Ухвала

від 24.04.2024 по справі 520/19958/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2024 р.Справа № 520/19958/23

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 520/19958/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіноптторг»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 задоволено частково позов ТОВ «Фіноптторг» до ГУ ДПС у Харківській області , ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

15.04.2024 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Вказує, що з підстав дії воєнного стану на території України, знаходженням Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій, постійних обстрілів адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, пошкодженням комп`ютерної техніки, перобоїв в електропостачанні, великої навантаженості, обмеженої кількості працівників, робота скаржника значно ускладнена.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 27.11.2023, апеляційна скарга подана вперше 25.12.2023, та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

Вказана ухвала отримана апелянтом 19.02.2024 о 21:57, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".

15.04.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу.

Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на введення воєнного стану в країні, знаходженням Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій, ракетних обстрілів, обмеженої кількості працівників.

Колегія суддів зазначає, що зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Натомість, апелянт не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Суд погоджується з доводами апелянта, що робота відповідача значно ускладнена, в зв`язку з введенням воєнного стану на території країни та знаходженням Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вперше апелянтом своєчасно подано апеляційну скаргу, під час дії воєнного стану.

Доказів на підтвердження великої навантаженості на юридичний відділ та обмеженої кількості працівників апелянтом до суду не надано.

Таким чином, суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

Суд зазначає, що апелянтом не надано доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги у найкоротший строк.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження та не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Таким чином, апелянтом не підтверджено поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження з 19.02.2024 (день повернення апеляційної скарги) до 15.04.2024 (дня повторної подачі апеляційної скарги), а тому суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Отже, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, апелянт може подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч.2 ст. 296 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, в порушення вказаних вимог, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали: уточненої апеляційної скарги, оформленої з дотриманням вимог ст. 296 КАС України, та квитанції про сплату судового збору.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 520/19958/23 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 520/19958/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіноптторг» до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова