Рішення
від 24.04.2024 по справі 440/2004/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2004/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волинської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 №UA205050/2023/000721/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033745;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 №UA205050/2023/000722/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033746.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару.

На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: по МД №23UA205050071571U6 від 01.11.2023 року: - довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів, в заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 року №1 оплата здійснюється: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки товару, проте декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%); по МД №23UA205050071572U5 від 01.11.2023 року: надана довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів, в заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 року №1 оплата здійснюється : 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки товару. Декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%); у платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.09.2023 року №11 зазначена фактура від 15.09.2023 року №187031261, яка декларантом до митного оформлення не надана. По МД №23UA205050071571U6 від 01.11.2023 року, і по МД №23UA205050071572U5 від 01.11.2023 року відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011. Таким чином, за зазначеною МД відбулось спрацювання наступних профілів ризику 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 108-3, 109-4, 115-7, 202-1, 911-1.

14.03.2024 позивачем надана відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Між Motul Deutschland GmbH (Німеччина), далі продавець або постачальник, та ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" (Україна) укладено дистриб`юторську угоду №1 від 01 квітня 2023 (далі Контракт), предметом якої є поставка мастильних матеріалів згідно асортименту визначеного окремим додатком та право поширення ТОВ ТАЙГЕР-АГРО продукції на відповідній території.

30.01.2023 для організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні позивач уклав з ТОВ "Будпроект ІФ" договір №30/01 на транспортно-експедиційне обслуговування.

24.03.2022 для організації проходження митних процедур позивач уклав з ТОВ "БРОК ІМЕКС" договір №7724 про надання послуг митного брокера.

ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" з метою митного оформлення товару подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050071571U6 від 01.11.2023 у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 зазначив загальну суму за інвойсом №550696415 та інвойсом №550696590 17 264,08 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UA205050071571U6 декларант додав передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи, які вказані у графі 44 митної декларації та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033746, виписаної відповідачем.

ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" з метою митного оформлення товару подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050071572U5 від 01.11.2023 у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 зазначив загальну суму за інвойсом №550696611 та інвойсом №550696685 34 765,68 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UA205050071572U5 декларант додав передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи, які вказані у графі 44 митної декларації та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033745, виписаної відповідачем.

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415890, в якому зазначив, що митна вартість імпортованого товару №1,2,3 не може бути визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 митного кодексу України. Волинська митниця полодіє ціновою інформацію щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №3-3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023 товар №4- 3.3969 євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023, У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України.

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415542, в якому запропонував надати додаткові документи: фактуру від 15.09.2023 №187031261; транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення та документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тов.1,2,3; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів.

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415877, в якому зазначив, що митна вартість імпортованого товару №1,2,3 не може бути визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацію щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №2 - 3,3969євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023, товар №3 - 3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023, У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

01.11.2023 у відповідь на повідомлення, до митного органу ТОВ БРОК ІМЕКС направлено лист у якому зазначено: Відповідно вимоги про надання документів, для підтвердження митної вартості, повідомляю: додатково надаємо до митного оформлення дослідження про рівень цін підготовлене ТПП, лист від відправника товару, рахунок-фактуру на транспортування вантажу та платіжні доручення по передоплаті за транспортування.

02.11.2023, відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000721/2, яким: згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №1/1 з 533 833,74 грн. до 742 749,04 грн. (19 269,61 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення); згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №2/1 з 231 106,02 грн. до 279 067,30 грн. (7 240,02 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення); згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №3/1 з 195 146,05 грн. до 220 208,93 грн. (5 713,02 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення).

02.11.2023, відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000722/2, яким: згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №1/1 з 216 635,39 грн. до 284 774,28 грн. (7 388,08 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення); згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №3/1 з 156 475,96 грн. до 194 088,46 грн. (5 035,36 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення); згідно з графою 30 якого збільшив заявлену позивачем митну вартість товару №4/1 з 125 462,46 грн. до 141 469,38 грн. (3 670,23 євро * 38,5451 грн) з використанням шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 31 рішення).

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415542 в якому зазначив наступне:

"Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 06.10.2023 №06/10. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). В заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 оплата здійснюється: 50% по факту завантаження 50% по факту доставки товару. Декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). У платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.09.2023 №11 зазначена фактура від 15.09.2023 №187031261, яка декларантом до митного оформлення не надана. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності та згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ декларанту пропонуємо надати в 10-денний термін наступні документи: фактуру від 15.09.2023 №187031261; транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" та документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тов.1,2,3; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів".

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415619 в якому зазначив наступне:

"Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 17.10.2023 №17/10. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). В заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 оплата здійснюється: 50% по факту завантаження 50% по факту доставки товару. Декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності та згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ декларанту пропонуємо надати в 10-денний термін наступні документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості перевезення оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення" та документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тов.1,3,4; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів".

Суд зазначає що, транспортними (перевізними) документами слугують будь які транспортні (перевізні) документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Під час митного оформлення, на підтвердження понесених витрат на транспортування імпортованого товару, декларантом було подано до митного органу, разом із митними деклараціями, автотранспортну накладну (Road consignment note) - CMR №б/н від 04.10.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) - CMR №б/н від 06.10.2023; довідку транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №17/10 від 17.10.2023; довідку транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №06/10 від 06.10.2023.

Міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", Україна ратифікувала цю конвенцію у 2006 році. Згідно зі статті 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з пунктом 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Через відсутність у митному законодавстві правил доказування щодо відповідних відносин за аналогією можуть застосовуватися правила адміністративного судочинства. Достовірність доказу означає зв`язок між ним та обставиною, що доказується. Платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар/послугу. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару або вартість перевезення оцінюваних товарів немає. Це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару або вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст.58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Аналогічна правова позиції щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 по справі №826/27058/15.

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, адміністративне провадження № К/9901/45484/18.

Надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з`ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.

Крім того, відповідач в електронному повідомленні зобов`язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.

За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості

Протиправність невмотивованого та безпідставного витребування митним органом додаткових документів підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.04.2021 у справі №808/1402/18, адміністративне провадження №K/9901/4996/19, якою визначено, що: "Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість".

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415890, в якому зазначив, що митна вартість імпортованого товару №1,2,3 не може бути визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацію щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №3 - 3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023 товар №4- 3.3969 євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023, У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України.

Проаналізувавши повідомлення №1415890, можна зробити висновок, що відповідач обмежився лише посиланням на наявність розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах, при цьому жодним чином не розкриває суть таких неточностей чи розбіжностей і яким чином це впливає на визначення числового значення митної вартості товару. Окрім цього, відповідач зазначає, що не може бути визначена митна вартість імпортованого товару №1, 2, 3 проте наводить інформацію щодо вартості товарів №1, 3, 4.

01.11.2023 відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1415877, в якому зазначив, що митна вартість імпортованого товару №1,2,3 не може бути визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. У Волинської митниці відсутня інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацію щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №2 - 3,3969євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023, товар №3 - 3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023, У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59-63 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Проаналізувавши повідомлення №1415877, суд зазанчає, що відповідач обмежився лише посиланням на наявність розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах, при цьому жодним чином не розкриває суть таких неточностей чи розбіжностей і яким чином це впливає на визначення числового значення митної вартості товару.

Щодо обґрунтованості та законності позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 02 листопада 2023 №UA205050/2023/000721/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UA205050/2023/033745

В графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оскаржуваного рішення №UA205050/2023/000721/2 наведено наступне.

Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 06.10.2023№ 06/10. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). В заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 оплата здійснюється: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки товару. Декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення(50%).

01.11.2023 до прийняття оскаржуваного рішення, до митного органу ТОВ "БРОК ІМЕКС" направлено лист та додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактуру на транспортування вантажу та платіжні доручення по передоплаті за транспортування.

09.11.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №103 від 08.11.2023 та додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: Копія Договору №30/01 від на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023; Копія Заявки на транспортну перевозку №2 від 17.10.2023; Копія Довідки транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №17/10 від 17.10.2023 на суму 7000,00 грн. та 3000,00 грн; Копія рахунку-фактури №СФ-0000063 від 17.10.2023 на суму 10000,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000060 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 10000,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3214 від 01.11.2023 на суму 7000,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3269 від 07.11.2023 на суму 3000,00 грн.; Копія Заявки на транспортну перевозку №1 від 29.09.2023; Копія Довідки транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №06/10 від 06.10.2023 на суму 44514,49 грн. та 44514,49 грн (загалом 89028,98 грн.); Копія рахунку-фактури №СФ-0000065 від 27.10.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000061 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3271 від 07.11.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія рахунку-фактури №СФ-0000061 від 12.10.2023 на суму 73448,49 грн.; Копія Акту №ОУ-0000058 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 73448,49 грн.; Копія Платіжної інструкції №3215 від 01.11.2023 на суму 44514,49 грн.; Копія Платіжної інструкції №3270 від 07.11.2023 на суму 28934,00 грн.; Копія рахунку-фактури №СФ-0000062 від 12.10.2023 на суму 38155,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000059 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 38155,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3272 від 07.11.2023 на суму 19077,50 грн.; Копія Платіжної інструкції №3216 від 01.11.2023 на суму 19077,50 грн..

Отже, позивачем до винесення оскаржуваного рішення надано відповідачу документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). При цьому, 09.11.2023 позивачем надано відповідачу додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Слід врахувати, що згідно заявки на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 кінцевою точкою маршруту є м. Полтава; умовами оплати є: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки вантажу. Таким чином, на момент подачі митної декларації позивач не зобов`язаний був оплачувати 50% по факту доставки вантажу.

При митному оформленні товарів, позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують відповідні складові числового значення митної вартості.

У платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.09.2023 №11 зазначена фактура від 15.09.2023 №187031261, яка декларантом до митного оформлення не надана.

09.11.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №103 від 08.11.2023 та додаткові документи, а саме: копія Proforma Invoice (проформа-інвойс) №187031261 від 15.09.2023.

Декларант надав рахунок-проформу від 15.09.2023 №187031261, де зазначена вартість 4460,8 євро. Платіжне доручення в іноземній валюті від 22.09.2023 №11 на суму 51079,76 євро. В даному платіжному доручені зазначена рахунок-проформа від 15.09.2023 №187031260 на суму 47568,96 євро, тобто сумуючи ці проформи вартість складає 52029,76 євро, що не відповідає сумі платіжного доручення 51079,76 євро.

З метою митного оформлення товару позивач подав до Волинської митниці разом із митної декларацією подав Credit Note від 21.07.2023 на суму 950,00 Євро, що обґрунтовує зменшення суми грошового зобов`язання позивача перед постачальником з 52029,76 євро до 51079,76 євро.

09.11.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №103 від 08.11.2023 у якій зазначено: "Необхідно звернути увагу, що визначення вартості та суму зобов`язання ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" з оплати вартості товару, потрібно визначати з урахуванням Credit Note від 21.07.2023 (кредит-нота - це документ, яким нерезидент повідомляє резидента про надання знижки) на суму 950,00 Євро". До заяви додано копію Credit Note від 21.07.2023.

20.12.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №111 від 20.12.2023 у якій зазначено: "До згаданої Дистриб`юторської угоди укладено додаткову угоду №3 від 01.07.2023, відповідно до якої: "Включити до Контракту пункт 5.2.1 наступного змісту: МОТУЛ може здійснити компенсацію/відшкодування додаткових затрат/ збитків понесених Дистриб`ютором на транспортування та/або пов`язані з транспортуванням товару (матеріалу), що виникли у зв`язку із внутрішніми процесами МОТУЛ та її субпідрядників, що не залежить від Дистриб`ютора, шляхом виставлення кредит-ноти, яка зменшує суму зобов`язання Дистриб`ютора".

Жодний із наданих позивачем документів не взятий до уваги відповідачем.

Декларант надав Дослідження про рівень цін на моторні та трансмісійні масла, пластичні мастила. іноземного походження, рахунок-фактуру на транспортування від12.10.2023№СФ-0000061та платіжну інструкцію в іноземній валюті про оплату транспортування від 12.10.2023 №3216 в сумі 19077,5 грн, що не відповідає умовам розрахунків, які зазначені в заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1.

Згідно заявки на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 кінцевою точкою маршруту є м. Полтава; умовами оплати є: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки вантажу. Таким чином, на момент подачі митної декларації позивач не зобов`язаний був оплачувати 50% по факту доставки вантажу. Позивачем до винесення оскаржуваного рішення надано відповідачу документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). При цьому, 09.11.2023 позивачем надано відповідачу додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №2 - 3,3969євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023, товар №3 - 3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023.

Відповідач у спірному рішенні зазначив, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, в порушення вказаних вимог, при винесенні оскаржуваного рішення відповідач не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов. Крім того, не наведено цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та не пояснив з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості товарів.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Водночас, з матеріалів судової практики на прикладі справи №820/8124/14 вбачається, що Вищий адміністративний суд України зазначив таке: "Митним органом необґрунтовано застосовано ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, оскільки самі собою відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте при прийнятті оскаржуваного рішення митним органом такого порівняння зроблено не було" (ухвала від 1 грудня 2015 року, ЄДРСР - 54172009).

З даного рішення вбачається, що єдино можливим доказом здійснення такого порівняння є саме рішення про коригування митної вартості, оскільки Митний кодекс України не передбачає іншого документа, в якому митний орган був би зобов`язаний давати свої висновки щодо відкоригованої митної вартості оцінюваних товарів.

Такий висновок узгоджується і з висновками, викладеними у п.п.3.8 п.3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року". Відповідно до них "необхідно взяти до уваги обов`язок суб`єкта владних повноважень обґрунтовувати своє рішення, тобто приймати рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України). Ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості".

Таким чином, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод тощо.

Згідно з пунктом 26 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо обґрунтованості та законності позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 02 листопада 2023 №UA205050/2023/000722/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці №UA205050/2023/033746.В графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оскаржуваного рішення №UA205050/2023/000721/2 наведено наступне.

Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати від 17.10.2023№ 17/10. Згідно ст.44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Довідка про витрати на транспортування не належить до первинних документів. Відповідно до наказу МФУ №599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та правилі її заповнення" для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). В заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 оплата здійснюється: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки товару. Декларантом до митного оформлення не надано документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення(50%).

01.11.2023 до прийняття оскаржуваного рішення, до митного органу ТОВ "БРОК ІМЕКС" направлено лист та додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактуру на транспортування вантажу та платіжні доручення по передоплаті за транспортування.

09.11.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №103 від 08.11.2023 та додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: Копія Договору №30/01 від на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023; Копія Заявки на транспортну перевозку №2 від 17.10.2023; Копія Довідки транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №17/10 від 17.10.2023 на суму 7000,00 грн. та 3000,00 грн; Копія рахунку-фактури №СФ-0000063 від 17.10.2023 на суму 10000,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000060 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 10000,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3214 від 01.11.2023 на суму 7000,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3269 від 07.11.2023 на суму 3000,00 грн.; Копія Заявки на транспортну перевозку №1 від 29.09.2023; Копія Довідки транспортних витрат надані ТОВ "Будпроект ІФ" для ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" для пред`явлення на митницю №06/10 від 06.10.2023 на суму 44514,49 грн. та 44514,49 грн (загалом 89028,98 грн.); Копія рахунку-фактури №СФ-0000065 від 27.10.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000061 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3271 від 07.11.2023 на суму 15580,00 грн.; Копія рахунку-фактури №СФ-0000061 від 12.10.2023 на суму 73448,49 грн.; Копія Акту №ОУ-0000058 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 73448,49 грн.; Копія Платіжної інструкції №3215 від 01.11.2023 на суму 44514,49 грн.; Копія Платіжної інструкції №3270 від 07.11.2023 на суму 28934,00 грн.; Копія рахунку-фактури №СФ-0000062 від 12.10.2023 на суму 38155,00 грн.; Копія Акту №ОУ-0000059 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 на суму 38155,00 грн.; Копія Платіжної інструкції №3272 від 07.11.2023 на суму 19077,50 грн.; Копія Платіжної інструкції №3216 від 01.11.2023 на суму 19077,50 грн.

Отже, позивачем до винесення оскаржуваного рішення надано відповідачу документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). При цьому, 09.11.2023 позивачем надано відповідачу додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Слід врахувати, що згідно заявки на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 кінцевою точкою маршруту є м. Полтава; умовами оплати є: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки вантажу. Таким чином, на момент подачі митної декларації позивач не зобов`язаний був оплачувати 50% по факту доставки вантажу.

При митному оформленні товарів, позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують відповідні складові числового значення митної вартості.

Декларант до митного оформлення надав платіжне доручення в іноземній валюті від 22.09.2023 №11 на суму 51079,76євро. В даному платіжному доручені зазначена рахунок-проформу від 15.09.2023 №187031261, де зазначена вартість 4460,8 євро та рахунок-проформа від 15.09.2023 №187031260, де зазначена вартість 47568,96 євро, тобто сумуючи ці проформи вартість складає 52029,76 євро, що не відповідає сумі платіжного доручення-51079,76 євро.

З метою митного оформлення товару позивач подав до Волинської митниці разом із митної декларацією подав Credit Note від 21.07.2023 на суму 950,00 Євро, що обґрунтовує зменшення суми грошового зобов`язання позивача перед постачальником з 52029,76 євро до 51079,76 євро.

09.11.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №103 від 08.11.2023 у якій зазначено: "Необхідно звернути увагу, що визначення вартості та суму зобов`язання ТОВ "ТАЙГЕР-АГРО" з оплати вартості товару, потрібно визначати з урахуванням Credit Note від 21.07.2023 (кредит-нота - це документ, яким нерезидент повідомляє резидента про надання знижки) на суму 950,00 Євро". До заяви додано копію Credit Note від 21.07.2023.

20.12.2023 на виконання вимог ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу заяву №111 від 20.12.2023 у якій зазначено: "До згаданої Дистриб`юторської угоди укладено додаткову угоду №3 від 01.07.2023, відповідно до якої: "Включити до Контракту пункт 5.2.1 наступного змісту: МОТУЛ може здійснити компенсацію/відшкодування додаткових затрат/ збитків понесених Дистриб`ютором на транспортування та/або пов`язані з транспортуванням товару (матеріалу), що виникли у зв`язку із внутрішніми процесами МОТУЛ та її субпідрядників, що не залежить від Дистриб`ютора, шляхом виставлення кредит-ноти, яка зменшує суму зобов`язання Дистриб`ютор".

Жодний із наданих позивачем документів не взятий до уваги відповідачем.

Декларант надав Дослідження про рівень цін на моторні та трансмісійні масла, пластичні мастила, іноземного походження, рахунок-фактуру на транспортування від 12.10.2023 №СФ-0000063 та платіжну інструкцію в іноземній валюті про оплату транспортування від 12.10.2023№3216 в сумі 19077,5грн,що не відповідає умовам розрахунків, які зазначені в заявці на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1.

Згідно заявки на транспортне перевезення від 29.09.2023 №1 кінцевою точкою маршруту є м. Полтава; умовами оплати є: 50% по факту завантаження та 50% по факту доставки вантажу. Таким чином, на момент подачі митної декларації позивач не зобов`язаний був оплачувати 50% по факту доставки вантажу. Позивачем до винесення оскаржуваного рішення надано відповідачу документ, що підтверджує часткову оплату за перевезення (50%). При цьому, 09.11.2023 позивачем надано відповідачу додаткові документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1- 3,4025євро /кг за МД №UA110140/2023/071571 від 17.10.2023, товар №3 - 3,5556євро /кг за МД №UA209140/2023/24715 від 07,09.2023, товар №4- 3.3969 євро /кг за МД №UA110170/2023/2772 від 16.08.2023,