Ухвала

від 24.04.2024 по справі 520/9866/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2024 р. Справа № 520/9866/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді П`янової Я.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 у справі № 520/9866/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Системи Пакування»

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Харківським окружним адміністративним судом 23.08.2023 ухвалено додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Системи Пакування» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

06.03.2024 на зазначене додаткове рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 520/9866/23, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області. Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 520/9866/23 - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

Згідно довідок про доставку електронних листів копії вищезазначених ухвал доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 10.04.2024 о 03:29 год.

Таким чином, останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 22.04.2024 (з урахуванням вихідних днів).

На виконання вимог ухвали суду від 09.04.2024 відповідачем 17.04.2024 подано через систему "Електронний суд" клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке зареєстроване 18.04.2024.

В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на той факт, що вперше апеляційну скаргу у справі № 520/9866/23 було подано у межах процесуального строку на апеляційне оскарження, у якій було зазначено про скасування додаткового рішення. Також, звертає увагу на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Харківській області. У зв`язку з цим на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників та неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебоїв з електроенергією та доступом до мережі інтернет. Крім того, у зв`язку з обмеженою кількістю працівників, неможливо виконувати усі покладені функції, які виконувались до впровадження воєнного стану. З метою встановлення соціальної справедливості при оподаткуванні позивача, керуючись виключно інтересами держави, ст. 8, ст. 67 та ст. 129 її Основного Закону - Конституції України, ст. 44, 47, 49, 121, 295 КАС України, відповідач просить надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 23.08.2023, його повний текст складено 23.08.2023, тоді як апеляційна скарга подана 06.03.2024, тобто поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як убачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного судового рішення доставлена до електронного кабінету відповідача 23.08.2023 о 16:14 год (т. 2 а.с. 9), а тому тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання копії оскаржуваного рішення спливав 22.09.2023.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Доводи відповідача про неможливість подання апеляційної скарги у більш стислий строк у зв`язку з великою завантаженістю та обмеженою кількістю працівників, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку.

Таким чином, труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19.

Окрім того, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач не надав.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Посилання відповідача на обстріли критичної інфраструктури та перебої у зв`язку з цим з електроенегрією та доступом до мережі інтернет колегія суддів також оцінює критично, оскільки окрім загальних фраз відповідач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати апеляційну скаргу у більш стислий строк, враховуючи суттєвий пропуск останнього.

Також, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції враховує тривалість пропущеного строку.

Так, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції та дати отримання його копії відповідачем (23.08.2023) до звернення з апеляційною скаргою (06.03.2024), є досить тривалим та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт подання відповідачем 28.08.2023 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 09.08.2023, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України, в якій вимоги про скасування додаткового рішення від 23.08.2023, про що зазначено відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не заявлені.

Тобто Головному управлінню ДПС у Харківській області було достеменно відомо про прийняття у серпні 2023 додаткового рішення, що ним самим підтверджено у вищезазначеному клопотанні, однак з апеляційною скаргою на зазначене рішення відповідач звернувся лише 06.03.2024.

Доводи відповідача про те, що апеляційна скарга подана в межах присічного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 07.02.2023 по справі № 160/706/22.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах та постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Твердження відповідача про наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.

Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропусук строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 520/9866/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 по справі № 520/9866/23, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 у справі № 520/9866/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Системи Пакування» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді Л.В. Курило В.Б. Русанова