Рішення
від 23.04.2024 по справі 480/4875/23
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року Справа № 480/4875/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сороки К.О.,

представника позивача - Петріщева О.О.,

представника відповідача - Токаря В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4875/23 за позовом Товариста з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «ВВ», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Сумській області від 22.11.2022 року №37158 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно ТОВ «Будівельний альянс «ВВ»;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Сумській області від 03.03.2023 року №9058 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно ТОВ «Будівельний альянс «ВВ»;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Сумській області від 14.04.2023 року №14185 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно ТОВ «Будівельний альянс «ВВ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням ГУ ДПС в Сумській області від 22.11.2022 року №37158 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків. Підставою для внесення підприємства до «ризикових платників» зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

02.02.2023 позивачем на адресу ГУ ДПС в Сумській області було направлено пояснення до Повідомлення про надання інформації щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, разом із первинними розпорядчими, бухгалтерськими та податковими документами, які підтверджують наявність у підприємства виробничого обладнання, трудових ресурсів та фактичний рух активів.

03.03.2023 року ГУ ДПС у Сумській області за результатами отриманої від платника податку інформації та копій документів прийнято рішення №9058 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв).

14.04.2023року ГУ ДПС у Сумській області за результатами отриманої від платника податку інформації та копій документів прийнято нове рішення №14185 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно ТОВ «Будівельний альянс «ВВ», яке за своїм змістом є ідентичним попередньому.

Позивач вважає зазначені рішення такими, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що підприємство зареєстровано в установленому законодавством України порядку, здійснює свою діяльність в межах відкритих КВЕД та виключно на території України, має відповідні майнові та трудові активи, своєчасно подає до податкового органу звітність, не має заборгованості перед бюджетом, засновники та керівники не були посадовими особами або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства. Контролюючому органу позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують господарські операції з придбання товару, його зберігання, обліку та реалізації, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі ТОВ «Будівельний альянс «ВВ», пов`язаних з його господарською діяльністю.

Позивач стверджує, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до Позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Судом відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що підставою прийняття спірних рішень, зокрема, є відсутність трудових ресурсів у позивача. На час прийняття Комісією рішення, звіт форми 20-ОПП - Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, платником не подавався. Також відсутня інформація щодо наявності у позивача холодильного та/або морозильного обладнання, складських приміщень для зберігання залишків м`яса.

Водночас, платник здійснив реалізацію послуг згідно коду ДКПП 43.26 за номенклатурою «ремонт приміщення» на суму 125,9 тис.грн. (без ПДВ), тоді як у нього відсутні трудові ресурси та виробничі фактори для надання послуг по ремонту приміщення, а також за даними ЄРПН відсутнє придбання відповідних послуг.

Таким чином, відповідач вважає, що за результатами проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідач стверджує, що позивачем документів, які б свідчили про невідповідність критеріям ризиковості не надано.

Також відповідач зазначає, що у позовній заяві ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» не навело доказів існування реального негативного впливу на його права й обов`язки та не навело переконливих доказів того, що Головне управління ДПС у Сумській області своїм рішенням порушено його права, свободи, законні інтереси.

Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» результатів засідання Комісії, у випадку відсутності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхніх прав, оскільки розміщена в інформаційній системі інформація є службовою та використовується контролюючими органами для виконання покладених на них функцій та завдань.

Ухвалою суду від 18.10.2023, в зв`язку із відрядженням судді ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду та на підставі розпорядження керівника апарата Сумського окружного адміністративного суду №145 від 16.10.2023, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судових справ, дана справа була прийнята до провадження суддею Павлічек В.О.

В подальшому, ухвалою суду призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» зареєстроване як юридична особа 19.08.2013 року, як платник ПДВ, підприємство зареєстровано з 01.02.2017 року.

Основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (КВЕД 46.32), виробництво м`яса (КВЕД 10.11) та виробництво м`ясних продуктів (КВЕД 10.13).

20.11.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управлінні ДПС в Сумській області прийнято рішення №37158 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В якості додаткової інформації щодо критеріїв ризику підприємства, податковим органом зазначено «данні Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційних систем ДПС. За результатами проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, зокрема відсутні трудові ресурси та виробниче обладнання для переробки свинини, відсутнє холодильне та/або морозильне обладнання, складські приміщення для зберігання залишків курятини; відсутні трудові ресурси та виробничі фактори для надання послуг по ремонту приміщення» (а.с. 17, т.1).

02.02.2023 року ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» на адресу ГУ ДПС в Сумській області було направлено пояснення та Повідомлення №9 про надання інформації щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, разом із первинними розпорядчими, бухгалтерськими та податковими документами (а.с. 18 27, т.1):

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; експлікація приміщень виробничого будинку; договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.02.2021 р.; штатний розпис з 01.01.2023 р.; розрахункова відомість по заробітній платі за січень 2023; оборотно-сальдові відомості станом на 01.02.2023 по рахункам: 10, 201, 221,281, 26;

- по постачальнику обладнання ТОВ «Харківський м`ясокомбінат»: договір поставки №130 від 13.08.2021, специфікація (Додаток №1), рахунок №130 від 13.08.2021, платіжна інструкція №82 від 18.08.2021, видаткова накладна №132 від 19.08.2021р., ТТН №132 від 19.08.2021;

- по постачальнику обладнання ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат»: договір купівлі-продажу обладнання №15/11-22 від 15.11.2022; специфікація обладнання, видаткова накладна №2 від 21.11.2022, ТТН №2 від 21.11.2022, платіжна інструкція №201 від 21.11.2022 р.;

- по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 : договір на переробку давальницької сировини №25/1122 від 01.11.2022 р, рахунок №01/12/1, акт приймання-передачі давальницької сировини (тушки курчат бройлерів) в переробу від 26.11.2022, акт приймання-передачі давальницької сировини (частини курей) з переробки від 01.12.2022, Акт №01/12/1 від 01.12.2022 р„ платіжні інструкції;

- по постачальнику сировини ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський»: договір №69/22-ХФ від 11.05.2022 р. (товар по договору - м`ясо птиці та продукти його переробки), рахунок №50024267 від 30.12.2022, видаткова накладна №50024267 від 30.12.2022 (товар - Тушка курчати-бройлера І категорії..), ТТН №50024267 від 30.12.2022, декларація про оптову ціну на продовольчі товари, декларації виробника, платіжна інструкція №221 від 30.12.2022;

- по постачальнику сировини «Продфудтрейд»: договір поставки №69 від 02.01.2022 (товар по договору - м`ясо сировина), рахунок №2546/23 від 23.08.2022 р., видаткова накладна №2546/23 від 23.08.2022 р. (товар - Свинина в шкурі); ТТН №2546/23 від 23.08.2022 р., декларація виробника №2546/23, платіжна інструкція №161 від 26.08.2022 р., лист №14 від 26.08.2022 про призначення платежу;

- по постачальнику сировини ТОВ «Оптімумторг»: договір №17-22 від 17.05.2022 р., (товар по договору - м`ясо птиці); видаткова накладна №4770 від 13.09.2022 (товар - м`ясо бройлера (тушка), ТТН №Р4770 від 13.09.2022, декларація виробника №96/09 від 12.09.2022, платіжна інструкція №174 від 16.09.2022;

- по постачальнику транспортних послуг ФОП ОСОБА_3 : договір перевезення вантажів №19102022-01 від 01.02.2022 р., рахунок №173 від 26.10.2022 р., ТТН №193 від 26.10.2022 р., платіжні інструкції;

- по взаємовідносинам з покупцем ТОВ «Охтирка м`ясопродукт»: договір поставки №1205/22 від 12.05.2022 р. (товар по договору - м`ясо і м`ясна сировина), видаткова накладна №47 від 16.11.2022 р. (товар - Тушка курчат- бройлерів 1 кат.), ТТН №47 від 16.11.2022 р, платіжна інструкція №1218 від 24.11.2022 р.;

- по взаємовідносинам з покупцем ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрм`ясо»: договір №21/11 від 21.11.2022 р. (товар по договору - м`ясо і м`ясна сировина), видаткова накладна №54 від 16.12.2022 р. (товар м`ясо куряче (зі шкірою), ТТН №123 від 16.12.2022, платіжні інструкції від 26.12.2022 р. №70, №66; лист вих. №1 від 09.01.2023 про призначення платежу;

- по взаємовідносинам з покупцем ТОВ «Ворожба»: договір поставки №1/09 від 01.09.2022 (товар по договору - м`ясо і м`ясна сировина), видаткова накладна №48 від 18.11.2022 р. (товар - четверть куряча охолоджена), ТТН №41 від 18.11.2022 р., платіжна інструкція №1091 від 29.12.2022 р., лист №9 про призначення платежу;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Регіональна Інжинірингова Компанія»: договір оренди нежитлового приміщення №17/08 від 17.08.2022 р., акт прийому-передачі приміщення від 24.01.2023, рахунок №6 від 18.08.2022 р., платіжна інструкція № 6 від 18.08.2022 р.

03.03.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області за результатами розгляду отриманої від ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» інформації та копій документів прийнято рішення №9058 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 28 29, т.1).

В даному рішенні податковим органом зазначено в якості мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку коди податкової інформації:

03-відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робі або надання послуг відображених у податковій накладній /розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання ТМЦ, паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07-недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

10-у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги

12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

15-постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

09.03.2023 року ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» на адресу ГУ ДПС в Сумській області було направлено Повідомлення №10 про надання інформації щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, разом із первинними розпорядчими, бухгалтерськими та податковими документами. Зазначене Повідомлення №10, крім раніше поданих документів додатково містило:

- табелі обліку використання робочого часу за січень 2023 ,за лютий 2023; розрахункова відомість по заробітній платі за лютий 2023;

- по постачальнику сировини «Продфудтрейд»: рахунок №2564/24 від 24.08.2022, видаткова накладна №2564/24 від 24.08.2022 р. (товар - Свинина в шкурі); ТТН №2564/23 від 24.08.2022р„ Декларація виробника №2564/24;

- по постачальнику транспортних послуг ФОП ОСОБА_3 : акт №173 від 26.10.2022;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Регіональна Інжинірингова компанія»: акт №°1 від 31.01.2023р., акт №2 від 28.02.2023.

14.04.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області за результатами розгляду отриманої від ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» інформації та копій документів прийнято рішення №14185 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 31 32, т.1).

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюютьсяКонституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (в редакції чинній до 11.01.2023):

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Постановою КМУ № 1428 від 23.12.2022 пункти 6 та 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість викладено в такій редакції:

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

Також постановою КМУ № 1428 від 23.12.2022 пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість доповнено абзацем такого змісту: «Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

При цьому, наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації», затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку №1165, в редакції, чинній до 11.01.2023, було передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Постановою КМУ№ 1428 від 23.12.2022 пункти 6 Порядку №1165 викладено в новій редакції, зокрема додано абзаци наступного змісту: «У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно зУКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, в рішенні від 22.11.2022 №37158 контролюючим органом зазначено про відповідність платника податку - ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.17).

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, визначена Порядком №1165 в редакції до 11.01.2023, містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Так, в рішенні від 22.11.2022 №37158, податковим органом зазначено в якості мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку: «данні єдиного реєстру податкових накладних та інформаційних систем ДПС. За результатами проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, зокрема відсутні трудові ресурси та виробниче обладнання для переробки свинини, відсутнє холодильне та/або морозильне обладнання, складські приміщення для зберігання залишків курятини; відсутні трудові ресурси та виробничі фактори для надання послуг по ремонту приміщення».

З протоколу засідання Комісії від 22.11.2022 №321, на якому було прийняте рішення №37158, суд вбачає, що Комісією встановлено: «Звіт форми 20-ОПП - Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, платником не подавався.

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) у вересні 2022 року складала лише 1 особа.

За даними ЄРПН здійснив придбання ТМЦ за номенклатурою «свинина в шкурі; свинина обрізна» згідно коду УКТ ЗЕД 0203 на суму 2 248,6 тис.грн. (без ПДВ) та в подальшому здійснив реалізацію ТМЦ згідно коду УКТ ЗЕД 0203 за номенклатурою «сало біле, лопатка свиняча, окорок свинячий, ошийок свинячий, грудина свиняча» на суму 2 978,1 тис.грн. (без ПДВ). При цьому, у платника відсутні трудові ресурси та виробничі потужності для переробки свинини.

Також платник здійснив придбання ТМЦ за номенклатурою «м`ясо бройлера (тушка), тушки курчати-бройлера, гомілка курчати, філе тощо» згідно коду УКТ ЗЕД 0207 на суму З 047,6 тис.грн. (без ПДВ) та в подальшому здійснив реалізацію вищезазначених ТМЦ на суму 1 153,6 тис.грн. При цьому, відсутня інформація щодо холодильного та/або морозильного обладнання, складських приміщень для зберігання залишків курятини.

Водночас, платник здійснив реалізацію послуг згідно коду ДКПП 43.26 за номенклатурою «ремонт приміщення» на суму 125,9 тис.грн. (без ПДВ). Водночас, у платника відсутні трудові ресурси та виробничі фактори для надання послуг по ремонту приміщення, а також за даними ЄРПН відсутнє придбання відповідних послуг» (а.с. 199, т.1).

При цьому, з матеріалів справи суд вбачає, що у спірний період позивачем по результатам господарської операції - ремонт приміщення, направлялася на реєстрацію тільки податкова накладна №2 від 18.08.2022 року. Реєстрація цієї податкової накладної податковим органом була зупинена.

Зазначена в протоколі засідання Комісії від 22.11.2022 №321 податкова інформації, під час розгляду справи, підтверджена податковим органом, зокрема, шляхом надання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (а.с.234 254, т.1), витягами з ЄРПН (а.с. 176 185, 191 205, т.2).

Отже враховуючи відсутність у податкового органу інформації про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність позивача, наявну в податкового органу інформацію про кількість трудових ресурсів, зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2022 року, суд доходить висновку, що на момент прийняття рішення №37158 у відповідача були наявні підстави вважати, що ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» відповідає критеріям ризиковості платника.

Разом з тим, 02.02.2023 року ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» на адресу ГУ ДПС в Сумській області було направлено пояснення та Повідомлення №9 про надання інформації щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, разом із первинними розпорядчими, бухгалтерськими та податковими документами, які підтверджують наявність у підприємства виробничого обладнання, трудових ресурсів та фактичний рух активів, що підтверджується повідомленням.

Зокрема, ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» в поясненнях податковому органу зазначило, що при складанні податкової накладної №2 від 18.08.2022 року по результатам господарської операції - оренда приміщення, помилково було вказано код номенклатури послуг продавця 43.29 - ремонт приміщення. Фактично підприємством надавалися послуги з оренди приміщення, а не з ремонту.

Податковим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 18.08.2022 року. В подальшому позивачем на адресу податкового органу було направлено лист (пояснення) від 16.08.2023 року №13 з проханням анулювати зазначену податкову накладну.

Щодо наявності у ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» основних засобів позивачем у поясненнях, наданих податковому органу, зазначено, що для здійснення господарської діяльності в межах КВЕД підприємство має у власності нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, буд. 18, що підтверджується договором купівлі - продажу №604 від 05.02.2021 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №243230811 від 05.02.2021року. Вказане нежитлове приміщення використовується підприємством як виробниче для переробки м`ясної продукції, складське для зберігання відповідної продукції з подальшою її реалізацією, оскільки складається з ряду побутових та виробничих приміщень, вбудованих морозильних камер, цехів та приміщень складського характеру, що підтверджується копією експлікації приміщень з технічного паспорту. Також позивач пояснив, що 02.06.2021 було подано до податкового органу Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма 20 ОПП), в якому помилково був вказаний об`єкт оподаткування «нежитлове приміщення» за адресою м. Суми, вул. Тополянська, буд. 18, без розшифровки приміщень (а.с. 361, т.2). 29.12.2022 підприємством було подано нове Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма 20 ОПП), в якому повністю зазначено розшифровку приміщень (а.с. 65 67, т.2).

Крім того, позивачем повідомлено податковий орган, що ним у 2021 році придбано:

- холодильну систему охолодження повітря ХСОП 14/ЗМ-ВК-1К, що підтверджується договором поставки №130 від 13.08.2021 року та видатковою накладною від 19.08.2021 року;

- чотири кліматичні камери - Klimatronik КЛСД-48 №10 ВМК, Klimatronik КЛСД-48 №11 ВМК, Klimatronik КЛСД-48 №12 ВМК, Klimatronik КЛСД-48 №13 ВМК, що підтверджується договором купівлі продажу обладнання №15/11-22 від 15.11.2022 року, специфікація обладнання до нього, платіжна інструкція №201 від 21.11.2022 року, видаткова накладна №2 від 21.11.2022 року, ТТН №2 від 21.11.2022 року

Придбані підприємством холодильні камери та кліматичні камери відображені у фінансовій звітності підприємства (баланс) додаток 1 до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Також в поясненнях підприємство надало інформацію з оборотно-сальдової відомості по рахунку 221, з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281, з оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 (а.с. 20 - 23, т.1)

Щодо наявності у позивача трудових ресурсів, позивачем було надано податковому органу штатний розпис з 01.01.2023 на 4 штатні одиниці та розрахункову відомість за січень 2023 про нарахування та виплату заробітної плати працівникам, також у січні 2023 підприємством подано повідомлення про прийняття на роботу 3- х працівників.

Також позивачем було надано договір з ФОП ОСОБА_2 на переробку давальницької сировини №01/0122 від 01.01.2022 року та №25/1122 від 01.11.222 року, акт приймання - передачі давальницької сировини на переробку від 26.11.2022 року , акт приймання - передачі давальницької сировини з переробки від 01.12.2022 року, акт наданих послуг від 01.12.2022 року, рахунок - фактура №01/12/1 та квитанції до платіжної інструкції.

Крім того, позивачем було надано документи в підтвердження придбання продукції у ТОВ «Продфудтрейд» (свинина обрізна, свинина в шкурі), у ТОВ «Оптімумторг» (м`ясо бройлера (тушка)), у ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (тушка курчати - бройлера) та документи в підтвердження реалізації продукції ТОВ «Охтирка м`ясородукт», ТОВ «Ворожба», ТОВ «Торгівельна компанія «Укрм`ясо».

Окрім іншого, позивачем також було зазначено, що доставка м`ясопродукції здійснюється в основному за власний рахунок постачальників та покупців найманим чи власним автотранспортом. За потреби позивач винаймає автопослуги у ФОП ОСОБА_3 , що підтверджено договором №19102022-01 від 01.02.2022, рахунком фактурою, актом наданих послуг від 26.10.2022, ТТН від 26.10.2022, квитанцією до платіжної інструкції.

Отже враховуючи надані позивачем податковому органу пояснення та перелічені документи, суд дійшов висновку, що підприємством було надано достатній пакет документів для прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та виключення ТОВ «Будівельний Альянс з переліку ризикових платників.

При цьому, суд зазначає, що на даному етапі, надаючи оцінку платнику на предмет ризиковості його діяльності, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. У разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПК України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21.

Натомість відповідачем за результатами розгляду отриманої від ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» інформації та копій документів 03.03.2023 року було прийнято рішення №9058 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку (а.с. 28 29, т.1).

07-недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

10-у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

Натомість 14.04.2023 року відповідачем за результатами розгляду отриманої від ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» інформації та копій документів прийнято рішення №14185 про відповідність ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу, що у вказаних рішеннях не зазначено щодо яких саме податкових накладних/розрахунку коригування (не зазначено номер та дату) встановлено податкову інформацію, що вказує/-ють на ознаки ризиковості здійснення цих господарських операцій. Із змісту протоколів засідання Комісії податкового органу також неможливо чітко встановити перелік конкретних господарських операцій, що були відображені підприємством в податкових накладних та які, на думку податкового органу, мають ознаки ризиковості.

При цьому суд вважає, що зазначення загальних видів та обсягів господарських операцій позивача за певний проміжок часу не позбавляє податковий орган обов`язку вказувати конкретні господарські операції із зазначенням податкової накладної, в якій вони відображені, оскільки оцінці на предмет ризиковості підлягають саме конкретні господарські операції, зазначені в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Також щодо коду податкової інформації «03-відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робі або надання послуг відображених у податковій накладній /розрахунку коригування», як вже зазначено судом вище, позивачем податковому органу було надано достатній пакет документів, якій підтверджує наявність відповідних матеріальних ресурсів.

Щодо коду податкової інформації «07-недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)», суд зазначає, що позивачем було надано відповідні документи щодо «придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції», а саме договір з ФОП ОСОБА_2 на переробку давальницької сировини №01/0122 від 01.01.2022 року.

При цьому, суд ще раз наголошує, що у вказаних рішеннях не зазначено щодо яких саме податкових накладних встановлено податкову інформацію. В свою чергу, не зазначення відповідачем конкретних податкових накладних у спірних рішеннях, не дає можливості належним чином встановити відповідний обсяг господарської операції, а без оцінки обсягу конкретної господарської операції, твердження податкового органу про недостатність трудових ресурсів для її здійснення є недоведеним та передчасним.

Щодо коду податкової інформації «10-у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги», із протоколів засідання Комісії податкового органу №90 та №151, суд вбачає, що позивачем у податковій звітності платника податків не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги, а саме щодо ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Разом тим, у зазначених протоколах засідання Комісії вказано, що ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не є платниками ПДВ, отже за наслідками господарських операцій позивача із вказаними ФОП податкові накладні не складалися, тоді як оцінці на предмет ризиковості підлягають господарські операції, що відображені у поданих на реєстрацію податкових накладних. Взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями спрощеної системи оподаткування без реєстрації платниками ПДВ не підлягають відображенню у Податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Щодо коду податкової інформації «12-постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;13-придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку», суд зазначає, що вказані доводи суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема, в Шостій Директиві від 17.05.1977 № 77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97).

Щодо коду податкової інформації «15-постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів», як вже зазначено судом вище, позивачем податковому органу було надано документи, які підтверджують наявність відповідних засобів зберігання товарів з обмеженим терміном придатності.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що використання податковим органом категорії ймовірності для звинувачення платника в участі у ризикових операціях на переконання суду є неприпустимим у податкових правовідносинах, оскільки відсутність категоричності у таких випадках свідчить про небажання суб`єкта владних повноважень брати на себе відповідальність за висунуті звинувачення, що прямо суперечить таким основним засадам адміністративного судочинства, на відповідність яким адміністративні суди перевіряють оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, як обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість, пропорційність.

Фактично доводи ГУ ДПС у Сумській області ґрунтуються лише на власних припущеннях, без належних доказів, що могли б підтвердити вказані факти.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, після надання останнім відповідних пояснень та документів.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиціянеодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку, після подання підприємством відповідних пояснень та документів, контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області від 03.03.2023 року №9058 та від 14.04.2023 року №14185, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо посилань відповідача, у відзиві на позовну заяву, на те, що спірні рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

Так, правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд доходить висновку, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Сумській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При вирішенні даного спору, суд наголошує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що процедура оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачена на законодавчому рівні та має на меті надання платнику податків можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваного закономінтересу.

Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України, наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Вирішуючи питання щодо неналежаного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із того, що положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом із цим, суд враховує, відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, тим самим взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в її розділі І (стаття 1 розділу І Конвенції).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд підтримував у своїх постановах правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, слід зобов`язати відповідача виключити ТОВ «Будівельний Альянс «ВВ» з Переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною 1статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню в частині щодо визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС в Сумській області від 03.03.2023 року №9058, від 14.04.2023 року №14185 та зобов`язання виключити ТОВ «Будівельний альянс «ВВ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Також в позові позивач просить про відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що представником відповідача було подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що сума 15 000,00 грн. не є виправданою (а.с. 171-172, т.2).

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 28.04.2023 року №28/04 (далі по тексту - Договір), укладений між позивачем та адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем (а.с. 14, т.1).

Відповідно до п. 4 Договору, розмір гонорару за даним Договором складає 15 000,00 грн. та не залежить від кількості судових засідань, кількості процесуальних документів складених Адвокатом та строку розгляду справи.

Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано ордер на дання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1037195 (а.с. 22, т. 2), рахунок на оплату №28/04 від 28.04.2023, платіжну інструкцію №233 від 01.05.2023 (а.с. 23 та звор. бік, т.2), акт прийому передачі юридичних послуг від 22.02.2024 (а.с. 24, т.2).

Також з матеріалів справи суд вбачає, що позовна заява підписана адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем, як представником позивача. Представником позивача також було надано додаткові письмові пояснення та підготовлено додаткові докази, прийнято участь в судових засіданнях. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи зазначене та часткове задоволення позову, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Також враховуючи ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Сумській області від 03.03.2023 № 9058 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ".

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Сумській області від 14.04.2023 № 14185 «Про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків», стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ" (вул. Воскресенська, буд. 9, м. Суми, Сумська область,40011, код ЄДРПОУ 38868190) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "ВВ" (вул. Воскресенська, буд. 9, м. Суми, Сумська область,40011, код ЄДРПОУ 38868190) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 24.04.2024 року.

Суддя В.О. Павлічек


Суд	Сумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.04.2024
Оприлюднено	26.04.2024
Номер документу	118596103
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Мельнікова Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.04.2024 по справі 480/4875/23СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —480/4875/23

Рішення
від 23.04.2024 по справі 480/4875/23
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД