Рішення

від 23.04.2024 по справі 380/6794/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 рокусправа № 380/6794/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» до Головного управління ДПС у Львівській області у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4136 від 21.03.2024 про відповідність ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Позивач по взаємовідносинах із ТОВ «ВИНАДЬ» подав для реєстрації в ЄРПН/РК 1 податкову накладну №44 від 27.10.2023 щодо поставки спирту, що перевірялась податковим органом на відповідність ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Зазначена податкова накладна №44 від 27.10.2023 була зареєстрована в ЄРПН/РК, яку зареєстровано 14.11.2023 за №9308235411, про що свідчить Квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН/РК. Оскільки податкова накладна №44 від 27.10.2023, що була подана на реєстраціюпозивачем була зареєстрована належним чином у ЄРПН/РК 14.11.2023, то відповідно у Відповідача відсутні передумови прийняття оскаржуваного Рішення про відповідність ТзОВ "СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» критеріям ризиковості. У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а в разі відповідності суб`єкта п.8 Критерію ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості. В оскаржуваному рішенні №4136 від 21.03.2024 Відповідач не вказав, на підставі чого було прийнято таке рішення та не зазначено яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку Критеріям ризиковості. У спірному рішенні відповідач в рядку "Податкова інформація" не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Посилання відповідача на те, що ТОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» мало взаємовідносини з ризиковими контрагентами не відповідає фактичним обставинам справи. Оскаржуване Рішення не містить посилання на податкові накладні/ розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період. Однак пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування. Відповідач у спірному Рішенні №4136 від 21.03.2024 зазначив дату включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «ВИНАДЬ»), а саме: 06.11.2023 року, хоча Позивач не постачав з 30.10.2023 по даний час ні спирту, ні будь - яких інших Товарів (робіт, послуг). Стверджує, що у власності Товариства перебувають всі необхідні виробничі, складські і адміністративні приміщення, які необхідні для здійснення виробничої діяльності із виготовлення спирту, зареєстровані місця його зберігання, відвантаженні і транспортування спирту Покупцям. 22 січня 2021 року між ТОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» та Лопатинською селищною радою Радехівського району Львівської області був укладений Договір оренди землі. Для забезпечення виробничого процесу у Товаристві працює 92 працівники. Контролюючий орган не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника (постачальника, покупця), в яких були зафіксовані такі операції, а це в свою чергу позбавляє можливості платника податку надати необхідні пояснення та копії документів Контролюючому органу. Відповідач зазначив, що Позивач не подав первинних документів щодо придбання Товару по коду УКТЗЕД 22071000010, що визнана як ризикова, однак не зазначає по якому Контрагенту вона визначена ризикова, коли та яким документом засвідчується така ризикова операція. Просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що Позивач не надав відповідних пояснень щодо виключення його з ризикових. За результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» здійснювало придбання ТМЦ ризиковим суб`єктам господарювання, а саме: Постачання в період 12.10.2023 по 14.11.2023 у ТОВ «Виналь " (ЄДРПОУ 41146771) згідно УКТЗЕД 2207. Платник податку не надав документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Платник не надав інформацію та копії документів котрі спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Виналь». Раніше було прийнято рішення про віднесення до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість стосовно «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН», а саме рішення від 07.02.2024 №348 та від 28.02.2024 №629. Згідно згаданих рішень Позивач не надає податковому органу ані документів підтверджуючих реальність здійснення господарських операцій, ані пояснень котрі спростують його господарську діяльність з рнзиковими контрагентами. З врахуванням дати первинного віднесення Товариства до переліку ризикових платників податку, особливостей господарських операцій які здійснює Товариство, останнє не було позбавлено можливості визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи з метою виключення з переліку ризикових. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи. Просив суд у задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Львівській області №4136 від 21.03.2024 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» є юридичною особою, відомості про державну реєстрацію якого внесено у ЄДРПОУ (згідно змін від 08.12.2020 року №1000731070002041675), що засвідчується Витягом від 11.12.2020 року.

01.12.2020 року ТзОВ «Спиртовий завод «ЛОПАТИН» було зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з реєстру платників податків №2113264500004, сформованим 16.01.2021 року.

Профільним видом діяльності підприємства є код КВЕД 11.01 «Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний). Враховуючи, що цей вид діяльності є Ліцензованим, з метою законного провадження даного виду діяльності з виробництва і оптової торгівлі спиртом етиловим.

Товариство отримано у Контролюючих органах: ліцензію на виробництво спирту етилового , реєстраційний номер 990117202100002, яка видана 01.03.2021 року ДПС України суб`єкту господарювання ТОВ «Спиртовий завод «Лопатин» (код ЄДРПОУ - 43412336), що знаходиться за адресою: 80261 Львівська обл.., Радехівський р-н., смт. Лопатин, вул.. Заводська, 11, термін дії зазначеної Ліцензії з 01 березня 2021 року і до 01 березня 2026 року; ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, реєстраційний номер 990201202100001, яка видана 19.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області суб`єкту господарювання ТОВ «Спиртовий завод «Лопатин» (код ЄДРПОУ - 43412336).

24 грудня 2020 року ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» було зареєстровано право власності на нерухоме майно. Для здійснення своєї господарської діяльності позивач має у власності будівлі, споруди, обладнання, механізми і транспортні засоби, необхідні для здійснення діяльності з виробництва спирту. Зазначене підтверджується Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність Форми №20-ОПП від 30.12.2021 року з Квитанцією №2 від 30.12.2021.

Товариство має належним чином зареєстровані місця зберігання спирту етилового не денатурованого в кількості 46630 дал за адресою місцезнаходження:80261 Львівська обл., Радехівський р-н., смт. Лопатин, вул. Заводська, 11.

16.07.2021 ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» уклало з ТзОВ «ВИНАЛЬ» Договір поставки спирту на внутрішній ринок №16-07/2021 за умовами п.1.1. якого, «Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити спирт етиловий ректифікований в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі».

Додатковою угодою №1 від 30.12.2021 сторони домовились пролонгувати строк дії договору поставки спирту на внутрішній ринок до 31.12.2023, шляхом внесення відповідних змін у п. 2.1. та п. 12.1. зазначеного вище Договору поставки спирту №16-07/2021 від 16.07.2021 року.

27.09.2023 року на підставі Специфікації №3 сторони домовились, про те, що ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» поставить, а ТОВ «ВИНАЛЬ» у період з 01.10.2023 по 01.11.2023 прийме та оплатить спирт етиловий не денатурований «ЛЮКС» в кількості 5 600 декалітрів, по ціні 340,25 гривень з ПДВ за 1 декалітр, на загальну суму 1 905 400,00 гривень.

Доставка спирту в кількості 5 600 декалітрів відбувалась на умовах DDP - склад Покупця (правила Інкотермс -2010), розташований за адресою: 52500, Дніпропетровська область, місто Сирнельнікове, вул. Космічна, 1-В.

У жовтні 2023 ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» здійснив поставку спирту на ТОВ «ВИНАЛЬ» в кількості 2800 декалітрів і отримав від ТОВ «ВИНАДЬ» повну оплату за поставлений спирт, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки спирту на внутрішній ринок №16-07/2021 від 16.07.2021 року «Оплата спирту здійснюється Покупцем у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати замовленого об`єму спирту згідно з рахунком, який виставляє Постачальник до сплати Покупцю. Оплата спирту здійснюється шляхом безготівкового перерахування кошів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника.

З метою виконання зобов`язань, визначених умовами п. 4.1. Договору поставки спирту на внутрішній ринок №16-07/2021 від 16.07.2021 ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» 22.09.2023 року виставив ТОВ «ВИНАЛЬ» рахунок на оплату спирту №12-09 від 22.09.2023 року.

ТзОВ «ВИНАЛЬ» 27.10.2023 оплатив рахунок №12-09 від 22.09.2023, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 952 700,00 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН». Зазначене підтверджується платіжною інструкцією №4082 від 27.10.2023 року з відміткою обслуговуючого банку.

ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» на проведену операцію із реалізації спирту ТзОВ «ВИНАЛЬ» нарахував податкові зобов`язання (ПДВ) та зареєстрував у ЄРПН/РК податкову накладну №44 від 27.10.2023 року.

Зазначене підтверджується Квитанцією від 14.11.2023 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9308235411.

В той же час віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операцій, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 (надалі - Порядок №1165).

Згідно з абз.1 п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

За змістом п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, виходячи з аналізу приписів Порядку №1165, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Окрім того, системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Вказані правові позиції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

Аналізуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що зміст наведених приписів Порядку №1165 та, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду Комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного з визначених Порядком №1165 рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Після того, Комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. При цьому, відповідно до положень Порядку №1165, такі рішення приймаються Комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття таких рішень фіксуються у протоколах.

Разом з тим, для того, щоб встановити відповідність платника податку на додану вартість певному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме:

-наявність певної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника;

-зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Варто зазначити, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

В оскаржуваному Рішенні, підставами для віднесення Позивача до ризикових платників податків, згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків Відповідач згідно кодів податкової інформації зазначив наступне:

« 12 - постачання товарів (послуг) платнику (платникам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку»;

03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомомості) про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Інформація у формі таблиці оскаржуваного рішення №4136 від 21.03.2024 року за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку «Платником податку не надано інформацію та копії документів, що спростовують здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковим контрагентом, а саме: ТОВ «ВИНАЛЬ», шляхом визначення податкового зобов`язання з ПДВ за основною ставкою, згідно з п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України. Не подано первинні документи щодо придбання товару по коду УКТЕЗЕД 22071000010, визнана як ризикова. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями.

Отже, контролюючим органом в оскарженому рішенні не конкретизовано операції, щодо яких наявний сумнів в їх реальності, що не надало змогу їх ідентифікувати, та відповідно надати пояснення позивачу.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Cаме лише посилання контролюючого органу на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20.

Суд також зазначає, що твердження контролюючого органу у відзиві на позовну заяву про ризиковість контрагента саме по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків. Податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу щодо придбання товарів у платника податків з ознаками ризиковості ТзОВ «Виналь " (ЄДРПОУ 41146771) є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення позивачем порушень та не підтверджує ризиковість останнього як платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що товариство мало господарські відносини з платником податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським Судом з прав людини, який у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарі ї (2010 рік, заява №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97), Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило індивідуальної юридичної відповідальності, тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відповідач під час розгляду справи не зазначив, яким чином діяльність контрагента позивача ТзОВ «Виналь " та віднесення його до переліку ризикових, впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковий орган не навів норми чинного законодавства яка забороняє здійснення господарської діяльності з підприємством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

Отже, висновки Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування. Своєю чергою, пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС «Податковий блок» без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Суд наголошує, що відповідач також і у спірному рішенні не наводить господарські операції які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив контролюючий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд встановив, що податкова накладна №44 від 27.10.2023 року, що була подана на реєстрацію ТзОВ «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» була зареєстрована належним чином у ЄРПН/РК 14.11.2023.

Відтак, господарські операції, внаслідок яких складена така податкова накладна, не могли бути підставою для прийняття Комісією оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

У спірному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Посилання відповідача на те, що позивач мав взаємовідносини з ризиковими контрагентами не відповідає фактичним обставинам справи.

Однак пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування.

Оскаржуване Рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.

Відповідач не надав суду доказів здійснення аналізу та перевірки поданих позивачем пояснень та копій документів, не підтверджено правильність наведених висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, не обґрунтовано їх правомірність.

Тобто, відповідачем необґрунтовано з врахуванням поданих позивачем документів підстав для висновків про наявність обставин для включення позивача до переліку ризикових платників податку, жодна з підстав включення позивача до переліку ризикових платників податків не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для включення позивача в перелік ризикових платників податку на додану вартість та протиправність оскаржуваного рішення.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31.03.2023 року у справі № 340/3519/20, від 07.04.2023 року у справі № 280/3639/20.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

В цьому випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Суд дійшов висновку, що у вказаному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до КАС України, суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4136 від 21.03.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» (ЄДРПОУ 43412336) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» (ЄДРПОУ 43412336) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 34968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПИРТОВИЙ ЗАВОД «ЛОПАТИН» (Львівська область, Червоноградський район, смт. Лопатин (з), вул. Заводська, 11, ЄДРПОУ 43412336) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович