Постанова

від 22.04.2024 по справі 480/7034/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 р. Справа № 480/7034/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Глазько С.М.) від 02.01.2024 року по справі № 480/7034/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.03.2023 № 8457900/30639499 та від 29.03.2023 № 8518649/30639499 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ванга Плюс» податкової накладної № 39 від 15.02.2023 та № 40 від 16.02.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН складені ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ванга Плюс» податкові накладні № 39 від 15.02.2023 та № 40 від 16.02.2023 днем подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем складено податкові накладні № 39 від 15.02.2023 та № 40 від 16.02.2023, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але їх реєстрацію було зупинено. Позивачем було подано до податкового органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Однак, спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Сумській області відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних. Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. Позивач стверджує, що ним були надані усі необхідні документи на підтвердження реальності господарської операції. Отже, позивач вважає, що спірні рішення від 20.03.2023 № 8457900/30639499 та від 29.03.2023 № 8518649/30639499 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки діяльність товариства є реальною, всі операції здійснюються згідно Податкового кодексу України, операція документально підтверджена, про що свідчать первинні документи, у зв`язку з чим просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 480/7034/23 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 29.03.2023 № 8518649/30639499 про відмову у реєстрації податкової накладної № 40 від 16.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" (вул. Благовіщенська, буд. 50, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 30639499) № 40 від 16.02.2023 датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" (вул. Благовіщенська, буд. 50, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 30639499) судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що основною підставою для прийняття судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ванга Плюс» (код ЄДРПОУ 30639499) № 39 від 15.02.2023 стало, на думку суду те, що відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 ПКУ код УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом податкової накладної, що таке начебто випливає із змін Закону України № 2697 -IX «Про Митний тариф України» (коди товарів УКТ ЗЕД версії 2022 року) та Закону України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (коди товарів УКТ ЗЕД версії 2017 року). Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що до пункту 201.1 статті 201 ПК України зміни не вносилися, а отже застосування цієї норми не змінювалося. Зазначає, що при прийнятті рішення в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду. Посилається на те, що відповідно до Податкового кодексу України код УКТ ЗЕД не є обов`язковим реквізитом для податкової накладної на товар, який не являється підакцизним та/або імпортованим, а отже не може виступати підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Така правова позиція позивача ґрунтується на висновках Верховного Суду, викладених у постанові КАС ВС від 02 грудня 2021 року у справі № 560/1062/19.

Відповідачі надали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 480/7034/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Одним із основних видів діяльності ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" є: Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (основний) (код КВЕД 95.11); Формування й оброблення листового скла (код КВЕД 23.12); Установлення столярних виробів» (код КВЕД 43.32); Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах» (код КВЕД 47.19); Інші види видавничої діяльності» (код КВЕД 58.19); Діяльність у сфері проводового електрозв`язку (код КВЕД 61.10); Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку (код КВЕД 61.20); Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку (код КВЕД 61.30); Інша діяльність у сфері електрозв`язку (Код КВЕД 61.90); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД 33.12).

27.11.2020 р. між ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» та ПрАТ «Монделіс Україна» (код ЄДРПОУ 00382220) було укладено договір поставки № ОС2000-8606 (а.с. 48-54).

Відповідно до вказаного договору, ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» 15.02.2023 відвантажило ПрАТ «Монделіс Україна» першу частину продукції, перелік якої наведено в видатковій накладній № 23024112 від 15.02.2023 р. та 16.02.2023 р. другу частину продукції, перелік якої наведено в видатковій накладній № 23024113.

Згідно з видатковою накладною № 23024112 від 15.02.2023 р. було відвантажено товару на суму 154281,48 грн, у тому числі ПДВ - 25713,58 грн.

Згідно з видатковою накладною № 23024113 від 16.02.2023 р. відвантажено товару на суму 329191,20 грн, у тому числі ПДВ - 54865,20 грн.

ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» було подано на реєстрацію податкову накладну № 39 від 15.02.2023 по господарській операції з реалізації ПрАТ «Монделіс Україна» товару на суму 154281,48 грн, в т.ч. ПДВ - 25713,58 грн (а.с. 63) реєстрація якої була зупинена 28.02.2023.

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції від 28.02.2023 (а.с. 64) зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3919, 7019, 7216, 8302, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Додатково зазначено: показник "D"=13.2614%, P "=62988.1.". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.03.2023 позивачем було подано повідомлення № 5 від 14.03.2023 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 39 від 15.02.2023 (а.с. 65-78).

Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумський області прийняла рішення від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023 в ЄРПН, у зв`язку з: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: "Коди товарів згідно УКТ ЗЕД «Т-Подібний профіль» згідно податкової накладної на придбання не відповідають кодам згідно податкової накладної на реалізацію» (а.с. 62).

Також, ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» було подано на реєстрацію податкову накладну № 40 від 16.02.2023 по господарській операції з реалізації Приватному акціонерному товариству «Монделіс Україна» товару на суму 329191,20 грн, в тому числі ПДВ - 54865,20 грн (а.с. 83) реєстрація якої була зупинена 07.03.2023.

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції від 07.03.2023 (а.с. 84) зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 6809, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Додатково зазначено: показник "D"=13.2614%, "P"=70943.5". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.03.2023 позивачем було подано повідомлення № 6 від 14.03.2023 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 40 від 16.02.2023 (а.с. 85-87).

За результатами розгляду повідомлення прийнято рішення про необхідність направлення ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» повідомлення від 20.03.2023 № 8457828/30639499 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкової накладної № 40 від 16.02.2023 (а.с. 81-82).

29.03.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумський області прийняла рішення № 8518649/30639499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 16.02.2023 в ЄРПН, у зв`язку з: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 79-80).

Позивач вважаючи, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягають скасуванню, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем виписано податкову накладну за першою подією, а саме датою поставки товару, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, та на підтвердження підстав здійснення операцій по податковій накладній № 40 від 16.02.2023 надіслано до контролюючого органу пояснення та документи, що підтверджують дану операцію.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції дійшов до висновку, що твердження позивача про відсутність вимоги щодо проставлення коду УКТ ЗЕД, як обов`язкового реквізиту податкової накладної для товарів, вироблених на території України, не може бути враховане судом, адже відповідно до підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України код УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом податкової накладної, а тому податковим органом правомірно відмовлено у реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023, підстави відмови у реєстрації податкової накладної в спірному рішенні та висновки податкового органу матеріалами справи не спростовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги позивача у справі стосуються виключно висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, доводам сторін та висновкам суду першої інстанції в цій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

В силу приписів п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

З матеріалів справи не вбачається, що відносно підприємства позивача приймалося рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

За визначенням п. 6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку або критеріям ризиковості операцій, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту Порядок № 520, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У постановах від 03.06.2021 по справі № 822/2095/18, від 24.06.2021 по справі № 140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду цієї адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень (додаткових пояснень) та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Так, дослідивши зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, судом встановлено, що конкретного переліку документів, які, на думку податкового органу, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та які позивач мав надати, квитанція не містить.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв здійснення операцій, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21 Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд».

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Що стосується посилання у квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних на те, що обсяг постачання товару/послуги 3919, 7019, 7216, 8302 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, колегія суддів зазначає, що у квитанції про відмову в реєстрації податкової накладної, відсутні докази здійснення розрахунку. Крім того, апелянтом не надано обґрунтованих пояснень у чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3919, 7019, 7216, 8302, а також не наведено належної мотивації підстав та причин віднесення податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій.

Колегія суддів зазначає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів та знати про дійсні підстави зупинення реєстрації податкової накладної, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що у цій справі, надіслана позивачу квитанція (яка стосується податкової накладної № 39 від 15.02.2023) містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку. При цьому, позивача не знав і не міг знати зі змісту квитанції, що підставою зупинення реєстрації цієї податкової накладної було допущення помилки в зазначенні кодів УКТ ЗЕД щодо частини товарів, які вказані у цій податковій накладній.

Оскільки у тексті квитанції про зупинення реєстрації не було точно зазначено, які саме документи вимагаються від платника податку, позивач діяв на власний розсуд і підготував пояснення щодо господарських операцій із копіями документів, керуючись нормами ПК України, Порядками № 520 та № 1165.

Так, позивач надіслав пояснення стосовно податкової накладної, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена та надав копії документів первинного бухгалтерського обліку, а саме копії: 1) Договір поставки № ОС 20000-8606 від 27.11.2020 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монделіс Україна" та ТОВ «ВКФ Ванга Плюс»; 2) Додаток № 1 до договору поставки № ОС 20000-8606 від 27.11.2020 року та додаток А до договору поставки № ОС 20000-8606 від 27.11.2020 року; 3) Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ВКФ Ванга Плюс»; 4) Наказ про призначення директора ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» від 23.02.07 року №7-Б; 5) Штатний розпис по ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» станом на 30.09.2022 року; 6) Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність № 20-ОПП станом на 28.10.2022 року, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність № 20-ОПП станом на 08.11.2022 року, фінансова звітність малого підприємства за 2022 рік; 7) Договір купівлі-продажу нерухомості б/н від 19.02.2001 року, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5909271882019 дата формування 21.03.2019 року; 8) Договір оренди транспортного засобу № 2 від 17.01.2022 року укладений між ТОВ «ВКФ Ванга Плюс» та ОСОБА_1 , акт прийому-передачі предмета оренди (автомобіля) до договору № 2 від 17.01.2022 року від 17.01.2022, довіреність № 03/01, договір фінансового лізингу №SUT0FLO275864-1 від 10.12.07.2021 року, додаток № 1 до договору фінансового лізингу (специфікація майна), додаток №2 до договору фінансового лізингу (графік лізингових платежів); 9) Договір поставки № МК 1900-3442 від 12.11.2019 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чіпси ЛЮКС», доповнення № 1 до договору поставки, додаток А до договору поставки, додаток В до договору поставки, додаткова угода № 3 до договору поставки від 28.12.2021 року, доповнення № 2 до договору поставки від 10.07.2020 року; 10) Договір поставки № МК 2104-0012 від 27.04.2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Якобз Дау Егбертс Україна» та ТОВ «ВКФ Ванга Плюс», додаток № 1 до договору поставки від 27.04.2021 року; 11) Замовлення № 4552066529, дата створення замовлення 06/02.2023, покупець/ замовник: ПрАТ «Монделіс Україна», постачальник/продавець: ТОВ «ВКФ Ванга Плюс», видаткова накладна № 23024112 від 15.02.2023 року, рахунок фактура № 02144792 від 15.02.2023 року; 12) Договір поставки № 07/02/2023 від 07.02.2023 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУД-НОВА» та ТОВ «ВКФ Ванга Плюс»; 13) Рахунок на оплату №21 від 07.02.2023 року, постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУД-НОВА», покупець: ТОВ «ВКФ Ванга Плюс», видаткова накладна № 19 від 15.02.2023 року, товарно-транспортна накладна № Р19 від 15.02.2023 року, видаткова накладна № 21 від 16.02.2023 року, товарнотранспорта накладна №Р21 від 16.02.2023 року, податкова накладна №6 від 08.02.2023 року, платіжна інструкція №6253 від 08.02.2023 року, виписка АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 20.02.2023 за період з 08.02.2023 по 08.02.2023; 14) Рахунок на оплату № 22 від 07.02.2023 року, постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУД-НОВА», покупець: ТОВ «ВКФ Ванга Плюс», видаткова накладна № 20 від 15.02.2023 року, товарно-транспортна накладна № Р20 від 15.02.2023 року, видаткова накладна № 22 від 16.02.2023 року, товарно-транспортна накладна № Р22 від 16.02.2023 року, податкова накладна №7 від 08.02.2023 року, платіжна інструкція № 6254 від 08.02.2023 року, платіжна інструкція № 6255 від 08.02.2023 року, виписка АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 12.03.2023 за період з 08.02.2023 по 08.02.2023; 16. Заява про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень індивідуальний номер заяви № 273217 від 18.04.2019 року.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що після отримання письмових пояснень та надання до податкового органу копій документів, контролюючим органом не приймалося повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, фактично платник був позбавлений можливості достовірно знати про підстави зупинення реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023, а саме про те, що в податковій накладній неправильно зазначено коди УКТ ЗЕД частини реалізованого товару.

Натомість, податковим органом прийнято рішення від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а також в додатковій інформації зазначено, що коди товарів згідно УКТ ЗЕД «Т-Подібний профіль», згідно податкової накладної на придбання не відповідають кодам згідно податкової накладної на реалізацію.

При цьому, податковий орган посилається на те, що коди товарів згідно УКТ ЗЕД «Т-Подібний профіль» згідно податкової накладної на придбання не відповідають кодам згідно податкової накладної на реалізацію. Також вказує, що позивач не заперечував, що невірно зазначив код УКТ ЗЕД «Т-Подібний профіль» у податковій накладній № 39 від 15.02.2023 р., та вважає це технічною помилкою, а в апеляційній скарзі зазначає, що це є недоліком (формальним у даному випадку), який не тягне віднесення господарської операції до ризикових.

Не погоджуючись з таким твердження позивача, податковий орган посилається на те, що Закон України «Про Митний тариф України» (далі Закон № 2697), який набув чинності з 01.01.2023 містить перелік ставок загальнодержавного податку ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеної на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Вказує, що коди товарів згідно УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом № 2697, застосовуються починаючи з 01.01.2023. При цьому окремі позиції кодів товарів згідно УКТ ЗЕД (версії 2022 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697, зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України», чинному до 31.12.2022 року (включно).

Також податковий орган посилається на те, що пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України термін.

Перелік обов`язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПК України. Одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПК України). ГУ ДПС у Сумській області звертає увагу суду апеляційної інстанції на тому, що відповідно до підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

На підставі цього вважає, що твердження позивача про відсутність вимоги, щодо проставлення коду УКТ ЗЕД, як обов`язкового реквізиту податкової накладної, для товарів, вироблених на території України є помилковим, адже відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України код УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом податкової накладної.

В свою чергу, в доводах апеляційної скарги позивач по справі наполягає на тому, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України). Також посилається на те, що УКТ ЗЕД належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної лише у разі постачання підакцизних товарів або товарів, ввезених на митну територію України. В інших випадках, тобто для товарів, вироблених на території України за умови, що вони не є підакцизними, вимога щодо проставлення коду УКТ ЗЕД як обов`язкового реквізиту податкової накладної відсутня. Також зазначає, що надаючи оцінку прийнятності податкової накладної, у якій відсутній код УКТ ЗЕД, як підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, Верховний Суд у постановах від 4 вересня 2020 року (справа № 810/657/17), від 27 лютого 2020 року (справа № 825/785/16), від 25 лютого 2020 року (справа № 818/1643/16), від 9 квітня 2019 року (справа № 815/2640/15), від 4 вересня 2018 року (справа № 3818/1172/17) вказував, що самого по собі неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції.

Надаючи оцінку таким доводам сторін, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (п.п. «е»); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (п.п. «і»).

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм слідує, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, зокрема: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Колегія суддів враховує, що при надходженні податкової накладної на реєстрацію до Реєстру відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку та первинних документів, якими супроводжується така діяльність.

Змістовна оцінка господарської операції, відповідність кодів УКТ ЗЕД первинним документам може бути проведена і за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за «зовнішніми» (формальними) критеріями.

Водночас, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не свідчить про те, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Що стосується твердження позивача щодо прийнятності податкової накладної, у якій неправильно зазначено код УКТ ЗЕД (що визнається самим платником), для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з посланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах у постановах від 04.09.2020 у справі № 810/657/17, від 27.02.2020 у справі № 825/785/16, від 25.02.2020 у справі № 818/1643/16, від 09.04.2019 у справі № 815/2640/15 та від 04.09.2018 у справі № 3818/1172/17, від 18.02.2021 у справі № 816/1006/17, від 16.03.2021 у справі № 520/3888/19 де суд касаційної інстанції зазначив, що самого по собі неправильного коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, для врахування висновків Верховного Суду недостатньо наведення постанов Верховного Суду, в яких викладені висновки про застосування норм права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах подібні. Подібність правовідносин означає подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній, як обов`язкового реквізиту, введено в дію з 01 січня 2017 року Законом України від 21 січня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, у статті 201: у пункті 201.1: абзац чотирнадцятий викладено у такій редакції: "і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду".

Колегія суддів зауважує, що до 01.01.2017 код товару згідно з УКТ ЗЕД був обов`язковим реквізитом лише для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

В свою чергу, податкові накладні у зазначених вище справах, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2017 року та податкових накладних, в яких відсутній код УКТ ЗЕД, а відтак вказані висновки Верховного Суду не є релевантними для спірних правовідносин.

Отже, не підлягають врахуванню при вирішенні цієї справи висновки Верховного Суду, сформовані у наведених вище постановах, зокрема: 1) «УКТ ЗЕД належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної лише у разі постачання підакцизних товарів або товарів, ввезених на митну територію України. В інших випадках, тобто для товарів, вироблених на території України за умови, що вони не є підакцизними, вимога щодо проставлення коду УКТ ЗЕД як обов`язкового реквізиту податкової накладної відсутня», 2) «Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту коду УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10. статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 120/15977/21-а.

Разом з тим, в межах цих правовідносин суд враховує те, що поданій на реєстрацію податковій накладній код УКТ ЗЕД вказаний, але як визнає сам позивач, при заповненні податкової накладної було допущено технічну помилку в частині правильного зазначення коду УКТ ЗЕД. При цьому, позивач просить врахувати, що виправити помилку у податковій накладній можливо лише шляхом подання розрахунку коригування, але подати такий розрахунок на податкову накладну, реєстрація якої зупинена, неможливо технічно, а отже відповідач фактично позбавляє можливості позивача виправити недолік податкової накладної.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковій накладній № 39 від 15.02.2023 р. міститься інформація щодо реалізації товарів по 15 позиціям, в той час як податковий орган, приймаючи рішення про відмову в реєстрації цієї податкової накладної, посилається на те, що в ній неправильно зазначено коди УКТ ЗЕД відносно лише 3 позицій реалізованого товару, що фактично призводить до позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у частині, щодо якої не встановлено недоліків.

Також суд зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, згідно рішення від 20.03.2023 р. № 8457900/30639499, вказується про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В свою чергу, в графі «Додаткова інформація» вказано: коди товарів згідно УКТ ЗЕД «Т-Подібний профіль», згідно податкової накладної на придбання не відповідають кодам згідно податкової накладної на реалізацію.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Зміст та форма податкової накладної № 39 від 15.02.2023 фактично відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, у ній зазначено, у тому числі, і коди УКТ ЗЕД (але щодо трьох реалізованих товарів містяться помилки в зазначенні цих кодів), тобто формально, вказана податкова накладна не може вважатися документом, який складений з порушенням вимог законодавства, а є документом, який містить недоліки щодо частини реалізованого товару, який зазначений у цій податковій накладній.

Також суд зазначає, що згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Для виправлення помилок, допущених в обов`язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.

Наведені вище обставини свідчать про те, що якщо при складанні податкової накладної допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Таким чином, допущена платником помилка в зазначенні кодів УКТ ЗЕД щодо трьох товарів, які зазначені в податковій накладній № 39 від 15.02.2023 р. може бути виправлена самим платником шляхом складання відповідного розрахунку коригування до податкової накладної, але такий розрахунок може бути складений лише щодо податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН.

При цьому, суд зауважує, що перевірка реальності здійснення господарської операції за процедурою реєстрації податкової накладної у ЄРПН фактично є неможливою, адже платник податків не залучається до роботи комісії податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а члени комісії не здійснюють вихід на підприємство з метою з`ясування фактичних обставин ведення платником податків господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання другого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 39 від 15.02.2023, датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання податкову накладну № 39 від 15.02.2023 року, датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021, № 140/14282/20 від 17.05.2023.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог із прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення адміністративного позову. В іншій частині, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 480/7034/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН складену ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ванга Плюс» податкову накладну № 39 від 15.02.2023 датою її подання на реєстрацію та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 20.03.2023 № 8457900/30639499 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 15.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" (вул. Благовіщенська, буд. 50, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 30639499) № 39 від 15.02.2023, датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ванга Плюс" (код ЄДРПОУ 30639499) судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року по справі № 480/7034/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов