 1 кв.м. приміщення, екв. до долара США - з дня початку оренди до дня закінчення оренди (включно обидві дати) Орендна ставка складає 10 доларів США, за 1 кв.м., без урахування ПДВ, всього з урахуванням ПДВ - 12,00 доларів США; ставка експлуатаційного платежу за 1 кв.м. - з дня початку оренди до дня закінчення оренди (включно обидві дати) - складає 2 долари США, за 1 кв.м., без урахування ПДВ, всього з урахуванням ПДВ - 2,40 доларів США; розмір гарантійного платежу - гривневий еквівалент 22881,44дол. США, без урахування ПДВ, що на дату підписання Договору складає 628212,22грн без ПДВ; строк оплати гарантійного платежу - протягом 5 календарних днів після підписання Договору; сума страхування цивільної відповідальності, що вимагається умовами Договору - не менше гривневого еквівалента 50000дол. США; строк проведення адаптаційних робіт - два місяці з дати погодження проекту адаптації.

Згідно з пунктом 3.1. Договору об`єкт оренди передається Орендодавцем та приймається Орендарем за Актом приймання із зазначенням його (Об`єкта оренди) санітарного і технічного стану. Акт Приймання підписується Орендодавцем та Орендарем (їх уповноваженими представниками) за формою, що передбачена у Додатку №2 до Договору, не пізніше Дня Початку оренди, вказаного в Додатку №1 до Договору, і з моменту його підписання є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору підписання сторонами акта приймання свідчить про фактичну передачу об`єкта оренди в оренду від Орендодавця Орендарю. Обов`язок з оформлення Акта приймання покладається на Орендодавця. Обов`язок з оформлення Акта Повернення покладається на Орендаря, за винятком випадків, коли Орендар ухиляється від його складання та від звільнення об`єкта оренди від свого майна і відповідно до умов договору таке звільнення Об`єкта оренди, в т.ч від майна Орендаря, Орендодавець здійснює самостійно.

У випадку виникнення між Сторонами розбіжностей під час підписання такого акта, кожна з Сторін має право вписати в Акт Повернення свої зауваження.

Згідно з пунктом 4.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє до моменту повернення Об`єкта оренди Орендодавцю, що визначається з урахуванням умов Статті 3 Договору та деталізується у Додатку № 1 до Договору. Припинення Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, що виникли під час дії Договору (сплата платежів, грошових санкцій, підписання документів тощо). В частині невиконаних зобов`язань Договір діє до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 8.1 Договору для забезпечення виконання своїх зобов`язань за Договором Орендар сплачує Орендодавцю Гарантійний платіж. Сума та строк оплати Гарантійного платежу на дату укладення Договору визначаються у Додатку № 1 до Договору.

Пункт 8.2 Договору визначає, що гарантійний платіж утримується Орендодавцем протягом строку дії Договору як забезпечення сплати Орендарем на користь Орендодавця будь-якої простроченої заборгованості з усіх передбачених Договором платежів, а також виконання Орендарем інших обов`язків за Договором. Орендодавець має право за власним рішенням в односторонньому порядку покрити за рахунок Гарантійного платежу прострочену заборгованість Орендаря за будь-якими платежами, в тому числі за штрафними санкціями та з відшкодування збитків, завданих Орендодавцю Орендарем (персоналом Орендаря, клієнтами або відвідувачами Орендаря), в тому числі витрат на ремонт Об`єкта оренди та інших витрат, спричинених порушенням чи невиконанням Орендарем вимог цього Договору.

Згідно з пунктом 8.3.2 Договору Гарантійний платіж за Договором є виключно договірним засобом забезпечення виконання зобов`язань Орендаря за Договором. Відповідно до пункту 8.9 Договору Сума Гарантійного платежу (чи його не використана Орендодавцем відповідно до умов Договору частина) у розмірі 100 (ста) % залишається в Орендодавця як штраф та не підлягає поверненню Орендарю у випадку розірвання Договору в односторонньому порядку Орендодавцем у випадках, передбачених в підпунктах 19.4.1 - 19.4.9 Договору.

Відповідно до пункту 12.1.1. Договору Орендар зобов`язується: Прийняти Об`єкт оренди та підписати Акт Приймання не пізніше Дня Початку оренди, вказаного в Додатку №1 до Договору. Відповідно до пункту 14.1.1. Договору Орендодавець зобов`язується: Передати Орендареві у користування Об`єкт оренди згідно з Договором за Актом Приймання.

Згідно з пунктом 15.2. Договору у випадку, якщо Орендар з будь-яких причин затримує підписання Акта Приймання від дати, що вказана в Додатку № 1 до Договору, Орендар сплачує Орендодавцю на його письмову вимогу штраф у розмірі 100 % (сто відсотків) щоденної суми Орендної плати, передбаченої договором для першого місяця Строку оренди, за один день затримки підписання Акта Приймання (загальна сума штрафу визначається сукупно за відповідну кількість днів затримки Орендарем підписання Акта Приймання, залежно від тривалості затримки).

Відповідно до пункту 19.4.1. Договору "Сторони в порядку статті 6 ЦК України погодились, що істотними порушеннями цього Договору в розумінні положень статті 651 ЦК України, яке надає Орендодавцю право відмови від Договору в односторонньому позасудовому порядку, буде кожна з наступних обставин: Орендар не підписав Акт Приймання у День Початку оренди, як він визначений у Додатку № 1 до Договору , і таке прострочення триває більше 10 (десяти) календарних днів;...."

Позивач перерахував кошти ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" 27.01.2022 в сумі 628212,22грн, що підтверджується банківською випискою, призначення платежу - гарантійний платіж за 22 місяці оренди.

Як вбачається з листа - вимоги від ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" від 15.02.2022 про підписання Акту приймання та листа - повідомлення про розірвання Договору оренди №04-OF11-2021-12 в односторонньому порядку, оскільки позивач не підписав Акт приймання із подальшим застосуванням штрафних санкцій у вигляді неповернення гарантійного платежу у розмірі 100% .

У згаданому листі ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" повідомляє, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору оренди, позивач як орендар взяв на себе зобов`язання укласти Акт приймання орендованих приміщень в строк до 01 лютого 2022 року.

Згідно із підпунктом 3.2. Договору оренди, підписання Сторонами Акта Приймання свідчить про фактичну передачу Об`єкта оренди в оренду від Орендодавця Орендарю. Обов`язок з оформлення Акта Приймання покладається на Орендодавця.

Відповідно до надісланого на юридичну адресу позивача листа - вимоги про підписання Акту Приймання від 01 лютого 2022 року, згадане товариство як Орендодавець зверталось до позивача із вимогою про підписання між ними Акта приймання об`єкта Оренди до 10 лютого 2022 року.

Станом на дату складення листа Акт зі сторони позивача не підписаний.

Згідно із підпунктом 19.4. Договору оренди, Сторони в порядку статті 6 ЦК України погодилися, що істотним порушенням цього Договору в розумінні положень статті 651 ЦК України, яке надає Орендодавцю право відмови від Договору в односторонньому позасудовому порядку, буде кожна з наступних обставин: Орендар не підписав Акт Приймання у День Початку оренди, як він визначений у Додатку №1 до Договору, і таке прострочення триває більше 10 (десяти) календарних днів.

Згідно із підпунктом 8.9 Договору оренди, сума Гарантійного платежу (чи його не використана Орендодавцем відповідно до умов Договору частина) у розмірі 100 (ста) % залишається в Орендодавця як штраф та не підлягає поверненню Орендарю у випадку розірвання Договору в односторонньому порядку Орендодавцем у випадках, передбачених в підпунктах 19.4.1 -19.4.9 Договору. Товариство проінформувало позивача, що но виконання умов укладеного між компаніями Договору оренди, ТОВ «ЄВРОПОЛІС ПРОПЕРТІ ХОЛДИНГ» як Орендодавець прийняв рішення про розірвання Договору оренди у зв`язку із не підписанням Акту Приймання Орендарем із подальшим застосуванням штрафних санкцій у вигляді неповернення Гарантійного платежу у розмірі 100%." Договором оренди передбачається при достроковому розірванні договору оренди за ініціативою орендаря, то гарантійний платіж набуває статусу штрафної санкції.

Таким чином, суд встановив, що позивач як Орендар не виконав свої зобов`язання перед ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" за Договором оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021.

Тому цілком правомірно, що сума Гарантійного платежу, сплачена позивачем на виконання Договору оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 року, набула статусу штрафної санкції.

Відповідач вважає, що позивач завищив інші операційні витрати за 2022 рік в сумі 628212,22 грн., внаслідок включення до складу витрат гарантійного платежу згідно укладено Договору оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 року між ТОВ "ФЕТГОМ" та ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг", оскільки в бухгалтерському обліку позивача взаєморозрахунки з ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" відображено наступним проведенням: Дт 631 Кт 311 -628 212,22 грн. Дт 631 Кт 949 - 628 212,22 грн. Кт 791 Кт 949-628 212,22 грн. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за бухгалтерським рахунком 631 станом на 01.01.2022 у ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" кредиторська/дебіторська заборгованість перед ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" відсутня. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за бухгалтерським рахунком 631 станом на 13.02.2023 у ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" кредиторська/дебіторська заборгованість перед ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" відсутня.

Проте в бухгалтерському обліку перерахування гарантійного платежу відображається проведенням Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - Кт 311. Відповідач вважає, що позивач мав надати до перевірки Акт приймання - передачі (додаток 2 до Договору оренди № 04-OF11-2021-12 від 30.12.2021 року), що свідчило б про фактичну передачу Об`єкта оренди в оренду від Орендодавця Орендарю. В бухгалтерському обліку штрафи мали б відображатися проведенням Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» - Кт 377.

Суд звертає увагу на те, що предметом цього спору не є встановлення правильності ведення бухгалтерського обліку з відображення ведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Європоліс Проперті холдинг" за договором оренди. Можливі порушення правил ведення бухгалтерського обліку позивачем не можуть свідчити про безпідставність ним віднесення витрат до складу інших операційних витрат та відповідно свідчити про заниження податку на прибуток.

З таких підстав суд вважає, що висновки відповідача у частині завищення позивачем інших операційних витрат за 2022 рік в сумі 628212,22грн є безпідставними та необґрунтованими, а тому оскаржене податкове повідомлення рішення у частині збільшення податкового зобов`язання у розмірі 113078,00грн та суми штрафної санкції у розмірі 56539,00грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо фінансово-господарських відносин позивача з АО «БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ», суд зазначає таке.

На підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності з АО «БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» позивач надав акт БК10/007 від 03.10.2022, згідно з яким позивачу надані юридичні послуги на суму 25598,02грн без ПДВ та акт №БК11/006 від 11.11.2022, згідно з яким позивачу надані послуги (юридичний супровід у процесі ліквідації компанії) на суму 36568,60грн без ПДВ.

Позивач перерахував кошти АО "БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" на загальну суму 62166,62грн, згідно з банківськими виписками №74 від 07.09.2022 року в сумі 25598,02грн; №75 від 07.09.2022 року в сумі 36568,60грн.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за бухгалтерським рахунком 631 станом на 13.02.2023 у позивача відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість перед АО "БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ".

Аналізуючи згадані акти наданих послуг, суд висновує, що з них неможливо встановити детальний зміст та обсяг наданих послуг, кількісний та якісний вимір послуг, акти не містять конкретних місць надання послуг, відсутні будь-які докази, які б свідчили про фактичне надання таких послуг (звіти, аналітичні матеріали тощо).

Основний договір, який зазначений підставою для надання послуг, не укладався.

У зв`язку з цим, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем інших операційних витрат за 2022 рік в сумі 62166,62 грн, внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від АО "БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ" без належного оформлення первинних документів.

Тому, оскаржене податкове повідомлення рішення у частині збільшення податкового зобов`язання позивачу у розмірі 11190,00грн та суми штрафної санкції у розмірі 5595,00грн є правомірним.

Щодо фінансово-господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

На підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1 позивач надав Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №23 від 16.02.2022 на суму 490,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою; № 25 від 21.02.2022 на суму 5410,00грн без ПДВ, за переклад договорів з англійської мови на українську мову; №32 від 21.03.2022 на суму 450,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою; №38 від 19.04.2022 на суму 400,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою; №43 від 18.05.2022 на суму 650,00грн без ПДВ, за переклад виписок англійською мовою; №50 від 31.05.2022 на суму 375,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою; №55 від 16.05.2022 на суму 295,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою; №69 від 18.07.2022 на суму 245,00грн без ПДВ, за переклад виписки англійською мовою.

Позивач перерахував кошти ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 8315грн, що підтверджується банківськими виписками: №27 від 21.02.2022 в сумі 490,00грн, №28 від 21.02.2022 в сумі 5410,00грн, №39 від 22.03.2022 в сумі 450,00грн, №49 від 20.04.2022 в сумі 400,00грн, №60 від 18.05.2022 в сумі 650,00грн, №65 від 31.05.2022 в сумі 375,00грн, №71 від 16.06.2022 в сумі 295,00грн, №73 від 19.07.2022 в сумі 245,00грн.

Згідно з оборотно - сальдовою відомістю за бухгалтерським рахунком 631 станом на 13.02.2023 у позивача відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 .

Аналізуючи згадані акти наданих послуг, суд висновує, що з них неможливо встановити обсяг наданих послуг, кількісний та якісний вимір документів, що перекладались, акти не містять конкретних місць надання послуг, відсутні будь-які докази, які б свідчили про фактичне надання таких послуг (звіти, копії документів, які перекладались тощо), яким чином переклади документів використані у господарсьбкій діяльності позивача.

У зв`язку з цим, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем інших операційних витрат за 2022 рік в сумі 8315,00 грн, внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення первинних документів.

Тому, оскаржене податкове повідомлення рішення у частині збільшення податкового зобов`язання позивачу у розмірі 974,00грн та суми штрафної санкції у розмірі 487,00грн є правомірним.

Щодо фінансово-господарських відносин позивача з приватним підприємством «Азбука», суд зазначає таке.

На підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності з приватним підприємством «Азбука» позивач надав Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 14.09.2022 на суму 510,00грн без ПДВ за послуги перекладу документів на англійську мову

Позивач перерахував кошти приватному підприємству «Азбука» в сумі 510,00грн, що підтверджується банківською випискою № 81 від 14.09.2022 року в сумі 510,00 грн.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за бухгалтерським рахунком 631 станом на 13.02.2023 у ТОВ "ФЕТГОМ" відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість перед згаданим контрагентом.

Аналізуючи згаданий акт наданих послуг, суд висновує, що з нього неможливо встановити обсяг наданих послуг, кількісний та якісний вимір документів, що перекладались, акт не містить конкретних місць надання послуг, відсутні будь-які докази, які б свідчили про фактичне надання таких послуг (звіти, копії документів, які перекладались тощо), яким чином переклади документів використані у господарській діяльності позивача.

Суд також звертає увагу на те, що в акті зазначений договір від 21.09.2016, проте позивач зареєстрований як юридична особа 15.09.2021.

У зв`язку з цим, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем інших операційних витрат за 2022 рік в сумі в сумі 510,00 грн, внаслідок включення до складу витрат наданих послуг від приватного підприємства «Азбука» без належного оформлення первинних документів.

Тому, оскаржене податкове повідомлення рішення у частині збільшення податкового зобов`язання позивачу у розмірі 92грн та суми штрафної санкції у розмірі 46грн є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2539,20грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТГОМ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5926/13-01-07-05 від 03.04.2023 у частині збільшення податкового зобов`язання у розмірі 113078,00грн та суми штрафної санкції у розмірі 56539,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місце знаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕТГОМ» код ЄДРПОУ 44629246, місцезнаходження: 79013, м.Львів, вул.Здоров`я, 16 судовий збір у розмірі 2539 (дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 22 квітня 2024 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович