Постанова

від 24.04.2024 по справі 440/6878/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 р. Справа № 440/6878/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бойко С.С.) від 09.01.2024 року по справі № 440/6878/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Полтаваспецмонтаж", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 28 березня 2023 року № 8505929/24387972, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 14.12.2022 в ЄРПН;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 7 від 14.12.2022, днем її подання на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила переліку документів, достатніх для реєстрації податкової накладної. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної надані усі наявні документи на підтвердження правомірності її виписки. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 по справі № 440/6878/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 березня 2023 року №8505929/24387972.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" № 7 від 14.12.2022 датою її фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваспецмонтаж" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 63 до Повідомлення платником надано договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021 загальна вартість робіт якого складає 18200000.52 грн., однак згідно з ЄРПН зареєстрована податкова накладна по об`єкту «робоча башта. Нове будівництво комплексу приймання, первинної обробки та зберігання зерна за межами населених пунктів (поблизу села Малківка) Прилуцького району Чернігівської області» на суму 20436358,19 грн. При цьому, платником не надано додаткової угоди, що прямо передбачено п. 4.1 договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8505929/24387972 відмовлено ТОВ «Полтавасмецмомтаж» в реєстрації податкової накладної від 14.12.2022 № 7 з причин ненадання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року по справі № 440/6878/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Полтаваспецмонтаж" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

28 грудня 2021 року між ТОВ "Сібкор Прилуки" (Замовник) та ТОВ "Полтаваспецмонтаж" (Підрядник) укладений договір підряду № 2812/21-2 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язаний виконати наступні будівельні роботи: виготовлення і монтаж металоконструкцій Робоча башта орієнтовною вагою 184,715 згідно з проектом "Робоча башта". Нове будівництво комплексу приймання, первинної обробки та зберігання зерна за межами населених пунктів .

За першою подією - датою зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, перерахованих як попередня оплата, за господарською операцією по Договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021, ТОВ "Полтаваспецмонтаж" складено податкову накладну № 7 від 14 грудня 2022 року на загальну суму 1271233,13 грн., у тому числі ПДВ 211872,19 грн., яку надіслано на реєстрацію.

За результатами реєстрації податкових накладних платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної № 7 від 14.12.2022 року, зупинено, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 28.03.2023 року № 8505929/24387972, про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Позивач, не погодившись із рішеннями комісії Головного управління ДПС у Полтавській області звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 7 від 14.12.2022, складеної позивачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 55 від 30.04.2023 року слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, поданої позивачем, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку № 1165.

Так, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач послався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик здійснення операцій (чи ризик платника податку) йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування існуючих, на думку податкового органу, ризиків.

Також суд зазначає, що зі змісту квитанції, надісланої позивачу, встановлено, що остання містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

В межах спірних правовідносин, судова колегія зауважує, що податковим органом, всупереч приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165, обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Суд зазначає, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

На виконання вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позивачем на адресу податкового органу направлено пояснення, які на думку платника податків є підставою для розблокування податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з метою реєстрації податкової накладної №55 від 30.04.2023 у ЄРПН, позивачем було надіслано відповідачу пояснення та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена.

В свою чергу, регіональною комісією було прийнято повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. В додатковій інформації вказується про необхідність надання позивачем: частини ІІ додатку № 2 до Договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021 р., додаткову угоду до п. 4.1 вищевказаного договору, що складається відповідно до п. 4.4 договору.

На виконання вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, позивачем надано додаткові пояснення, до яких, зокрема, долучено частину ІІ додатку № 2 до Договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021 р.

Щодо додаткової угоди до п. 4.1 вищевказаного договору, що складається відповідно до п. 4.4 договору, позивачем надано пояснення, що пунктом 4.4. Договору підряду № 2812/21-1 від 28.12.2021 року передбачена що Договірна ціна може бути змінена лише за згодою Сторін, шляхом укладання додаткових угод до даного Договору, у разі: необхідності виконання додаткових об`ємів робіт, що не були враховані при укладанні цього Договору, враховуючи внесення змін в проектну документацію. Підставою для внесення змін в проектну документацію є Акт про додаткові роботи, підписаний представниками Підрядника, Замовника; якщо фактичні об`єми перевищують проектні або менше проектних, що на стадії проектування визначити було не можливо. В цьому випадку Замовник та Підрядник повинні обумовити факт зміни фактичних об`ємів робіт не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до початку виконання робіт. Підрядник виконує такі роботи тільки після отримання відповідної письмової згоди Замовника.

Пунктом 4.5. вищезазначеного Договору встановлено, що при виникненні обставин, передбачених п. 4.4.1 та п.4.4.2 цього Договору, Сторони не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту виникнення зазначених обставин узгоджують усі необхідні умови та підписують Додаткову угоду з додатком договірної ціни та додаткових робіт. В якому визначають об`єм додаткових робіт, вартість, та порядок їх оплати. Без узгодження Замовником та без підписання Додаткової угоди до цього Договору Підрядник не має права виконувати роботи, а у випадку, якщо Підрядник в порушення цієї умови виконує роботи, які призводять до подорожчання вартості будівельних робіт, то такі роботи вважаються такими, що не виконані Підрядником.

Після виготовлення Деталювальних креслень визначений точний обсяг металоконструкцій та зазначений у Відомості відправних марок Робочої башти, у якій зазначено найменування елементу металоконструкції, його марка, кількість та вага одиниці. Точний обсяг відповідає договірному обсягу металоконструкцій, визначеному пунктом 1.2. Договору підряду № 2812/21-1 від 28 грудня 2021 року та складає 184,715 т.

Копія Альбома креслень конструкцій металевих деталізованих Робочої башти (Деталювання) 21-04/712-КМ додавалася до цього пояснення.

Таким чином, позивач повідомив податковий орган, що фактичні об`єми робіт, які виконуються Підрядником на момент написання цього пояснення, відповідають проектним, додаткові роботи Замовником не замовлялися, зміни до проектної документації не вносилися, а тому підстави, передбачені пунктом 4.4. Договору для внесення змін до змін до пункту 4.1. Договору не виникало.

Разом з тим, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

В графі додаткова інформація не зазначено конкретного переліку документів, що не був наданий підприємством позивача.

Надаючи оцінку вказаному рішенню відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та вона не містить конкретної інформації щодо причин та підстав її прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилання податкового органу на те, що вартість робіт складає 18200000,52 грн., однак згідно з ЄРПН зареєстрована податкова накладна по об`єкту «робоча башта. Нове будівництво комплексу приймання, первинної обробки та зберігання зерна за межами населених пунктів (поблизу села Малківка) Прилуцького району Чернігівської області» на суму 20436358,19 грн., колегія суддів зазначає, що за змістом податкової накладної № 7 від 14.12.2022 р., ціна постачання складає 1059360,94 грн., що не перевищує загальну вартість робіт.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

В свою чергу, твердження податкового органу щодо неможливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в повному обсязі спростовуються поданими позивачем поясненнями та копіями документів, яким було надано оцінку судом першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком № 1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення та додаткові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Предметом розгляду, у цьому випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи те, що первинні документи, складені за результатами господарських операцій позивача з контрагентами містили усі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі, дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, окремі недоліки у зведених бухгалтерських документах не могли бути підставою для невизнання господарських операцій, а тим більше, для відмови у реєстрації податкової накладної, складеної в ході їх здійснення.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, доводи Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, покладені в обґрунтування спірного рішення, не ґрунтуються на вимогах законодавства та є безпідставними.

При цьому, суд зауважує, що перевірка реальності здійснення господарської операції за процедурою реєстрації податкової накладної у ЄРПН фактично є неможливою, адже платник податків не залучається до роботи комісії податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а члени комісії не здійснюють вихід на підприємство з метою з`ясування фактичних обставин ведення платником податків господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

У постанові від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Аналогічні висновки також містять постанова Верховного Суду від 19.07.2023 по справі № 420/7850/22.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що причини відмови, викладені в рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обґрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану податкову накладну в ЄРПН.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 по справі № 440/6878/23 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов