Постанова

від 24.04.2024 по справі 160/31774/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31774/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року (суддя 1-ї інстанції Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/31774/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовна заява обґрунтована протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення нарахування та невиплати позивачу усіх належних до сплати коштів. Зазначає, що за період проходження військової служби індексація йому виплачувалася виходячи з невірно визначеного базового місяця.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо застосування січня 2016 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи на невірно застосовано норми матеріального права.

Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Наказом відповідача від 16.08.2021 року №175 позивача виключено зі списків особового складу військової частини.

Листом від 06.11.2023 року №2/24-1345 відповідач надав довідку про доходи позивача від 02.11.2023 року №87, згідно якої позивач проходив військову службу з січня 2016 року, при цьому за змістом цієї довідки базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача був не січень 2008 року. Також з цієї довідки вбачається, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача відповідач вважає січень 2016 року, оскільки саме з цього місяця проведено розрахунки.

Листом від 06.11.2023 року №2/24-1346 відповідач фактично відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті індексації за період з 01.01.2016 року по 16.08.2021 року виходячи з базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.

Вважаючи таку правову поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена позивачу індексація грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008р. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Так позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови задоволених позовних вимог, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 цього Закону).

В силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р. затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

01 січня 2008 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. №1294, якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців рядового та начальницького складу.

Тобто, січень 2008 р. є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу як особі, що проходила військову службу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23 березня 2023 р. у справі №400/3826/21. Крім того в даній постанові вказано про наявність у суду підстав зобов`язати військову частину, як суб`єкта владних повноважень, здійснити на користь особи перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, і це не є втручанням у дискреційні повноваження.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу під час проходження військової служби з січня 2016 року базовим місяцем для індексації його грошового забезпечення позивача був січень 2016 року. Листом від 06.11.2023 року №2/24-1346 відповідач фактично відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті індексації за спірний період базовим місяцем для індексації грошового забезпечення січень 2008р.

Викладене свідчить про вірність висновків суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача відносно не здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008р.

Вказані в апеляційній скарзі доводи відносно порушення позивачем встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення у 2023 р. до суду з позовними вимогами відносно нарахування та виплати йому сум індексації за вищевказаний період є безпідставними, оскільки грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем. Індексація входить до структури грошового забезпечення, то вона також має періодичний характер.

До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової Висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/31774/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник