Постанова

від 11.04.2024 по справі 520/20897/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 р.Справа № 520/20897/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В.) від 06.12.2023 року (повний текст складено 14.12.23 року) по справі № 520/20897/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00221260703 від 21 липня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 5 309 284 грн. 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він не погоджується з висновками, викладені Відповідачем в Акті перевірки, і , вважає їх такими, що суперечать законодавству України та не ґрунтуються на фактичних даних, а рішення про накладені штрафні санкції (пеню) в розмірі 5309284,13 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/20897/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 00221260703 від 21 липня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 32674729) сплачений судовий збір в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що посилання позивача на введення його в оману з приводу достатності листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є безпідставними, оскільки в ньому зазначено про необхідність мати відповідну Довідку про підтвердження форс-мажорних обставин. Також вказує, що позивач укладенням ЗЕД-контрактів підтвердив обізнаність щодо порядку вчинення дій в умовах форс-мажорних обставин, оскільки умовами контрактів передбачено мати саме відповідну довідку, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин. Щодо посилання позивача на сертифікати Харківської ТПП від 20.07.2023 №№ 6300-23-3329, 6300-23-3228 та від 31.07.2023 № 6300-23-3469 зазначає, що вони складені після термінів проведення перевірки та реєстрації акту перевірки від 23.06.2023 № 19777/20-40-07-03-06/32674729, а тому не можуть слугувати належним доказом по справі, оскільки знаходиться поза межами періоду перевірки та термінів розрахунків у сфері ЗЕД за зовнішньоекономічними контрактами від 06.09.2021 № 06/09/2021 з нерезидентом AKVAVITUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 по 13.04.2023, від 22.11.2017 № 22/11/2017 з нерезидентом AKVAVITUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 по 11.05.2023, та від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 з нерезидентом S.Е.Р.Н. S.А. (Мавританія) за період з 01.01.2023 по 30.05.2023. Також посилається на те, що наданням до суду вищевказаних сертифікатів Позивач сам підтверджує той факт, що Лист ТПП України від 28.02.2022р № 2024/02.0-7.1 про настання форс-мажорних обставин в Україні внаслідок військової агресії російської федерації та введення воєнного стану не може ніяким чином заміняти саме сертифікати по кожному укладеному контракту. Щодо посилання позивача на лист № 070922/1 Cloo Trade Inyernational (S) Pte Ltd від 07.09.2022 про затримку розвантаження вантажу риби в порту Клайпеда, зазначає, що вказаний лист до перевірки не надавався, а тому не може слугувати належним доказом по справі. Крім того зазначає, що вказаний лист не є Довідкою (сертифікатом) про підтвердження форс-мажорних обставин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21.07.2023 ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» отримано через електронний кабінет платника податків податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яким було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 5309284,13 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі Акту перевірки № 19777/20-40-07-03- 06/32674729 від 23 червня 2023 року і мотивоване тим, що ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» порушило п. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року «Про валюту і валютні операції» в частині несвоєчасного надходження товару на територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 06.09.2021 р. № 06/09/2021 з контрагентом AKVAVІTUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 р. по 13.04.2023 р., за зовнішньоекономічним контрактом від 07.10.2020 р. № 07/10-UA з контрагентом EVERKON INVEST QU (Естонія), за період з 01.10.2021 р. по 11.05.2023 р., за зовнішньоекономічним контрактом від 22.11.2017 № 22/11/2017 з контрагентом AKVAVITUS UAB (Литва) за період з 01.10.2021 р. по 11.05.2023 р., за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 № UKR-06/03-2017 р. з SOCIETE DELABORATION DES PRODUITS HALIEUTIQUES SOCIETE ANONYME (S. Е. Р. Н. S. А.), (MAURITANIA ) за період з 01.01.2023 р. по 30.05.2023 р. та за зовнішньоекономічним контрактом від 27.07.2021 р. № 20210727/-UA з нерезидентом AS DGM SHIPPING (Естонія) за період з 01.10.2021 р. по 30.05.2023 р. В додатку до податкового повідомлення-рішення, а також в додатку № 5 до Акту перевірки) наведені суми простроченої заборгованості контрагентів та розрахунок пені по кожному ЗЕД, і загальна сума пені по чотирьом контрактам, складає 5309284,13 грн.

Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем обставини є форс-мажорними і зупинення строку розрахунку відповідно до терміну існування форс-мажорних обставин є безумовною підставою для не нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що 22.11.2017 ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» уклало з UAB «AKVAVITUS» (Литва) контракт № 22/11/2017, в подальшому з доповненнями до Контракту № № 1-29.

Згідно пункту 1.1. цього Контракту, Продавець цим Контрактом продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах згідно доповнень до Контракту, печінку тріски свіжоморожену, ікру тріски свіжоморожену, молоки тріски свіжоморожені походження Норвегії, Ісландія, призначенням на промпереробку, надалі Товар.

Відповідно до умов пункту 4.1. Контракту, Поставка Товару здійснюється на умовах, згідно доповненням до Контракту у відповідності до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010» Товар в асортименті і на умовах, згідно до доповнень до Контракту, походження: Литва, Шотландія, Великобританія, Польща, Норвегія, Ісландія призначенням на промпереробку, який в подальшому іменується Товар.

В пункті 4.1. зазначено, що Поставка Товару здійснюється на умовах, згідно до доповнень до Контракту, у відповідності з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс-2010».

Терміни поставки обумовлюються в доповненнях до Контракту (пункт 6.1. Контракту).

Пунктом 7.1. Контракту передбачено, що Покупець здійснює передоплату не менше 50% вартості партії товару згідно з заявкою (інвойсом) продавця, остаточна плата вартості партії товару проводиться перед навантаженням товару на автотранспорт на складі продавця.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що підприємством позивача було перераховано кошти за товар (м`ясо лосося) на рахунок UAB «AKVAVITUS» в якості передоплати 05.01.2022 року - 41000,00 євро, і 18.02.2022 р. - 42025,00 євро. Граничний термін надходження товарів на територію України - 04.01.2023 р. і 17.02.2023 р. відповідно.

В свою чергу, відповідачем було встановлено порушення терміну надходження від UAB «AKVAVITUS» Товару на 83 дні і нараховано пеню станом на 11.05.2023 р.

Також судом встановлено, що ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» уклало з UAB «AKVAVITUS» (Литва) Контракт № 06/09/2021 від 06.09.2021 р.

Під час проведення податкової перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємством позивача було перераховано кошти за товар (м`ясо лосося) на рахунок UAB «AKVAVITUS» в якості передоплати 24.12.2021 року - 24964,20 євро, і 14.01.2022 р. - 36000,00 євро. Граничний термін надходження товарів на територію України - 23.12.2022 р. і 13.01.2023 р. відповідно.

В свою чергу, відповідачем було встановлено порушення терміну надходження від UAB «AKVAVITUS» Товару на 90 днів і нараховано пеню станом на 13.04.2023 р.

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» уклало з нерезидентом S.E.P.H. S.A. (Мавританія) Контракт від 06.03.2017 р. № UKR-06-/03/-2017, за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах DDU м. Богодухів (Україна) рибу свіжоморожену сардинелла тушка, походження І.Р. Мавританія, призначенням на промпереробку, яка в подальшому іменується Товар.

В пункті 4.1. зазначено, що поставка Товару здійснюється на умовах DDU м. Богодухів (Україна) у відповідності з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс-2000 рік». Умови DDU згідно до Правил «Інкотермс-2000» означають, що Товар за рахунок продавця перевозиться до місця постачання, тобто до міста Богодухів (Харківська область).

Згідно пункту 7.1. Контракту оплата може здійснюватися як у формі передплати так і за фактично відвантажений Товар, можлива оплата частинами згідно інвойсу, що виставлений Продавцем.

В пункті 9 Контракту зазначено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за невиконання зобов`язань за цим контрактом, якщо це буде наслідком форс-мажорних обставин, а саме: стихійного лиха, екстремальних погодних умов, пожеж, війн, страйків, воєнних дій, громадських безладів. Сторона, для якої створились форс-мажорні обставини, зобов`язана негайно, не пізніше 2-х днів, повідомити іншій стороні про це. Факт настання форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим ТПП.

З метою виконання умов вищевказаних Контрактів Покупець здійснював передплату Товару шляхом перерахування на рахунок Продавця вартості замовленої партії Товару, а Продавець після отримання від Позивача передоплати здійснював поставку Товару.

Товар - риба свіжоморожена, доставлявся до позивача згідно умовам укладеного Контракту з S.E.P.H. S.A. (IP Мавританія) морським шляхом до порту Одеса, а потім автомобільним транспортом до м. Богодухів, за адресою знаходження виробничих потужностей позивача.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що товар (риба свіжоморожена: сардинела тушка УКТ ЗЕД 0303533000) на суму передплати 1788831,28 дол.США за контрактом від 06.03.2017 р. № UKR-06-/03/-2017 надійшов з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України «Про валюту і валютні операції).

З матеріалів справи також вбачається, що у періоді, за який здійснювалася перевірка, на виконання умов контракту від 27.07.2021 р. № 20210727/-UA, який укладено підприємством позивача з AS DGM SHIPPING (Естонія) за період з 01.10.2021 р. по 30.05.2023 р. отримано товар (салака балтійська морожена УКТ ЗЕД 0303510000, кілька балтійська морожена (УКТ ЗЕД 0303539000) на загальну суму 131010,08 Євро (еквівалент 4751004,15 грн.).

В ході проведення податкової перевірки відповідачем встановлено, що підприємством позивача надавалися листи:

від 21.02.2023 №21/02/2023 на адресу фірми AS DGM SHIPPING, в якому повідомлено, що станом на 21.02.2023 р. по компанії ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» рахується переплата в сумі 25193,28 Євро за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA, за якою настає граничний термін взаєморозрахунків 26.03.2023. Згідно з валютним законодавством України, за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA має бути терміново ввезений та розмитнений товар або у терміновому порядку мають бути повернені кошти у сумі 25193,28 Євро;

від 04.04.2023 № 04/04/2023 на адресу фірми AS DGM SHIPPING, в якому повідомлено, що станом на 04.04.2023 по компанії ТОВ «Рибоконсервний завод Екватор» рахується переплата в сумі 16791,60 Євро за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA, за якою настав граничний термін взаєморозрахунків 26.03.2023. Згідно з валютним законодавством України, за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA має бути терміново ввезений та розмитнений товар або у терміновому порядку мають бути повернені кошти у сумі 16791,60 Євро;

від 12.04.2023 № 12/04/2023 на адресу фірми AS DGM SHIPPING, в якому повідомлено, що станом на 12.04.2023 по компанії ТОВ «Рибоконсервний завод Екватор» рахується переплата в сумі 8389,92,60 Євро за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA, за якою настав граничний термін взаєморозрахунків 26.03.2023. Згідно з валютним законодавством України, за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA має бути терміново ввезений та розмитнений товар або у терміновому порядку мають бути повернені кошти у сумі 8389,92,60 Євро;

від 11.05.2023 № 11/05/2023 на адресу фірми AS DGM SHIPPING, в якому повідомлено, що станом на 11.05.2023 по компанії ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» рахується переплата в сумі 8389,92,60 Євро за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA, за якою настав граничний термін взаєморозрахунків 26.03.2023. Згідно з валютним законодавством України, за Контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA має бути терміново ввезений та розмитнений товар або у терміновому порядку мають бути повернені кошти у сумі 8389,92,60 Євро.

Також встановлено, що фірмою AS DGM SHIPPING на виконання умов контракту від 27.07.2021 № 20210727/-UA та листів ТОВ «РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД «ЕКВАТОР» здійснено повернення грошових коштів (переплати) 18.05.2023 р. у сумі 8389,92 Євро.

На підставі цього, податковий орган зазначив, що товар на суму передплати 114206,72 Євро за контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA надійшов без порушень строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Разом з тим, перевіркою встановлено, що товар станом 27.03.2023 на суму передплати 25193,28 Євро (залишок від платіжного документа від 28.09.2022 № 553, граничний термін надходження товарів - 26.03.2023) за контрактом від 27.07.2021 № 202I0727/-UA від компанії AS DGM SHIPPING надійшов з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VII1 «Про валюту і валютні операції». Також, перевіркою встановлено, що товар станом 31.03.2023 на суму передплати 16803,36 Євро (залишок від платіжного документа від 28.09.2022 № 553, граничний термін надходження товарів - 26.03.2023) за контрактом від 27.07.2021 № 20210727/-UA від компанії AS DGM SHIPPING надійшов з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-V111 «Про валюту і валютні операції».

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач по справі посилався на те, що порушення вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини мало місце з укладенням і виконанням зовнішньоекономічних контрактів, але у зв`язку з виникненням значних труднощів в здійсненні поставки Товару - риби свіжомороженої на територію України через ведення активних бойових дій на території Харківської області, блокування діяльності морських портів на Чорному та Азовському морях, вважає, що в цьому випадку мали місце обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).

При цьому, позивач посилався на те, що з метою недопущення порушень діючого законодавства України про валютні операції, він 05.05.2022 року звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з офіційним запитом, в якому було поставлено питання, чи призупиняється нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин в Україні, а саме військової агресії російської федерації проти України?

Відповідач за підписом в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Олега Німого надав відповідь від 13.05.2022 року за № 9957/6/20-40-07, в якій зазначалося, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Уповноваженою організацією в Україні для засвідчення форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Також податковим органом повідомлено, що на період дії Довідки про підтвердження форс-мажорних обставин призупиняється нарахування пені відповідно до пункту 5 статті 13 Закону за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом.

Проаналізувавши зміст листа податкового органу, позивач вважав, що лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. належним чином засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України.

В свою чергу, в акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, яким було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, не являється довідкою або сертифікатом який засвідчує настання форс-мажорних обставин за зовнішньоекономічними контрактами, а для зупинення граничних термінів розрахунків по конкретному ЗЕД-договору та не нарахування пені, підприємству необхідно було звернутись до ТПП та отримати індивідуальний сертифікат за кожним зовнішньоекономічним контрактом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин».

У зв`язку з цим, 20.07.2023 р. на підставі наданих підприємством позивача документів, Харківська торгово-промислова палата видала Сертифікат № 6300-23-3329 про форс-мажорні обставини, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військова агресія РФ проти України , що стало підставою введення воєнного стану, воєнні (бойові) дії на території Богодухівського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничних строків розрахунків з дня здійснення авансового платежу, проведеного ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» 18.02.2022 р. за зовнішньоекономічним контрактом від 22.11.2017 р. № 22/11/2017, укладеним з нерезидентом UAB «AKVAVITUS».(резидент Литви), в частині прийняття товару. Період дії форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року по 16 травня 2023 року.

Також, підприємством позивача було отримано з Харківської Торгово-промислової палати Сертифікат № 6300-23-3228 від 20.07.2023 року про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військова агресія РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану, воєнні (бойові) дії на території Богодухівського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничних строків розрахунків з дня здійснення авансового платежу , проведеного ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» 14.01.2022 за зовнішньоекономічним контрактом від 06.09.2021 р. № 06/09/2021, укладеним з нерезидентом UAB «AKVAVITUS».(резидент Литви), в частині прийняття товару. Період дії форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року по 16 травня 2023 року.

Позивач також отримав Сертифікат Харківської ТПП № 6300-23-3469 від 31 липня 2023 року, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військова агресія РФ проти України , що стало підставою введення воєнного стану, закриття морських портів України для ввезення/вивезення комерційних вантажів, воєнні (бойові) дії на території Золочівської селищної територіальної громади Богодухівського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничних строків розрахунків з дня здійснення авансових платежів, проведених ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» 14.02.2022 р. , 25.08.2022 р., 20.09.2022 р., 06.10.2022 р., 26.10.2022 р., 31.10.2022 р., на підставі проформ-інвойсів від 14.02.2022 р., № 14/02/2022- EKV, від 24.08.2022 р. № 24/08/2022-EKV, від 19.09.2022 р. № 19/09/2022-EKV, від 25.10.2022 р. № 25/10/2022-ЕКV, за зовнішньоекономічним контрактом від 06.03.2017 р., укладеним з нерезидентом S.E.P.H. S.А. (Ісламська Республіка Мавританія, Продавець) в частині прийняття товару. Період дії форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року по 10 травня 2023 року.

Надаючи оцінку наведеним вище обставинам, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За приписами п. 21, 22 р. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення в тому числі: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Частиною 5 ст.13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Підстави звільнення суб`єкта господарювання від застосування санкцій за порушення приписів Закону України № 2473-VIII, визначені в тому числі у ч. ч. 6, 7 ст. 13 Закону, та передбачають, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановленості товару протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Статтею 112 ПК України регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.п. 112.1, 112.2, 112.7 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п.п. 112.8.9, п. 112.8. ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу та ст. 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що в умовах воєнних дій зі сторони рф та введення воєнного стану в Україні були порушені всі логістичні зв`язки, доставити вантаж з країн постачальників в м. Богодухів Харківської області було неможливим, так як необхідно було перетинати декілька кордонів між державами, на кордонах були великі черги, а вантаж є специфічним, так як може зіпсуватись.

Також суд враховує, що Богодухівська міська територіальна громада зазначена як територія, на якій велись бойові дії, починаючи з 24 лютого 2022 року, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, яким затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), з послідуючими змінами.

Крім того, суд враховує, що умов пункту 4.1 контракту, укладеного з S.E.P.H. S.A (Мавританія) продавець постачати позивачу товар рибу свіжоморожену за свій рахунок, шляхом відправки морських контейнерів до морського порту Одеси, а потім з порту вантаж відправлявся в м. Богодухів. Разом з тим, з часу повномасштабного вторгнення рф на територію України такий спосіб доставки товару від S.E.P.H. S.A став неможливим через блокування роботи морських портів України.

У зв`язку з цим, сторонами Контракту були змінені умови поставки на DAT Клайпеда (Литва) відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС-2010 рік, у зв`язку з чим продавець з моменту зміни умов поставки став поставляти товар тільки до терміналу в порту Клайпеди (Литва), що призвело до того, що ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" для подальшого транспортування товару до місця переробки риби (в м. Боходухів, Харківської області) вимушений був укласти Договір транспортного експедирування № 10/06/22 з фірмою Cloo Trade International (S) Pte Ltd.

При цьому, листом № 070922/1 від 07.09.20222 року Cloo Trade International (S) Pte Ltd повідомив позивача про те, що через закриття портів Україні всі компанії імпортери риби переорієнтувались на порт Клайпеді, і у зв`язку із перевантаженням останнього усі розвантаження вантажу призупинились, а експедитор робить все можливе для вивозу контейнерів в Україні.

Крім того, ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» на підставі проведених перемовин з контрагентом UAB «AKVAVITUS», 02.02.2023 року уклало з останнім доповнення № 29 до Контракту № 22/11/2017, згідно якому змінило місце доставки Товару з Клайпеди на Палангу, Литва.

З вищенаведеного вбачається, що підприємством позивача вживалися необхідні заходи для того, щоб не допустити порушення граничних термінів завершення операції з імпорту товару, але з причин, що від нього не залежали, внаслідок обставин непереборної сили, він не міг уникнути порушення цих термінів.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не заперечується тієї обставини, що наявність сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини є підставою, яка звільняє платника податків від сплати, зокрема, пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті чи ввезення товару на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами. Разом з тим вказує, що сертифікати Харківської ТПП були надані підприємством позивача до суду вже після проведення податкової перевірки.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що факт отримання сертифікатів після проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення не змінює правову оцінку характеру спірних правовідносин, адже в наданих до суду сертифікатах прямо визначено дату настання обставин непереборної сили 24 лютого 2022 року. Тобто, для підприємства позивача форс-мажорні фактично тривали безперервно саме з 24.02.2022, а надані сертифікати власне лише підтверджують ці обставини.

Наведене свідчить про те, що позивач дотримувався правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність та вживав достатні заходи задля уникнення порушень вимог валютного законодавства, а порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД виникли не з вини позивача, а через введення на території України воєнного стану та не залежали від волі позивача, а отже доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства є необґрунтованими.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 00221260703 від 21 липня 2023 року щодо застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 5309284,13 грн.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/20897/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 22.04.2024.